Постанова

від 20.11.2018 по справі 910/21422/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 910/21422/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Н.Б. Плотницька) від 31.05.2018

та постанову Київського апеляційного господарського суду (головуючий А.О. Мальченко, судді Г.А. Жук, С.Я. Дикунська) від 17.09.2018

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Приватного підприємства "Агроспецпроект"

про стягнення 970 000 грн 00 коп.

Учасники справи:

представник позивача - Тимощук Р.М., адвокат,

представник відповідача - Петренко Д.О., адвокат,

Короткий зміст позовних вимог

1. 18.11.2016 Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Позивач) подало позовну заяву про стягнення з Приватного підприємства "Агроспецпроект" (далі - Відповідач) на користь Позивача збитків в сумі вартості втраченого орендованого майна - 970 000 грн. 00 коп.

2. Позовна заява мотивована зобов'язанням Відповідача відшкодувати вартість втраченого ним майна (депалетайзер для проміжних банок, модель ADV/3, серійний номер 26118, виробництва фірми "Clevertech" - далі Депалетайзер), отриманого ним в оренду за укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "ВКТ "Агро" (далі ТОВ "ВКТ "Агро") договором оренди № 67/07/0108 від 26.05.2006, правонаступником за яким є Позивач, а також невиконанням Відповідачем як орендарем своїх зобов'язань за цим договором щодо збереження орендованого майна. Позивач вказує, що Депалетайзер як власність ТОВ "ВКТ "Агро", переданий ним у складі єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресами: Чернівецька область, с. Бочківці, вул. Головна, 3, Чернівецька область, м. Хотин, вул. Незалежності, 49-а, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського, 1/В, в іпотеку Позивачу для забезпечення виконання ТОВ "ВКТ "Агро" умов генеральної кредитної угоди від 23.08.2007 № 710N1. Ці обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 у справі № 910/8799/13 за вимогами Позивача до Відповідача, за участю третьої особи - ТОВ "ВКТ "Агро", про витребування майна з чужого незаконного володіння. Через прострочення ТОВ "ВКТ "Агро" термінів виконання кредитних зобов'язань перед Позивачем за генеральною кредитною угодою від 23.08.2007 № 710N1 за рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.02.2010 у справі № 9/13 задоволені вимоги Позивача та стягнуто з ТОВ "ВКТ "Агро" 767 577 927 грн 21 коп. боргу шляхом звернення стягнення на зазначений предмет іпотеки, у тому числі і на Депалетайзер. Позивач набув право власності на предмет іпотеки (за результатами придбання з прилюдних торгів в межах виконавчого провадження з виконання рішення у справі № 9/13), у тому числі на рухоме майно, що є предметом іпотеки за генеральною кредитною угодою від 23.08.2007 № 710N1, а відповідно і право власності на Депалетайзер, про що Позивачу видане свідоцтво про право власності. Поряд з цим, за результатами судової товарознавчої експертизи № 166 від 28.07.2016, призначеної та проведеної з метою ідентифікації Депалетайзеру, експертом зроблений висновок про відсутність цього майна у Відповідача за адресою: Черкаська область, місто Золотоноша, вул. Жашківська, 32, а судом у справі № 910/8799/13 встановлені обставини відсутності доказів повернення Позивачем цього майна з оренди, через що суд дійшов висновку про неможливість витребувати це майно через його відсутність у Відповідача з вини останнього.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

3. Справа розглядалась неодноразово.

4. 31.05.2018 Господарський суд міста Києва прийняв рішення (залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018) в задоволенні позову відмовити повністю.

5. Рішення судів мотивовані передачею Депалетайзера на відповідальне зберігання представнику Позивача Літкевичу В.С., у присутності якого державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецької області згідно з актами опису й арешту майна від 09.09.2011 описано та накладено арешт на майно ТОВ "ВКТ "Агро", у тому числі Депалетайзер, яке через використання орендарем (Відповідачем) перебувало за адресою: Черкаська область, місто Золотоноша, вул. Жашківська, 32, було у вжитку та в робочому стані, а через перебування у орендаря не було вилучено у орендаря за адресою Золотоніської філії Відповідача. Відповідно до вимог законодавства через передачу у межах виконавчого провадження майна на відповідальне зберігання зберігачу, відповідальною особою за це майно є зберігач, на якого покладається відповідальність через втрату чи пошкодження речі, прийнятої на зберігання. При цьому суди послались також на заяви свідків від -01.02.2018 та від 09.09.2011, а також вказали, що опис і арешт виконавцем майна відбувався у присутності як представника Позивача Літкевича В.С., так і у присутності двох понятих.

6. Погодившись з наведеними висновками місцевого суду, апеляційний суд додав, що встановити на підставі рішення від 17.02.2010 у справі № 9/13, за яким задоволені вимоги Позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, та на підставі отриманого Позивачем свідоцтва про право власності на рухоме майно від 30.05.2012, обставини того, що до Позивача перейшли права та обов'язки наймодавця за договором оренди № 67/07/0108 від 26.05.2006 неможливо, оскільки у цьому договорі не було жодних ідентифікуючих ознак переданого в оренду майна - Депалетайзера, а у рішенні від 22.09.2016 у справі № 910/8799/13 встановлено, що 15.03.2006 ТОВ "ВКТ "Агро" придбало два депалетайзери для проміжних банок, модель ADV/3, серійний номер 26118.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 08.10.2018 Позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 і рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Відповідача на користь Позивача збитки в сумі вартості втраченого орендованого майна - 970 000 грн. 00 коп.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Позивач набув право власності на майновий комплекс за результатами торгів у виконавчому провадженні з виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.02.2010 у справі № 9/13, про що видано свідоцтво про право власності від 30.05.2012 щодо рухомого майна, до складу якого входить і автоматичний депалетайзер виробництва італійської фірми "Clevertech", який також зазначений в акті опису й арешту майна від 09.09.2011 ВП № 26940374, тому Позивач є добросовісним набувачем майна, яке було передано за договором оренди Відповідачу від ТОВ "ВКТ "Агро", а у разі заміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять всі права та обов'язки орендодавця.

9. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.02.2010 у справі № 9/13 встановлені обставини передання в оренду Відповідачу Депалетайзера за договором оренди та обставини відсутності доказів повернення Відповідачем цього майна з оренди.

10. Оскільки під час опису та арешту майна ТОВ "ВКТ "Агро", у тому числі Депалетайзера, про що складений акт від 09.09.2011 ВП № 26940374, вилучення цього майна не відбулось через перебування його в оренді Відповідача та залишення за адресою Золотоніської філії Відповідача, тому саме Відповідач має відшкодувати вартість цього орендованого майна, яким Відповідач після опису та арешту цього майна продовжував користуватись, через втрату цього майна.

11. В судових рішеннях у справі 910/8799/13 суди встановили факт наявності вини Відповідача стосовно неповернення орендованого ним майна.

Доводи Відповідача у відзиві на касаційну скаргу

12. Судами попередніх інстанцій ухвалені законні та обґрунтовані рішення, а скаржником в касаційній скарзі не зазначено норм матеріального та процесуального права, які були порушені судами чи застосовані неправильно.

Позиція Верховного Суду

Щодо наслідків передачі державним виконавцем майна на відповідальне зберігання

13. Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Отже з моменту накладення арешту на майно, що перебуває в оренді, та встановлення державним виконавцем обмежень в користуванні майном, на яке накладений арешт, змінюється правовий режим використання цього майна відповідно до особливостей, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частин 5, 6 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на 09.09.2011- дату складення державним виконавцем акта опису і арешту майна ТОВ "ВКТ "Агро", далі Закон) про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Відповідно до статті 58 Закону майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві.

Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

Згідно з пунктом 5.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, (в редакції, чинній на 09.09.2011 - дату складення державним виконавцем акта опису і арешту майна ТОВ "ВКТ "Агро") "Звернення стягнення на майно боржника, яке знаходиться в інших осіб" 5.5.1. державний виконавець на письмову пропозицію боржника або стягувача має право звернути стягнення на майно боржника, що знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Пунктом 5.6 Інструкції "Арешт та вилучення майна боржника" передбачено, що арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам. Підпункт 5.6.2. Інструкції передбачає, що при проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника державний виконавець складає акт опису й арешту майна. В акті опису і арешту повинні бути вказані окрім іншого, зокрема назва особи, якій передане майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її адреса; відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та матеріальну відповідальність за його розтрату, відчуження, утаювання або підміну. Якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, то про це також указується в акті опису і арешту майна із зазначенням виду, обсягів і строку обмеження. 5.6.7. При проведенні опису майна державний виконавець оголошує боржнику про заборону розпоряджатися описаним майном (здійснювати його відчуження), а в разі потреби - про обмеження права користуватися описаним майном. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, потреби користуватися та інших обставин.

5.6.10. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

5.6.11. Державний виконавець роз'яснює сторонам та зацікавленим особам, які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, що вони мають право оскаржити дії державного виконавця, а також звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Пунктом 5.8 Інструкції "Зберігання майна, на яке накладено арешт" передбачено: 5.8.1. Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в пункті 5.6.4 цієї Інструкції, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігач), під розписку в акті опису і арешту майна. Копія акта опису і арешту майна видається боржникові та стягувачу, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві. 5.8.4. У разі відмови боржника або членів його сім'ї чи представника боржника - юридичної особи прийняти майно на зберігання, відсутності їх при проведенні опису майна, а також за наявності обставин, що не дають змогу передати вказаним особам майно на зберігання, державний виконавець призначає зберігачем описаного майна іншу особу. 5.8.5. Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватися. При потребі державний виконавець може опечатати предмети, включені до акта опису й арешту майна, що передається на зберігання, та заборонити або обмежити право користування майном, якщо особливості цього майна в разі користування можуть призвести до його знищення або зменшення цінності. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи зберігача, потреби використання та інших обставин. Користування предметами одягу та предметами індивідуального вжитку забороняється. 5.8.7. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену Законом. Державний виконавець, виявивши розтрату, відчуження, утаювання чи підміну переданого на збереження майна, складає про це акт і звертається з поданням до суду чи в органи прокуратури за місцем виконання рішення для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності.

З аналізу наведених норм законодавства Суд доходить висновку, що у разі проведення державним виконавцем опису і арешту майна в порядку наведених норм Закону та Інструкції, що оформлено відповідним актом, з передачею описаного та арештованого майна на зберігання зберігачу, відповідальність за це майно покладається на зберігача, у тому числі за розтрату, відчуження, утаювання або підміну цього майна.

Крім цього, право користуватись описаним та арештованим майном з моменту передачі його державним виконавцем зберігачу на відповідальне зберігання належить лише зберігачу (але не будь-яким іншим особам) за умови, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності. Крім цього зберігач позбавлений права передавати передане йому на відповідальне зберігання майно в подальше користування третім особам, якщо державним виконавцем під час опису і арешту майна оголошено про заборону розпоряджатися ним або визначені порядок або обмеження щодо права користування майном, які не дозволяють користування цим майном третім особами, окрім зберігача, про що вказується в акті опису і арешту майна із зазначенням виду, обсягів і строку обмеження (стаття 58 Закону, пункт 5.8 Інструкції). Порушення оголошених державним виконавцем та зафіксованих в акті опису та арешту майна заборон щодо розпорядження та умов щодо користування арештованим та описаним майном, що передане на зберігання, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна (стаття 57 Закону та пункт 5.6.10 Інструкції).

14. Судами в оскаржуваних рішеннях встановлено, що майно, про відшкодування збитків за втрату якого Позивачем заявлено позов, було описано та на нього накладений арешт державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області у межах виконавчого провадження ВП № 26940374 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 28.04.2011, про що складений акт опису й арешту майна від 09.09.2011.

У вказаному акті державний виконавець також зазначив про передачу цього майна на відповідальне зберігання фізичній особі - представнику стягувача (Позивача) Літкевичу Володимиру Сергійовичу (із зазначенням в акті паспортних відомостей цієї особи), про прийняття вказаною фізичною особою Депалетайзера на відповідальне зберігання та отримання копії акта й арешту майна.

Також судами в оскаржуваних рішеннях встановлено, що на час проведення опису та арешту Депалетайзера це майно перебувало у користуванні Відповідача на підставі договору оренди № 67/07/0108 від 26.05.2006.

У зв'язку із викладеними обставинами, з урахуванням наведених в пункті 13 норм та висновків, Суд дійшов висновку, що внаслідок опису та арешту зазначеного вище майна та передачі його на відповідальне зберігання фізичній особі - представнику стягувача (Позивача) за актом державного виконавця без визначення державним виконавцем особливостей користування майном, які б передбачали його подальше використання іншою особою, саме на особу зберігача покладена відповідальність за втрату описаного та арештованого державним виконавцем майна, що передане на відповідальне зберігання зберігачеві, або порушення встановлених державним виконавцем заборон щодо розпорядження та умов щодо користування арештованим та описаним майном.

Дійшовши викладених висновків, Суд відхиляє аргументи скаржника (пункти 8-11) щодо обов'язку Відповідача відповідати за втрачене орендоване ним майно та понесені Позивачем у зв'язку із цим збитки з посиланням на договір оренди договором оренди № 67/07/0108 від 26.05.2006 та відповідні правовідносини між сторонами.

15. Таким чином висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях про відсутність підстав для покладення відповідальності на Відповідача за втрачене майно за договором оренди № 67/07/0108 від 26.05.2006 та стягнення у зв'язку із цим з Відповідача на користь Позивача збитків на суму вартості втраченого орендованого майна, а також про відмову з цих підстав у задоволенні позовних вимог зроблені відповідно до норм законодавства, зокрема статей 55, 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на 09.09.2011), статей 2, 56 Закону України "Про виконавче провадження" (в чинній редакції). У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та рішення місцевого суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

16. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі № 910/21422/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак