Рішення

від 22.11.2018 по справі 908/1175/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/81/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2018 Справа № 908/1175/17

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., секретаря судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 41)

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштан» (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5)

про стягнення 297 816 грн. 00 коп.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, дов. № 1114/03 від 27.09.2018 р.

відповідача: ОСОБА_3, дов. б/н від 20.04.2018 р., ОСОБА_4, наказ б/н від 13.03.2010 р.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1, м. Київ, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштан» , м. Запоріжжя, про стягнення майнової шкоди в розмірі 297 816 грн. 00 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2017 р. справу № 908/1175/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 09.06.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С., порушено провадження у справі № 908/1175/17, присвоєно справі номер провадження 27/81/17 та призначено судове засідання на 22.06.2017 р.

Ухвалою суду від 13.06.2017 р. на підставі ст. 74-1 ГПК України відхилено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 22.06.2017 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладений на 11.07.2017 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача, необхідністю витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

У судовому засіданні 11.07.2017 р. на підставі ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 13.07.2017 р.

Ухвалою суду від 13.07.2017 р. провадження у справі № 908/1175/17 зупинено та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, офіс 361).

16.07.2018 р. на адресу господарського суду Запорізької області повернуто матеріали справи № 908/1175/17, надано суду висновок експерта № 3520-17 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у даній справі.

Ухвалою суду від 08.08.2018 р. провадження у справі № 908/1175/17, відповідно до ст. 230 ГПК України, поновлено з 28 серпня 2018 р. Засідання суду призначено на 28 серпня 2018 р.

20.08.2018 р. Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» звернулось до господарського суду Запорізької області з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Солом'янського районного суду м. Києва чи Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 20.08.2018 р. судом задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Забезпечити проведення відеоконференції 28.08.2018 р. об 11-00 год. доручено Солом'янському районному суду м. Києва .

Ухвалою суду від 28.08.2018 р. підготовче засідання, відповідно до ст. 183 ГПК України, відкладено на 01.10.2018 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача. Солом'янському районному суд м. Києва доручено забезпечити проведення відеоконференції 01.10.2018 р. об 11-00 год. у приміщенні Солом'янському районному суд м. Києва.

Підготовче засідання 01.10.2018 р. здійснювалось у режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні 01.10.2018 р., на підставі ст. 183 ГПК України судом оголошено перерву до 24.10.2018 р., про що винесено відповідну ухвалу.

24.10.2018 р. судом продовжено підготовче засідання у справі № 908/1175/17.

Ухвалою суду від 24.10.2018 р., підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання, оголошено перерву до 22.11.2018 р.

Ухвалою суду від 31.10.2018 р. клопотання Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та доручено Солом'янському районному суду м. Києва забезпечити проведення відеоконференції 22.11.2018 р. об 11 год. 00 хв. у приміщенні суду за адресою: 03113 м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1.

Судове засідання 22.11.2018 р. здійснювалось у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 22.11.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

В судовому засіданні 22.11.2018 р. в представник позивача підтримав заявлені вимоги на підставах викладених у позовній заяві та письмових поясненнях № 3277 від 16.08.2018 р., надісланих на адресу господарського суду Запорізької області 20.08.2018 р. (вх. № 08-08/14816/18). Просить суд задовольнити позовні вимоги та як на основну підставу позовних вимог, позивач посилається на ст. 1166 ЦК України та пункти 1.1. та 3.1 укладеного між АТ БРОКБІЗНЕСБАНК до ОСББ Каштан 01.01.2011 року договору про дольову участь в утриманні будинку та надання послуг, згідно якого предметом договору є забезпечення ОСББ Каштан надання послуг з обслуговування внутрішньо - будинкових систем водопостачання, водовідведення, дератизації, дезінфекції, обслуговування димовентеляційних каналів, користування сміттєвими контейнерами в буд. 5 по вул. Гагаріна, в м. Запоріжжі, співвласником якого є Банк та відповідно до якого саме на ОСББ Каштан покладено обов'язок належного утримання внутрішньо - будинкової мережі будинку в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усувати порушення щодо надання послуг у встановлені законодавством строки.

22.11.2018 р. представник відповідача заперечив проти позову, на підставах викладених у письмовому відзиві № 26 від 06.07.2017 р. (вх. № 08-06/16865 від 06.07.2017 р.), запереченнях щодо заявленого позову з урахуванням висновку експерта вих.. № 61 від 23.08.2018 р. (вх. № 08-08/15100/18 від 27.08.2018 р.), запереченнях № 68 від 27.09.20178 р. (вх. № 08-08/17285/18 від 27.09.2018 р.) та б/н від 23.10.2018 р. (вх. № 08-08/19052/18 від 24.10.2018 р.). Вважає, що позивачем не надано належних доказів для визнання вини відповідача у пошкоджені приміщення внаслідок затоплення та не доведено розмір шкоди та збитків, заподіяних позивачу затопленням. Просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

В засіданні суду 22.11.2018 р. здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно САВ № 494661, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради 28.11.2006р., Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» є власником: нежилого приміщення, підвалу, першого та другого поверхів (літ. А-9-11) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 5, Приміщення 107 (копія свідоцтва надана Позивачем). Приміщення Банку знаходяться на першому, другому поверхах та підвалу, складаються з двох квартир (переведених в нежитловий фонд), нежитлових приміщень та підвалу.

01.01.2011 р. між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Каштан (Сторона-1) та АТ Брокбізнесбанк (Сторона-2) укладено договір про дольову участь в утриманні будинку та надання послуг.

Відповідно до підпункту 1.1 договору предметом договору є забезпечення Стороною - 1 надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання, водовідведення, дератизації, дезінфекції, обслуговування димовентеляційних каналів, користування сміттєвими контейнерами в буд. № 5 по вул. Гагаріна в м. Запоріжжі, а Стороною - 2 - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 3.1 договору Сторона-1 зобов'язана:

а) Забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством.

б) Надавати Стороні - 2 в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо.

в) Утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки.

г) Розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги Сторони - 2 і проводити відповідний перерахунок розміру плати за послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, зниження кількісних і якісних показників.

д) Своєчасно проводити за рахунок власних коштів роботи з усунення пов'язаних з наданням послуг неполадок, що виникли з його вини.

є) Відшкодовувати Стороні - 2 збитки, завдані її майну та (або) приміщенню, внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що Сторона - 2 зобов'язана:

а) Оплачувати послуги в установлений цим Договором строк.

б) Своєчасно інформувати Сторону - 1 про виявлення несправностей в інженерних мережах, конструктивних елементах належного йому приміщення.

в) Дотримуватися санітарно-гігієнічних і протипожежних правил.

Постановою Правління Національного банку України від 10.06.2014 № 339 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства БРОКБІЗНЕСБАНК вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ БРОКБІЗНЕСБАНК .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 № 45 Про початок ліквідації ПАТ БРОКБІЗНЕСБАНК та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві БРОКБІЗНЕСБАНК розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ БРОКБІЗНЕСБАНК ОСОБА_1 (далі - Уповноважена особа Фонду) на період з 11.06.2014 по 10.06.2015 включно.

Повідомлення про відкликання ліцензії та ліквідацію АТ БРОКБІЗНЕСБАНК із призначенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, офіційно оприлюднене у газетах Урядовий кур'єр (№106 (5235) від 14 червня 2014 року) та Голос України (№113(5863) від 14 червня 2014 року).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 21 травня 2015 року № 103 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ БРОКБІЗНЕСБАНК та продовжено строк повноважень Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ БРОКБІЗНЕСБАНК ОСОБА_1 до 10 червня 2016 року включно.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 02.06.2016 № 896 продовжено ліквідацію АТ БРОКБІЗНЕСБАНК та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію АТ БРОКБІЗНЕСБАНК ОСОБА_1 строком на два роки по 10.06.2018 включно.

Згідно з частиною третьою ст. 1 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Відповідно до частини восьмої Перехідних Положень зазначеного Закону, законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною першою статті 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що Уповноважена особа Фонду з дня початку процедури ліквідації банку, зокрема, здійснює повноваження управління банку.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 47 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Уповноважена особа Фонду, серед іншого, діє без довіреності від імені банку, що ліквідується.

Як зазначив у позовній заяві позивач, 14.02.2017 представником АТ Брокбізнесбанк виявлено залиття приміщення банку, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5, про що було негайно повідомлено ОСББ Каштан .

У присутності Голови правління ОСББ Каштан ОСОБА_4, слюсара ОСББ Каштан ОСОБА_5І та інших осіб було здійснено огляд зазначеного приміщення та складено Акт про залиття. Однак представники ОСББ Каштан відмовилися його підписувати, що було зафіксовано в Акті про залиття від 14.02.2017.

АТ Брокбізнесбанк направило лист ОСББ Каштан від 07.03.2017 № 1545/046, в якому просило 14.03.2017 повторно здійснити огляд приміщення банку, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5 та повторно скласти та підписати Акт про залиття після здійснення огляду. Вказаний лист був отриманий ОСББ Каштан 13.03.2017, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Повторний огляд приміщень був здійснений за участю представників АТ Брокбізнесбанк , судового експерта ОСОБА_6 та Голови правління ОСББ Каштан ОСОБА_4 За результатом повторного огляду приміщень банку було складено Акт про залиття від 14.03.2017. Голова правління ОСББ Каштан ОСОБА_4 відмовилися підписувати вказаний Акт, що було зафіксовано в Акті про залиття від 14.03.2017 (копія додається).

Відповідно до вищевказаних Актів про залиття від 14.02.2017 та від 14.03.2017, причиною залиття приміщень Банку став зрив заглушки перехідника між стічними трубами стояку каналізації житлового будинку, що проходить транзитом через приміщення Банку до підвалу.

Позивач вважає, що причиною залиття приміщень АТ Брокбізнесбанк стало неналежне виконання ОСББ Каштан своїх обов'язків щодо технічного обслуговування водопровідно-каналізаційних систем будинку та просить суд стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 297 816 грн. 00 коп., посилаючись на висновок № 1-17 від 17.03.2017 експертного будівельно-технічного дослідження залитих приміщень Банку, зробленого судовим експертом ОСОБА_6

Згідно статті 17 Закону України Про житлово-комунальні послуги , Споживач (Банк) зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників виконавця/виробника: 1) для ліквідації аварій - цілодобово; 2) для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних /глядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо - згідно з істотними умовами договору.

У невідкладних випадках, пов'язаних з урятуванням життя людей та майна, може бути здійснене проникнення до житла та іншого володіння особи для проведення в них огляду та ліквідації аварій без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ) у порядку, встановленому цією статтею.

Як зазначалося вище, на підставі постанови Правління НБУ від 28 лютого 2014 р. № 107 "Про віднесення ПАТ "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014р. прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Брокбізнесбанк".

З 2014 року АТ Брокбізнесбанк фактично залишив без нагляду своє приміщення в м. Запоріжжя та не користувався ним, про що зазначали представники позивача під технічну фіксацію судового процесу.

Приміщення Банку знаходяться під охороною (встановлена сигналізація).

Залишаючи своє приміщення позивач відключив його від систем опалення та електропостачання, що за три роки призвело до пошкоджень в Приміщенні - з'явились грибкові утворення та плями. Судовий експерт ОСОБА_7 у висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 3520-17 по справі № 908/1175/17, по восьмому питанню пояснює, що причинами плям, грибкових утворень можуть бути: накопичення конденсату, відсутність опалення, особливо в зимовий період.

Залишив приміщення без працівників банку, а тільки під охоронною сигналізацією, позивач, всупереч вимогам статті 17 Закону України Про житлово-комунальні послуги , не забезпечив працівникам ОСББ доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем: 1) для ліквідації аварій - цілодобово; 2) для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо - згідно з істотними умовами договору.

Факт залиття приміщення АТ Брокбізнесбанк було виявлено саме представником ОСББ Каштан , про що було повідомлено представника банку. Представник ОСББ Каштан не був присутній 14.02.2017 року під час огляду приміщення та фіксування факту залиття із складенням відповідного акту, через що у підписанні акту було відмовлено. 14.03.2017р. був здійснений огляд приміщення за участю представників АТ Брокбізнесбанк , судового експерта ОСОБА_6 та голови правління ОСББ Каштан ОСОБА_4 Під час складення представниками позивача акту про залиття 14.03.2017 року представник ОСББ Каштан не був запрошений та присутній.

14.02.2017р. та 14.03.2017р. під час обстеження приміщень Банку, працівниками ОСББ разом з представником позивача та судовим експертом було виявлено самовільно встановлену Банком трубу каналізації діаметром 50 мм замість труби діаметром 100 мм відповідно до проекту будинку.

Тобто, позивач не попередивши ОСББ Каштан , зловживаючи правами власника приміщення, самовільно здійснив втручання в інженерні системи будинку на рівні свого приміщення та встановив каналізаційну трубу діаметром 50 мм замість діаметру 100 мм згідно проекту будинку, закрив стояки водопостачання гіпсокартонними стінками.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що акт від 14.02.2017 року не відповідає формі акту про залиття згідно додатку № 4 до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. №76.

07.03.2017 року ОСББ Каштан звернулось до Банку з претензією про заміну самовільно встановленою Банком труби діаметром 50 мм на трубу діаметром 100 мм відповідно до проекту будинку. Представник Банку отримав претензію 13.03.2017р.

Відповідь на претензією вих. № 10 від 07.03.2017 року на адресу відповідача не надходила.

Згідно статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст.18 Житлового кодексу Української РСР, управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником. Балансоутримувачем будинку 5 по вулиці Гагаріна в м. Запоріжжі з 2011 року є ОСББ Каштан .

Статтею 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені права та обов'язки балансоутримувача: балансоутримувач має право здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти ним чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; визначати порядок утримання, експлуатації та. ремонту майна; приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів тощо. При цьому, балансоутримувач зобов'язаний: утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі тощо.

Згідно з п. 1.6, п. 14.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 07.06.2008 року, за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі. Разом з тим, у п. 2.3.7 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 передбачено, що технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації та витрати на виконання цих робіт здійснюються відповідно до законодавства.

Відповідач зазначив, що співробітники ОСМД Каштан проводять огляд комунікацій будинку кожного робочого дня.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники зобов'язані: 1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; 2) забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; 3) використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; 4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; 6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; 9) забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом; 10) своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Крім того, відповідно до п. 5.2 розділу 5.2 Статуту ОСМД Каштан АТ Брокбізнесбанк , як співвласник будинку, серед іншого зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені Статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати утримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання.

Тобто, ПАТ Брокбізнесбанк , як співвласник приміщення у будинку 5 по вул. Гагаріна в м. Запоріжжя, не виконав свої обов'язки, передбачені Статутом об'єднання та зазначеними нормами права.

ПАТ Брокбізнесбанк не попередивши ОСББ Каштан , зловживаючи правами власника, самовільно здійснив втручання в інженерні системи будинку на рівні свого приміщення та встановив каналізаційну трубу діаметром 50 мм замість діаметру 100 мм згідно проекту будинку.

Позивачем до суду надано копію акту про залиття від залиття від 14.02.2017 року, який, на його думку, засвідчує факт залиття належного йому на праві власності приміщення, відповідальність за технічних стан водопровідних мереж якого покладено на відповідача. Вказаний акт позивач вважає належним доказом наявності вини відповідача у заподіянні збитків, вказуючи --при цьому, що причиною залиття приміщень Банку став зрив заглушки перехідника між стічними грубами стояку каналізації житлового будинку, що проходить транзитом через приміщення Банку до підвалу.

Матеріалами справи не підтверджено, що позивач не звертався до відповідача із заявкою на несправність інженерного обладнання, що призвело до затоплення приміщення каналізаційними відходами, як-то передбачено в п.п. 2.3.5, 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, в той час як обов'язок відповідача по належному утриманню внутрішньо будинкових мереж, їх технічному обслуговуванню та ремонту, тощо виконується в повному обсязі.

Натомість, в приміщенні АТ Брокбізнесбанк в порушення проекту системи каналізації будинку (замість передбаченого проектом діаметру труби 100 мм встановлено трубу діаметром 50 мм) та без попереднього узгодження із ОСББ було здійснено переобладнання каналізаційного стояка (замість передбаченого проектом діаметру труби 100 мм встановлено трубу діаметром 50 мм); закрито стояки водопостачання гіпсокартонними стінками.

Отже, вказане порушення будівельних норм і правил і призвело до перенавантаження каналізаційної системи та подальшого зриву заглушки стояка, встановленого власниками приміщення, що і потягло подальше залиття, що також підтверджується висновком № 1-17 від 17.03.2017 експертного будівельно-технічного дослідження залитих приміщень Банку, зробленого судовим експертом ОСОБА_6, в якому зазначено, що під час обстеження об'єкту дослідження встановлено, що відповідно до проекту водопроводу та каналізації наданого головною правління ОСББ Каштан на місці обстеження, а також і до робочого проекту 6104.24-01-ВК (лист 1) наданого на дослідження замовником стояк (СТ.КІ) житлового будинку влаштовано з пластикових труб діаметр 100мм.

Візуальним обстеженням зафіксовано наступне: за фактом на другому поверсі приміщення № 107 житлового будинку літ.А-9-11, а саме у коридорі № 60 на стояку каналізації житлового будинку є нарізне з'єднання різних за діаметром труб. З'єднувальним елементом яких є фітинг ПВХ для внутрішньої каналізації (а.с. 25)

Після співставлення складу проектного стояка каналізації житлового будинку з фактичним у приміщенні № 107 другого поверху встановлено, що стояк Ст. К1 у приміщенні № 107 житлового будинку літ. А-9-11 не відповідає проектному: замість проектного стояка каналізації діаметром Ст. 100 мм у приміщенні № 107 житлового будинку літ. А-9-11 влаштоване за допомогою фітингу відгалуження трубопроводу діаметром 50 мм.

Судовим експертом зазначено, що трубопровід ПВХ стояку житлового будинку діаметр 50 мм виконує функцію внутрішньої каналізації та проходить з другого поверху, через перший поверх та має з'єднання у поверху підвалу з чавунним трубопроводом діаметр 50 мм, та виходить у підвалі житлового будинку та з'єднується з каналізацією діаметр 100 мм.

Частини трубопроводу являли собою єдину систему каналізації. Але на даній ділянці трубопроводу стояка спостерігається не співвісність та невідповідність діаметра частини трубопроводу заміненого існуючому. Забрудненість каналізаційного стояка у місті з'єднання призвело до зриву пробки на з'єднувальним елементом яких є фітинг. Тому, можливо стверджувати, що технічна причина пошкоджень та руйнувань об'єкта нерухомого майна у невідповідності відгалуження трубопроводу діаметром 50 мм до стояку каналізації (Ст.КІ) діаметром 100 мм відповідно до проектної документації житлового будинку літ.А-9-11, та нормативним документам. .

Відповідно до пояснень сторін, позивач в 2006 р. здійснив реконструкцію та об'єднав квартири та підвал в одне Приміщення 107. Перепланування (переобладнання) квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках повинно відповідати проектній документації, будівельним нормам і правилам, виконуватися згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №45 від 24.01.2006, відповідно до наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій від 17.05.2005, п.3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001, ДБН В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт ..

Переобладнання - це влаштування в окремих квартирах багатоквартирних житлових будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних та газових приладів, влаштування й переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Перепланування. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення й розбирання некапітальних перегородок, перенесення й влаштування дверних прорізів без втручання в несучу частину стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції будинку, влаштування та переустаткування тамбурів.

Роботи з перепланування та/або переобладнання квартир у багатоквартирних житлових будинках виконуються тільки за наявності дозволу на таке перепланування та/або переобладнання виконавчого комітету міської ради - в іншому випадку перепланування та/або переобладнання являється самовільним.

Реконструкція - проведення будівельних робіт з метою зміни існуючих техніко-економічних показників об'єкта і підвищення ефективності його використання, що передбачають: реорганізацію об'єкта, зміну габаритів і технічних показників, капітальне будівництво, прибудови, надбудови, розбирання та посилення несучих конструкцій, будівництво та реконструкція інженерних систем і комунікацій. До реконструкції житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках панельного типу відноситься: розширення площі за рахунок коридорів і допоміжних приміщень; прорізання отворів у стінах між кімнатами; перенесення дверного отвору в квартиру. Право на реконструкцію житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках мають юридичні особи, фізичні особи-підприємці та громадяни, які є власниками таких приміщень, тільки на підставі проекту та дозвільних документів на виконання будівельних робіт. Оформлення дозвільних документів на виконання будівельних робіт із реконструкції та прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію здійснюється Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в області. Реконструкція квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках у випадку зміни фасаду здійснюється за наявності проекту комплексної реконструкції всього житлового будинку.

Позивач не надав суду Акту введення в експлуатацію реконструйованих приміщень та проекту стосовно системи каналізації в приміщенні 107.

06.09.2018 відповідач звернувся до позивача з проханням надати суду та відповідачу докази введення приміщення № 107 в експлуатацію після реконструкції та копію проекту щодо каналізації в приміщенні. Відповіді відповідач не отримав.

27.04.2017 ПАТ " Брокбізнесбанк" звернувся до ОСББ "Каштан" з претензією про сплату 297 816 грн. 00 коп. майнової шкоди, завданої банку внаслідок залиття його приміщень.

На доказ постраждалих від залиття приміщень, позивач надав суду копію висновку № 1-17 від 17.03.2017р. експертного будівельно-технічного дослідження залитих приміщень Банку, зробленого судовим експертом ОСОБА_6

Згідно висновку експерта від залиття постраждали приміщення: №№ 64,65,48,50, а також приміщення підвалу: 22, 23, 24, 27, 32.

У всіх вказаних приміщеннях експерт встановив наявність грибкових утворень. До грибкових утворень призводять: недостатня вентиляція, підтікаючи крани, труби та інші комунікації - джерела вологи, промерзаючи зовнішні стіни. Враховуючи те, що приміщення позивача вже 3 роки не експлуатується та фактично є покинутим працівниками Банку з 2014р., можливо перелічені експертом пошкодження мають іншу причину, а не тільки залиття водою.

Позивач надав суду копію Свідоцтва на приміщення № 107, а експерт встановлював пошкодження в приміщеннях №№ 64, 65, 48, 50, 22, 23, 24, 27, 32. Належність вказаних приміщень позивачу документально не підтверджена.

Експерт розрахував вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт з врахуванням середньозважених цін на матеріали і вироби за цінами станом на березень 2017р. і прийшов до висновку, що вартість по усуненню наслідків залиття становить 297 816 грн. 00 коп. Розрахунок вартості позивач до позову не додав.

Слід звернути увагу на те, що експерт у висновку № 1-17 від 17.03.2017 р. зазначив, що згідно наданих йому на дослідження документації фізичний знос визначено 0%. Але, тільки новий актив має знос 0%, тоді, як повністю використаний актив - має 100%. Ремонт в приміщеннях Банку був зроблений ще в період з 2004-2006 років. Підтверджуючих документів щодо вартості пошкодженого майна позивач суду не надав.

На думку відповідача, позивач навмисно надав експерту неправдиві документи та визначив знос ремонту в приміщеннях як 0% для того, щоб експерт не враховував зношеність пошкодженого майна.

Згідно статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю... Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до частин 2, 3 статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб... Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно ч. 1 статті 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4, ст. 14 Закону Украйни Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників.

Згідно ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Обов'язок щодо забезпечення справності сантехнічного обладнання в приміщенні несе власник свого приміщення, тобто позивач.

Отже, лише позивач, як власним свого приміщення, в якому він самовільно згідно висновку експертизи в порушення проекту замінив труби є винним в затопленні свого ж приміщення.

Відповідач не мав доступ до приміщення позивача та не здійснював там жодних робіт.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 N 76 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005р. за N 927/11207) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Отже, ОСББ Каштан уповноважений згідно чинного законодавства здійснювати утримання і використання неподільного та загального майна.

Тобто, функції відповідача не розповсюджуються на майно та мережі, що знаходяться у приватній власності юридичних осіб та громадян всередині багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, в редакції Постанови № 5 від 14.01.2009 року власник квартири зобов'язаний, зокрема, використовувати приміщення, житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання, не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року (із змінами) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначає, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає до відшкодування в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи, а коли це було наслідком джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам інших громадян.

За нормою ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Враховуючи той факт, що утримання приміщення, що належать на праві власності особі є її обов'язком, а також виходячи з того, що за протікання води відповідальність несе власник приміщення - тобто позивач, ніхто окрім самого позивача не винен та не може нести відповідальність за порушення позивачем проекту, що призвело до прориву внутрішніх труб.

Крім того, згідно пояснень сторін та листа позивача вих. № 3322 від 21.08.2018 р. керівнику ОСББ Каштан ОСОБА_4, 07.08.2018 р. позивач ПАТ Брокбізнесбанк продав нежилі приміщення підвалу, першого та другого поверхів (Літ. А-9-11), які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5 Приміщення 107. Продаж був здійснений за договором купівлі-продажу від 07.08.2018 р. посвідченому приватним нотаріусом ОСОБА_8 за реєстровим номером 3064. Покупцем приміщення № 107 за адресою м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5 став ОСОБА_9. Підставою укладення договору купівлі-продажу приміщення 107 була перемога фізичної особи ОСОБА_9 у відкритих торгах (аукціоні) оформлена протоколом № ЦА-ЕА-2018-06-14-000140-Ь від 22.06.2018р. Продаж був вчинений за 5 089 505 грн. 91 коп. На сьогоднішній день в приміщені № 107 проводяться ремонтні роботи новим власником.

Основним нормативним обґрунтуванням позовних вимог позивач визначив статтю 1166 ЦК України, відповідно до якої: ... шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позивач в позові просить стягнути з відповідача суму майнової шкоди в розмірі 297 816 грн. 00 коп., яка розрахована судовим експертом ОСОБА_6 та направлена на відновлення приміщення 107 до нормального стану, включаючи ремонтні роботи.

Але, в запереченнях представник позивача заявляє, що внаслідок неналежних дій відповідача завдана матеріальна шкода майну позивача, яка полягає в тому, що нерухомість банку значно знецінилася і позивач реалізував приміщення 107 за нижчою ціною, з урахуванням того, що приміщення було затоплено та потребувало капітального ремонту.

07.08.2018 позивач, на відкритих торгах (аукціоні), продав нежилі приміщення підвалу, першого та другого поверхів (Літ. А-9-11), які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5 Приміщення 107. Продаж був здійснений за договором купівлі-продажу від 07.08.2018р. за 5 089 505 грн. 91 коп.

Згідно Публічного паспорту активу, як додаток до характеристики лота - Приміщення № 107 http://torgi.fg.gov.ua/catalog/nerukhom-st/nezhitlova/92350/index.php?lang-ru&clзна_cache=Y вказано: фізичний стан Приміщення - задовільний, поточне використання Приміщення - використовується. Тобто, під час продажу, у позивача ніяких зауважень до характеристики та стану приміщення не було.

До реального продажу приміщення 107 в серпні 2018р., позивач спробував його продати 04 листопада 2016 року за ціною 8 415 188 грн. 34 коп., (тобто до факту залиття приміщення), а також, 12 грудня 2017р. за ціною 8 179 563 грн. 07 коп. Але торги не відбулись. Згідно Публічного паспорту активу, в листопаді 2016 року та в грудні 2017р., також було зазначено, що фізичний стан приміщення - задовільний, поточне використання приміщення - використовується.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ст. 1166 ЦК України - це відповідальність за шкоду, яка спричинена в результаті делікту, а не в результаті невиконання зобов'язання, оскільки саме на підставі вимог цієї статті заявлено позов.

Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Саме самовільне втручання в загальні інженерні системи будинку та порушення проекту будинку при здійснені ремонту приміщень банку та заміни каналізаційної труби замість діаметру 100 мм на діаметр 50 мм та наступна бездіяльність позивача щодо утримання свого приміщення в належному стані і призвели до залиття належних позивачу на праві власності нежитлових приміщень.

З огляду на викладене, посилання позивача на обов'язок відповідача щодо належного утримання внутрішньобудинкової мережі в належному технічному стані, є безпідставними, оскільки майнова шкода спричинена саме внаслідок самовільних дій позивача щодо переобладнання каналізаційного стояка з порушенням проектної документації житлового будинку.

Враховуючи викладене, позивачем не надано належних доказів для визначення ступеня пошкодження приміщення внаслідок затоплення, і не доведено розмір шкоди, заподіяної позивачу затопленням.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 2, 4, 10 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно статті 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначені в статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи надані сторонами докази та обставини справи суд доходить висновку, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкідливий результат для зобов'язаного контрагента, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи.

Відповідач довів суду про відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК.

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24.04.2013 № 01-06/757/20 Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів , за змістом статті 1166 ЦК України для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова від 22.01.2013 № 5011-71/2684-2012).

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення , рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Судом встановлено, що позивач не навів склад усіх елементів цивільного правопорушення з боку відповідача, між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини.

Як вже зазначалося для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов'язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад правопорушення, звільняє боржника від відповідальності.

В спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Таким чином, враховуючи відсутність між сторонами договірних зобов'язань, недоведеність протиправності поведінки у діях відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою залиттям приміщення, повний склад цивільного правопорушення є недоведеним.

Суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі «Горнсбі поти Греції» зазначено: «…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем в позовній заяві не були доведені обставини, не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог.

За таких обставин, господарський суд Запорізької області відмовляє у задоволенні позовних вимог.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 4 467 грн. 24 коп.. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1, м. Київ до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштан» , м. Запоріжжя відмовити повністю.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення оформлено та підписано 30.11.2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова