Постанова

від 13.02.2019 по справі 906/816/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2019 року                                                                                    Справа №906/816/18 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Савченко Г.І. ,  суддя Демидюк О.О. секретар судового засідання Берун О.О. за участю представників сторін: позивача: представник не з'явився відповідача: представник не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 26.11.18р. суддею Терлецькою-Байдюк Н.Я. у м.Житомирі, повний текст складено 30.11.18р. у справі № 906/816/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрспецпром" до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення 842 352, 88 грн. ВСТАНОВИВ: 1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції. Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.11.2018р. у справі №906/816/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрспецпром" до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення 842352,88грн. задоволено частково; зменшено розмір пені, що підлягає стягненню з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", на 50%, тобто, до 56607,25грн.; стягнуто з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрспецпром": 694091,38 грн. основного боргу, 56607,25 грн. - пені, 9877,01 грн. - 3% річних, 598,43 грн. - інфляційних, 12266,72 грн. - судового збору; в решті позовних вимог відмовлено. 2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. 2.1. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до Договору №09/02 від 09.02.2018р. укладеного між позивачем - ТОВ "Торговий Дім "Укрспецпром"  (постачальник) та відповідачем - ДП "Житомирський бронетанковий завод" (покупець), останній своє договірне зобов'язання (грошове зобов'язання) належним чином не виконав, відповідно і виникла заборгованість за поставлений товар перед позивачем. 2.2. Оскільки на момент подання позовної заяви за відповідачем існувало прострочення в оплаті поставленої продукції, позивач крім основного боргу просив стягнути пеню, інфляційні та 3% річних, проте розрахунок позивача щодо нарахування пені, інфляційних та річних є невірним. Відтак судом відмовлено у задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 11948,28 грн., інфляційних у сумі 11369,71 грн. та 1253,57 грн. - 3% річних, як таких що безпідставно нараховані. Проте, врахувавши клопотання відповідача щодо зменшення заявленої позивачем суми пені, суд визнав за можливе реалізувати надане йому право та зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивач, на 50%, що є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін та становить 56607,25 грн. 3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги. 3.1. Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач - Державне підприємство (ДП) "Житомирський бронетанковий завод" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду (вх.№7/19 від 02.01.2019р.) через господарський суд Житомирської області (вх.№02-21/376/18) із апеляційною скаргою (вих.№02/3876 від 26.12.2018р.), відповідно до якої просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 26.11.2018р. у справі №906/816/18 до ухвалення рішення по справі за результатами розгляду апеляційної скарги; прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження; скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 26.11.2018р. у справі №906/816/18 в частині зменшення штрафних санкцій на 50% та прийняти нове, яким зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з ДП "Житомирський бронетанковий завод" на 99%; стягнути з іншої сторони витрати пов'язані з розглядом судової справи. 3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині зменшення пені на 50% ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права; не враховані всі обставини справи, які мають істотне значення для справи. 3.2.1. Зазначає, що позивачем не надано суду доказів, що підтверджують розмір збитків завданих неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань, зокрема наявність обставин, які мають істотне значення, що підтверджують навмисний характер невиконання апелянтом своїх зобов'язань перед позивачем. Крім того не подано доказів, щодо негативних наслідків понесених позивачу в розумінні положень статті 224 Цивільного кодексу України, не втрачено або пошкоджено майно позивача, а також інше, тобто штрафні санкції носять включно компенсаційний характер. 3.2.2. Звертає увагу, що актами вхідного контролю, які містяться в матеріалах справи підтверджують, що поставлена продукція була неякісною, внаслідок чого позивачем проводилась заміна, чим збільшувався термін виконання останнім умов Договору. В свою чергу призводило до зриву строків з проведення ремонту військової техніки. 3.2.3. Також судом першої інстанції враховані не всі обставини, які є істотними для справи та зменшено розмір пені на 50%, однак відповідачем було подано клопотання про зменшення штрафних санкцій на 99%. 4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи. 4.1. 05.02.2019р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив, відповідно до якого просить апеляційну скаргу ДП "Житомирський бронетанковий завод" на рішення господарського суду Житомирської області від 26.11.2018р. у справі №906/816/18 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. 4.2. Представники сторін в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 235 - 236), явка обов'язковою не визнавалась. 4.3. 05.02.2019р. також від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності учасника справи, відповідно до якого просить здійснювати розгляд справи без участі уповноважених представників ТОВ "Торговий Дім "Укрспецпром". 4.4. До початку розгляду апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. 5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України). 6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційних скарг. 6.1. Під час розгляду апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду Житомирської області Північно-західний апеляційний господарський суд застосував: 6.2. Цивільний кодекс України; 6.3. Господарський кодекс України; 6.4. Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України); 6.5. Закон України "Про судовий збір". 6.6. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України). 7. Розгляд апеляційної скарги по суті. 7.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрспецпром" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення 842352,88грн. заборгованості за договором №09/02 від 09.02.2018, з яких: 694091,38грн. - основний борг, 125162,78грн. - пеня, 11968,14грн. - інфляційних, 11130,58грн. - 3% річних. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача. 7.1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору №09/02 від 09.02.2018р. в частині своєчасної та в повному обсязі оплати отриманої продукції. 7.1.2. В суді першої інстанції відповідач не заперечував факт виконання ТОВ "Торговий дім "Укрспецпром" зобов'язань по договору в частині поставки продукції та її отримання підприємством. Проте, правомірним періодом для нарахування пені, інфляційних та річних вважає 14 календарних днів від дати актів вхідного контролю. Щодо відсутності акту вхідного контролю на майно (скло СЄ-17), яке надійшло по накладних №РН-0000077 та №РН-0000078 від 17.04.2018, пояснив, що по даному виду продукції вхідний контроль не проводився. Крім того, подав письмове клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що ДП "Житомирський бронетанковий завод" є стратегічним підприємством і приймає участь у посиленні обороноздатності України (здійснює відповідні види ремонту військової броньованої техніки) в час проведення на сході країни Операції об'єднаних сил. Також вказує на те, що збитки ні позивачу, ні іншим учасникам господарських відносин не завдано. 7.1.3. Представники позивача заперечили проти зменшення розміру штрафних санкцій в повному обсязі. 7.2. 09.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Торговий Дім "Укрспецпром" (постачальник/позивач) та Державним підприємством (ДП) "Житомирський бронетанковий завод" (покупець/відповідач) укладено договір №09/02 (а.с.33-37), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у специфікаціях, надалі - "Продукція", на умовах та в строки, передбачені договором (п.1.1 договору). 7.3.Кількість та номенклатура Продукції вказується у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору (п.2.1 договору). 7.4. Якість, комплектація, пакування й маркування Продукції повинні відповідати нормам, чинним стандартам (ТУ, ГОСТ, технічною документацією) для даного виду продукції. Постачальник гарантує, що продукція, яка є предметом поставки за договором, придатна для використання за призначенням та повністю відповідає умовам договору щодо якості та номенклатури (п.2.2 договору). 7.5. Відповідно до п.2.4 договору якість продукції, що є предметом договору перевіряється відділом технічного контролю Покупця, результати перевірки оформляються Актом вхідного контролю на кожну окрему партію продукції. 7.6. У разі виявлення недоліків під час приймання продукції по якості, номенклатурі, комплектності умовам договору Постачальник усуває виявлені недоліки, доукомплектовує продукцію за місцем розташування Покупця (за письмовою згодою Покупця) протягом 15 календарних днів з моменту отримання від Покупця відповідної вимоги. В разі неможливості усунути виявлені недоліки, Постачальник здійснює заміну Продукції на таку, що відповідає вимогам договору, протягом 15 календарних днів, з моменту отримання від Покупця відповідної вимоги. Продукція, відносно якої проводиться заміна, вважається не поставленою та зберігається в умовах не змішування з іншими однорідними вантажами. Витрати по заміні Продукції здійснюються власними силами та за власний рахунок Постачальника, в тому числі витрати, пов'язані з транспортуванням Продукції (п.2.5 договору). 7.7. Згідно п.3.1 договору поставка Продукції здійснюється силами та за рахунок Постачальника, можливо через перевізника на склад в місці знаходження Покупця (або на інших умовах, обговорених сторонами), в строки/терміни, встановлені сторонами у відповідній специфікації. Моментом поставки Продукції (партії Продукції) та передача її Покупцю є дата підписання сторонами видаткової накладної. 7.8. Постачання продукції здійснюється партіями. Асортимент та кількість кожної партії повинні відповідати Продукції, визначеної Специфікацією. Постачальник зобов'язаний повідомити Покупця про прогнозовану дату поставки Продукції не пізніше 3 (трьох) днів до дати поставки (п.3.2 договору). 7.9. Право власності на Продукцію переходить до Покупця з моменту підписання представниками сторін видаткової накладної (п.3.3 договору). 7.10. Відповідно до п.4.1 договору поставка Продукції здійснюється за цінами, визначеними у відповідній Специфікації і включають всі податки, збори й інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші витрати, пов'язані з поставкою Продукції. 7.11. Загальна сума договору складається із сум Специфікацій до Договору (п.4.2 договору). 7.12. За положеннями п.5.1 договору оплата Покупцем Продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі (якщо постачальник не повідомить Покупцеві реквізитів іншого рахунка). 7.13. Покупець здійснює оплату Продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Порядок, строки оплати та ціна встановлюється Сторонами в відповідній Специфікації (п.5.2. договору). 7.14. Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від зобов'язань та відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних), які виникли під час дії Договору. 7.15. Позивач на виконання зобов'язань за договором №09/02 здійснив поставку продукції відповідачу на загальну суму 694091,38 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000041 від 12.02.2018 року на загальну суму 626971,38 грн. з ПДВ; №РН-0000063 від 01.03.2018 року на загальну суму 6960,00 грн. з ПДВ; №РН-0000077 від 17.04.2018 року на загальну суму 16800,00 грн. з ПДВ; №РН-0000078 від 17.04.2018 року на загальну суму 16800,00 грн. з ПДВ; №РН-0000083 від 23.04.2018 року на загальну суму 14400,00 грн. з ПДВ; №РН-0000119 від 05.07.2018 року на загальну суму 6840,00 грн. з ПДВ; №РН-0000120 від 05.07.2018 року на загальну суму 5320,00 грн. з ПДВ., а також специфікаціями №1,4,6,7,8 (а.с.38,41,137-139) та актами вхідного контролю: №153 від 27.02.2018р., додатком №1 від 13.03.2018р. до акту №153 вхідного контролю, додатком №2 від 13.03.2018р. до акту №153 вхідного контролю, актом вхідного контролю №265 від 12.03.2018р., додатком від 22.03.2018р. до акту вхідного контролю №265 від 12.03.2018р., актом вхідного контролю №536 від 27.04.2018р., додатком від 05.05.2018р. до акту вхідного контролю №536, актом вхідного контролю №714 від 22.08.2018р. (а.с.148 - 155). 7.16. Судом першої інстанції встановлено, що акт вхідного контролю на продукцію, що поставлялась по видатковим накладним №РН-0000077 і №РН-0000078 від 17.04.2018 (специфікація №7), не складався, що підтвердив представник відповідача. 7.17. Оскільки відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, заборгованість за поставлений товар становить 694091,38грн., позивач 01.08.2018р. направив претензію, відповідно до якої просив сплатити вартість отриманої продукції в строк до 14.08.2018 (а.с.63-68). 7.18. Так як претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, грошове зобов'язання не виконано, позивач за захистом порушеного права звернувся з даним позовом до суду господарської юрисдикції. 7.19. Як встановлено апеляційним господарським судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №09/02 від 09.02.2018, який за своєю правовою природою є договором поставки. 7.20. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. 7.21. Так, матеріалами справи, а саме видатковими накладними, специфікаціями та актами вхідного контролю, долученими до матеріалів справи, підтверджується факт поставки відповідачу товару на загальну суму 694091,38грн., що не заперечується відповідачем. 7.22. Факт поставки товару вказує на необхідність виконання відповідачем обов'язку щодо його оплати. 7.23. Як зазначалось вище, договором погоджено, що поставка продукції, порядок та строки оплати здійснюється в строки, встановлені сторонами у відповідній специфікації. 7.24. Відповідно до пункту 3 специфікацій №№1, 4, 6, 7, 8, підписання яких не заперечувалось сторонами, останні погодили умови оплати за продукцію наступним чином: 14 календарних днів по факту поставки продукції на склад покупця та проходження вхідного контролю. 7.25. Всупереч умовам договору поставки, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленої продукції на загальну суму 694091,38 грн. не виконав. 7.26. Таким чином, у відповідача, як станом на день звернення позивача до суду так і на момент розгляду справи, існує прострочення в оплаті поставленої продукції в розмірі 694091,38грн. 7.27. Доказів погашення заявленої суми заборгованості матеріали справи не містять. 7.28. Місцевий господарський суд прийшов до висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 694091,38грн. є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню. 7.29. Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути 125162,78 грн. - пені, 11968,14 грн. - інфляційних та 11130,58 грн. - 3% річних. 7.29.1. Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 7.29.2. За умовами ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. 7.29.3. Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. 7.29.4. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України). 7.29.5. За невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п.7.1 договору). 7.29.6. Згідно п.7.2 договору у випадку порушення строку проведення остаточного розрахунку з оплати продукції, Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день не виконання зобов'язань. 7.29.7 Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом. 7.29.8. Факт прострочення оплати відповідачем суми основного боргу матеріалами справи доведений. 7.30. Місцевим господарським судом перевірено правильність розрахунку позивача щодо нарахування пені, інфляційних, річних та встановлено, що вони здійснені без урахуванням строків поставки, періоду оплати, вимог законодавства, яке встановлює відповідні строки та обмеження для нарахування таких грошових сум. 7.30.1. Оскільки термін оплати продукції, відповідно до п.3.1, п.5.2 договору, п.3 специфікацій складає 14 днів саме з моменту поставки та проходження вхідного контролю, строк оплати має обраховуватись з дати актів вхідного контролю. 7.30.2. Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених до стягнення пені, інфляційних та річних, з урахуванням вказаного вище, по кожній видатковій накладній, місцевий господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованими нарахуваннями є суми: 113214,50 грн. - пені, 598,43 грн. - інфляційних та 9877,01 грн. - 3% річних. Зокрема: 1) по видатковій накладній № РН-0000041 від 12.02.2018 на загальну суму 626971,38 грн. з врахуванням положень специфікації №1 та актів вхідного контролю від 27.02.2018р., 13.03.2018р.: - пеня в сумі 83349,16 грн. за період з 14.03.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 483663,64 грн., та в сумі 22827,16 грн. за період з 28.03.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 143307,74 грн.; - Інфляційні втрати в сумі 456,58 грн. за період квітень-серпень 2018 року на суму боргу 483663,64 грн. та в сумі 135,28 грн. за період квітень-серпень 2018 року на суму боргу 143307,74 грн. - 3% річних в сумі 7274,83 грн. за період з 14.03.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 483663,64 грн. та в сумі 1990,60 грн. за період з 28.03.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 143307,74 грн.; 2) по видатковій накладній № РН-0000063 від 01.03.2018 року на загальну суму 6960,00грн. з врахуванням положень специфікації №4 та актів вхідного контролю від 12.03.2018р. та 22.03.2018р.: - пеня в сумі 1115,12 грн. за період з 27.03.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 6960,00грн. - інфляційні втрати в сумі 6,57 грн. за період квітень-серпень 2018 року на суму боргу 6960,00грн. - 3% річних в сумі 97,24 грн. за період з 27.03.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 6960,00грн. 3) по видатковій накладній № РН-0000077 від 17.04.2018 року на загальну суму 16800,00грн. з врахуванням положень специфікації №7 : - пеня в сумі 2128,31 грн. за період з 02.05.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 16800,00грн. - інфляційні втрати - 0,00 грн. - 3% річних в сумі 185,03 грн. за період з 02.05.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 16800,00грн. 4) по видатковій накладній №РН-0000078 від 17.04.2018 року на загальну суму 16800,00грн. з врахуванням положень специфікації №7 : - пеня в сумі 2128,31 грн. за період з 02.05.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 16800,00грн. - інфляційні втрати - 0,00 грн. - 3% річних в сумі 185,03 грн. за період з 02.05.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 16800,00грн. 5) по видатковій накладній №РН-0000083 від 23.04.2018 року на загальну суму 14400,00 грн. з врахуванням положень специфікації №6 та актів вхідного контролю від 27.04.2018р. та 05.05.2018р.: - пеня в сумі 1582,82грн. за період з 20.05.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 14400,00грн. - інфляційні втрати - 0,00 грн. -3% річних в сумі 137,29 грн. за період з 20.05.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 14400,00грн. 6) по видатковій накладній №РН-0000119 від 05.07.2018 року на загальну суму 6840,00грн. з врахуванням положень специфікації №8 та акту вхідного контролю №744 від 22.08.2018р.: - пеня в сумі 47,04 грн. за період з 06.09.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 6840,00грн. - інфляційні втрати - 0,00 грн. - 3% річних в сумі 3,93 грн. за період з 06.09.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 6840,00грн. 7) по видатковій накладній №РН-0000120 від 05.07.2018 року на загальну суму 5320,00грн. з врахуванням положень специфікації №8 та акту вхідного контролю №744 від 22.08.2018р.: - пеня в сумі 36,58 грн. за період з 06.09.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 5320,00грн. - інфляційні втрати - 0,00 грн. - 3% річних в сумі 3,06 грн. за період з 06.09.2018р. по 12.09.2018р. на суму боргу 5320,00 грн. 7.30.3. Північно-західним апеляційним господарським судом, враховуючи наявність розбіжностей щодо нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних між розрахунком позивача та розрахунком, який проведений місцевим господарським судом, було проведено власний розрахунок із застосуванням інтегрованого сервісу "Калькулятор" на сторінці "Калькулятори штрафів" у правовій системі Ліга:Закон. Розрахунок здійснено в розрізі кожної окремої видаткової накладної та долучено до матеріалів справи. Здійснений апеляційним господарським судом розрахунок співпадає і тим розрахунком, який здійснений господарським судом Житомирської області (пункт 7.30.2. цієї постанови). 7.31. Відтак, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 113214,50 грн., 598,43 грн. - інфляційних та 9877,01 грн. - 3 % річних. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 11948,28 грн., інфляційних в сумі 11369,71 грн. та 1253,57 грн. - 3 % річних суд першої інстанції правомірно відмовив за безпідставністю їх нарахування. 7.32. Водночас, зважаючи на клопотання відповідача щодо зменшення заявленої позивачем суми пені (абзац 3 пункту 7.1.2. цієї постанови), Північно-західний апеляційний господарський суд враховує наступне. 7.32.1. Згідно зі ст.233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. 7.32.2. Частиною 3 ст.551 ЦК України обумовлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. 7.32.3. Керуючись загальними засадами цивільного законодавства, визначеними в п.6 ст.3 ЦК України, зокрема, справедливістю, добросовісністю та розумністю, приймаючи до уваги специфіку виробництва відповідача, яка полягає у виготовленні стратегічної продукції для обороноздатності країни, та фінансовий стан останнього, суд першої інстанції визнав за можливе реалізувати надане йому право та зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, на 50%, що є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін, тобто, до 56607,25грн. 7.32.4. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком місцевого суду в частині зменшення пені лише на 50% зазначає, що аналіз норм законодавства (пункти 7.32.1.-7.32.2.) дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. 7.32.5. Невиконання зобов'язання відповідачем у даній справі не є винятковим випадком настільки, що дає підстави для зменшення пені на 99%. Ті доводи та обґрунтування, що у період дії договірних зобов'язань військове представництво (ВП) 637 МОУ не погодило ДП "Житомирський бронетанковий завод" розрахунково-калькуляційні матеріали та не зарахувало витрат на поставлену продукцію контрагентами до ціни договорів, укладених з Міністерством оборони України, а також обставини зміни керівника підприємства відповідача не можуть слугувати виправданням щодо затримки в оплаті продукції. Поряд з тим суд апеляційної інстанції враховує, що державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" є безпосереднім учасником у виконанні контрактів на ремонт бронетехніки та озброєння, які застосовуються у стримуючих діях у зоні проведення антитерористичної операції на сході України. Така обставина розцінюється судом як винятковий випадок для зменшення розміру пені на 50% і виключно у межах даного спору. 7.32.6. Поряд з наведеним вище, суд апеляційної інстанції вважає, що зменшення розміру пені більше ніж на 50% призведе до порушення балансу інтересів сторін у даному спорі.   8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги. 8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши обґрунтування апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін з наступного. 8.2. Місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 760830,06грн. проти заявлених до стягнення 842352,88грн. При цьому правомірно відмовлено у стягненні пені в сумі 11948,28грн., інфляційних втрат в сумі 11369,71грн., 3% річних в сумі 1253,57грн. внаслідок здійсненого перерахунку, а також правомірно зменшено розмір пені, що підлягає стягненню з ДП "Житомирський бронетанковий завод", на 50%, тобто - до 56607,25грн. 8.3. Щодо часткового задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки з матеріалів справи вбачається, що видатковими накладними, специфікаціями та актами вхідного контролю підтверджується факт поставки відповідачу товару на загальну суму 694091,38грн. Крім цього відповідач у суді першої інстанції вищевказану поставку товару не заперечив та в цій частині суму заборгованості за поставлений товар в суді апеляційної інстанції не оскаржує. 8.4. Також колегія суддів перевіривши арифметичний розрахунок, який зазначений у пункті 7.30.2. цієї постанови, погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача, які є обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню наступні: 1) 56607,25грн.  (113214,50грн. - обрахована судом пеня, зменшена на 50%); 2) 598,43 грн. - інфляційні; 3) 9877,01 грн. - 3% річних. 8.5. Щодо доводів апеляційної скарги. 8.5.1. Апелянтом у апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції враховані не всі обставини, які є істотними для справи та зменшено розмір пені на 50%, і на його думку, таке зменшення повинне було здійснено на 99%. 8.5.2. Однак відповідачем не надано доказів того, що з його сторони ступінь виконання зобов'язань був надміру високим, мала місце незначна простроченість у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків. Адже у даному випадку перерахований судом розмір пені (113214,50грн.) становить лише 16,31% від суми заборгованості, яку допустив відповідач. Перерахований судом розмір пені не є настільки значним, що дорівнює сумі боргу, чи її перевищує. Із матеріалів справи не прослідковується, що відповідач негайно добровільно усунув допущені порушення та його наслідки. 8.5.3. У окремих правовідносинах зменшення штрафних санкцій на 99% може мати місце, з урахуванням дотримання вимог частини 3 ст.551 ЦК України. Така правова позиція відображена у постановах Верховного суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17; від 22.01.2019 у справі №  908/868/18. 8.5.4. Інших обґрунтованих доводів, підтверджених письмовими доказами, апеляційна скарга не містить. 8.5.5. Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 8.5.6. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. 8.7 Відтак доводи апелянта є необґрунтованими та безпідставними, не підлягають до задоволення. 9. Повноваження суду апеляційної інстанції. 9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. 9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення. 10. Розподіл судових витрат. 10.1. Як вбачається із матеріалів справи Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 26.11.2018 року у справі №906/816/18 сплачений судовий збір у розмірі 18400,08 грн. в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір". 10.2. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат. 10.3. Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" від 26.12.18р. залишити без задоволення. Рішення господарського суду Житомирської області від 26 листопада 2018 року у справі №906/816/18 залишити без змін.    Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Справу №906/816/18 повернути  господарському суду Житомирської області. Повний текст постанови складений "18" лютого 2019 р. Головуючий  суддя                                                                      Юрчук М.І. Суддя                                                                                              Савченко Г.І.   Суддя                                                                                              Демидюк О.О.