Постанова

від 22.11.2018 по справі 813/2982/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/964/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Еліт" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року, ухвалене суддею Кухар Н.А. у м.Львові в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, повний текст якого складений 31 липня 2018 року, у справі №813/2982/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Еліт" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Еліт" звернувся до суду із позовом до відповідача - Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просив визнати протиправним і скасувати наказ Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Інтер єр-Еліт (ЄДРПОУ 32711943) №270 від 18.01.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що всупереч п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, податковим органом належно та вчасно не виконано вимог закону щодо вручення платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позпланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що у спірних правовідносинах предметом перевірки є дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, така перевірка є однією з форм митного контролю, тому порядок проведення такої перевірки визначається нормами Митним кодексом України. Відтак в межах спірних правовідносин підлягає застосуванню ст.351 Митного кодексу України, якою не передбачено обов'язку податкового органу надіслання на адресу суб'єкта господарювання, щодо якого призначено перевірку, або вручення йому під розписку копії наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки. Вказаною нормою передбачено лише надіслання або вручення підприємству повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що пунктом 2 частини 1 статті 350 Митного кодексу України визначено право посадових особів підприємства, що перевіряється, подавати посадовим особам органу доходів і зборів, які проводять перевірку, письмові заяви, зауваження, пояснення з питань, що стосуються перевірки. Невиконання приписів ст.350 та ст.351 Митного кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 18 січня 2018 року Головним управлінням ДФС у Львівській області, керуючись ст. 345, п.1 ч.2 ст.351 Митного кодексу України, прийнято наказ № 270 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ Інтер єр - Еліт (ЄДРПОУ 32711943). Даний наказ було видано на виконання доповідної записки заступника начальника Головного управління ДФС у Львівській області Шахрайчук Л.С. від 17.01.2018 № 22/13-01-14-11-13.

Головним управлінням ДФС у Львівській області на адресу ТзОВ Інтер єр - Еліт скеровано повідомлення від 18.01.2018 № 89 про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи ТзОВ Інтер єр-Еліт з покликанням на наказ №270 від 18.01.2018, яке позивачем було отримане 26.01.2018, що підтверджується відстеженням поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором - 79003 0975669 6 (а.с.9,10).

Позивач, вважаючи наказ Головного управління ДФС України у Львівській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Інтер єр-Еліт (ЄДРПОУ 32711943) №270 від 18.01.2018 протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно до ч.7 ст.336 Митного кодексу України (далі - МК України) митний контроль здійснюється посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

В розумінні ст.345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств (п.1 ч.2 ст.351 МК України).

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.

Відповідно до ч. 4 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов'язкова.

Вказаною нормою передбачено лише надіслання або вручення підприємству повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Тобто, наведеною нормою не передбачено обов'язку податкового органу надіслання на адресу суб'єкта господарювання, щодо якого призначено перевірку, або вручення йому під розписку копії наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що контролюючим органом видано наказ про проведення перевірки позивача на підставі статті 345 та 351 Митного кодексу України, про проведення якої повідомлено позивача шляхом надсилання йому повідомлення від 18 січня 2018 року №89 із зазначенням предмета та підстав перевірки, дати та місця її проведення, що не заперечується сторонами та свідчить про виконання контролюючим органом вимог статті 351 Митного кодексу України щодо направлення позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки ТзОВ Інтер єр-Еліт .

Водночас у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню приписи пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, які визначають особливості проведення документальної невиїзної перевірки та, зокрема, вказують на необхідність надсилання підприємству копії наказу про проведення перевірки, оскільки ці норми регламентують порядок проведення перевірок з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів; разом з тим, у спірних правовідносинах предметом перевірки є дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, така перевірка є однією з форм митного контролю, тому порядок проведення такої перевірки визначається нормами Митним кодексом України.

Аналогічна правова позиція також була висловлена Верховним Судом у постанові від 19 червня 2018 року (справа №813/3149/17), а відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного суду.

З огляду на те, що у спірних правовідносинах призначена документальна невиїзна перевірка ТзОВ Інтер єр-Еліт дотримання законодавства України з питань державної митної справи, порядок та підстави проведення якої регламентовані положеннями Митного Кодексу України, що не передбачають обов'язку контролюючого органу направити керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину копії наказу про проведення перевірки, колегія суддів покликання скаржника на невиконання вимог закону щодо вручення платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позпланової невиїзної перевірки та письмово повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, як на підставу для визнання такої незаконною, вважає необґрунтованими.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Еліт" про визнання протиправним і скасування наказу Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Інтер єр-Еліт (ЄДРПОУ 32711943) №270 від 18.01.2018 є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Еліт" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року у справі №813/2982/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. О. Большакова В. Я. Макарик Постанова складена в повному обсязі 28.11.2018.