Постанова

від 27.11.2018 по справі 910/7452/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2018 р. Справа№ 910/7452/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Суліма В.В

Хрипуна О.О.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Гонтаровський В.П., - директор

від відповідача: Чорний В.В., - директор

вільний слухач 1: ОСОБА_4, паспорт НОМЕР_1 від 20.08.08

вільний слухач 2: ОСОБА_5, посвідчення водія НОМЕР_2 від 31.12.16

вільний слухач 3: ОСОБА_6, посвідчення водія НОМЕР_3 від 11.09.12

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоінновації"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10 липня 2018 року (дата складення повного тексту 16.07.2018 р.)

у справі № 910/7452/18 (суддя Паламар П.І. )

за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоінновації"

про стягнення 249002,60 грн., -

в с т а н о в и в :

Комунальне підприємство Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 249002,60 грн. (а.с. 3-9).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10 липня 2018 року у справі №910/7452/18 позов КП Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Теплоінновації" 227 958,52 грн. боргу, 3 419,38 грн. витрат по оплаті судового збору. У в іншій частині позову відмовлено (а.с.85-87).

ТОВ "Теплоінновації" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10 липня 2018 року у справі № 910/7452/18, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних відмовити повністю. Крім того у апеляційній скарзі заявлено клопотання про витребування у позивача правовстановлюючих документів з метою встановлення приналежності тепломереж (а.с.96-101).

29 серпня 2018 року від позивача надішли пояснення щодо клопотання ТОВ "Теплоінновації" та відзив на апеляційну скаргу (а.с. 117-118, 120-123).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 жовтня 2018 року, апеляційна скарга ТОВ "Теплоінновації" у справі №910/7452/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.

23 жовтня 2018 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7452/18, розгляд апеляційної скарги ТОВ "Теплоінновації" на рішення Господарського суду міста Києва від 10 липня 2018 року у справі №910/7452/18 призначено на 27 листопада 2018 року.

27 листопада 2018 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Агрикової О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), для розгляду справи №910/7452/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді Сулім В.В., Хрипун О.О.

27 листопада 2018 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Теплоінновації" на рішення Господарського суду міста Києва від 10 липня 2018 року у справі №910/7452/18 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Сулім В.В., Хрипун О.О.

Розглянувши, викладене у апеляційній скарзі клопотання про витребування доказів колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 статті 80 цього Кодексу. Пунктом 4 частини 2 зазначеної статті встановлено, що у клопотанні повинно бути зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу ( 2, 4 ст. 80 ГПК України ) .

За змістом ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування . Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто заявляючи клопотання про витребування доказів, стороною, якою заявлено таке клопотання має бути обґрунтовано те, що заявленим до витребування доказом може бути підтверджено обставини, що входять до предмету доказування, вжиття заходів щодо їх отримання, причини неможливості самостійного вчинення зазначених дії та обставини неможливості їх подання до суду першої інстанції.

Разом з тим, заявлені у апеляційній скарзі до витребування докази не входять до кола доказів, що підлягають дослідженню в світлі предмету доказування у даній справі (наявність або відсутність заборгованості). При цьому, у матеріалах справи наявні достатні для встановлення дійсних обставин справи докази.

Враховуючи викладене колегія суддів відмовляє у задоволенні викладеного в апеляційній скарзі клопотання про витребування.

У судовому засіданні 27 листопада 2018 року представник ТОВ "Теплоінновації" надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Представники КП КОР "Кагарликтепломережа" у судовому засіданні 27 листопада 2018 року надав пояснення, у яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права встановила наступне.

25 травня 2016 року між Комунальним підприємством Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" (далі - позивач), як виконавцем та ТОВ "Теплоінновація" (далі - відповідач) укладено Договір № 0105 про транспортування теплової енергії в гарячій воді (далі - договір), згідно п. 1.1. якого виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги з транспортування теплової енергії у вигляді гарячої води, що вироблятиметься замовником по трубам теплової мережі, що перебуває на балансі виконавця, від модульної котельні замовника до внутрішньобудинкових мереж споживачів Кагарлицького НВК (ЗОШ I-II ступенів, ліцею) та Міського будинку культури по вул. Парковій, 10 (район будинку № 10) у м. Кагарлик Київської області, а замовник - оплачувати надані йому послуги протягом 30-ти банківських днів з дня отримання рахунку (а.с. 13-17).

Строк дії договору відповідно до п. 10.1 договору встановлений з дня його підписання та діє до 23.05.2019 р.

11 жовтня 2017 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до договору, якою збільшено вартість послуг з транспортування теплової енергії на 2017-2018 роки у розмірі 345,24 грн. з урахуванням ПДВ за 1 Гкал, а також виклали п. 5.5 Договору у редакції, відповідно до якої: при відсутності приладу обліку або виході його з ладу - кількість теплової енергії, що вироблена замовником та передана виконавцю для транспортування буде визначатись шляхом надання підтверджуючих документів, а саме, копій актів прийому-передачі (наданих послуг) теплової енергії ТОВ "Теплоінновації" своїм Споживачам . Завірені належним чином копії підтверджуючих документів про надану теплову енергію Споживачам направляти Виконавцю разом із актами здачі - приймання робіт (надання послуг) щомісячно (а.с. 19).

Листом від 11.01.2018 р. №2/14/22 відділ освіти Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області надав на запит позивача підписані з відповідачем копії актів приймання-передачі наданих послуг з теплопостачання за жовтень-грудень 2017 р. щодо поставки послуг теплопостачання до в т.ч. приміщення Кагарлицького НВК "ЗОШ І-ІІ ступенів - ліцей" в кількості 146,51 Гкал (а.с. 21, 22-27).

У відповідь на запит позивача, листом від 23.04.2018 р. №2-14/254 відділ освіти Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області надав копії актів приймання-передачі наданих послуг з теплопостачання за січень-квітень 2018 р., відповідно до яких по об'єкту Кагарлицького НВК "ЗОШ І-ІІ ступенів - ліцей" надано послуг з теплопостачання об'ємом 126,3 Гкал (а.с. 28, 32-34).

Листом від 25.04.2018 р. №34 відділ культури і туризму, національностей та релігій Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області повідомив позивача про те, що за період з січня по 10.04.2018 р. надано послуг теплопостачання до приміщення Міського центру культури та дозвілля в об'ємі 104,27 Гкал (а.с. 35). Також до вказаного листа надано підписані з відповідачем акти за листопад та грудень 2017 року, відповідно до яких до вказаного об'єкту за вказаний період поставлено 33,86 Гкал (а.с. 36, 37).

У відповідь на листи позивача про вимогу надати письмову інформацію про обсяг теплової енергії, виробленої та переданої для транспортування та про дострокове розірвання договорів про транспортування теплової енергії відповідач листом №247 від 07.03.2018 р. повідомив, що не мав можливості надати акти виконаних робіт, з огляду на те, що деякі із вказаних відповідачем споживачів мають власні теплові мережі, відповідно ним позивач не транспортує теплову енергію відповідача. З огляду на викладене, відповідач просив вказати балансову належність теплових мереж позивача і надати інформацію щодо споживачів, до яких здійснюється постачання саме мережами позивача, а також необхідну технічну документацію щодо довжини труб теплової мережі, а також документи, що підтверджують знаходження цих основних засобів на балансі позивача. Також відповідач відмовив позивачу у розірванні договору з посиланням на наявність зобов'язань перед споживачами (а.с. 66-67).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги з транспортування теплової енергії у вигляді гарячої води, внаслідок чого виникла заборгованість за період з жовтня 2017 по квітня 2018 років у розмірі 227958,52 грн.

У апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що частина труб теплової мережі, якими здійснюється постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за спірним договором, не знаходиться на балансі позивача, тому через неможливість встановлення балансової приналежності труб неможливо здійснити оплату за транспортування теплової енергії. Крім того, відповідач, з посиланням на п. 6.4 Договору зазначав, що ним не отримано рахунків за надані послуги. Також апелянтом зазначено про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, з посиланням на у відмову у задоволенні клопотань про витребування доказів і відкладення розгляду справи, а також зазначено, що розгляд справи у порядку спрощеного провадження, з огляду на ціну позову, порушує норми процесуального права.

У поясненнях щодо клопотання ТОВ "Теплоіноваціїї" позивач заперечує проти цього клопотання, оскільки питання належності мереж не є предметом розгляду даної справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що надані в апеляційній скарзі пояснення щодо правовстановлюючих документів та документів щодо балансової належності тепломережі не стосуються предмету спору оскільки об'єктом спірних правовідносин в даному провадженні є невиконання апелянтом договірних зобов'язань з оплати за надані послуги.

З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік теплової енергії, виробленої замовником та передані виконавцю для надання послуг з її транспортування проводиться приладами обліку теплової енергії, встановленому в модульній котельні замовника на межі балансової належності тепломереж.

Згідно умов п. 6.1 Договору розрахунки за надані послуги з транспортування теплової енергії проводяться в грошовій формі з розрахунку 81,05 грн. за 1 Гкал переданої виконавцю теплової енергії з урахуванням ПДВ.

Позивач зазначає, що в модульній котельні замовника були встановлені два прилади обліку, які вийшли з ладу, у зв'язку з чим обсяг протранспортованої теплової енергії визначено на підставі даних актів прийому-передачі теплової енергії відповідачем своїм споживачам.

Відповідно до п. 5.5. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 11.10.2017 р. при відсутності приладу обліку або виході його з ладу - кількість теплової енергії, що вироблена замовником та передана виконавцю для транспортування буде визначатись шляхом надання підтверджуючих документів, а саме, копій актів прийому-передачі (наданих послуг) теплової енергії ТОВ "Теплоінновації" своїм Споживачам . Завірені належним чином копії підтверджуючих документів про надану теплову енергію Споживачам направляти Виконавцю разом із актами здачі - приймання робіт (надання послуг) щомісячно .

Обставини щодо надання позивачем відповідачу протягом жовтня 2017-квітня 2018 років послуг з транспортування теплової енергії обсягом 660,29 Гкал (вартістю 227958,52 грн.) на визначені у договорі об'єкти за договором підтверджується наданими листами відділу освіти Кагарлицької районної державної адміністрації № 2-14/22 від 11.01.2018 р., 2-14/254 від 23.04.2018 р., відділу культури і туризму, національностей та релігій Кагарлицької районної державної адміністрації № 34 від 25.04.2018 р., Актами приймання-передачі наданих послуг з теплопостачання на зазначені у договору об'єкти №№ 84, 85 від 08.11.2017 р., 103, 104, 105 від 05.12.2017 р., 121, 122 від 12.12.2017 р., 128 від 19.12.2017 р., 4, 5, 22, 23 від 26.03.2018 р., 44, 45 від 12.04.2018 р.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, питання балансової належності транспортних мереж у м. Кагарлику не є предметом розгляду даної справи.

Дійсно, у листі №247 відповідач посилався на те, що деякі із зазначених у ньому споживачів мають власні теплові мережі, разом з тим, як у вказаному листі, так і в процесі розгляду справи відповідач не довів того, що власні теплові мережі мають саме визначені у договорі № 0105 споживачі.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У п. 1.3 Договору зазначено, що мережа балансової належності тепломереж встановлюється сторонами шляхом складання та підписання акту розподілу балансової належності теплової мережі (додаток №1).

У якості додатку №1 до Договору, його сторонами складено Акт розподілу балансової належності теплових мереж (а.с. 18).

Враховуючи викладене, укладаючи Договір, сторони погодились з викладеними у ньому умовами та, відповідно, взяли на себе визначені у ньому зобов'язання, отже доводи апеляційної скарги у вказаній частині є безпідставними.

Також, у апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що він не отримував рахунків-фактур за надані відповідачем послуги .

Відповідно до п. 1.5 Договору розрахунки за надані послуги з транспортування теплової мережі проводяться замовником на підставі рахунків-фактур та акта здачі-приймання робіт (надання послуг), що виставляється виконавцем в порядку, передбаченому у р. 6 договору.

У п. 6.4 Договору зазначено, що виконавець до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, виставляє Замовнику рахунок-фактуру за надані послуги з транспортування теплової енергії з врахуванням інформації про обсяг теплової енергії, наданої Замовником та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до п. 6.5 Договору Замовник повинен розглянути їх протягом 10-ти робочих днів, підписати, та/або надати мотивовану відмову у підписанні у письмовому вигляді із зазначенням причин відмови та умов для здійснення перерахунку.

Якщо терміни розглядання розрахункового документу порушено, або відмова в його підписанні не містить причин та/або умов, визначених п 6.4, розрахунковий документ вважається підписаним у редакції Виконавця (п. 6.6. Договору).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.7 Договору, замовник протягом 30-ти банківських днів з дня отримання рахунку сплачує Виконавцю вартість наданих послуг з транспортування теплової енергії.

Тобто, положеннями договору визначено порядок та строк оплати наданих виконавцем послуг.

Враховуючи відсутність доказів виставлення та направлення позивачем відповідачу рахунків на оплату наданих послуг (заборгованість за які є предметом розгляду у даній справі), відсутні підстави вважати, що строк оплати наданих за договором позивачем послуг є таким, що настав та те, що відповідачем прострочено виконання зобов'язань за договором, а відповідно і підстави для стягнення з нього заборгованості за надані послуги у розмірі 227958,52 грн. боргу .

При цьому колегія суддів зазначає, що в силу п. 5.5. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 11.10.2017 р. позивач не був позбавлений можливості виставити замовнику рахунок-фактуру за надані послуги на підставі наданих актів прийому-передачі (наданих послуг) теплової енергії ТОВ "Теплоінновації" своїм Споживачам, які були надані позивачу.

Позивачем не надано документальних доказів виставлення відповідачу відповідно до договору рахунків-фактур.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом ч. 2. ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Оскільки строк оплати наданих позивачем послуг в силу положень укладеного сторонами договору не є таким, що настав, у позивача у вказаній частині відсутнє порушене право, яке підлягає захисту у судовому порядку, а тому поданий позивачем позов є передчасним, а відповідно таким, що задоволенню не підлягає.

Враховуючи те, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення пені виходив з відсутності доказів виставлення в установленому порядку відповідачу рахунків на оплату послуг за договором, проте не врахував вказаних обставин з урахуванням положень договору щодо порядку розрахунку, рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення боргу у розмірі 227958,52 грн. та витрат по оплаті судового збору у розмірі 3419,38 грн. підлягає зміні . У вказаній частині колегія суддів дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог про стягнення боргу у розмірі 227958,52 грн. та витрат по оплаті судового збору у розмірі 3419,38 грн. слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені та штрафних санкцій рішення суду першої інстанції відповідачем не оскаржено, у колегії суддів, в силу вимог ч. 1 ст. 269 ГПК України, відсутні підстави перевіряти законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у вказаній частині.

Щодо доводів відповідача про те, що судом порушено норми процесуального права, оскільки залишено без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи слід зазначити наступне.

Подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 70) обґрунтоване відсутністю у місті Київ, у день, на який призначено слухання справи представника відповідача з посиланням на копію залізничного квитка.

Разом з тим, ч. 1 ст. 58 ГПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Враховуючи викладене, відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника, - адвоката або здійснювати самопредставництво.

При цьому оскільки представником відповідача не доведено неможливості здійснення такої заміни представника або здійснення самопредставництва особи, яку він представляє, а також факту неможливості розгляду справи без участі відповідача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неповажність причин неявки представника відповідача у судове засідання, а відповідно і про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, виходячи з визначеного у ньому обґрунтування.

Щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження слід зазначити наступне.

Ухвалою від 15.06.2018 р. вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 10.07.2018 (а.с. 1).

Обґрунтовуючи Клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відповідач посилався на необхідність витребування у позивача правовстановлюючих документів з метою встановлення приналежності тепломереж (а.с. 73).

Також відповідачем заявлялось Клопотання про витребування доказів з посиланням на те, що позивач не відреагував на лист про надання технічної документації (а.с. 72), у задоволенні якого судом відмовлено з огляду на його безпідставність.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи . У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ , зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи : 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.

Доказів того, що вказана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження - відповідачем не наведено.

При цьому, в силу вимог ст. 247 ГПК України, думка сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, є одним із критеріїв, якими суд має керуватись, вирішуючи питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження та не є достатньою обставиною для вирішення питання про розгляд справи за правилами відповідного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 250 ГПК якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення ; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

В оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції, розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженні, у задоволенні вказаного клопотання відмовив з огляду на ціну позову та характер спору.

Враховуючи ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, колегія суддів зазначає про те, що суд першої інстанції, відмовивши відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, норм процесуального права не порушив.

Також, колегія суддів зазначає, що процесуальним законодавством не заборонено можливість звернення із клопотаннями про витребування доказів та їх розгляд у випадку, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження. Процесуальний закон не ставить в залежність задоволення такого клопотання від того у порядку якого типу провадження вирішуватиметься справа (спрощеного чи загального). Підставою для задоволення клопотання про витребування доказів, процесуальним законом визначено обґрунтованість такого клопотання та дотримання відповідною стороною вимог процесуального права під час його складання та подання.

Разом з тим, відповідачем не того, що витребуваними доказами будуть підтверджено обставини, що входять до предмету доказування у справі про стягнення заборгованості за укладеним, за вільного волевиявлення відповідача, договором.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду міста Києва від 10 липня 2018 року у справі №910/7452/18 підлягає зміні в частині задоволених позовних вимог.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоінновації" на рішення Господарського суду міста Києва від 10 липня 2018 року у справі №910/7452/18 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу задоволено в частині визначених у ній вимог, апелянту за рахунок відповідача належить відшкодувати 5602,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоінновації" на рішення Господарського суду міста Києва від 10 липня 2018 року у справі №910/7452/18 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10 липня 2018 року у справі №910/7452/18 змінити, шляхом викладення резолютивної частини у наступній редакції:

"У задоволенні позову - відмовити."

3. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" (09200, Київська область, м. Кагарлик, вул. Миру, 16, код ЄДРПОУ 20622074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоінновації" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 22-Б, офіс 27, код ЄДРПОУ 38863962) 5602 (п'ять тисяч шістсот дві) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Справу №910/7452/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді В.В. Сулім

О.О. Хрипун

Дата складення повного тексту - 29.11.2018 р.