Ухвала

від 27.11.2018 по справі 2-350/10

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-350/10

Провадження № 6/288/13/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді -Рудника М. І.,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

представника боржників - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Довіра та Гарантія про заміну стягувача,

ВСТАНОВИВ :

11 червня 2018 року до Попільнянського районного суду Житомирської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Довіра та Гарантія про заміну стягувача.

В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області знаходилась цивільна справа за позовом ВАТ ОСОБА_3 Аваль до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до судового рішення винесеного Попільнянським районним судом Житомирської області від 23.03.2011 року позов ВАТ ОСОБА_3 Аваль задоволено.

23 березня 2011 року судом видано виконавчий лист по вищевказаній справі.

29 червня 2017 року між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_3 Аваль (ПАТ ОСОБА_3 Аваль ) та Публічним акціонерним товариством Комерційний ОСОБА_6 (ПАТ КІБ ) укладено Договір відступлення права вимоги № 114/42, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/0983/73/59106 від 10.08.2007 року, укладеним між ПАТ ОСОБА_3 Аваль та ОСОБА_4, перейшло до ПАТ КІБ .

29 червня 2017 року між ПАТ КІБ та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Довіра та Гарантія укладено Договір відступлення права вимоги № 114/42-ДГ, відповідно до якого право грошові вимоги за кредитним договором № 014/0983/73/59106 від 10.08.2007 року перейшло до ТОВ ФК Довіра та Гарантія .

Отже, відповідно до Договору відступлення права вимоги № 114/42-ДГ від 17.08.2007 року, ТОВ Фінансова Компанія Довіра та Гарантія набуло прав кредитора до ОСОБА_4.

Заявник просить змінити стягувача у виконавчому листі від 10.08.2007 року - Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 Аваль на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Довіра та Гарантія по справі № 2-9/11.

Представник заявника в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив заяву розглядати без його участі, вимоги заяви підтримує.

Представники ПАТ ОСОБА_3 Аваль та ПАТ Комерційний ОСОБА_6 банк в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про розгляд справи.

Їх неявка не перешкоджає розгляду справи в судовому засіданні по суті.

Представник боржників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги заяви не визнав, просив відмовити в задоволенні заяви.

Суд, вислухавши представника боржників, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, вивчивши матеріали цивільної справи №2-9/2011, вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Як вбачається з рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 23.03.2011 року позов ВАТ ОСОБА_3 Аваль до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ ОСОБА_3 Аваль заборгованість за кредитним договором та судові витрати на загальну суму 649 821,60 гривень.

Згідно Договору відступлення права вимоги № 114/42 від 29.06.2017 року ПАТ ОСОБА_3 Аваль та ПАТ Комерційний ОСОБА_6 уклали договір відступлення права вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/0983/73/59106 від 10.08.2007 року, укладеним між ПАТ ОСОБА_3 Аваль та ОСОБА_4, перейшло до ПАТ КІБ .

Відповідно до Договору відступлення права вимоги № 114/42 від 29.06.2017 року укладеного між ПАТ Комерційний ОСОБА_6 та ТОВ Фінансова Компанія Довіра та Гарантія укладено договір відступлення права вимоги № 114/42-ДГ, відповідно до якого право грошові вимоги за кредитним договором № 014/0983/73/59106 від 10.08.2007 року перейшло до ТОВ ФК Довіра та Гарантія .

Згідно Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи виданого 22.01.2016 року, ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статуту ТОВ Фінансова Компанія Довіра та Гарантія , є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку.

Із свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що боржник ОСОБА_4 змінила своє прізвище на Пилипчук (а.с.75).

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст.442 ЦПК України ).

Відповідно до положень частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статті 515 ЦК України ) може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України також передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України та статті 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм, зокрема, п. п. 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України , у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки у зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Не може бути перешкодою для заміни сторони правонаступником, а є, згідно частини четвертої статті 4 Закону України Про виконавче провадження підставою для повернення виконавчого документу стягувачу.

Відповідно до статті 516 ЦК заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно частини другої статті 517 ЦК боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Тлумачення статті 516 , частини другої статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно частини 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається з пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом частини 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження , у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Пунктами 12, 13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом .

Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, підставою для процесуального правонаступництва, зокрема, заміни сторони виконавчого провадження, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних правовідносин і переходу до іншої сторони прав та обов'язків сторони, яка вибула із цих правовідносин.

Крім того суд зазначає, що в заяві зазначено другого боржника ОСОБА_5, що не відповідає дійсності, оскільки в заочному рішенні Попільнянського районного суду від 23.03.2011 року нічого не зазначено про стягнення будь-яких коштів з ОСОБА_5, а тому ОСОБА_5 не може бути боржником під час розгляду даної заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні. ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія не надала будь-яких доказів про наявність рішень судів про стягнення з ОСОБА_5 будь-яких коштів по справі № 2-9/11. Із матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні, також не вбачається, що ОСОБА_5 є боржником по даному судовому провадженню.

Також суд звертає увагу, що заявником в резолютивній частині заяви зазначено змінити стягувача у виконавчому листі від 10.08.2007 року по справі №2-9/11 (а.с.2).

Суд зазначає, що заявником допущена помилка при подачі даної заяви і вона не може впливати на результати розгляду даної заяви, оскільки із матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні, вбачається що виконавчий лист по справі виданий дійсно 23.03.2011 року про стягнення заборгованості за кредитним договором від 10.08.2007 року.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 517 ЦК України; ст. 442 ЦПК України; ст.ст. 1, 4, 15, 26 Закону України Про виконавче провадження , суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Довіра та Гарантія про заміну стягувача - задовольнити.

Замінити стягувача - Публічне Акціонерне Товариство ОСОБА_3 Аваль на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Довіра та Гарантія (адреса: 04112, м. Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, офіс 32, код ЄДРПОУ-38750239, п/р № 26506013098901 в ПАТ Альфа Банк , МФО- 300346) у виконавчому провадженні щодо виконання рішення у цивільній справі № 2-9/11 від 23 березня 2011 року, що ухвалив Попільнянський районний суд Житомирської області у справі за позовом ВАТ ОСОБА_3 Аваль до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з переходом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Довіра та Гарантія прав кредитора, відповідно до Договору відступлення права вимоги 114/42-ДГ від 29 червня 2017 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_7