Рішення

від 26.11.2018 по справі 520/8625/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 листопада 2018 р. № 520/8625/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шляхової О.М.,

за участі

секретаря судового засідання - Молчанової О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобідські продукти" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобідські продукти", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 28.12.2017 року № 496400/41126556 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.11.2017р. № 3 на суму 278 639,32 грн. (в т.ч. ПДВ 46 439,89 грн.);

- зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну від 16.11.2017р. № 3 на суму 278 639,32 грн. (в т.ч. ПДВ 46 439,89 грн.);

- зобов'язати ДФС України подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання законної сили цим судовим рішенням.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в рамках здійснення власної господарської діяльності ним складено податкову накладну №3 від 16.11.2017, проте, відповідно до квитанції податкову накладну прийнято, але її реєстрація зупинена. ДФС України прийнято рішення від 28.12.2017 № 496400/41126556 про відмову в реєстрації зазначеної податкової накладної в ЄРПН. Позивач вказав, що надав відповідачу необхідні пояснення та копії відповідних документів. Незважаючи на отримання повної та достатньої інформації, ДФС України прийнято необґрунтоване, на думку позивача, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

У судове засідання представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, надав відзив на позов, в якому, заперечуючи проти заявлених вимог, просив у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з огляду на той факт, що наданий позивачем пакет документів не дає змогу ідентифікувати та підтвердити відповідні господарські операції.

Через канцелярію суду відповідачем подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строків звернення позивача до суду.

Розглянувши вказану заяву під час розгляду справи, суд відмовив в її задоволенні у зв'язку з встановленням відсутності пропуску строків звернення до суду позивачем.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Позивач пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації та набув статусу юридичної особи з ідентифікаційним номером 41126556.

Судом встановлено, що між ТОВ Слобідські продукти (постачальник) укладено з ТОВ АСС-Поліграфпак (купець) договір поставки № 16/10-17 від 16.10.2017 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцю непродовольчі продукти, кількість яких визначається видаткової накладною. (а.с. 23-24)

Згідно зазначеного договору № 16/10-17 від 16.10.2017 року ТОВ Слобідські продукти відвантажено покупцю ТОВ АСС-Поліграфпак товар - автогуму, всього на суму 278639,32, в т.р. ПДВ 46439,89 грн, що підтверджується видатковою накладною №66 від 16.11.2017 та товарно-транспортною накладною №Р66 від 16.11.2017. (а.с. 25-26)

Зберігання товару, для подальшого перепродажу, здійснювалось в складських приміщеннях за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна 123, які належать ТОВ Слобідські продукти на підставі договору суборенди нежитлового приміщення № 02/9-2017Г від 01.09.2017 року, укладеного із ТОВ Юніверсал Трейд Стар , який надано до матеріалів справи.(а.с. 36)

Вказаний товар, у свою чергу, позивачем було придбано у ТОВ АСС (код 23914837) за договором № 01/09/17 від 01.09.2017 (а.с. 30-31), що підтверджується видатковою накладною № 3770 від 16.11.2017, платіжним дорученням від 28.11.2017 № 103 та товарно - транспортною накладною від 16.11.2017 №Р3770 ( а.с.32-33).

Станом на дату виникнення зобов'язання за договором ТОВ Слобідські продукти з ТОВ АСС-Поліграфпак 16.10.2017 року №16/10-17, позивачем було сформовано податкову накладну № 3 від 16.11.2017 та направлено на реєстрацію в ЄРПН (а.с. 19).

Реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено та в квитанції від 06.12.2018 зазначено виявлені помилки: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7326. Пропонуємо надати пояснення та\або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу".

Позивачем на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № 3 від 16.11.2017 направлено Повідомлення від 21.12.2017 щодо подачі документів (а.с.21).

Згідно квитанції № 2 від 21.12.2017 повідомлено позивача про збереження документу на центральному рівні.

Податковим органом відповідно до підпункту 201.16.3 п.201.16 ст. 201 Податкового Кодексу України прийнято рішення від 28.12.2017 № 496400/41126556 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 16.11.2017. Підставою для прийняття цього рішення вказано: ненадання платником податку копій документів, які складені с порушенням законодавства та\або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної \ розрахунку корегування (а.с.22).

Позивач, не погодившись з зазначеним рішенням, звернувся до вищого рівню ДФС в порядку адміністративного оскарження з відповідною скаргою від 05.01.2018 вх. №3394/6.

Рішенням комісії з питань розгляду скарг від 17.01.2018 №6388/41126556 ДФС України залишено скаргу позивач без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Позивач, не погодившись із рішенням від 28.12.2017 № 496400/41126556 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 16.11.2017, звернувся у судовому порядку за його оскарженням.

По суті спірних паво відноси, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України (що була чинна на час подання податкової накладної), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246 в редакції, чинній на час подання податкової накладної), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 ( в редакції, на час зупинення ДФС України реєстрації податкової накладної), за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 ПК України ( в редакції, чинній на момент подання накладної та її зупинення), згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України ( в редакції, чинній на момент подання накладної та її зупинення), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Із змісту квитанції по згаданій податковій накладній вбачається, що ДФС України сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі Наказ №567).

Суд зазначає, що ДФС України порушено норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанції конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Також суд вважає, що ДФС України у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 (в редакції чинній на момент подання податкової накладної та її зупинення) містить у собі визначення трьох різних критеріїв. Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Таким чином, ДФС України було зобов'язано у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі №567 «Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Вичерпний перелік документів).

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567 (в редакції, чинній на момент подання податкової накладної та її зупинення), вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - критерії): 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу норм законодавства слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Також, зі змісту квитанції про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної вбачається, що ДФС України запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, що свідчить про те, що ДФС України, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України ( в редакції на момент зупинення реєстрацій податкової накладної), письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України, в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190, яка була чинна на момент подання накладної) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

У свою чергу, в ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що господарська операція, за результатом якої позивачем видано ПН № 3 від 16.11.2017 носить реальний характер, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та оформленими належними чином первинно-бухгалтерськими документами.

Суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

Крім того, правочин, вчинений між позивачем та ТОВ АСС-Поліграфпак не визнано у судовому порядку нечинним, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, суд приходить до висновку щодо протиправності оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України від 28.12.2017 року № 496400/41126556 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача від 16.11.2017р. № 3 на суму 278 639,32 грн. (в т.ч. ПДВ 46 439,89 грн.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.11.2017р. № 3 подану ТОВ "Слобідські продукти", як способі відновлення порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій ОСОБА_3 Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_3 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відповідно до п.19,20 Постанови КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Вирішуючи вказану справу, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення ( Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Враховуючи вищевикладене, з метою належного відновлення прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень ст. 9 КАС України та, задоволення решти позову шляхом зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобідські продукти" від 16.11.2017р. № 3 на суму 278639,32 грн. (в т.ч. ПДВ 46439,89 грн.) датою, коли вона була фактично надіслана ТОВ "Слобідські продукти" засобами телекомунікаційного зв'язку, оскільки зазначене є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Позивач, звертаючись до суду із позовом, порушив питання, що стосуються здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобідські продукти" (61003, м. Харків, вул. Короленка 25; код ЄДРПОУ 41126556) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197) від 28.12.2017 року № 496400/41126556 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.11.2017р. № 3 на суму 278 639,32 грн. (в т.ч. ПДВ 46 439,89 грн.).

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобідські продукти" (61003, м. Харків, вул. Короленка 25; код ЄДРПОУ 41126556) від 16.11.2017р. № 3 на суму 278639,32 грн. (в т.ч. ПДВ 46 439,89 грн.).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8 код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобідські продукти" (61003, м. Харків, вул. Короленка 25; код ЄДРПОУ 41126556) у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 листопада 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.