Рішення

від 15.11.2018 по справі 350/675/17

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/675/17

Номер провадження 2/350/33/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Максиміва І.В.

при секретарі Видойник І.П.

з участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Петранківської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, державного реєстратора Рожнятівської селищної ради про скасування рішень та визнання права власності на земельну ділянку за давністю володіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до відповідачів Петранківської сільської ради, ОСОБА_5, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, державного реєстратора Рожнятівської селищної ради, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог просять визнати незаконними та скасувати рішення Петранківської сільської ради від 17.03.1995 року про надання у безстрокове користування земельних ділянок громадянам села в кількості 0,12 га у частині надання земельної ділянки ОСОБА_5, рішення четвертої сесії сьомого демократичного скликання Петранківської сільської ради від 29.03.2016 року про надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 0,12 га в урочищі "Вище контори", рішення сьомої сесії сьомого демократичного скликання Петранківської сільської ради від 23.12.2016 року № 67-2/2016 "Про надання земельної ділянки", рішення Петранківської сільської ради від 06.08.2017 року № 92-4/2017 щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_5, у зв'язку з чим скасувати запис про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, індексний номер 36704066 від 19.08.2017 року вчинений державним реєстратором Рожнятівської селищної ради Казимирович О.А., а також скасувати державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_5 площею 0,12 га в урочищі "Вище контори" в с. Петранка Рожнятівського району Івано-Франківської області у державному земельному кадастрі та скасувати присвоєний цій земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1.

Крім цього, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять визнати за ними право власності на земельні ділянки орієнтовною площею 0,18 га та орієнтовною площею 0,12 га відповідно, в урочищі "Вище контори" у с. Петранка Рожнятівського району за давністю володіння.

Ухвалою суду від 06 листопада 2017 року цивільні справи за вище вказаними позовами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 об'єднані в одне провадження.

В обгрунтування позовних вимог, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покликаються на те, що у їх землекористуванні перебувають земельні ділянки, площею 0,18 га та 0,12 га відповідно, у с. Петранка Рожнятівського району в урочищі Вище контори . Вказані земельні ділянки перебували у користуванні їх сімей більше 21 року. У 1995 році після розпаду кологоспу, який діяв у с. Петранка, між його членами було проведено поділ земельних ділянок, які належали колгоспу, позивачам було виділено зазначені земельні ділянки, якими вони користуються до цього часу та сплачують за них земельний податок. При цьому позивачі були чесними та добропорядними землекористувачами, постійно обробляли та засаджували вказані земельні ділянки, не допускали поширення бур'янів та засмічуючих рослин, не порушували правила охорони земель, сплачували земельний податок. Землекористування здійснювалось відкрито, всім мешканцям села було відомо, що позивачі обробляють цю землю. Про те, що позивачі відкрито користувались вказаними земельними ділянками також було відомо і Петранківській сільській раді.

Проте, нещодавно, на територію земельних ділянок почали приходити сторонні люди, а пізніше позивачам стало відомо, що рішенням сесії Петранківської сільської ради від 17.03.1995 року відповідачці ОСОБА_5 було надано земельну ділянку, площею 0,12 га у с. Петранка Рожнятівського району в урочищі Вище контори , а 29.03.2016 року останній надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на спірну земельну ділянку, яка фактично перебуває у землекористуванні позивачів.

Крім цього, у грудні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Петранківської сільської ради з заявою про надання їй у власність земельної ділянки площею 0,18 га в урочищі "Вище контори" у с. Петранка у зв'язку з давністю користування, проте рішенням Петранківської сільської ради від 23.12.2016 року їй відмовлено у наданні такої земельної ділянки, оскільки земельною ділянкою користується ОСОБА_5 З аналогічними заявами про надання земельної ділянки у власність за давністю користування до Петранківської сільської ради у 2017 році звернулася і позивачка ОСОБА_4 та повторно позивачка ОСОБА_3, однак рішеннями Петранківської сільської ради від 06.08.2017 року їм відмовлено у наданні таких земельних ділянок через відсутність обмірів та затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5

Позивачі вважають, що Петранківська сільська рада протиправно відмовила у наданні їм у власність земельних ділянок, оскільки ці земельні ділянки перебувають у користуванні позивачів більше 15 років, а загалом більше 21 року.

Натомість вказали, що відповідачка ОСОБА_5 з часу надання їй рішенням Петранківської сільської ради у 1995 році дозволу на будівництво житлового будинку на спірній земельній ділянці, у передбачений законом строк даним дозволом не скористалася, строк дії будівельного паспорта та рішення сільської ради закінчились, а тому вважають безпідставним рішення сільської ради про відмову передати їм у власність спірні земельні ділянки.

Вважають, що вищевказані рішення Петранківської сільської ради порушують права позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на землекористування, у зв'язку з чим повинні бути визнані незаконними та скасовані, оскільки позивачі відкрито та вільно користуються земельними ділянками більше 21 року, сплачують земельний податок, при цьому обрахування розміру податку, що підлягає сплаті, здійснювалося з урахуванням земельної ділянки, площею 0,18 га. Протягом усього часу ОСОБА_5 не пред'являла жодних претензій щодо користування позивачами земельною ділянкою і їй було відомо про факт використання цієї землі. Більше того, ОСОБА_5 жодного разу не проводила оплату за користування спірною земельною ділянкою.

Після подання інформаційного запиту до відділу Дежгеокадастру в Рожнятівському районі, ОСОБА_3 стало відомо, що земельна ділянка ОСОБА_5 була сфомована та зареєстрована 16.08.2016 року за кадастовим номером НОМЕР_1. Вважає що такі дії Деожгеокадастру є незаконними, а проведена реєстрація земельної ділянки та кадастровий номер підлягають скасуванню, оскільки перед проведенням виділення земельної ділянки необхідно виготовити технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки. Спеціалістами при виготовленні технічної документації проводяться обміри земельної ділянки та встановлюють факт наявності накладень на інші земельні ділянки. Земельна ділянка ОСОБА_8 накладається на дві земельні ділянки, які перебувають у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тобто виділити земельну ділянку ОСОБА_5 та провести її реєстрацію за таких обставин було неможливим.

Крім цього, відповідачка ОСОБА_5 виготовила всю технічну документацію із землеустрою, вказана документація була затверджена рішенням Петранківської сільської ради, а земельна ділянка передана у власність ОСОБА_5, про що внесено запис до Реєстру прав на нерухоме майно. Згідно з даними витягу з Дежавного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.08.2017 року, який було надано ОСОБА_8, на підставі рішення Петранківської сільської ради від 06.08.2017 року № 92-4/2012 було зареєстровано право власності ОСОБА_8 на спірну земельну ділянку.

Оскільки позивачі вважають, що рішення Петранківської сільської ради № 92-4/2012 щодо передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки підлягає скасуванню, у зв'язку з чим слід скасувати і запис про здійснення державної реєстрації прав індексний номер 36704066 від 19.08.2017 року вчинений дежавним реєстратором Рожнятівської селищної ради Казимирович О.А.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_9 уточнені позовні вимоги підтримали повністю покликаючись на викладені в позовній заяві обставини, крім того пояснили, що сім'я ОСОБА_3 з 1995 року безперервно та відкрито користується земельною ділянкою площею 0,18 га в урочищі Вище контори в с. Петранка, яка їй була виділена після розпаду колгоспу. Під час виділення спірної земельної ділянки було проведено обміри. З того часу позивачка ОСОБА_3 обробляє дану земельну ділянку та сплачує за неї податок. Сім'я ОСОБА_3 не знала про існування рішення від 1995 року, яким спірну земельну ділянку передано під будівництво ОСОБА_5, а тому продовжує використовувати дану земельну ділянку до цього часу. Земельна ділянка була поділена між ОСОБА_4 - 0,12 га та ОСОБА_3 - 0,18 га, а ОСОБА_5 було виділено земельну ділянку посередині між ними. ОСОБА_5 захопила обидві земельні ділянки, а тому всі рішення сільської ради підлягають до скасування. Крім цього ОСОБА_5, на протязі 21 року не приступила до будівнцтва будинку, а тому вважається такою, що втратила право на користування земельною ділянкою. Крім цього їм ніхто і ніколи не забороняв обробляти земельні ділянки, таким чином вони вважали, що набули право власності за давністю користування. Про те, що ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення техніченої документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,12 га, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стало відомо у 2016 році. Таким чином, позивачі вважають, що відповідачака ОСОБА_5 втратила право на користування спірною земельною ділянкою, оскільки з 1995 року земельною ділянкою не користувалася, податок за неї не сплачувала, жодних питань про вилучення даної земельної ділянки у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не ставила, будь-яких доказів про використання даної земельної ділянки нею не надано. Просили позов задоволити.

Позивачка ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, направила суду заяву в якій уточнені позовні вимоги підтримала повністю, просила про задоволення позову, а розгляд справи проводити без її участі та без участі її представника.

ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилася, направила суду письмове заперечення, в якому позови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не визнала, вважає їх безпідставними та зазначила, що вона являється власником земельної ділянки площею 0,12 га в урочищі Вище контори в с. Петранка. Вказана земельна ділянка була їй надана рішенням сесії Петранківської сільської ради від 17.03.1995 року у безстрокове користування під будівництво індивідуального житлового будинку. На підставі вказаного рішення відділом архітектури та будівництва при районній раді народних депутатів їй у 1995 році виготовлено будівельний паспорт на забудову земельної ділянки та складено акт виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель від 20.03.1995 року, та схема земельної ділянки площею 0,12 га. Отримавши від сільської ради дозвіл, вона у 1995 році розпочала будівництво будинку, зокрема завезла каміння для фундаменту, однак сім'я ОСОБА_3 на протязі наступного дня вивезла каміння з її земельної ділянки. Згодом в неї не було коштів на будівництво. Про існування рішення сесії від 1995 року сім'я позивачки ОСОБА_3 знала ще з того часу, однак з цим не погоджувалась, а на протязі багатьох років чинить їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, різними способами перешкоджає їй здійснювати будівництво будинку, самовільно засаджувала дану земельну ділянку картоплею, на неодноразові її зауваження з приводу незаконного користування позивачами її земельною ділянкою вчиняє скандали. Крім цього, ОСОБА_3 з 2005 року постійно перебуває за кордоном, а тому фактично земельною ділянкою з того часу не користується.

Окрім цього зазначила, що 29 березня 2016 року їй надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд на вказану земельну ділянку. У січні 2017 року ОСОБА_3 вже зверталася з позовом до неї та Петранківської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку за давністю володіння, однак рішенням Рожнятівського районного суду від 27.03.2017 року, позивачці відмовлено у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог. Дане рішення вступило в законну силу 21.06.2017 року.

У своєму запереченні ОСОБА_5 зазначає, що позивачі не є добросовісними набувачами, оскільки їм давно було відомо про те, що спірна земельна ділянка виділена ОСОБА_5 ще в 1995 році та з того часу перебуває у її користуванні, однак з цим позивачі не погоджуються, чинять їй перешкоди, користуються земельною ділянкою поза її волею. З огляду на вказане, відповідачка ОСОБА_5 вважає позовні вимоги позивачів безпідставними, тому просила у позові відмовити.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у судове засідання не з'явилася, направила суду клопотання про розгляд справи без участі представника управління, щодо ухвалення рішення покладається на розсуд суду.

Державний реєстратор Рожнятівської селищної ради Казимирович О.А. у судове засідання не з'явилася, однак направила суду відзив на позов, в якому проти позову заперечує, вважає позовні вимоги позивачів безпідставними. Зазначила, що ОСОБА_5 17.08.2017 року звернулася до державного реєстратора для проведення державної реєстрації прав на земельну ділянку, подала всі необхідні документи - відповідну заяву за реєстраційним номером 23740341, витяг з Державного земельного кадастру № НВ-2602112502016 від 09.12.2006, рішення Петранківської сільської ради № 92-4/2017 від 06.08.2017 про передачу земельної ділянки у власність з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,1200 га в урочищі "Вище контори" с. Петранка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Відомості про дану земельну ділянку в рішенні Петранківської сільської ради та витязі з Державного земельного кадастру не містили розбіжностей, крім того з даного витягу було встановлено, що державна реєстрація права власності на дану земельну ділянку не проводилась. А відтак за результатами розгляду заяви ОСОБА_5, 19.08.2018 року держаним реєстратором прийнято відповідне рішення щодо реєстрації прав та їх обтяжень № 36704066. Жодних підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на земельну ділянку ОСОБА_5 не було. Вважає, що реєстрацію права власності на вищезазначену земельну ділянку нею проведено з дотриманням чинного законодавства, а тому у задоволенні позову просила відмовити, а розгляд справи просила проводити без її участі.

Представник Петранківської сільської ради у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв про відкладення судового засідання чи проведення такого без його участі суду не подавав, відзиву на позов суду не подавав.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні дала показання про те, що являється односельчанкою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Їй відомо, що ОСОБА_3, користується земельною ділянкою з часу розпаду колгоспу у 1995 році, обробляє земельну ділянку по даний час. Однак вказала, що ОСОБА_3 протягом приблизно останніх п'яти років знаходиться за кордоном, час від часу приїжджає та разом із сестрою ОСОБА_1 обробляє земельну ділянку. Земельна діялянка, якою користується ОСОБА_3 знаходиться неподалік від неї, однак чи належить ця земельна ділянка ОСОБА_5 їй не відомо. Зазначила, що після розпаду колгоспу люди собі брали та обробляли земельні ділянки, оскільки проживали поруч. Разом з тим зазначила, що їй не відомо чи виділялась сільською радою земельна ділянка ОСОБА_3 ОСОБА_8 ОСОБА_5 вона також знає, остання живе за 2 км від неї, однак чи виділялась земельна ділянка ОСОБА_5 вона також не знає. Їй відомо, що ОСОБА_5 приходила на спірну земельну ділянку, однак вважає, що їй там не місце, оскільки ОСОБА_5 живе далеко від тієї землі, а ОСОБА_3 живе поруч, тому має право на цю земельну ділянку.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, свідка, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані, або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Отже, розпорядження землями від імені Українського народу здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до ст. 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом п'ятнадцяти років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну діялнку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання в користування.

Відповідно до положень статей 125, 126 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною діялнкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

У відповідності до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Зі змісту ч. 2 ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів не відповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку.

Судом встановлено, що рішенням четвертої сесії другого демократичного скликання Петранківської сільської ради від 17 березня 1995 року ОСОБА_5 надано у безстрокове користування земельну ділянку площею 0,12 га із земель сільської забудови та надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку (т.1 а.с.8).

На підставі рішення Петранківської сільської ради від 17 березня 1995 року, ОСОБА_5 видано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, згідно якого затверджено акт виносу в натурі земельної ділянки, затверджено схему виносу в натурі земельної ділянки, надано дозвіл № 289 на право виконання будівельних робіт (т.1 а.с.11-15, т.2 а.с.20-23).

З рішення четвертої сесії сьомого демократичного скликання Петранківської сільської ради № 34-6/2016 від 29 березня 2016 року вбачається, що сільська рада надала ОСОБА_5 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1200 га в урочищі Вище контори в с. Петранка для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (т.1 а.с.192).

З рішення десятої сесії сьомого демократичного скликання Петранківської сільської ради № 92-4/2017 від 06.08.2017 року вбачається, що сільська рада затвердила ОСОБА_5 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га в урочищі "Вище контори" у с. Петранка для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_3, та цим же рішенням передано вказану земельну ділянку у власність (т.1 а.с.193).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 95078319 від 19.08.2017 року вбачається, що 17.08.2017 року державним реєстратором Рожнятівської селищної ради Казимирович О.А. за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер НОМЕР_3 (т.1 а.с.197).

Таким чином встановлено право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,12 га в с. Петранка Рожнятівського району Івано-Франківської області в урочищі Вище контори .

Той факт, що ОСОБА_5 правомірно надана земельна ділянку площею 0,12 га в с. Петранка Рожнятівського району Івано-Франківської області в урочищі Вище контори встановлено і рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 27.03.2017 року у цивільній справі № 350/36/17 провадження № 2/350/184/2017, за позовом ОСОБА_3 до Петранківської сільської ради Рожнятівського району, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку, і ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.06.2017 року, відповідно до якої рішення Рожнятівського районного суду залишено без змін (т.1 а.с. 92-93, 99-103).

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Питання про набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю вирішуються відповідно до положень ст. 119 ЗК України, згідно з якою громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звертались у 2017 році до Петранківської сільської ради із заявами про надання їм у власність земельних ділянок за давністю користування, однак рішеннями десятої сесії сьомого демократичного скликання Петранківської сільської ради № 97-3/2017 та № 97-4/2017 від 06.08.2017 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено у наданні у власність земельних ділянок площами 0,1800 га та 0,1200 га в урочищі "Вище контори" у зв'язку з тим, що дану земельну ділянку виділено ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд згідно рішення Петранківської сільської ради від 18.03.1995 року (т.1 а.с.170, 176). Вказані рішення сільської ради є чинними та не скасовані.

Суд критично оцінює посилання представників позивачки ОСОБА_3 та пояснення свідка ОСОБА_10 на те, що ОСОБА_3 користуться частиною земельної ділянки, яка виділена ОСОБА_5 в урочищі Вище контори в с. Петранка з 1995 року до теперішнього часу, оскільки рішенням Рожнятівського районного суду від 27.03.2017 року у цивільній справі № 350/36/17 за позовом ОСОБА_3 до Петранківської сільської ради Рожнятівського району, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку було встановлено, що спірною земельною ділянкою позивачка ОСОБА_3 не користується з 2005 року, оскільки з цього часу постійно перебуває за кордоном, а до виїзду за кордон також не користувалася цією земельною ділянкою. Крім цього свідок ОСОБА_10 у своїх показаннях підтвердила той факт, що ОСОБА_3 тривалий час перебуває за кордоном. А тому суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_3 щодо визнання за нею права власності на земельну ділянку, площею 0,12 га в урочищі Вище контори в с. Петранка Рожнятівського району за давністю володіння є безпідставними.

Крім цього, з наданих позивачкою ОСОБА_3 квитанцій про сплату земельного податку (квитанції АЕ № 848143 від 22.07.2015, ВА № 498984 від 14.08.2001, АЕ № 848498 від 24.11.2016, ЕВ № 133367 від 02.06.2003 (т.1 а.с.16 та 16 зворот)), жодним чином не вбачається за яку саме земельну ділянку чи ділянки сплачувався податок, оскільки як вбачається з відповіді Долинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 05.03.2018 за ОСОБА_3, в с. Петранка Рожнятівського району Івано-Франківської області обліковуються наступні земельні ділянки: площею 0,07 га для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку та площею 1,77 га для ведення особистого селянського господарства. Крім цього, як вбачається з даного інформаційного листа, картка платника ОСОБА_3 по земельному податку згідно інформаційної системи органів ДФС відкрита тільки з 2002 року (т.1 а.с.174).

Про те, що за позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 рахуються різні земельні ділянки, що знаходяться на території с. Петранка Рожнятівського району Івано-Франківської області, загальна площа яких складає 1,84 га - ОСОБА_3 та 1,14 га - ОСОБА_4, підтверджується і інформаційними листами Петранківської сільської ради від 11.04.2018 № 149/02-17 та від 14.05.2018 № 182/02-17 (т.1 а.с.237, 240).

Так, згідно вказаних інформаційних листів площа земельних ділянок, що рахуються за ОСОБА_3 (на праві користування) розташованих на території с. Петранка Рожнятівського району становить 1,84 га, з яких під будівлями - 0,07 га, по урочищах: "Кооператив" - 0,0576 га, "Хатки" - 0,068 га, "Гора" - 0,072 га, 0,046 га, "Газова будка" - 0,0646 га, "Верх" - 0,14 га, "Ставки" - 0,18 га, "Медведівка" - 0,10 га, "Колюки" - 0,20 га, "Кошари" - 0,095 га, "На лані" - 0,55 га,"Ями" - 0,10 га. Площа земельних ділянок, що рахуються за господарством ОСОБА_4 (на праві користування), розташованих на території с. Петранка Рожнятівського району становить 1,14 га, з яких під будівлями - 0,0397 га, по урочищах: "Верх" - 0,113 га, 0,035 га, 0,072 га, "Медведівка" - 0,11 га, "Рілля" - 0,1332 га, 0,0374 га, 0,0048 га, "Вище хати" - 0,078 га, "Сад" - 0,0168 га, "Сінокіс" - 0,028 га, 0,018 га, 0,0048 га, 0,028 га, "На лані" - 0,25 га, Колюки" - 0,10 га.

Разом з тим, жодних земельних ділянок, що розташовані в урочищі Вище контори в с. Петранка Рожнятівського району, та які б рахувались за позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не зазначено.

Таким чином суд приходить до висновку, що посилання позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на те, що ними постійно сплачувався земельний податок за користування частиною земельної ділянки в урочищі Вище контори в с. Петранка Рожнятівського району, яка була виділена ОСОБА_5, як на підставу безперервного користування цією земельною діялянкою, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Крім цього, позивачка ОСОБА_11 жодних належних та допустимих доказів щодо користування нею частиною спірної земельної ділянки площею 0,12 га, яка виділена ОСОБА_5 в урочищі Вище контори в с. Петранка Рожнятівського району, суду не надала.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що судом встановлено безпідставність вимог позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо визнання на ними права власності на земельні ділянки приблизною площею 0,18 га та відповідно площею 0,12 га в урочищі Вище контори у с. Петранка Рожнятівського району Івано-Франківської області у зв'язку з давністю користування, оскільки судом встановлено правомірність виділення у власність відповідачці ОСОБА_5 частини земельної ділянки, площею 0,12 га в урочищі Вище контори у с. Петранка Рожнятівського району Івано-Франківської області, а тому суд вважає, що не підлягають і до скасування запис про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, індексний номер 36704066 від 19.08.2017 року вчинений державним реєстратором Рожнятівської селищної ради Казимирович О.А., а також державна реєстрація земельної ділянки ОСОБА_5 площею 0,12 га в урочищі "Вище контори" в с. Петранка Рожнятівського району Івано-Франківської області у державному земельному кадастрі та присвоєний цій земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, оскільки такі вчиненні у відповідності до чинного законодавства в межах повноважень державного реєстратора та Державного земельного кадастру.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позивачі не довели своїх прав на спірну земельну ділянку у зв'язку з набувальною давністю, а також порушення їх прав чи інтересів внаслідок прийняття Петранківською сільською радою рішень щодо виділення земельної ділянки ОСОБА_5, а тому у задоволенні їх позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Петранківської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, державного реєстратора Рожнятівської селищної ради про скасування рішень та визнання права власності на земельну ділянку за давністю володіння відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 23 листопада 2018 року.

Суддя Максимів І.В.