Постанова

від 27.11.2018 по справі 805/257/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

27 листопада 2018 року

справа №805/257/18-а

адміністративне провадження №К/9901/63969/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у складі судді Лазарєва В.В. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у складі суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М. у справі №805/257/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Колбіко до Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Покровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

04 січня 2018 року, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06 лютого 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Колбіко (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання списати безнадійну податкову заборгованість за десятьма групами податкових зобов'язань позивача перед Державним та місцевими бюджетами України, а саме з податку на нерухоме майно у розмірі 632,57 грн., що обліковується у Костянтинівській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області; з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 3232,26 грн., що обліковується у Костянтинівській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області; з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 10145,19 грн., що обліковується у Маріупольській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (північне відділення); з податку на нерухоме майно у розмірі 462,45 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (Центрально міський район м. Макіївка); з земельного податку у розмірі 660,42 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (Центрально міський район м. Макіївка); з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 3051,46 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (Червоногвардійський район м. Макіївка); з земельного податку у розмірі 483,91 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (Кіровський район м. Макіївка); з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 75497,92 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (Совєтський район м. Макіївка); з земельного податку у розмірі 13275,83 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (Совєтський район м. Макіївка); з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2979,59 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (Гірницький район м. Макіївка) та зі сплати єдиного внеску у розмірі 2 309 145,83 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області.

Звертаючись до суду позивач позовні вимоги обґрунтував приписами Податкового кодексу України, Законів України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , за якими на його думку податковий орган безпідставно відмовив йому у списанні безнадійного податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, з податку на нерухоме майно, з земельного податку та заборгованості з єдиного внеску.

Безнадійність виникнення та підтвердження податкового боргу Товариство доводить наявністю форс-мажорних обставин шляхом надання податковому органу сертифікату Донецької Торгово-промислової палати.

20 лютого 2018 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року, позов Товариства задоволено частково, зобов'язано податковий орган прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу Товариства з податку на нерухоме майно у розмірі 632,57 грн., що обліковується у Костянтинівській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області; з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 3232,26 грн., що обліковується у Костянтинівській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області; з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 10145,19 грн., що обліковується у Маріупольській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (північне відділення); з податку на нерухоме майно у розмірі 462,45 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (Центрально міський район м. Макіївка); з земельного податку у розмірі 660,42 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (Центрально міський район м. Макіївка); з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 3051,46 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (Червоногвардійський район м. Макіївка); з земельного податку у розмірі 483,91 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (Кіровський район м. Макіївка); з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 75497,92 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (Совєтський район м. Макіївка); з земельного податку у розмірі 13275,83 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (Совєтський район м. Макіївка); з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2979,59 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (Гірницький район м. Макіївка).

Зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області прийняти рішення щодо списання безнадійного боргу Товариства зі сплати єдиного внеску у розмірі 2 309 145, 83 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що податкова заборгованість виникла внаслідок форс-мажорних обставин, позивач надав достатньо доказів, що підтверджують обставини непереборної сили (сертифікат ТПП України), які призвели до виникнення безнадійного податкового боргу, тому наявні підстави для його списання.

16 жовтня 2018 року податковим органом подана касаційна скарга до Верховного Суду, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме пунктів 38.1, 38.2 статті 38, статті 101 Податкового кодексу України, частини 7 статті 25, пункту 9-4 розділу 8 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та процесуального права, а саме положень статті 242, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог Товариства у повному обсязі.

18 жовтня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №805/257/18-а з Донецького окружного адміністративного суду.

26 жовтня 2018 року справа №805/257/18-а надійшла на адресу Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Колбіко є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 24658276, місцезнаходженням станом на 07 листопада 2017 року є вулиця Лебедєва, будинок 78, місто Макіївка, Донецька область, 86116, перебуває на обліку як платник податків та як платник єдиного внеску в Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Совєтський район м. Макіївка), згідно інтегрованих карток Товариства, як платника податків наявний податковий борг з податків та єдиного страхового внеску заявлений позивачем до списання як безнадійний.

Судами попередніх інстанцій зазначено про те, що 07 листопада 2017 року Товариство звернулося до податкового органу (відповідача у справі) із заявою про визнання безнадійною та списання заборгованості, що виникла внаслідок форс-мажорних обставин відповідно до Законів України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі Закон №1669), Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі Закон №2464) та норм Податкового кодексу України, при цьому докази такого звернення у матеріалах справи відсутні, лист - звернення до матеріалів справи не долучений.

Відтак, судами попередніх інстанцій встановлений факт звернення позивача за списанням безнадійного податкового боргу не на підставі дослідження заяви, а по факту її відсутності.

Долучені до матеріалів справи інтегровані картки не підписані, не визначена особа (особи), які їх сформували.

05 грудня 2017 року заступник начальника податкового органу листом від 05 грудня 2017 року відмовив в списанні заборгованості з посиланням на підпункт 38.1 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України та на втрату чинності пункту 9-4 розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464.

Настання для позивача форс-мажорних обставин з 14 квітня 2014 року підтверджено сертифікатом Донецької Торгово-промислової палати України № 2898/1/12-12/03 від 30 грудня 2014 року.

Суд вбачає дві групи правовідносин в межах яких судами попередніх інстанцій прийнятті рішення про списання безнадійного боргу, яким притаманні як спільні риси так і особливості.

Щодо списання податкового боргу, який виник за наслідками не сплачених податкових зобов'язань.

Суди попередніх інстанцій висновуючись на тому, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, статус платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, здійснили системний аналіз підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 101.1 статті 101, підпункту 101.2.4 пункту 101.2. статті 101 цього кодексу, дійшли до висновку про врегулювання питання списання безнадійного податкового боргу за його положеннями, якими серед інших встановлено, що під терміном "безнадійний" розуміється, в тому числі, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Щоквартальне списання безнадійного податкового боргу встановлене пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України в Порядку встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), таким Порядком відповідно до статті 101 глави 9 розділу II цього кодексу є Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1844/24376), який є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню до спірних правовідносин відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, як джерело права (далі Порядок).

Підпунктом 4 пункту 2.1 розділу 2 Випадки визначення податкового боргу безнадійним Порядку під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). У цьому ж підпункті зазначено про те, що такий факт непереборної сили підтверджується серед іншого, як у межах спірних відносин, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Підпунктом 4.1 розділу ІV Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків передбачено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Підпунктом 4.2 розділу ІV Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків встановлено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

За висновками судів попередніх інстанцій матеріали справи свідчать, що позивачем надано відповідну заяву та необхідні документи, які підтверджують, що податковий борг є безнадійним.

Суд визнає такий висновок судів попередніх інстанцій помилковим, безпідставним та передчасним. Відповідно до відомостей наведених довідкою про включення до ЄДРПОУ позивач на момент звернення із позовом до суду, а саме станом на 04 січня 2018 року, як платник податків та платник єдиного внеску перебуває на обліку у Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, про що позивач самостійно зазначає у позові звертаючись до суду.

За положеннями пункту 4.1 Порядку платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

Докази того, що станом на 07 листопада 2017 року позивач перебував на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області або це управління є місцем обліку безнадійного податкового боргу Товариства у матеріалах справи відсутні.

Під час апеляційного перегляду питання реформування територіальних органів Державної фіскальної служби на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року №296 не дослідженні та необхідні для вирішення справи істотні обставини не встановлені.

Відсутність обов'язку відповідача на момент розгляду справи щодо вирішення питання про прийняття рішення про списання безнадійного боргу позивача унеможливлює касаційний перегляд судових рішень в частині наявності або відсутності обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), оцінки висновку Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Щодо списання єдиного внеску.

Оцінюючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про списання єдиного внеску у розмірі 2 309 145,83 грн., що обліковується у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області станом на 31 грудня 2016 року за кодом бюджетної класифікації 71010000, не встановивши склад недоїмки, не дослідивши її структуру відповідно до даних обліку та наслідків для застрахованих осіб (том 1 арк. справи 127).

Суди попередніх інстанцій обмежились посиланням на те, що положення пункту 9-4 розділу 8 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є діючими та передбачають звільнення позивача від сплати єдиного внеску за умови дотримання відповідної процедури - надання документу, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, а саме сертифікату ТПП України. При цьому судами не здійснений буквальний аналіз цієї норми та аналіз наявності усіх обов'язкових умов передбачених для її реалізації, зокрема не враховані правові позиції та застереження викладені в рішенні Верховного Суду ухваленого у зразковій справі №812/292/18.

Суд вважає, що не дослідивши долучені до матеріалів справи документи на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності доказів, та не здійснення їх оцінки відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Суд визнає, що грубе порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 805/257/18-а скасувати.

Справу № 805/257/18-а направити на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер