Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.11.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/592/18
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Андріїв Л. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Івано-Франківської обласної організації
Українського товариства мисливців та рибалок
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко"
про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 82 040, 07 гривень,
представники сторін в судове засідання не з'явились,
У С Т А Н О В И В:
1. сторони згідно з приписами статті 120 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи.
2. Позивач та відповідач не скористалися передбаченим законом правом на участь повноважних представників у судовому засіданні. Про причини неявки суд не повідомили.
3. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.
4. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
5. Рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
6. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
ОСОБА_1 СПОРУ
7. У липні 2018 року Івано-Франківська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок (далі - Івано-Франківська обласна організація УТМР) звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко" (далі - ТОВ "Альтеко") про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 73 665, 74 гривень.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
8. 09.07.2018, за наслідком автоматизованого розподілу справи № 909/592/18 (протокол від 05.07.2018), Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М. відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.
9. 22.08.2018 на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Івано-Франківської області, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Скапровської І. М., здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за наслідком якого для розгляду останньої визначено суддю Михайлишина В. В.
10. 23.08.2018 суд у складі судді Михайлишина В. В. прийняв справу до розгляду, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, призначив підготовче засідання.
11. 16.10.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 22.10.2018.
12. Розгляд справи відкладався. Так, розгляд справи було відкладено на 22.11.2018.
ІІІ. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов укладених між Івано-Франківською обласною організацією УТМР і ТОВ "Альтеко" договорів про оренду майна № 01/2016 від 16.05.2016 та № 01/2018 від 01.02.2018 відповідачем не оплачено в повному обсязі орендну плату. Просить позов задовольнити з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягнути з відповідача 73 665, 74 гривень заборгованості з орендної плати, 8 374, 33 гривень пені та покласти на останнього судові витрати в розмірі 1 762, 00 гривні судового збору.
14. Позиція відповідача. Відповідно до відзиву на позовну заяву (вх. № 11367/18 від 25.07.2018) відповідач стверджує, що позовні вимоги не підтверджені жодними належними доказами та відповідними розрахунками, а також порушено порядок об'єднання декількох вимог, вважає позовну заяву безпідставною та необґрунтованою, просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Між сторонами по справі було укладено два договори оренди майна, які ідентичні за своїм змістом.
16. Так, 16.05.2016 між Івано-Франківською обласною організацією УТМР (Орендодавець) та ТОВ "Альтеко" (Орендар) укладено договір про оренду майна № 01/2016, предметом якого є тимчасове володіння та користування нежитловим приміщенням, що складається з трьох кімнат загальною площею 72, 4 м. кв., для офісного використання, вартістю 85, 00 гривень за 1 м. кв. та сплатою орендної плати не пізніше 10 числа за попередній місяць (п. п. 1.1., 5.1., 5.2. договору). У випадку прострочення по сплаті орендних платежів Орендар сплачує пеню Орендодавцю в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення (п. 9. 1. договору). Термін оренди майна складає 1 (один рік) з моменту підписання договору та може бути скорочений або продовжений за згодою сторін (п. п. 4.2., 4.3. договору). Після підписання даного договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про намір з питань, що так чи інакше стосуються даного договору, втрачають юридичну силу (п. 11.3. договору) (а. с. 60 - 61).
17. 16.05.2016 позивач прийняв від відповідача приміщення, про що сторонами було складено акт приймання-передачі (а. с. 62).
18. 01.02.2018 між тими ж сторонами укладено договір про оренду майна № 01/2018, предметом якого є тимчасове володіння та користування нежитловим приміщенням, що складається з трьох кімнат загальною площею 72, 4 м. кв., для офісного використання, вартістю 110, 00 гривень за 1 м. кв. та сплатою орендної плати не пізніше 10 числа за попередній місяць в сумі 7 964, 00 гривень на місяць з часу підписання даного договору (п. п. 1.1., 5.1., 5.2. договору). Інші умови даного договору ідентичні умовам договору № 01/2016 від 16.05.2016.
19. Позивач вказує, що відповідач за період травень 2016 - квітень 2018 року належним чином не виконав свої договірні зобов'язання в частині сплати орендних платежів та за розрахунками Івано-Франківської обласної організації УТМР у ТОВ "Альтеко" утворилась заборгованість у розмірі 73 665, 74 гривень (а. с. 128).
20. 12.06.2018 позивач направив на адресу відповідача претензію № 01-45 з вимогою оплатити наявну заборгованість, однак останній залишив її без відповіді та задоволення (а. с. 16).
21. Вказані обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
22. Водночас, ТОВ "Альтеко" на спростування доводів позивача, в якості доказів оплати орендної плати, надав суду платіжні доручення на загальну суму 96 820, 26 гривень, зокрема:
- платіжне доручення № 1297 від 23.03.2016 на суму 8 680, 00 гривень,
- платіжне доручення № 1238 від 29.02.2016 на суму 4 340, 00 гривень,
- платіжне доручення № 1818 від 14.12.2016 на суму 25 000, 00 гривень,
- платіжне доручення № 1863 від 22.12.2016 на суму 8 800, 26 гривень,
- платіжне доручення № 2352 від 07.09.2017 на суму 10 000, 00 гривень,
- платіжне доручення № 2575 від 28.12.2017 на суму 20 000, 00 гривень,
- платіжне доручення № 1827 від 15.12.2016 на суму 20 000, 00 гривень (а. с. 139 - 145).
23. Отже, предметом даного спору є вимога про стягнення 73 665, 74 гривень заборгованості по сплаті орендної плати, яка виникла на підставі договорів про оренду майна № 01/2016 від 16.05.2016 та № 01/2018 від 01.02.2018, а також 8 374, 33 гривень нарахованої пені.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
24. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
25. Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
26. Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).
27. Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
28. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана норма Цивільного Кодексу кореспондується із статтею 193 Господарського кодексу України, відповідно до частини 1 якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
29. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
30. Як вбачається з матеріалів справи у період з травня 2016 року по квітень 2018 року відповідач користувався орендованим приміщенням на підставі договорів про оренду майна № 01/2016 від 16.05.2016 та № 01/2018 від 01.02.2018. Факт оренди відповідач не спростовував.
31. Згідно з поданим позивачем розрахунком заборгованість по орендній платі за вказаний період склала 73 665, 74 гривень.
32. Суд здійснив свій перерахунок суми боргу та встановив таке:
- орендна плата за травень 2016 року складає 3 176, 32 гривень (оренда за травень місяць 2016 року - 6 154, 00 гривень, тоді 6 154, 00 гривень/31 день = 198, 52 гривень за 1 день; акт приймання-передачі приміщення підписано 16.05.2016, а тому орендна плата за період з 16.05.2016 по 31.05.2016 (16 днів) складає 198, 52 х 16 = 3 176, 32 гривень);
- орендна плата за період червень 2016 по січень 2018 складає 123 080, 00 гривень (орендна плата за місяць 6 154, 00 гривень х 20 місяців = 123 080, 00 гривень);
- орендна плата за період лютий - квітень 2018 складає 23 892, 00 гривень (орендна плата за місяць складає 7 964, 00 гривень х 3 місяці = 23 892, 00 гривень);
- загальна сума орендної плати за період травень 2016 - квітень 2018 складає 150 148, 32 гривень (3 176, 32 + 123 080, 00 + 23 892, 00 = 150 148, 32 гривень).
33. Часткова оплата за оренду приміщень підтверджується платіжними дорученнями № 1863 від 22.12.2016 на суму 8 800, 26 гривень, № 2352 від 07.09.2017 на суму 10 000, 00 гривень та № 2575 від 28.12.2017 на суму 20 000, 00 гривень, що у загальній сумі складає 30 880, 26 гривень.
34. При цьому суд не бере до уваги платіжні доручення № 1297 від 23.03.2016 на суму 8 680, 00 гривень, № 1238 від 29.02.2016 на суму 4 340, 00 гривень, № 1818 від 14.12.2016 на суму 25 000, 00 гривень та № 1827 від 15.12.2016 на суму 20 000, 00 гривень, які відповідачем надавалися в якості доказів оплати орендної плати, оскільки згідно із призначення платежу останніх ТОВ "Альтеко" здійснило оплату добровільного внеску, а не оплату орендної плати.
35. Відтак, за розрахунками суду, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, борг по орендній платі за період з травня 2016 року по квітень 2018 року склав 119 268, 06 гривень (150 148, 32 - 30 880, 26 гривень). Позивач, як вже зазначалось вище, просить суд стягнути 73 665, 14 гривень.
36. Отже, оцінивши всі докази, які містяться у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов таких висновків:
- факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за укладеними договорами в сумі 73 665, 14 гривень доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований,
- строк оплати наданих послуг, відповідно до пункту 5.2. договорів є таким, що настав,
- а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 73 665, 14 гривень (з огляду на межі позовних вимог) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується нарахування пені, суд вказує таке.
37. На підставі пункту 9.1. договорів позивач нарахував 8 374, 33 гривень пені на борг, який виник з орендної плати за період листопад 2017 року - квітень 2018 року.
38. Так, відповідно до вказаного пункту договорів у випадку прострочення по сплаті орендних платежів Орендар сплачує пеню Орендодавцю в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
39. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
40. Відповідно до частини 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
41. Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
42. Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України та статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
43. При цьому до пені за порушення грошових зобов'язань застосовуються приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
44. Суд звертає увагу на те, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
45. Суд, дослідивши наявний розрахунок пені (а. с. 153), встановив, що позивач при здійсненні розрахунку приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України не застосував.
46. Суд, здійснивши свій перерахунок заявленої до стягнення пені, встановив, що стягненню підлягає 6 850, 13 гривень пені. Перерахунок здійснено у межах заявлених позовних вимог із застосуванням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та враховуючи те, що умовами договорів був визначений термін оплати (а не строк, адже договори містять посилання на календарну дату - не пізніше 10 числа, а тому при визначенні строку прострочення суд не застосовував правила частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, згідно якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день).
47. Розрахунок пені виглядає таким чином:
ВідсотокПеріод з якого утворився боргГраничний строк оплатиПочаток розрахунку пеніСтрок розрахунку пеніОСОБА_1 до сплати, грнОСОБА_1 пені, грн 2*ставка НБУлистопад 2017 10.12.2017 11.12.2017 11.06.2018 6 154, 00 997, 12 2*ставка НБУгрудень 2017 10.01.2018 11.01.2018 11.07.2018 6 154, 00 1 018, 87 2*ставка НБУсічень 2018 10.02.2018 11.02.2018 11.08.2018 6 154, 00 1 041, 96 2*ставка НБУлютий 2018 10.03.2018 11.03.2018 11.09.2018 7 964, 00 1 386, 83 2*ставка НБУберезень 2018 10.04.2018 11.04.2018 01.10.2018 7 964, 00 1 313, 95 2*ставка НБУквітень 2018 10.05.2018 11.05.2018 01.10.2018 7 964, 00 1 091, 40 48. Отже, загальний розмір пені становить 6 850, 13 гривень.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
49. Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову - з відповідача на користь позивача слід стягнути 73 665,74 гривень основного боргу та 6 850, 13 гривень пені. В частині стягнення 1 524, 20 гривень пені слід відмовити.
Судові витрати
50. Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
51. Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір у розмірі 1 729, 26 гривень суд покладає на відповідача. Судовий збір у розмірі 32, 74 гривень залишає за позивачем.
Керуючись статтями 74, 86, 129, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов Івано-Франківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко" про стягнення коштів в сумі 82 040, 07 гривень - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко" (вул. Шевченка, 102, с. Верхня, Калуський район, Івано-Франківська область, 77530, ідентифікацій код: 37322271) на користь Івано-Франківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок (вул. М. Саєвича, 5А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікацій код: 03928330) - 73 665, 74 гривень (сімдесят три тисячі шістсот шістдесят п'ять гривень сімдесят чотири копійки) основного боргу, 6 850, 13 гривень (шість тисяч вісімсот п'ятдесят гривень тринадцять копійок) пені, 1 729, 26 гривень (одну тисячу сімсот двадцять дев'ять гривень двадцять шість копійок) сплаченого судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко" на користь Івано-Франківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок 1 524, 20 гривень пені - відмовити.
5. Судовий збір у розмірі 32, 74 гривень залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2018.
Суддя В. В. Михайлишин
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2018 |
Оприлюднено | 30.11.2018 |
Номер документу | 78213861 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Михайлишин В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні