Рішення

від 20.09.2019 по справі 805/257/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2019 р. Справа№805/257/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А.,

за участі:

секретаря Прокопчук Я.М.,

представника позивача Шаровки В.Е. ,

представника відповідача Ярової С.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Колбіко" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Колбіко звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, де зазначив, що відповідач без законних підстав відмовив ТОВ Фірма Колбіко у списанні безнадійного податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, з податку на нерухоме майно, з земельного податку та заборгованості з єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним до відповідача 07 листопада 2017 року була направлена заява № 45/02-1 про визнання податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, з податку на нерухоме майно, з земельного податку та заборгованості з єдиного внеску, що виник внаслідок форс-мажорних обставин, що підтверджено сертифікатом Донецької Торгово-промислової палати № 2898/1/12-12/03 від 30 грудня 2014 року. Однак, відповідач листом від 05 грудня 2017 року № 33988/10/05-99-17-01-06 відмовив у задоволені заяви, із посиланням на підпункт 38.1 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України у відповідності до якого на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходження яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 01 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження із зазначених територій на іншу територію України зупиняється застосування норм статей 59, 60, 87-101 Податкового кодексу України. Окрім того, відповідачем зазначено, що пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , втратив чинність.

Позивач, посилаючись на приписи Законів України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та норми Податкового кодексу України вважає таку бездіяльність протиправною та просив суд зобов`язати відповідача списати безнадійну податкову заборгованість.

Відповідач надавав відзив на позовну заяву, в якому послався на підпункт 38.1 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Окрім того, зазначив, що у відповідності до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо списання безнадійної заборгованості є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Постановою Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №805/257/18-а (К/9901/63969/18) касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області задоволено частково, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2018 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року прийнято до розгляду адміністративну справу № 805/257/18-а в порядку загального позовного провадження.

Розпорядженням № 358 від 19.06.2019 року призначено повторний автоматизований розподіл справи № 805/257/18-а, на підставі чого ухвалою від 20.06.2019 року справа прийнята до провадження суддею Чекменьовим Г.А.

Протягом розгляду справи заявою від 22.04.2019 року (т.2 а.с.228-230) позивач зменшив позовні вимоги, зазначивши, що згідно з листом ГУ ДФС у Донецькій області № 36982/10/05-99-17-01-08 від 30.08.2018 р. 29.08.2018 р. ГУ ДФС у Донецькій області були прийняті відповідні рішення про списання часткового податкового боргу ТОВ Фірма Колбіко .

Позивач вважає, що відмова відповідача від списання податкового боргу з ЄСВ обґрунтована саме технічної неможливістю виконати списання заборгованості, а не законодавчими підставами для невиконання такої дії. Вказане випливає з листа ГУ ДФС у Донецькій області № 36982/10/05-99-17-01-08 від 30.08.2018 р. Однак, враховуючи принцип правової визначеності, тобто той факт, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, позивач вважає, що відповідно до ч.4 п. 94 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування податковий борг позивача з ЄСВ підлягає списанню.

Позивач також зазначив, що у зв`язку із перебуванням первинних бухгалтерських документів підприємства у м. Макіївка Донецької області на тимчасово окупованій території, надання до суду декларації позивача з ЄСВ за період 2014 р. - 2017 р. неможливе. Відповідне повідомлення № 5/01-5 від 13.02.2017 р. про неможливість вивезення первинних бухгалтерських документів надавалась позивачем в порядку п. 38.11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України до ГУ ДФС у м Києві (за місцем податкового обліку позивача на час подання цього повідомлення).

З наведених підстав позивач просив визнати противоправною бездіяльність ГУ ДФС у Донецькій області що визнання безнадійною та списання податкової заборгованості ТОВ ФІРМА КОЛБІКО із заборгованості по єдиному внеску, нарахованому роботодавцями на суми: заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 2 309 145,83 грн. що обліковується в Покровській ОДПІ; зобов`язати ГУ ДФС у Донецькій області визнати безнадійною та списати податкову заборгованість позивача по єдиному внеску, нарахованому роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 2 309 145,83 грн. що обліковується в Покровській ОДПІ та виключити вказані суми єдиного внеску з інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Колбіко .

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений позов не визнала, зазначила про відсутність законних підстав для списання заборгованості з єдиного внеску.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Колбіко є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом: 24658276, місцезнаходження юридичної особи: станом на 07.11.2017 рік є вулиця Лебедєва, будинок 78, місто Макіївка, Донецька область, 86116. Перебуває на обліку в Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Совєтський район м. Макіївка), про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.10-12).

Відповідно до інтегрованої картки платника податків (т.3 а.с.2-19) ТОВ Фірма Колбіко має заборгованість зі сплати єдиного внеску за період з травня 2014 року по липень 2015 року у розмірі 2 309 145,83 грн.

Вказана заборгованість сформована на підставі самостійно поданої позивачем звітності зі відповідний період (т.3 а.с.20-73) та обліковувалася у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області.

Вищевказані обставини не є спірними та визнаються сторонами.

Настання для позивача форс-мажорних обставин з 14 квітня 2014 року підтверджено сертифікатом Донецької Торгово-промислової палати України № 2898/1/12-12/03 від 30 грудня 2014 року (т.1 а.с.46).

07 листопада 2017 року ТОВ Фірма Колбіко звернулося до Головного управління ДФС у Донецькій області з заявою №45/02-1 щодо визнання безнадійною та списання вищевказаною заборгованості, що виник внаслідок форс-мажорних обставин та посилався на приписи Законів України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та норми Податкового кодексу України.

Незважаючи на роз`яснення судом представнику позивача його процесуальних прав та висновок суду касаційної інстанції про відсутність письмових доказів вищезазначеного звернення, при повторному розгляді справи примірник заяви від 07 листопада 2017 року з боку позивача до суду не наданий.

Головне управління ДФС у Донецькій області листом від 05 грудня 2017 року № 33988/10/05-99-17-01-06 відмовило позивачу у задоволені заяви із посиланням на пункт 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у відповідності до якого на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходження яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 01 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження із зазначених територій на іншу територію України зупиняється застосування норм статей 59, 60, 87-101 Податкового кодексу України (т.1 а.с.15-17).

Відповідно до приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 4 вказаної статті суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Тому, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам на підставі наданих сторонами та безпосередньо досліджених доказах, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII) та Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464).

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 року №1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та доповнено його розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення п. 9-3 (у наступному пункт 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Норми статті 101 Податкового кодексу України містять такі пункти:

101.1. Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

101.2. Під терміном "безнадійний" розуміється:

101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка:

визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

понад 720 днів перебуває у розшуку;

101.2.3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Відповідно до пункту 101.5 статті 101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Щоквартальне списання безнадійного податкового боргу встановлене пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України в Порядку встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), таким Порядком відповідно до статті 101 глави 9 розділу II цього кодексу є Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1844/24376), який є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню до спірних правовідносин відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, як джерело права (далі Порядок).

Підпунктом 4 пункту 2.1 розділу 2 Випадки визначення податкового боргу безнадійним Порядку під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). У цьому ж підпункті зазначено про те, що такий факт непереборної сили підтверджується серед іншого, як у межах спірних відносин, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Підпунктом 4.1 розділу ІV Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків передбачено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Підпунктом 4.2 розділу ІV Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків встановлено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ним надано відповідну заяву та необхідні документи, які підтверджують, що податковий борг є безнадійним.

Суд вважає таке твердження не доведеними. Відповідно до відомостей з довідки про включення до ЄДРПОУ позивач на момент звернення із позовом до суду, а саме станом на 04 січня 2018 року, як платник податків та платник єдиного внеску перебуває на обліку у Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, про що позивач самостійно зазначає у позові, звертаючись до суду.

За положеннями пункту 4.1 Порядку платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

Докази того, що станом на 07 листопада 2017 року позивач перебував на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області або це управління є місцем обліку безнадійного податкового боргу Товариства у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року №296 Покровська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС приєднана як структурний підрозділ до Головного управління ДФС у Донецькій області.

Отже, станом на 07 листопада 2017 року позивач мав звертатися з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню, до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника, яким на той час була саме Покровська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС.

Вказані обставини вказують на недотримання позивачем встановленого порядку звернення до органу доходів і зборів за місцем обліку податкового боргу.

Крім того, за відсутністю примірника заяви від 07 листопада 2017 року, який не наданий до суду з боку позивача, не можуть вважатися доведеними обставини, з якими позивач пов`язував безнадійність боргу з єдиного внеску, з перелічених у пункті 101.2 статті, а отже, і наявність відповідних підстав для визнання боргу безнадійним.

Тобто, позивач не довів, чи просив він списати податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності (підпункт 101.2.3. статті 101 ПК України), чи податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) за підпунктом 101.2.4. статті 101 ПК України.

Водночас, як зазначено вище, листом від 05 грудня 2017 року № 33988/10/05-99-17-01-06 Головне управління ДФС у Донецькій області послалося на підпункт 38.1 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, яким передбачено, що на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об`єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до підпункту 38.2. пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань;

2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.

Норми цього підпункту не застосовуються:

з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця;

з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.

Таким чином, відповідь ГУ ДФС у Донецькій області 05 грудня 2017 року № 33988/10/05-99-17-01-06 стосувалася саме списання боргу платника податків, стосовно якого минув строк давності.

З наданих позивачем відомостей випливає, що відповідна перереєстрація місцезнаходження позивача відбувалась на іншу територію України (Голосіївський район м. Києва) та фактично мала місце станом на березень 2017 року, про що свідчить наказ Міністерства юстиції України від 08.09.2016 року № 2661/5 та лист Головного управління ДФС у м. Києві від 02.03.2017 року № 2894/14/26-50-0801-11 у відповідності до якого станом на 02.03.2017 рік вживалися заходи щодо зміни основного місто обліку ТОВ Фірма Колбіко (а.с. 39, 40-41).

З дати перереєстрації позивача у березі 2017 року до дати подачі ним заяви про списання податкового боргу від 07 листопада 2017 року не сплив передбачений статтею 102 Податкового кодексу України 1095 денний строк.

Крім того, вирішуючи справу, суд зауважує, що відповідно до частини 7 статті 25 Закону № 2464 сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов`язання із сплати єдиного внеску, а згідно з частиною 16 вказаної статті строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Також, з наданих позивачем відомостей випливає, що він знаходиться у стані припинення. Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14 травня 1992 року № 2343-XII, який діє на час виникнення спірних відносин, боржник зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:…під час ліквідації боржника не у зв`язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі…

Отже, законом прямо визначена процедура врегулювання безнадійної заборгованості, в тому числі податкової, у разі її виявлення під час ліквідації платника.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням відсутності доказів, що позивач звертався до податкового органу, яким обліковувалася недоїмка з єдиного внеску на момент такого звернення, відсутності доказів змісту такого звернення із зазначенням причин визнання боргу безнадійним, наявності іншого встановленого законом порядку врегулювання безнадійної заборгованості, виявленої на стадії ліквідації боржника, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про недоведеність обставин, на які позивач послався в обґрунтування своїх вимог, та відсутність порушень в діях та рішеннях податкового органу, через що заявлені у справі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 КАС України, враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Колбіко (вул. Лебедєва, буд. 78, м. Макіївка, Донецька область, 86116, ЄДРПОУ 24658276) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Колбіко (вул. Лебедєва, буд. 78, м. Макіївка, Донецька область, 86116, ЄДРПОУ 24658276) на користь Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) сплачений судовий збір у розмірі 5924 (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена 20 вересня 2019 року. Рішення складено у повному обсязі 30 вересня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.А. Чекменьов