УХВАЛА
24 грудня 2019 року
Київ
справа № 815/4034/15
адміністративне провадження № К/9901/32739/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області, яке є правонаступником ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі № 815/4034/15 за позовом Приватного підприємства-фірми АСВІТ до ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
25.11.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС в Одеській області, яке є правонаступником ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС, скаржник) направлена до суду поштою 20.11.2019.
Одночасно ГУ ДФС було подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка вмотивована тим, що вперше касаційна скарга у цій справі була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 24.01.2019 повернута. Зазначає, що ГУ ДФС вживало всі необхідні заходи для своєчасної сплати судового збору за подачу касаційної скарги, проте через обставини, які не залежать від волі відповідача (арешт рахунку) судовий збір не був сплачений, що свідчить про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для його поновлення. Також зазначає, що у ГУ ДФС є можливість протягом року з моменту винесення рішення судом апеляційної інстанції здійснити касаційне оскарження, за умови поважності причин пропуску строку. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентовано, які причини є поважними, а які ні. Просить врахувати, що ГУ ДФС подає цю скаргу для захисту державних інтересів та подальшого відстоювання позиції контролюючого органу. Звертає увагу, що право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 03.12.2019 визнав їх неповажними та запропоновав скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 8784 грн.
На виконання вимог цієї ухвали від ГУ ДФС 23.12.2019 надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та продовження строк виконання вимог ухвали в частині надання суду документу про сплату судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що неможливість сплатити судовий збір не залежить від ГУ ДФС, оскільки пов`язана з ненадходженням коштів та постійним арештом рахунків. Звертає увагу Суду, що кошти, які були профінансовані за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , підлягали списанню у безспірному порядку шляхом накладення арешту за рішеннями суду, що підтверджується листами Головного управління ДКСУ у Одеській області. Разом з тим, ним вживалися всі необхідні заходи та залежні від нього дії щодо виділення відповідного фінансування для здійснення сплати судового збору в том числі і у цій справі. Зазначає, що у скаржника є можливість протягом року з моменту винесення рішення судом апеляційної інстанції здійснити касаційне оскарження, за умови поважності причин пропуску строку. Ці обставини, на думку скаржника є об`єктивними та поважними, а тому відповідач просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його.
Отже, фактично зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Суд оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.
Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових труднощів, які склалися в нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у тому числі й щодо сплати судового збору.
При цьому, доводи ГУ ДФС про те, що КАС України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, якщо строк пропущений з поважної причини, є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку.
Надані повідомлення Управління Державної казначейської служби України у Одеській області про вжиття заходів по безспірному списанню коштів не є такими, що свідчать про об`єктивну неможливість сплати судового збору суб`єктом владних повноважень, а лише свідчать про здійснення органами Державної казначейської служби своїх повноважень щодо стягнення коштів за виконавчими провадженнями. Тим більш, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 03.08.2011 № 845 на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, якщо вона не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена в її поданні, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже, клопотання ГУ ДФС про продовження строку виконання вимог ухвали в частині надання документу про сплату судового збору є недоцільним і задоволенню не підлягає, оскільки скаржнику для відшукання можливості сплатити судовий збір за поданою ним скаргою давалось достатньо часу.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Одеській області, яке є правонаступником ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Одеській області, яке є правонаступником ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС в Одеській області, яке є правонаступником ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі № 815/4034/15.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2019 |
Оприлюднено | 26.12.2019 |
Номер документу | 86595061 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні