Рішення

від 28.11.2018 по справі 2121/2-1637/11

ЦЮРУПИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.11.2018

Справа № 2121/2-1637/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року Цюрупинський районний суд

Херсонської області

у складі:

головуючого судді Савчака С.П.,

секретар судового засідання Орлова О.С.,

за участі:

представника прокуратури (прокурора) ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олешки Олешківського району Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, як правонаступника Цюрупинської районної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Новомаячківської селищної ради Олешківського району Херсонської області до ОСОБА_3, як правонаступника ОСОБА_4 про визнання права власності, витребування з незаконного володіння, визнання незаконним та скасування свідоцтва

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Цюрупинського району Херсонської області звернулась до суду з позовом та заявою Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області про уточнення позовних вимог в інтересах держави в особі Новомаячківської селищної ради Олешківського району Херсонської області до ОСОБА_3, як правонаступника ОСОБА_4 про: - визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності № 1934 від 29.07.1997 року за яким житловий будинок розташований в смт. Нова Маячка по вул. Садовій, 150 належить ОСОБА_4; - визнання права власності за Новомаячківською селищною радою на будівлю розташовану в смт. Нова Маячка по вул. Садовій, 150; - зобов'язання ОСОБА_3 передати будівлю розташовану в смт. Нова Маячка по вул. Садовій, 150 за актом прийому передачі Новомаячківській селищній раді. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.05.2006 року арбітражним керуючим колишнього СПОП Новомаячківський в комунальну власність територіальної громади Новомачківської селищної ради були передані об'єкти соціальної інфраструктури, в тому числі дитячий садок в смт. Нова Маячка по вул. Садовій, 150, але в серпні 2010 року було виявлено, що на вказану будівлю було зареєстровано право власності за ОСОБА_4 як на житловий будинок на підставі свідоцтва про право власності № 1934 від 29.07.1997 року. Зазначена будівля дитячого садка була перепрофільована з нежитлового фонду у житловий за протоком правління КСП Новомаячківський № 14 від 25.12.1996 року та її було приватизовано з порушенням вимог ч. 2 ст. 5 Закону України Про приватизацію майна державних підприємств , оскільки об'єкти освіти не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використання не за призначенням. Крім того, при приватизації цієї будівлі не було дотримано вимог ст. 11 Закону України Про приватизацію майна державних підприємств , а саме: - не здійснено опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі; - не прийнято рішення про приватизацію об'єкта на підставі поданої заяви або виходячи із завдань Державної програми приватизації та створення комісії з приватизації; - не здійснено опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта. Також, в свідоцтві зазначено, що воно видане на підставі розпорядження голови правління КСП Новомаячківський № 6 від 29.07.1997 року, але це розпорядження відсутнє. За вказаним номером є інше розпорядження від 04.02.1997 року яке не стосується зазначеної будівлі.

За відгуком на позовну заяву Новомаячківська селищна рада Олешківського району Херсонської області підтримала позовну заяву прокуратури з підстав зазначених в позові та додатково зазначає, що використання дитячого садка не за призначенням перешкоджає реалізації прав дітей на дошкільну освіту, оскільки на території смт. Нова Маячка розташовані три дитячі садки, які налічують 183 дитини, хоча за статистичними даними дітей дошкільного віку в селищі 438 у зв'язку з чим 255 дітей дошкільного віку не мають змоги відвідувати дитячі садки, тому відновлення роботи ДНЗ є нагальною потребою для громади.

За запереченнями ОСОБА_3 вона позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні, оскільки КСП Новомаячківський було недержавним сільськогосподарським підприємством, мало право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися належними йому об'єктами власності, в тому числі об'єктами соціально сфери. Відповідно до ст. 35 Закону України Про власність об'єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ним органів, а також майно передане у власність іншими суб'єктами права власності. Відповідно до ст. 9, п. 8 ст. 31 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство об'єкти соціальної сфери та житлового фонду, що не підлягають паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передачі на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності. На це майно складається окремий перелік та їх подальша доля вирішується загальними зборами - власника та місцевою владою, тобто у випадку якщо місцева влада згодна прийняти ці об'єкти на свій баланс, то КСП їх передає. Ці об'єкти можуть залишитись у КСП, якщо вони продовжують функціонувати, або передані підприємству-правонаступнику за передаточним балансом. Стороною позивача не надано доказів того, що на передачу майна в комунальну власність була згода колишнього власника майна та того, що селищна рада ініціювала передачу об'єктів соціальної сфери колишнього КСП Новомаячківський у комунальну власність, давала згоду на отримання цього майна в комунальну власність і їй було в цьому відмовлено. Розпорядженням органу приватизації № 6 від 29.07.1997 року на підставі заяви наймача ОСОБА_4 дозволено оформлення свідоцтва про власність на житло. Відсутність в архіві Цюрупинської районної державної адміністрації розпорядження голови правління КСП Новомаячківський № 6 від 29.07.1997 року про оформлення права власності на житловий будинок не тягне за собою скасування свідоцтва про право власності внаслідок того, що цей акт не є актом нормативним та вичерпує свою дію фактом його виконання. Рішенням загальних зборів правління КСП Новомаячківський від 25.12.1995 року як власником майна було правомірно переведено будівлю дитячого садка в житловий фонд та надано в тимчасове користування водію КСП ОСОБА_5 та арбітражним керуючим неправомірно внесено відомості до акту приймання-передачі майна банкрута СПОП Новомаячківський щодо житлового будинку № 150 по вул. Садовій в смт. Нова Маячка, як дитячого садка по вул. Садовій № 152.

Ухвалою суду від 17.07.2017 року залучено до участі у справі Новокаховську місцеву прокуратуру Херсонської області як правонаступника Цюрупинської районної прокуратури Херсонської області, залучено до участі у справі правонаступника померлого відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 та викликано в судове засідання свідків.

В судовому засіданні представник прокуратури та Новомаячківської селищної ради Олешківського району Херсонської області позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити з підстав зазначених в позові. Крім того, представник Новомаячківської селищної ради додатково пояснила, що у них черги до дитячих садків, вони не можуть всіх забезпечити дитячими садками та виділено кошти на відновлення роботи дитячого садка. Відповідач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав зазначених у запереченні та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, позивача, представника відповідача, допитавши свідків та дослідивши письмові докази у справі суд встановив.

За листом Цюрупинського РВ УМВС України в Херсонській області вх.. № 19133 від 16.11.2011 року ОСОБА_4 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09.09.1977 р. (а.с. 18 т.1).

За листом Цюрупинської філії ХД БТІ від 03.09.2010 року Новомаячківську селищну раду повідомлено, що право власності на житловий будинок в смт. Нова Маячка вул. Садова, 150 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 29.07.1997 року виданого КСП Новомаячківський .

За протоколом засідання правління КСП Новомаячківський № 14 від 25.12.1996 року (п. 2) під головуванням ОСОБА_4 вирішено у зв'язку з тим, що дит.садок від № 2 не функціонує, з метою уникнення крадіжок та знищення всіх товарно-матеріальних цінностей та основних засобів перевести дитячий садок в житловий фонд та надати його в тимчасове користування під житло водію КСП Новомаячківський ОСОБА_5

За свідоцтвом про право власності на житло видане КСП Новомаячківський 29.07.1997 року № 1934 будинок в ОСОБА_6 вул. Садова, 150 належить на праві власності ОСОБА_4, приватизований згідно з Законом України Про приватизацію державного житлового фонду , свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 29.07.1997 року № 6.

За листом архівного відділу Цюрупинської районної державної адміністрації від 02.03.2011 р. № 3-12/61-4 в книзі розпоряджень голови райдержадміністрації за 1996 рік виявлено розпорядження № 170 від 06.05.1996 р. Про реєстрацію підприємницької діяльності в якому зареєстроване КСП Новомаячківський .

За листом архівного відділу Цюрупинської районної державної адміністрації від 15.11.2010 р. № 3-78/61-4 в книзі розпоряджень КСП Новомаячківський за 1997 рік розпорядження № 6 від 29.07.1997 р. відсутнє. В книзі є розпорядження за № 6 від 04.02.1997 р.

За розпорядженням № 6 по КСП Новомаячківський від 04.02.1997 р. правління встановило ціни на реалізацію товарно-матеріальних цінностей для працівників господарства.

За листом арбітражного керуючого ОСОБА_7 вих. № 898/06 від 10.04.06 р. повідомлено Новомаячківську селищну раду про те, що СПОП Новомаячківський визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, про необхідність відповідно до законодавства передачі на баланс ради майно банкрута соціально-побутової сфери та загального користування, в тому числі дитячий садок по вул. Садова, 152, дитячий садок по вул. Леніна, 262.

За рішенням Новомаячківської селищної ради Цюрупинського району Херсонської області № 86 від 09.08.06 р. вирішено прийняти на баланс майно банкрута СПОП Новомаячківський в тому числі дитячий садок по вул. Садова, 152, дитячий садок по вул. Леніна, 262.

За актом приймання-передачі для передачі у комунальну власність від 18.05.2006 р. арбітражним керуючим СПОП Новомаячківський передано на баланс Новомаячківського комбінату комунального підприємства дитячий садок 1 в смт. Нова Маячка, вул. Садова, 152.

За довідкою з інвентарної справи № 2282 щодо нерухомого майна в смт. Н.Маячка вул. Садова (116) 152 житловий будинок за вказаною адресою змінював власників з 17.07.1970 року - по 29.12.05 р. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, договором купівлі-продажу будинку від 17.07.1970 р., рішенням виконавчого комітету Новомаячківської селищної ради № 257/14 від 26.11.1986 року зазначена будівля не відноситься щодо нерухомого майна з приводу якого виник спір.

За свідоцтвом про смерть серія І-КГ № 180768 видане 18.07.2014 року ОСОБА_4 помер 18.07.2014 року. За листом Олешківської державної нотаріальної контори № 1542/02-14 від 03.11.2017 року з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 звернулась - донька ОСОБА_3 та 26.10.2015 року за р. № 713 саме їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті померлого на земельну ділянку.

За показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 вона працювала в КСП Новомаячківський бухгалтером гаражу, заступником головного бухгалтера, головним бухгалтером з 1991 року по 2000 рік. Головним бухгалтером працювала з 1996 року по січень 2000 року. В 1999 році не працювала, оскільки хворіла. На балансі колгоспу було два дитячі садки. Дитячий садок по вул. Садовій перебував на балансі КСП Новомаячківський по 1999 рік як основні засоби, з балансу не знімався, не відчужувався. Садок був власністю КСП та під час його функціонування нараховувалась робітникам заробітна плата. Садок перестав функціонувати в період з 1996 по 1998 роки. Об'єкти соціальної сфери колгоспу не передавались до комунальної власності. Вона не пам'ята щоб дитячий садок був відчужений, приватизований або перепрофільований. Про це вона б знала через те, що була головним бухгалтером. ОСОБА_5 був водієм ОСОБА_4

За показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 вона працювала в КСП Новомаячківський з 1989 по 2004 рік. В бухгалтерії почала працювати з 1991 року, була бухгалтером, заступником головного бухгалтера. При відсутності головного бухгалтера виконувала його обов'язки, в тому числі в 1999 році під час відсутності ОСОБА_12. З 2000 року по 2004 рік вона перебувала у декретній відпустці. Дитячий садок перебував на балансі КСП Новомаячківський по вул. Садовій, 150. Чи перебував садок на балансі саме в 1999 році не пам'ята. Садок не відчужувався. Якби дитячий садок приватизовувався їй би було відомо. Взагалі вона не пам'ята, щоб хоча б якийсь об'єкт було б приватизовано. Коли садок перестав функціонувати, то в ньому дуже нетривалий час проживав водій ОСОБА_14 - ОСОБА_5, оскільки через особисті обставини йому не було де жити.

За показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 він працював з 2002 року по 2015 рік головою Новомаячківської селищної ради. Підприємство Новомаячківський декілька разів перейменовувалось з радгоспу на КПС і на інші назви. ОСОБА_4 був його головою. Після банкрутства підприємства був призначений арбітражний керуючий, були визначені об'єкти, які передавались до комунальної власності громади, в тому числі і дитячий садок по вул. Садовій, 150. На той час у них була черга до дитячих садків в 143 дитини. Садок перебуває на балансі ради після його передачі арбітражним керуючим ОСОБА_7. Про існування свідоцтва на ОСОБА_4 він довідався в 2011 році. Земельну ділянку у власність чи оренду не передавали. Селищна рада не здійснювала реєстрацію (прописку) громадян. ОСОБА_5 проживає по вул. Першотравневій.

За показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 вона працювала в з 1980 року по 1992 рік в дитячому садку медичною сестрою, а до 1995 року працювала завідуючою дитячого садка, який належав КСП Новомаячківський та знаходився в смт. Ново Маячка по вул. Садовій. В 1995 році дитячий садок ще функціонував, було дві групи дітей, але фінансування було в критичному стані, батьки не мали змоги сплачувати за дітей. Садок припинив діяльність в 1996 році через нерентабельність його утримання. До 1996 року дитячий садок не перепрофільовувався. На даний час садок розвалюється.

За показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 вона з 1992 року по 2011 рік працювала в Цюрупинському БТІ техніком. Вона здійснювала обмір будинку по вул. Садовій 150 в смт. Нова Маячка та виготовляла технічний паспорт. Це була первинна реєстрація будинку. На той час це саме був житловий будинок в дійсності. В ньому проживав водій ОСОБА_4 з другою дружиною. Обмір вона здійснювала в 1997 році для приватизації на ОСОБА_4. Вона бачила документ про передачу його ОСОБА_5. Номер будинку вона поставила 150. На дитячий садок інвентарної справи не існує. За номером 152 існує інший житловий будинок. Дитячий садок мав номер 152, оскільки перебував на балансі за цією адресою. Між ОСОБА_15 та ОСОБА_4 були неприязні стосунки. Після того, як до неї потрапив від арбітражного керуючого документ про передачу дитячого садка по вул. Садовій 152 (років через 10 після обміру) вона повідомила ОСОБА_15 про наявність подвійних документів на садок, але право власності вже було зареєстроване за ОСОБА_4 ОСОБА_4 оплачував кошти за перевищення площі, яку можливо було приватизувати. ОСОБА_14 їй повідомляла після цього, що садок переводився в житловий фонд.

Відповідно до ст.ст. 4, 5, 9, 19 Житлового кодексу УРСР (в редакції, яка діяла на 29.07.1997 року) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд). Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України. Управління громадським житловим фондом здійснюється органами управління колгоспів та інших кооперативних організацій, їх об'єднань, органами профспілкових та інших громадських організацій відповідно до їх статутів (положень).

Відповідно до ст.ст. 31, 42, 53, 58, 61 Житлового кодексу УРСР (в редакції, яка діяла на 29.07.1997 року) громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першої статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР. Жилі приміщення в будинках громадського житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням органу відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідно районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення. На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Користування жилим приміщенням у будинках державного і

громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Відповідно до ст.ст. 24, 87, 94, 95 ЦК УРСР (в редакції, яка діяла на 29.07.1997 року) юридичними особами є: державні підприємства та інші державні організації, що перебувають на господарському розрахунку, мають закріплені за ними основні і оборотні засоби та самостійний баланс; установи та інші державні організації, що перебувають на державному бюджеті і мають самостійний кошторис, керівники яких користуються правами розпорядників кредитів (за винятками, встановленими законом); державні організації, що фінансуються за рахунок інших джерел і мають самостійний кошторис і самостійний баланс; колгоспи, міжколгоспні й інші кооперативні організації та їх об'єднання, інші громадські організації, а також у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, підприємства і установи цих організацій та їх об'єднань, що мають відокремлене майно і самостійний баланс; державно-колгоспні та інші державно-кооперативні організації; інші організації у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР. Соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій. Колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів. Право розпорядження майном, що є власністю колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, належить виключно самим власникам. Власністю колгоспів та інших кооперативних організацій, їх об'єднань є засоби виробництва та інше майно, необхідне для їх здійснення статутних завдань.

Відповідно до ст. 2 ч. 4, ст. 4 ч. 1 ,2, ст. 12 ч. 2, ст. 15 ч. 2, ст. 20 ч. 1, ст. 24 ч. 1, ст. 30 ч. 2, ст. 31, ст. 32 ч. 1, 2, ст. 35 ЗУ Про власність (в редакції, яка діяла на 29.07.1997 року) власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, незабороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом. Наймач жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду та члени його сім'ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України. Суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами. Об'єктами права власності кооперативу (колгоспу) є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів; виготовлена ним продукція; доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане на підставах,не заборонених законом. Кожен член кооперативу (колгоспу) має право на частку доходу, одержану на його пай. Право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо). До державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради України. Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Об'єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи

зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб'єктами права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ Про підприємства в Україні (в редакції, яка діяла на 29.07.1997 року) відповідно до форм власності, встановлених Законом України "Про власність" можуть діяти підприємства таких видів: - індивідуальне підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та виключно її праці; - сімейне підприємство, засноване на власності та праці громадян України - членів однієї сім'ї, які проживають разом; - приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом найняття робочої сили; - колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації; - державне комунальне підприємство, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць; - державне підприємство, засноване на загальнодержавній (республіканській) власності; - спільне підприємство, засноване на базі об'єднання майна різних власників (змішана форма власності).

Відповідно до ст. 1 ч. 2, ст. 7 ч. 1, ст. 8 ч. 2, 3, ст. 23 ч. 1 ЗУ Про колективне сільськогосподарське підприємство (в редакції, яка діяла на 29.07.1997 року) колективне сільськогосподарське підприємство (надалі - підприємство) є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених. Вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства керує правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються статутом підприємства.

Відповідно до ст. 1, ст. 2 ч. 1, ст. 8 ч. 1 ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду (в редакції, яка діяла на 29.07.1997 року) приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень

(підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. До об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму. Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Відповідно до ст. 1, ст. 3 ч. 2, 4 ЗУ Про приватизацію державного майна (в редакції, яка діяла на 29.07.1997 року) приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України. Дія цього Закону не поширюється на: приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються; зміну організаційно-правових форм власності колгоспів, підприємств споживчої кооперації. Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, яка діяла на 10.04.2006 року) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які вразі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Суд не приймає до уваги посилання прокуратури, позивача на те, що свідоцтво про право власності на житло № 1934 від 29.07.1997 року за яким будинок розташований в смт. Нова Маячка Олешківського району Херсонської області по вул. Садовій, 150 належить ОСОБА_4 слід визнати незаконним та скасувати через порушення вимог ст. 5, 11 Закону України Про приватизацію майна державних підприємств , оскільки Закону України під цією назвою не існувало на час виникнення спірних правовідносин. Закон України, який регулює зазначені питання приватизації державного майна та містить вимоги щодо його приватизації (неможливості приватизації об'єктів освіти, їх перепрофілювання, необхідності опублікування списку об'єктів приватизації тощо на які посилається прокуратура) мав назву Про приватизацію державного майна . Крім того, до спірних правовідносин не можливо і застосувати обмеження та порядок приватизації визначені у ст.ст. 5, 11 Закону України Про приватизацію державного майна , оскільки правові норми зазначеного закону регулюють лише відносини щодо приватизації державного майна, майна Автономної Республіки Крим та майна, що є у комунальній власності, тобто державного майна, яке було віднесено до такого діючим на той час Законом України Про власність . При тому, що майно колективних сільськогосподарських підприємств (колгоспів), в тому числі і майно Колективного сільськогосподарського підприємства Новомаячківський , а саме будівля дитячого садку в смт. Нова Маячка по вул. Садовій, 150 належала на праві колективної власності його членам, а не належала до державного майна відповідно до діючих на той час редакцій ЦК УРСР, ЗУ Про власність , ЗУ Про підприємства в Україні , ЗУ Про колективне сільськогосподарське підприємство . Крім того, навіть у ст. 3 Закону України Про приватизацію державного майна зазначено, що його дія не поширюється на приватизацію об'єктів житлового фонду та зміну організаційно-правових форм власності колгоспів.

До зазначених спірних правовідносин слід застосовувати положення Житлового кодексу УРСР щодо визначення понять громадського та державного житлового фондів, порядку та підстав заселення до житлових приміщень цих фондів, визначення поняття наймача, укладення договору найму тощо… Крім того, до зазначених спірних відносин слід також застосовувати діючі на той час норми ЗУ Про власність , ЗУ Про колективне сільськогосподарське підприємство , ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду . При цьому суд враховує, що оспорюване свідоцтво про право власності на житло № 1934 від 29.07.1997 року видане та приватизація будинку, як зазначено в ньому відбулась згідно із Законом України Про приватизацію державного житлового фонду .

В той же час суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано доказів того, що: - вказаний будинок було придбано померлим ОСОБА_4 у Колективного сільськогосподарського підприємства Новомаячківський на підставі угоди/договору; - було прийнято рішення загальними зборами Колективного сільськогосподарського підприємства Новомаячківський , або зборами уповноважених або членів правління про відчуження/передачу будинку ОСОБА_4 оформленого відповідним розпорядженням від 29.07.1997 року за № 6. При цьому суд враховує, що вказаний будинок не надавався для проживання ОСОБА_4, а надавався для проживання ОСОБА_5, тобто ОСОБА_4 не може вважатися наймачем будинку. Доказів видання ОСОБА_4 ордеру на вселення до будинку та/або укладення ним договору найму жилого приміщення відповідачем не надано. Крім того, зазначений будинок не міг бути приватизованим ОСОБА_4, оскільки перебував у колективній власності членів КСП Новомаячківський , тобто належав до громадського житлового фонду, а не до державного житлового фонду, яке могло бути приватизоване відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду . Отже, підстави для виникнення право власності у ОСОБА_4 на будинок розташований в смт. Нова Маячка Олешківського району Херсонської області по вул. Садовій, 150 відсутні, а тому і відсутні були підстави для видання свідоцтва про право власності на житло, у зв'язку з чим воно є незаконним та підлягає скасуванню.

На підставі зазначеного, оскільки право власності у ОСОБА_4 на будівлю не виникло, тому його власником залишилось КСП Новомаячківський і відповідно воно було передано на баланс ліквідованого в процесі банкрутства СПОП Новомаячківський проти чого, учасники справи не заперечують. У зв'язку з чим ця будівля не ввійшла до ліквідаційної маси банкрута для продажу для задоволення вимог кредиторів та правомірно була включена арбітражним керуючим до об'єктів, які передаються до комунальної власності Новомаячківської селищної ради, а тому власником зазначеного будинку є Новомаячківська селищна рада Олешківського району Херсонської області.

Посилання відповідача та його представника про відсутність рішення КСП Новомаячківський про передачу цього майна до комунальної власності, рішення Новомаячківської селищної ради про прийняття цього майна до комунальної власності, неправомірність включення майна арбітражним керуючим до акту приймання-передачі судом до уваги не приймається, оскільки це мало б значення лише у випадку, якщо майно залишилось у подальшій власності КСП Новомаячківський та при його існуванні було б заявлено вимоги про визнання права власності за Новомаячківською селищною радою, оскільки це майно є дошкільним навчальним закладом. Крім того, неточності щодо номеру будинку будівлі дитячого садка не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Посилання відповідача та його представника про те, що відсутність розпорядження не може бути підставою для визнання свідоцтва незаконним судом також не приймається до уваги, оскільки саме певне рішення (розпорядження) власника майна (зборів, уповноважених, правління) може бути підставою для видачі певних документів, що посвідчують право власності.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору від яких органи прокуратури на час подання позову були звільнені відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір (в редакції на 08.11.2011 року) підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України за ставками, які діяли на час подання позову щодо вимог майнового та немайнового характеру, а саме у розмірі 282,30 грн., з яких судовий збір за вимогою майнового характеру складає 188,20 грн. та за вимогою немайнового характеру складає 94,10 грн.

Керуючись ст. 1, 2, 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 90, 95, 133, 141, 258, 259 ч. 6, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області (місце знаходження якої за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, пр-т. Дніпровський, буд. № 34 а, код ЄДРПОУ 04851120) як правонаступника Цюрупинської районної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Новомаячківської селищної ради Олешківського району Херсонської області (місце знаходження якої за адресою: Херсонська область, Олешківський район, смт. Нова Маячка, вул. Соборна, буд. № 119, код ЄДРПОУ 26347379) до ОСОБА_3 (фактичне місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване місце проживання якої за адресою Херсонська область, Олешківський район, смт. Нова Маячка, вул. Садова, буд. № 150, РНОКПП НОМЕР_1), як правонаступника ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на житло № 1934 від 29.07.1997 року за яким будинок розташований в смт. Нова Маячка Олешківського району Херсонської області по вул. Садовій, 150 належить ОСОБА_4.

Визнати права власності за Новомаячківською селищною радою Олешківського району Херсонської області на будинок розташований в смт. Нова Маячка Олешківського району Херсонської області по вул. Садовій, 150.

Зобов'язати ОСОБА_3 передати будинок розташований в смт. Нова Маячка Олешківського району Херсонської області по вул. Садовій, 150 за актом прийому передачі Новомаячківській селищній раді Олешківського району Херсонської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 282,30 грн.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 29 листопада 2018 року.

Суддя (підпис) С. П. Савчак

Копія відповідає оригіналу

Суддя Савчак С. П.