Постанова

від 29.11.2018 по справі 826/14088/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14088/16 Головуючий у І інстанції - Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Секьюрайті" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Секьюрайті" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И Л А:

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Секьюрайті", в якому просило стягнути з ТОВ Секьюрайті на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 1 814 005,95 грн.; стягнути з ТОВ Секьюрайті на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів адміністративно-господарських санкцій у розмірі 328 477,97 грн.

Позов мотивовано тим, що Відповідачем в установленому порядку у 2014 та 2015 роках не виконано встановлений Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим та на підставі вказаного Закону щодо нього підлягають застосуванню адміністративно-господарські санкції, які позивачем не були сплачені в установлений строк та які мають бути стягнуті судом. Окрім того, на підставі згаданого Закону за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій з відповідача належить стягнути пеню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ Секьюрайті на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 1 814 005,95 грн. (один мільйон вісімсот чотирнадцять тисяч п'ять гривень 95 коп.).

Стягнуто з ТОВ Секьюрайті на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів адміністративно-господарських санкцій у розмірі 328 477,97 грн. (триста двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят сім гривень 97 коп.).

Не погоджуючись з постановленим судовим рішення, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким провадження за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Секьюрайті" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за 2014-2015 року закрити повністю.

В апеляційній скарзі Відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Відповідач зазначає, що суд першої інстанції при винесенні рішення, керувався виключно висновками викладеними в акті перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 10 червня 2016 року № 26-202/662 та визнав, як беззаперечний доказ, порушення ТОВ "Секьюрайті" вимог Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в України в частині виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, взагалі не приймаючи до уваги доводи Відповідача.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідно до витягу з ЄДРПОУ основним видом діяльності ТОВ Секьюрайті є діяльність приватних охоронних служб.

Водночас зазначено й інші види діяльності підприємства: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном , насінням і кормами для тварин, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; функціонування спортивних споруд; комп'ютерне програмування; консультування з питань інформатизації; діяльність з питань інформатизації та інше.

У підприємства наявні та функціонують відокремлені підрозділи: Західна філія ТОВ Секьюрайті (м.Болехів, Івано-Франківської області), Південна філія Секьюрайті (м.Одеса) та Східна філія Секьюрайті (м.Прилуки Чернігівської області).

ТОВ Секьюрайті є членом Всеукраїнської громадської організації Українська федерація професіоналів безпеки та здійснює охоронну діяльність на підставі ліцензії на провадження охоронної діяльності серії АЕ № 292060, виданої Міністерством внутрішніх справ України 23 квітня 2014 року.

За результатами перевірки ТОВ Секьюрайті Головним управлінням Держпраці у Київській області складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 10 червня 2016 року № 26-202/662 (далі - акт), в пункті 6.1.3 якого встановлено порушення підприємством вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні щодо невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з вказаного акта, у відповідній перевірці також брали участь начальник відділу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів та директор ТОВ Секьюрайті .

Перевіркою, зокрема, встановлено, що ТОВ Секьюрайті не зареєстровано у Фонді соціального захисту інвалідів та не подає до нього звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів , зокрема за 2014-2015 роки.

Відповідно до копії звіту з праці за січень-грудень 2014 року та за січень-грудень 2015 року загальна кількість штатних працівників ТОВ Секьюрайті становила:

- станом на 01 січня 2015 року (за 2014 звітний рік) - 1 476 осіб;

- станом на 01 січня 2016 року (за 2015 звітний рік) -1 398 осіб.

З наданих ТОВ Секьюрайті документів встановлено, що у 2014 році на підприємстві працювало 16 осіб, яким встановлено інвалідність, у 2015 році - 30 осіб.

Фонд заробітної плати на підприємстві за 2014 рік становив 36 946,1 тис.грн., 2015 рік - 39 658,2 тис.грн.

Зазначені обставини щодо кількості працюючих осіб з інвалідністю, загальної кількості працівників по роках та фонду заробітної плати у 2014 та 2015 роках відповідач не заперечував.

Згідно з нормативами, встановленими Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , на підприємстві:

- у 2014 році повинні працювати - 59 осіб з інвалідністю, тоді як фактично працювало 16 осіб, тобто не виконано норматив щодо працевлаштування 43 інвалідів;

- у 2015 році повинні працювати 56 осіб з інвалідністю, тоді як фактично працювало 30, тобто не виконано норматив щодо працевлаштування 26 інвалідів.

Таким чином, Позивачем встановлено, що норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014-2015 році Відповідачем не виконало.

Директор ТОВ Секьюрайті , який брав участь у вищевказаній перевірці підприємства, Акт перевірки підписав із зауваженнями в частині недотримання підприємством нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, вказуючи на те, що норматив виконано у відповідності до вимог Закону України Про охоронну діяльність .

З огляду на зазначене позивач обрахував адміністративно-господарські санкції в розмірі 1 076442,89 грн. за 2014 рік. та 791 036,16 грн. за 2015 рік (всього 1 814 005,95 грн.), які підлягають застосуванню до відповідача.

Окрім того, за несвоєчасну сплату цих санкцій позивачем нараховано пеню в розмірі 275 004,87 грн. за 2014 рік. та 53 473,10 грн. за 2015 рік (всього 328 477,97 грн.), які також необхідно стягнути з відповідача.

Розрахунок указаних адміністративно-господарських санкцій та пеню підтверджується наданими позивачем доказами.

Враховуючи несплату Відповідачем указаних санкцій, Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про їх стягнення в судовому порядку.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції погодився з наданими Позивачем розрахунками адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів за 2014 та 2015 роки та пенею за несвоєчасну сплату цих адміністративно-господарських санкцій, які має сплатити Відповідач, відповідно, Відповідач має сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 1 076442,89 грн. за 2014 рік. та 791 036,16 грн. за 2015 рік (всього 1 814 005,95 грн.), а також пеню в розмірі 275 004,87 грн. за 2014 рік. та 53 473,10 грн. за 2015 рік (всього 328 477,97 грн.). Таким чином, з ТОВ Секьюрайті підлягає стягненню адміністративно-господарська санкція в розмірі 1 814 005,95 грн. та пеня в розмірі 328 477,97 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі - Закон) визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

За приписами частини 1 статі 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 1 статті 18 Закону встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частинами 2-3 та 9-10 зазначеної статті Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 19 Закону 1 встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України Про зайнятість населення , роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 Про затвердження форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання затверджена форма звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядок подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) .

Згідно з пунктами 1.3, 2.1 названого Порядку роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті незалежно від місцезнаходження. Форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Таким чином, до обов'язків роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, і саме подання такої інформації (звітність форми № 3-ПН) за всі місяці відповідного року може свідчити про вчинення роботодавцем усіх дій, необхідних дій для працевлаштування інвалідів, і, відповідно, про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні . Будь-які інші дії роботодавців не виправдовують та не звільняють від відповідальності за порушення правил господарської діяльності.

Згідно з пунктом 1.1. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів , затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42, форма №10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, що заповнюється за рік, поширюється на всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи від 8 і більше осіб.

Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів форма №10-ПІ (річна) подається роботодавцем до територіального відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі відділення Фонду) шляхом подання не пізніше 1 березня, наступного після звітного періоду статистичної звітності.

Однак, вищевказані звіти Відповідачем, в тому числі його філіями, до відділень Фонду соціального захисту інвалідів не подавалися, що підтверджує відсутність створення відповідачем робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з листом Івано-Франківського міського центру зайнятості від 12 липня 2016 року № 1897-05/18-16, адресованим в.о.директора Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Козубенко Л., Західна філія ТОВ Секьюрайті , зареєстрована в Болехівському міському центрі зайнятості, до Івано-Франківського міського центру зайнятості у 2014-2015 роках звітів за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) до Івано-Франківського міського центру зайнятості не подавала.

Листом Одеського міського центру зайнятості від 13 липня 2016 року № 1816/19/02, адресованим в.о.директора Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Козубенко Л., Південна філія ТОВ Секьюрайті протягом 2014-2015 років звітів за за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , на яких може використовуватися праця інвалідів, до Одеського міського центру зайнятості не подавала.

Відповідно до листа Прилуцького міськрайонного центру зайнятості від 12 липня 2016 року № 03/1137, адресованого в.о.директора Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Козуб Л., Східна філія ТОВ Секьюрайті у 2014-2015 роках до Прилуцького міськрайонного центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії) (форма № 3-ПН) стосовно робочих місць для працевлаштування інвалідів не подавала.

Листом Святошинського районного центру зайнятості від 14 липня 2016 року № 03-28/2057, адресованого в.о.директора Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Козубенко Л., ТОВ Секьюрайті до Святошнського районного центру зайнятості протягом 2014-2015 років звіти про наявність вакансій за формою з-ПН з вакансіями для працевлаштування інвалідів не надавало.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості протягом 2014-2015 років, є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій, з чим погоджується колегія суддів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року по справі № 825/1276/16 (№ К/9901/12232/18).

Таким чином, Відповідачем не вживалися заходи для забезпечення працевлаштування інвалідів, зокрема шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у межах нормативу та не проінформовано законодавчо визначені органи про наявність вакантних посад для інвалідів.

Колегія суддів відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Секьюрайті"викладені в апеляційній скарзі про те, що ним вжито усіх необхідних заходів для виконання нормативу з працевлаштування інвалідів та недопущення адміністративно-господарського правопорушення, про що свідчить, зокрема, подання звітів до центру зайнятості, оскільки звіти за 2014-2015 років не подавалися, що є свідченням неналежного виконання Відповідачем обов'язку надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з ТОВ Секьюрайті підлягає стягненню адміністративно-господарська санкція в розмірі 1 814 005,95 грн. та пеня в розмірі 328 477,97 грн.

Крім того, колегія суддів не бере до уваги доводи Відповідача щодо виконання ним нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів 2014 та 2015 роках, які обґрунтовуються ТОВ Секьюрайті висновком Окружного адміністративного суду міста Києва, викладеним в постанові від 08 листопада 2016 року у справі № 826/11406/16 за позовом ТОВ Секьюрайті до Головного управління Державної служби України з питань праці у Київській області, якою визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Державної служби України з питань праці у Київській області в частині зобов'язання ТОВ Секьюрайті привести у відповідність до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Так, зокрема, в указаному судовому рішенні, яке згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, набрало законної сили 05 грудня 2016 року, Окружний адміністративний суд міста Києва на підставі застосування частини шостої статті 11 Закону України Про охоронну діяльність дійшов висновку про виконання ТОВ Секьюрайті встановленого законодавством нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів 2014 та 2015 роках, обґрунтовуючи наявністю юридичної колізії між частиною шостою статті 11 Закону України Про охоронну діяльність та статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , яка має вирішуватись із застосуванням норм Закону України Про охоронну діяльність , оскільки він прийнятий в часі пізніше.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Секьюрайті" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 29.11.2018 року.