Рішення

від 26.11.2018 по справі 906/816/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2018 р. м. Житомир Справа № 906/816/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

секретар судового засідання: Стретович Н.К.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 17.10.2018;

ОСОБА_2 - довіреність від 20.02.2018;

ОСОБА_3 - довіреність від 20.02.2018;

від відповідача: ОСОБА_4- довіреність № 01-26/27 від 17.08.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрспецпром"

(м. Київ)

до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

(смт. Новогуйвинське Житомирський район Житомирська область)

про стягнення 842 352,88 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрспецпром" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення 842352,88грн. заборгованості за договором №09/02 від 09.02.2018, з яких: 694091,38грн. - основний борг, 125162,78грн. - пеня, 11968,14грн. - інфляційних, 11130,58грн. - 3% річних. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору №09/02 від 09.02.2018 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати отриманої продукції.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмовому поясненні (а.с.157-159).

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував факт виконання ТОВ "Торговий дім "Укрспецпром" зобов'язань по договору в частині поставки продукції та її отримання підприємством. Проте, правомірним періодом для нарахування пені, інфляційних та річних вважає 14 календарних днів від дати актів вхідного контролю. Щодо відсутності акту вхідного контролю на майно (скло СЄ-17), яке надійшло по накладних №РН-0000077 та №РН-0000078 від 17.04.2018, пояснив, що по даному виду продукції вхідний контроль не проводився. Крім того, подав письмове клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що ДП "Житомирський бронетанковий завод" є стратегічним підприємством і приймає участь у посиленні обороноздатності України (здійснює відповідні види ремонту військової броньованої техніки) в час проведення на сході країни Операції об'єднаних сил. Також вказує на те, що збитки ні позивачу, ні іншим учасникам господарських відносин не завдано.

Представники позивача проти зменшення розміру штрафних санкцій заперечили в повному обсязі з підстав, викладених у письмовому запереченні (а.с.170-174).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрспецпром" (постачальник/позивач) та Державним підприємством «Житомирський бронетанковий завод" (покупець/відповідач) укладено договір №09/02 (а.с.33-37), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у специфікаціях, надалі - "Продукція", на умовах та в строки, передбачені договором (п.1.1 договору).

Кількість та номенклатура Продукції вказується у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору (п.2.1 договору).

Якість, комплектація, пакування й маркування Продукції повинні відповідати нормам, чинним стандартам (ТУ, ГОСТ, технічною документацією) для даного виду продукції. Постачальник гарантує, що продукція, яка є предметом поставки за договором, придатна для використання за призначенням та повністю відповідає умовам договору щодо якості та номенклатури (п.2.2 договору).

Відповідно до п.2.4 договору якість продукції, що є предметом договору перевіряється відділом технічного контролю Покупця, результати перевірки оформляються Актом вхідного контролю на кожну окрему партію продукції.

У разі виявлення недоліків під час приймання продукції по якості, номенклатурі, комплектності умовам договору Постачальник усуває виявлені недоліки, доукомплектовує продукцію за місцем розташування Покупця (за письмовою згодою Покупця) протягом 15 календарних днів з моменту отримання від Покупця відповідної вимоги. В разі неможливості усунути виявлені недоліки, Постачальник здійснює заміну Продукції на таку, що відповідає вимогам договору, протягом 15 календарних днів, з моменту отримання від Покупця відповідної вимоги. Продукція, відносно якої проводиться заміна, вважається не поставленою та зберігається в умовах не змішування з іншими однорідними вантажами. Витрати по заміні Продукції здійснюються власними силами та за власний рахунок Постачальника, в тому числі витрати, пов'язані з транспортуванням Продукції (п.2.5 договору).

Згідно п.3.1 договору поставка Продукції здійснюється силами та за рахунок Постачальника, можливо через перевізника на склад в місці знаходження Покупця (або на інших умовах, обговорених сторонами), в строки/терміни, встановлені сторонами у відповідній специфікації. Моментом поставки Продукції (партії Продукції) та передача її Покупцю є дата підписання сторонами видаткової накладної.

Постачання продукції здійснюється партіями. Асортимент та кількість кожної партії повинні відповідати Продукції, визначеної Специфікацією. Постачальник зобов'язаний повідомити Покупця про прогнозовану дату поставки Продукції не пізніше 3 (трьох) днів до дати поставки (п.3.2 договору).

Право власності на Продукцію переходить до Покупця з моменту підписання представниками сторін видаткової накладної (п.3.3 договору).

Відповідно до п.4.1 договору поставка Продукції здійснюється за цінами, визначеними у відповідній Специфікації і включають всі податки, збори й інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші витрати, пов'язані з поставкою Продукції.

Загальна сума договору складається із сум Специфікацій до Договору (п.4.2 договору).

За положеннями п.5.1 договору оплата Покупцем Продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі (якщо постачальник не повідомить Покупцеві реквізитів іншого рахунка).

Покупець здійснює оплату Продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Порядок, строки оплати та ціна встановлюється Сторонами в відповідній Специфікації (п.5.2. договору).

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від зобов'язань та відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних), які виникли під час дії Договору.

Позивач на виконання зобов'язань за договором №09/02 здійснив поставку продукції відповідачу на загальну суму 694091,38грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000041 від 12.02.2018 року на загальну суму 626 971,38 грн. з ПДВ; № РН-0000063 від 01.03.2018 року на загальну суму 6 960,00 грн. з ПДВ; № РН-0000077 від 17.04.2018 року на загальну суму 16 800,00 грн. з ПДВ; № РН-0000078 від 17.04.2018 року на загальну суму 16 800,00 грн. з ПДВ; № РН-0000083 від 23.04.2018 року на загальну суму 14 400,00 грн. з ПДВ; № РН-0000119 від 05.07.2018 року на загальну суму 6 840,00 грн. з ПДВ; № РН-0000120 від 05.07.2018 року на загальну суму 5 320,00 грн. з ПДВ., а також специфікаціями №1,4,6,7,8 (а.с.38,41,137-139) та актами вхідного контролю: №153 від 27.02.2018, додатком №1 від 13.03.2018 до акту №153 вхідного контролю, додатком №2 від 13.03.2018 до акту №153 вхідного контролю, актом вхідного контролю №265 від 12.03.2018, додатком від 22.03.2018 до акту вхідного контролю №265 від 12.03.2018, актом вхідного контролю №536 від 27.04.2018, додатком від 05.05.2018 до акту вхідного контролю №536, актом вхідного контролю №714 від 22.08.2018 (а.с.148 - 155).

Судом встановлено, що акт вхідного контролю на продукцію, що поставлялась по видатковим накладним №РН-0000077 і №РН-0000078 від 17.04.2018 (специфікація №7), не складався, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні.

Оскільки відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, заборгованість за поставлений товар становить 694091,38грн., позивач 01.08.2018 направив претензію, відповідно до якої просив сплатити вартість отриманої продукції в строк до 14.08.2018 (а.с.63-68).

Так як претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, грошове зобов'язання не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №09/02 від 09.02.2018, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, матеріалами справи, а саме видатковими накладними, специфікаціями та актами вхідного контролю, долученими до матеріалів справи, підтверджується факт поставки відповідачу товару на загальну суму 694091,38грн., що не заперечується відповідачем.

Факт поставки товару вказує на необхідність виконання відповідачем обов'язку щодо його оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, договором погоджено, що поставка продукції, порядок та строки оплати здійснюється в строки, встановлені сторонами у відповідній специфікації.

Відповідно до пункту 3 специфікацій №№1, 4, 6, 7, 8, підписання яких не заперечувалось сторонами, останні погодили умови оплати за продукцію наступним чином: 14 календарних днів по факту поставки продукції на склад покупця та проходження вхідного контролю.

Однак, всупереч умов договору поставки, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленої продукції на загальну суму 694091,38 грн. не виконав.

Таким чином, у відповідача, як станом на день звернення позивача до суду так і на момент розгляду справи, існує прострочення в оплаті поставленої продукції в розмірі 694091,38грн.

Доказів погашення заявленої суми заборгованості матеріали справи не містять.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно, зокрема, до закону, інших правових актів, договору, а також відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 694091,38грн. обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути 125162,78грн. - пені, 11968,14грн. - інфляційних та 11130,58грн. - 3% річних.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п.7.1 договору).

Згідно п.7.2 договору у випадку порушення строку проведення остаточного розрахунку з оплати продукції, Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день не виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення оплати відповідачем суми основного боргу матеріалами справи доведений.

Судом перевірено правильність розрахунку позивача щодо нарахування пені, інфляційних, річних та встановлено, що вказаний розрахунок не є вірним.

Оскільки термін оплати продукції, відповідно до п.3.1, п.5.2 договору, п.3 специфікацій складає 14 днів саме з моменту поставки та проходження вхідного контролю, строк оплати має обраховуватись з дати актів вхідного контролю.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених до стягнення пені, інфляційних та річних, з урахуванням вказаного вище, по кожній видатковій накладній, суд дійшов висновку, що обґрунтованими нарахуваннями є суми: 113214,50грн. - пені, 598,43грн. - інфляційних та 9877,01грн. - 3% річних. Зокрема:

1. по видатковій накладній № РН-0000041 від 12.02.2018 на загальну суму 626971,38грн. з врахуванням положень специфікації №1 та актів вхідного контролю від 27.02.2018, 13.03.2018:

- пеня в сумі 83349,16грн. за період з 14.03.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 483663,64грн., та в сумі 22827,16грн. за період з 28.03.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 143307,74;

- Інфляційні в сумі 456,58грн. за період квітень-серпень 2018 року на суму боргу 483663,64грн. та в сумі 135,28 грн. за період квітень-серпень 2018 року на суму боргу 143307,74грн.

- 3% річних в сумі 7274,83грн. за період з 14.03.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 483663,64грн. та в сумі 1990,60грн. за період з 28.03.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 143307,74;

2. по видатковій накладній № РН-0000063 від 01.03.2018 року на загальну суму 6960,00грн. з врахуванням положень специфікації №4 та актів вхідного контролю від 12.03.2018 та 22.03.2018:

- пеня в сумі 1115,12грн. за період з 27.03.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 6960,00грн.

- інфляційні в сумі 6,57грн. за період квітень-серпень 2018 року на суму боргу 6960,00грн.

- 3% річних в сумі 97,24грн. за період з 27.03.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 6960,00грн.

3. по видатковій накладній № РН-0000077 від 17.04.2018 року на загальну суму 16800,00грн. з врахуванням положень специфікації №7 :

- пеня в сумі 2128,31грн. за період з 02.05.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 16800,00грн.

- інфляційні - 0,00грн.

- 3% річних в сумі 185,03грн. за період з 02.05.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 16800,00грн.

4. по видатковій накладній № РН-0000078 від 17.04.2018 року на загальну суму 16800,00грн. з врахуванням положень специфікації №7 :

- пеня в сумі 2128,31грн. за період з 02.05.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 16800,00грн.

- інфляційні - 0,00грн.

- 3% річних в сумі 185,03грн. за період з 02.05.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 16800,00грн.

5. по видатковій накладній № РН-0000083 від 23.04.2018 року на загальну суму 14400,00грн. з врахуванням положень специфікації №6 та актів вхідного контролю від 27.04.2018 та 05.05.2018:

- пеня в сумі 1582,82грн. за період з 20.05.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 14400,00грн.

- інфляційні - 0,00грн.

-3% річних в сумі 137,29грн. за період з 20.05.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 14400,00грн.

6. по видатковій накладній № РН-0000119 від 05.07.2018 року на загальну суму 6840,00грн. з врахуванням положень специфікації №8 та акту вхідного контролю №744 від 22.08.2018:

- пеня в сумі 47,04рн. за період з 06.09.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 6840,00рн.

- інфляційні - 0,00грн.

- 3% річних в сумі 3,93грн. за період з 06.09.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 6840,00грн.

7. по видатковій накладній № РН-0000120 від 05.07.2018 року на загальну суму 5320,00грн. з врахуванням положень специфікації №8 та акту вхідного контролю №744 від 22.08.2018:

- пеня в сумі 36,58грн. за період з 06.09.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 5320,00рн.

- інфляційні - 0,00грн.

- 3% річних в сумі 3,06грн. за період з 06.09.2018 по 12.09.2018 на суму боргу 5320,00грн.

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 113214,50грн., 598,43грн. - інфляційних та 9877,01грн. - 3 % річних. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 11948,28грн., інфляційних в сумі 11369,71грн. та 1253,57грн. - 3 % річних суд відмовляє за безпідставністю їх нарахування.

Водночас, зважаючи на клопотання відповідача щодо зменшення заявленої позивачем суми пені, суд враховує наступне.

Згідно зі ст.233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст.551 ЦК України обумовлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Керуючись загальними засадами цивільного законодавства, визначеними в п.6 ст.3 ЦК України, зокрема, справедливістю, добросовісністю та розумністю, приймаючи до уваги специфіку виробництва відповідача, яка полягає у виготовленні стратегічної продукції для обороноздатності країни, та фінансовий стан останнього, суд визнав за можливе реалізувати надане йому право та зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, на 50%, що є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін, тобто, до 56607,25грн.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, враховуючи вище викладене у сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 694091,38грн. - основного боргу, 56607,25грн. - пені, 9533,00грн. - 3% річних та 598,43грн. - інфляційних. В решті позовних вимог позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 12266,72грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрспецпром" до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення 842352,88грн. задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", на 50%, тобто, до 56607,25грн.

3. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирська область, смт. Новогуйвинське, вул. Дружби народів, 1, код ЄДРПОУ 07620094)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрспецпром" (04215, м. Київ, вул. Світлицького, буд.30/20, кв.114, код ЄДРПОУ 36336152):

- 694 091,38 (шістсот дев'яносто чотири тисячі дев'яносто одну) гривню 38 коп. - основного боргу;

- 56 607,25 (п'ятдесят шість тисяч шістсот сім) гривень 25 коп. - пені;

- 9877,01 (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 01 коп. - 3% річних;

- 598,43грн. (п'ятсот дев'яносто вісім) гривень 43 коп. - інфляційних;

- 12266,72 (дванадцять тисяч двісті шістдесят шість) гривень 72 коп. - судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.11.18

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)