Постанова

від 26.11.2018 по справі 904/2388/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2018 року Справа № 904/2388/18

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М.

секретар судового засідання Абадей М.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №18-0014/16218 від 22.03.2018, старший юрисконсульт

від третьої особи: ОСОБА_2, довіреність №383 від 12.03.2018, адвокат

від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року у справі №904/2388/18 (суддя Рудь І.А., повна ухвала складена 20 серпня 2018 року)

за позовом Національного банку України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватера» , м. Дніпро

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №35 від 29.05.2014

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Національний банк України (надалі позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Акватера (надалі відповідач) та просив суд: 1) в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства КБ Приватбанк (Код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського буд. ІД) за Кредитним договором №19 від 03.03.2009 (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України (юридична адреса: м. Київ, вул. Інститутська,9, код ЄДРПОУ 00032106,) в загальній сумі заборгованості 3 674 478 038,00 (три мільярди шістсот сімдесят чотири мільйони чотириста сімдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень) звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №35 від 29.05.2014, укладеним між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю Акватера , що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №5030, а саме на наступне майно: нежитлові приміщення в адміністративній будівлі літ. А-3 на Ш-ому поверсі поз. 301-319, прим. III поз. 1-3, заг. пл. 611,0 кв.м, 1/3 частина прим. V поз. 1-3 площею 28.2 кв. м; в адмін. будівлі літ. А-3 на мансарді поз.401-406; прим. IV поз.1-3, заг. пл. 585,1 кв.м; 1/2 частина приміщення І поз.1-3, пл.30,2 кв.м, 1/2 част. прим. II поз. 1-4 площею 36.0 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Дніпро, вул. Чкалова, будинок 27 та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 10.09.2003, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером №10446 та розташований на земельній ділянці площею 0,1124 га кадастровий номер 1210100000:06:066:0045, що перебуває у користуванні іпотекодавця на підставі договору оренди землі від 18.10.2010, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5С, зареєстрованого в реєстрі за №428; 2) встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , за початковою ціною 24 977 962 грн 00 коп. без ПДВ; 3) стягнути судові витрати - 374 669,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором №19 від 03.03.2009, за яким відповідач виступає як іпотекодавець.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2018 було відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", яке в подальшому ухвалою суду від 31.07.2018 було замінено на Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" в зв'язку із зміною найменування (надалі третя особа, апелянт).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року у справі №904/2388/18 (суддя Рудь І.А.) суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Акватера про зупинення провадження у справі та зупинив підготовче провадження у справі №904/2388/18 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі №910/15271/17; зобов'язав сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвала суду мотивована неможливістю розгляду даної справи до розгляду пов'язаної з нею справи №910/15271/17, оскільки в разі задоволення позову про розірвання договору іпотеки №35 від 29.05.2014 будуть відсутні підстави для задоволення позову про звернення стягнення на предмет застави за цим договором у зв'язку з припиненням зобов'язань відповідача за цим договором.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", в якій, посилаючись на недотримання судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- суд неправомірно зупинив провадження у справі до розгляду Господарським судом м. Києва справи №910/15271/17 та не обґрунтував як рішення суду в тій справі вплине на оцінку доказів у справі №904/2388/18;

- правочин є правомірним, поки він не визнаний судом недійсним та суд не врахував правові висновки Верховного Суду у справі №465/5024/16ц;

- презумпція правомірності договору іпотеки не спростована, а отже, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню, тому наявність справи №910/15271/17 не перешкоджає з'ясуванню обставин у даній справі;

- суд, зупиняючи провадження у справі, не врахував п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України та порушує розумність строку вирішення спору і принцип ефективності судового процесу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 (колегія суддів у складі головуючого судді Іванова О.Г., суддів Антоніка С.Г., Дарміна М.О.) відкрито апеляційне провадження у справі №904/2388/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року.

На виконання Указу Президента України від 29.12.2017 №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", положень п. 3 ч. 1, ч. ч. 5, 7 ст. 31 ГПК України та в зв'язку з початком роботи 03.10.2018 Центрального апеляційного господарського суду забезпечено передачу справи №904/2388/18 за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю Акватера , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2018 для розгляду справи №904/2388/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Широбокової Л.П. (доповідач), суддів: Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М., ухвалою від 24.10.2018 колегія прийняла справу до свого провадження та за клопотанням представників позивача та відповідача ухвалила слухати її в судовому засіданні з викликом сторін (ухвала від 19.11.2018).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 22.10.2018 та від 08.11.2018 повністю підтримав доводи апелянта, вказав, що суд першої інстанції припустився порушень процесуального права та прийшов до помилкових висновків щодо неможливості розгляду даної справи до вирішення спору у справі №910/15271/17, просив ухвалу суду скасувати, справу передати на розгляд до суду першої інстанції (а.с.175, 209, т.2).

Відповідач надав відзив 08.11.2018 та заявив клопотання про продовження строку на його подання, яке апеляційний суд задовольняє, оскільки прострочення склало всього 1 день та відзив надано завчасно до судового засідання.

У поданому відзиві відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечує та вважає, що розгляд справи є неможливим до набрання законної сили рішенням у пов'язаній справі №910/15271/17, оскільки обставини, які будуть в ній встановлені мають суттєве значення для вирішення спору у даній справі. Вказує, що позбавлення його власності призведе до банкрутства товариства та порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на мирне володіння майном (а.с197 т.2).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання від 26.11.2018, підписане директором ОСОБА_6, в якому просив відкласти розгляд справи в зв'язку з тим, що невчасно дізнався про слухання справи та не може оперативно забезпечити участь адвоката в судовому засіданні. Розглянувши дане клопотання колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке. Частинами 11-13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відкладення розгляду справи по суті, а саме суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Зазначених підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, позивач повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, названі його представником підстави неявки непідтверджені належними доказами. Про наявність справи та дати її слухання відповідач обізнаний, про що свідчить наданий відзив на апеляційну скаргу, клопотання про поновлення строку на його подання, подана його представником адвокатом ОСОБА_7 заява від 12.11.2018 щодо розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні з викликом сторін, та як адвокат він повинен бути обізнаним з положеннями ч.1 ст. 273 ГПК України щодо 30-ти денного строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, який судом вичерпано. Представляти інтереси сторони може інша особа, зокрема, керівник підприємства.

Суд відкладає розгляд справи в разі, якщо неявка представника перешкоджає розгляду справи по суті. Справа в апеляційній інстанції розглядається тривалий час з 24.09.2018, сторонам було надано достатньо часу для надання своїх пояснень, висловлень, заперечень та надання доказів, якими вони скористалися; встановлений ч.1 ст. 273 ГПК України 30-ти денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду вичерпано та процесуальний закон не передбачає його продовження.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Як зазначено судом вище, Господарським судом Дніпропетровської області розглядається справа за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю Акватера про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки №35 від 29.05.2014 року в рахунок погашення заборгованості Акціонерного товариства КБ Приватбанк за Кредитним договором №19 від 03.03.2009 (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України (Код ЄДРПОУ 00032106) в загальній сумі заборгованості 3 674 478 038,00 грн та встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , за початковою ціною 24977962,00 грн.

Підготовче провадження у даній справі судом першої інстанції зупинено на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №910/15271/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Акватера до Національного банку України, третя особа - ПАТ КБ "Приватбанк" про розірвання іпотечного договору №35 від 29.05.2014, що розглядається Київським апеляційним господарським судом.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Господарського суду м. Києва від 15.12.2017 у справі №910/15271/17 було розірвано іпотечний договір №35 від 29.05.2014, укладений між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю Акватера . Втім, вказане рішення суду було оскаржено в апеляційному порядку та на даний час по суті не розглянуто, тобто рішення суду першої інстанції не набрало законної сили.

Зупиняючи провадження у справі, господарський суд виходив з того, що предметом позову у справі №910/15271/17 є розірвання іпотечного договору застави №35 від 29.05.2014, який є підставою позовних вимог у цій справі №904/2388/18, та у разі задоволення позову про розірвання договору застави №35 від 29.05.2014 будуть відсутні підстави для задоволення позову про звернення стягнення на предмет застави за цим договором в зв'язку з припиненням зобов'язань відповідача за цим договором.

Проте з таким висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для зупинення підготовчого провадження у справі колегія суддів не погоджується, оскільки він не відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, зупинення провадження у справі може мати місце лише у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи та у випадку неможливості встановити і оцінити обставини, що мають значення для справи на підставі зібраних у справі доказів.

Як роз'яснено в п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК (яка була чинною до 15.12.2017 та положення якої кореспондуються з положеннями ст. 227 ГПК в новій редакції) господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Таким чином, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку зазначає: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншім судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Проте, матеріали даної справи містять достатньо доказів, належна оцінка яких у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України дозволить суду першої інстанції встановити обставини, які входять до предмету доказування у справі та відповідно прийняти законне та обґрунтоване рішення.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду враховує, що на час розгляду даної справи, Іпотечний договір №35 від 29.05.2014, укладений між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акватера" є чинним, а його умови підлягають застосуванню судом під час розгляду справи та прийняття рішення, тобто будь-які перешкоди для розгляду даної справи відсутні.

Частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняєтеся з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Тобто, презумпція правомірності іпотечного договору не спростована, а отже, всі праві набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі за № 6-130цс17.

Місцевий господарський суд не прийняв до уваги, що застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України можливо лише, якщо зупинення провадження у справі дійсно необхідно для вирішення спору, тобто за відсутності рішення у іншій судовій справі, яке не набрало чинності, суд позбавлений можливості вирішити спір по суті, чого не вбачається у даному випадку, тому дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для зупинення підготовчого провадження у справі.

Апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, на що в апеляційній скарзі посилаються апелянт та вказане підтримується позивачем.

Тобто, Відповідач, уклавши Іпотечний договір, добровільно взяв на себе ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язань позичальником за Кредитним договором, в тому числі, і ризик бути примусово позбавленим права власності на своє нерухоме майно, тому доводи відповідача щодо намагання банку примусово позбавити його права власності не відповідають положенням Закону України Про іпотеку та судом відхиляються.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта та позивача, що місцевим господарським судом не зазначено в оскаржуваній ухвалі, яким саме чином з'ясування обставин у ході розгляду справи №910/15271/17 унеможливлює розгляд заявленої позовної вимоги у даній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, та яким чином встановлені у вказаній справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи, у даній справі.

Господарським судом першої інстанції взагалі не обґрунтовано відсутність реальної можливості розглянути господарський спір по суті заявлених вимог на підставі наданих учасниками справи доказів.

Враховуючи вищевикладене, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 у справі № 904/2388/18 слід скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, апеляційну скаргу задовольнити, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті скаржником судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1762,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.129, 255, 269, 270, 271, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року у справі №904/2388/18 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року у справі №904/2388/18 скасувати.

Справу №904/2388/18 передати до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватера" (м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 32614130) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м. Київ, вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн), про що видати наказ.

Відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повна постанова складена 29 листопада 2018 року.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд