ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
22 листопада 2018 року № 826/7347/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автозалізнич Постачсервіс" до про Головного управління ДФС у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю:
від позивача - Шеремет Л.В.;
від відповідача - Кошарська А.Ю.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автозалізнич Постачсервіс" (далі - ТОВ "Автозалізнич Постачсервіс") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС) від 29.01.2018 № 0196140304 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 655966,59 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у контролюючого органу не було правових підстав для нарахування податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, позаяк позивачем відповідно до чинного законодавства та умов договорів оренди визначено розмір орендної плати за землю. Зазначив, що спірне рішення не містить нормативно обґрунтованого розрахунку збільшеного грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, та, при цьому, відповідачем невірно розрахована площа земельної ділянки, яка використовувалась позивачем у його діяльності у 2016 році, у зв'язку з чим невірно визначено ставку орендної плати, яка підлягає застосуванню.
Ухвалою суду від 16.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 826/7347/18 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 03.07.2018.
04.06.2018 до суду від представника відповідача Сірик А.О. надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, мотивуючи правомірністю нарахування позивачеві грошового зобов'язання спірним рішенням.
У зв'язку з неприбуттям учасників справи у судове 03.07.2018, підготовче засідання по даній справі відкладено на 20.09.2018.
19.09.2018 позивачем подано до суду уточнення до позовної заяви, у якому останній акцентував увагу на невірному визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб.
У судовому засіданні 20.09.2018 розгляд справи було відкладено на 18.10.2018.
Ухвалою суду від 18.10.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 22.11.2018.
Представник позивача у судовому засіданні 22.11.2018 позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 22.11.2018 заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 22.11.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У період з 08.12.2017 по 29.12.2017 посадовими особами ГУ ДФС було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Автозалізнич Постачсервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 09.01.2018 № 9/1-26-15-14-03-03/33546004 (а.с. 13-34).
Актом перевірки з питання, що оскаржується позивачем, зафіксовано порушення ТОВ "Автозалізнич Постачсервіс" пункту 288.3 статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за землю у 2016 році в сумі 524773,29 грн.
На підставі виявленого порушення 29.01.2018 ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0196140304 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на 655966,59 грн, у тому числі: 524773,29 грн - за податковим зобов'язанням та 131193,30 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 10).
Не погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження, проте, рішенням Державної фіскальної служби України від 06.04.2018 № 12283/6/99-99-11-03-01-25 скаргу ТОВ "Автозалізнич Постачсервіс" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 29.01.2018 № 0196140304 - без змін (а.с. 35-36).
Вважаючи, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.01.2018 № 0196140304, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.
Підставою для прийняття спірного рішення став висновок контролюючого органу про заниження податкового зобов'язання з орендної плати за землю внаслідок невірного визначення площі земельної ділянки, яка використовується в його діяльності. На переконання контролюючого органу площа земельної ділянки, орендна плата за яку становить 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок або їх частини, що припадає на орендовані площі будівель, складає 5141,00 кв.м.
Разом з тим, наведені доводи відповідача спростовуються наступним.
За змістом статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до договору оренди земельних ділянок 09.11.2007, дія якого поновлена договором від 03.02.2014, ТОВ "Автозалізнич Постачсервіс" орендує земельні ділянки, з наступними характеристиками:
- місце розташування - Ленінградська площа у Дніпровському районі міста Києва;
- розмір земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:085:0057 - 0,5276 га;
- розмір земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:085:0060 - 0,0551 га;
- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з паркінгом.
Вказані договори нотаріально посвідчені.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Пунктами 288.2, 288.3, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Так, пунктом 4.2 договору оренди земельних ділянок встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки на період будівництва об'єкта встановлюється у розмірі 4 (чотирьох) відсотків від їх нормативної грошової оцінки. Після введення об'єкта в експлуатацію - у розмірі 6 (шести) відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що визначається пропорційно площі будівель та споруд торговельно-офісного призначення. У випадку, коли розташовані на земельних ділянках будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб'єктам, орендна плата за земельні ділянки встановлюється у розмірі 10 (десяти) відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок або їх частини, що припадає на орендовані площі будівель, споруд або їх частини.
Таким чином, договором оренди земельних ділянок чітко визначено розмір орендної плати за земельні ділянки. Так, на період будівництва об'єкта річна орендна плата за земельні ділянки становила 4 % від їх нормативної грошової оцінки, 6 % - після введення об'єкта в експлуатацію, а у випадку, коли розташовані на земельних ділянках будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб'єктам, орендна плата за земельні ділянки становить 10 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок або їх частини, що припадає на орендовані площі будівель, споруд або їх частини.
З матеріалів справи вбачається, що на орендованих земельних ділянках, загальна площа яких становить 5276,00 кв.м, знаходиться торговельно-офісний центр, загальною площею 3394,80 кв.м. При цьому, площа забудови земельної ділянки складає 1938,00 кв.м (а.с. 57).
У ході судового розгляду справи з'ясовано, що нежитлові приміщення торговельно-офісного центру Товариством з обмеженою відповідальністю "Автозалізнич Постачсервіс" здаються в оренду.
Таким чином, розмір орендної плати за земельну ділянку, що перебуває під забудовою торговельно-офісного центру - 1938,00 кв.м, визначається з розрахунку 10 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок або їх частини, що припадає на орендовану площу будівлі.
Позивач, обґрунтовуючи правомірність визначення податкового зобов'язання з орендної плати, навів розрахунок його розміру, а саме:
- орендна плата за земельну ділянку площею 1938 кв.м, на якій розташована будівля, приміщення в якій здаються в оренду іншим особам * 4095,951459,00 грн/кв.м (нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки) * 10 % (ставка орендної плати за земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди або їх частини, що здаються в оренду іншим суб'єктам) = 793795,39 грн.
- орендна плата за земельну ділянку вільну від забудови площею 3338,00 кв.м (загальна площа 5276,00 кв.м - площа забудови 1938,00 кв.м) * 4095,951459 грн/ кв.м (нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки) * 6% (ставка орендної плати за земельні ділянки) = 820337,16 грн.
- орендна плата за земельну ділянку вільну від забудови площею 551,00 кв.м * 4 095,951459 грн/ кв.м (нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки) * 6% (ставка орендної плати за земельні ділянки) = 135412,16 грн.
Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем орендної плати за ставкою 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за земельну ділянку, площею 1938,00 кв.м, є правомірним та відповідає умовам договору оренди та положенням статті 288 Податкового кодексу України, а висновок контролюючого органу, викладений у акті перевірки є помилковим.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 29.01.2018 № 0196140304 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автозалізнич Постачсервіс" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 11, код ЄДРПОУ 33546004) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ід. код 39439980) від 29.01.2018 № 0196140304.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ід. код 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автозалізнич Постачсервіс" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 11, код ЄДРПОУ 33546004) 9839,50 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя В.П. Катющенко
Повний текст рішення складено та підписано 29 листопада 2018 року.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2018 |
Оприлюднено | 02.12.2018 |
Номер документу | 78228081 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Катющенко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні