Постанова

від 28.11.2018 по справі 815/4034/15

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4034/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П. Дата і місце ухвалення: 28.02.2018р., м.Одеса

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Осіпова Ю.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року по справі за позовом приватного підприємства - фірми Асвіт до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство - фірма Асвіт звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001272203 від 10 березня 2015 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 219 600 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 16.03.2018 року Державна податкова інспекція у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу, обґрунтовану порушенням судом норм процесуального і матеріального права, не повним з'ясуванням судом обставин справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилається на висновок експерта №3985 від 30.11.2017 року, в якому зазначено про те, що висновки акту перевірки щодо завищення приватним підприємством - фірмою Асвіт у 2014 році витрат, що формують собівартість реалізованих підприємством товарів (робіт, послуг), на 976 000 грн. не вдається можливим підтвердити . Однак, судом не враховано, що за наслідками проведеної судово-економічної експертизи спростування відповідних висновків експертом не було здійснено, а також надано не вірну оцінку змісту порушення, зафіксованого актом перевірки.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року та прийняття нової постанови - про відмову в задоволенні позовних вимог приватного підприємства - фірми АСВІТ .

Приватне підприємство - фірма Асвіт подало письмовий відзив на апеляційну скаргу податкового органу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду учасники справи в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Предметом спору є оскарження приватним підприємством - фірмою Асвіт законності прийнятого ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення №0001272203 від 10 березня 2015 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 219 600 грн. (в т.ч. 175680 грн. за основним платежем та 43920 грн. за штрафними санкціями).

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на підставі акту №1200/22-03 від 18.05.2015р. Про результати позапланової виїзної перевірки приватного підприємства Асвіт , код за ЄДРПОУ 24541309 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року , яким зафіксовано порушення позивачем п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, що призвело до заниження суми податку на прибуток на 175 680 грн. за період 2014 рік.

Зокрема, в акті перевірки №1200/22-03 від 18.05.2015р. зазначено, що перевіркою відображених у рядку 05.1 Декларацій собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) показників за період з 01.01.2014р. по 31 . 12.2014р. у загальній сумі 2974092 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання фармацевтичної продукції, для подальшої реалізації. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2014р. по 31 . 12.2014р. на підставі таких документів: головна книга, журнали-ордери та обігові відомості по бухгалтерським рахункам: 28 товари , 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками , 90 Собівартість реалізації , 79 Фінансові результати , договори з постачальниками, накладні, товарно-транспортні накладні, встановлено завищення відображених показників в р. 05.1 декларації на 976 000 грн. При підрахунку вартості придбаного товару згідно прибуткових накладних, співставлення у кількісному та сумарному вигляді по найменуванням товару з видатковими накладними, з даними перевірки вартість придбаного та реалізованого товару складає 2630734 грн. За даними відомостей по бухгалтерському рахунку 28 товари та даними декларації з податку на прибуток (р.05.1) собівартість реалізованих товарів дорівнює 2974092 грн. Крім того, до перевірки не надано підтверджуючих документів щодо походження реалізованого товару, а саме ряду фармацевтичних виробів, ліків. Також, зазначено, що в порушення Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №872 від 30.12.2013р., дані ПП Асвіт щодо собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) відображених в рядку 05.1 Декларації по податку на прибуток за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. встановлено, що показники не відповідають даним регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів до них, в зв'язку з чим витрати на придбання товарів (робіт, послуг), відображених в рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток визначені 976 000 грн.

За результатами розгляду заперечень приватного підприємства - фірми Асвіт на акт позапланової документальної виїзної перевірки від 18.05.2015 року ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області листом від 29.05.2015р. вих.№7059/10/15-15-22-03 висновки акту перевірки №1200/22-03 залишила без змін. При цьому, зазначено, що вказана в акті перевірки сума відхилень між даними рядка 05.1 декларації по податку на прибуток та даними перевірки у таблиці пункту 3.1.2 помилково вказана 2630734 грн. замість суми 1998092 грн. . Однак, впливу на результати перевірки ця помилка не мала.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов приватного підприємства - фірми АСВІТ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001272203 від 10 березня 2015 року, дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №1200/22-03 від 18.05.2015р., а тому визначення на підставі такого акту підприємству до сплати грошових зобов'язань та нарахування штрафних санкцій є неправомірним.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Частиною 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, до складу витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Судом першої інстанції встановлено, а апелянтом не спростовано, що позивачем сформовано витрати на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, отриманих від його контрагентів. При цьому, акт перевірки №1200/22-03 від 18.05.2015р. не містить посилання на первинні документи (із зазначенням відповідних реквізитів) бухгалтерського обліку підприємства та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів та докази, що підтверджують наявність порушення.

В порушення вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, який був чинним на час проведення перевірки позивача, податковим органом в акті перевірки не зазначено, в результаті перевірки якого контрагента та якої конкретно господарської операції він дійшов висновку про завищення приватним підприємством - фірмою Асвіт витрат.

Матеріалами справи підтверджено, що приватним підприємством - фірмою Асвіт до контролюючого органу було надано копії реєстрів, первинних документів щодо придбання товарів у контрагентів, з якими позивач перебував у господарських відносинах за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. з метою підтвердження показників, відображених у податковій декларації з податку на прибуток за 2014р., а саме: засвідчені копії документів на придбання товарів, видаткових накладних, розрахунків, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, прибуткових накладних, журналу-ордеру №6 по рахунку №631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками .

В акті перевірки №1200/22-03 від 18.05.2015р. не зазначено щодо невідповідності таких документів вимогам чинного законодавства.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій приватним підприємством - фірмою Асвіт та формування витрат.

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами.

В акті перевірки №1200/22-03 від 18.05.2015р. зазначено, що приватне підприємство - фірма Асвіт здійснювало операції з придбання фармацевтичної продукції, для подальшої реалізації. У рядку 05.1 Витрати операційної діяльності декларації по податку на прибуток за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. підприємством задекларовано суму 2974092 грн. Однак, за даними контролюючого органу, зазначений показник має становити 1998092 грн.

Відтак, контролюючим органом зазначено про відхилення у розмірі 976000 грн.

При цьому, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій податковим органом не доведено документально та нормативно висновків про завищення позивачем у 2014р. витрат, що формують собівартість реалізованих підприємством товарів (робіт, послуг) на 976000 грн. внаслідок співставлення даних обігових відомостей по рахунку 28 товари , даних декларації з податку на прибуток за 2014р. та даних первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2015р. було призначено по даній справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Згідно висновку експерта №3985 від 30.11.2017р. дослідженням поданих документів та матеріалів справи не надається за можливе підтвердити документально та нормативно висновки по акту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №1200/22-03 від 18.05.2015 року про завищення приватним підприємством - фірмою Асвіт у 2014 році витрат, що формують собівартість реалізованих підприємством товарів (робіт, послуг), на 976 000 грн.; дослідженням поданих документів та матеріалів справи не надається за можливе підтвердити документально та нормативно завищення приватним підприємством-фірмою Асвіт у 2014 році витрат, що формують собівартість реалізованих підприємством товарів (робіт, послуг), на 976000 грн., внаслідок співставлення даних обігових відомостей по рахунку 28 товари , даних декларації з податку на прибуток за 2014 рік та даних первинних документів.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області зазначає, що у висновку експерта №3985 від 30.11.2017 року зазначено про те, що висновки акту перевірки щодо завищення приватним підприємством - фірмою Асвіт у 2014 році витрат, що формують собівартість реалізованих підприємством товарів (робіт, послуг), на 976 000 грн. не вдається можливим підтвердити , тобто спростування відповідних висновків перевіряючих експертом не було здійснено.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки тягар доказування правомірності свого рішення КАС України покладає саме на відповідача - суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову про скасування відповідного рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0001272203 від 10 березня 2015 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: О.А. Шевчук