Рішення

від 19.11.2018 по справі 766/9081/17

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/9081/17

н/п 2-а/766/948/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Найдишак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Залізничник до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради, начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування постанов,

встановив:

26 травня 2017 року позивач ТОВ Залізничник (далі-позивач) звернулося з адміністративним позовом до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (далі-відповідач-1, УДАБК ХМР), начальника Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ОСОБА_1 (далі-відповідач-2) в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови № 28/883/01-24 від 30.11.2016 року та № 29/882/01-24 від 30.11.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовує пропуском строків та відсутності підстав для притягнення до відповідальності за правопорушення в сфері містобудівної діяльності.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав повноваження представнику.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав зазначених в позові. В останнє судове засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних постанов. В останнє судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідач начальник Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 553, на підставі п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553 та листа ТОВ Струмок , головним спеціалістом ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Залізничник на об'єкті будівництва ТОВ Залізничник Реконструкція вхідної групи в складське приміщення м. Херсон, Миколаївське шосе,15» .

За результатами позапланової перевірки складено акт від 23.11.2016 р. відповідно до якого встановлено, що представник за довіреністю ОСОБА_3 не надав робочий проект з реконструкції підвалу під магазин непродовольчих товарів, документ на право власності на підвальне приміщення під магазином за адресою Миколаївське шосе,13,15, документи на право власності, оренди, суперфіцію на земельну ділянку під магазином по вул. Миколаївське шосе, 13, вказане є підставою вважати, що замовник ТОВ «Залізничник» здійснює або використовує об'єкти будівництва не прийнятих в експлуатацію вхідної групи в складське приміщення Миколаївське шосе,15, магазин непродовольчих товарів, розташованих в підвальних приміщеннях під магазинами за адресами Миколаївське шосе 13,15 в м. Херсоні, чим порушив ч. 8 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» , та здійснює реконструкцію в підвального приміщення (391 кв.м) під магазин непродовольчих товарів в підвалах магазинів за адресою Миколаївське шосе,13,15 в м.Херсоні без реєстрації декларації про початок будівельних робіт, чим порушив ч.1 ст. 34,36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності » .

За результатами перевірки від 23.11.2016 р. головним інспектором складено протокол від 23.11.2016р., яким встановлене правопорушення: замовник ТОВ Залізничник здійснює експлуатацію або використовує об'єкт будівництва, не прийнятого в експлуатацію вхідної групи в складське приміщення Миколаївське шосе,15, магазину непродовольчих товарів, розташованих в підвальних приміщеннях під магазинами за адресами Миколаївське шосе,13,15 в м. Херсоні, чим порушив ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Відповідальність за вказане правопорушення передбачена абзацом 4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Також складено протокол від 23.11.2016 р., яким встановлено правопорушення: замовник Залізничник здійснює реконструкцію підвального приміщення (391 кв.м) під магазин непродовольчих товарів в підвалах магазинів за адресами Миколаївське шосе,13,15 в м. Херсоні, без реєстрації декларації про початок будівельних робіт, чим порушив ч.1 ст.34,36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Відповідальність за вказане правопорушення передбачена абзацом 4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

За результатами розгляду матеріалів справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, начальником управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ОСОБА_1М на підставі ОСОБА_4 перевірки,припису та протоколу від 23.11.2016 р. винесено постанову від 30.11.2016 р. №29/882/01-24, згідно якої ТОВ «Залізничник» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п.6 ч.2 ст.2 ЗУ »Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , та накладено штраф у сумі 130500 грн. і постанову від 30.11.2016 р№28/883/01-24, якою ТОВ «Залізничник» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз 4 п.4 ч.2 ст.2 ЗУ »Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 130500 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача-2, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями п.8 ч.1 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Згідно ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553).

Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва

Відповідно до п.5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №533 встановлені підстави для проведення позапланової перевірки, до яких віднесено подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до п.11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт пп. 8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

З матеріалів справи слідує, що позапланова перевірка проводилась на підставі листа ТОВ Струмок , направлення управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради від 17.11.2016 р. за № 1-142.

Направлення від 17.11.2016 р. за №1-142 видано на здійснення позапланової перевірки дотримання містобудівного законодавства ТОВ Залізничник на об'єкті будівництва реконструкція вхідної групи в складське приміщення, реконструкція підвалу під магазин за адресою Миколаївське шосе,13,15 в м. Херсоні

Саме на даному об'єкті було проведено перевірку, результати якої оформлено актом від 23.11.2016 р.

Частиною 11 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше як через три роки з дня його вчинення.

З акту перевірки від 23.11.2016 року слідує, що ТОВ Залізничник розпочав будівельні роботи на підставі належним чином зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт внесеної до єдиного реєстру 09.02.2016 р. за №ХС082160391787. Порушення, за які позивача притягнуто до відповідальності, встановлено 23.11.2016 р., а постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено 30.11.2016 року, у зв'язку з чим твердження позивача про порушення відповідачем-2 строків притягнення до відповідальності не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Між тим, суд не погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем вимог містобудівного законодавства та накладення штрафу на ТОВ Залізничник за правопорушення у сфері містобудівної діяльності з наступних підстав.

З постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2016 року. за №28/883/01-24 вбачається, що ТОВ Залізничник визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР), оскільки здійснює експлуатацію або використовує об'єкти будівництва не прийнятих в експлуатацію вхідної групи в складське приміщення Миколаївське шосе,15, магазину непродовольчих товарів, розташованих в підвальних приміщеннях під магазинами за адресами Миколаївське шосе 13,15 в м. Херсоні, чим порушив ч. 8 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та здійснює реконструкцію в підвального приміщення (392,1 кв.м) під магазин непродовольчих товарів в підвалах магазинів за адресою Миколаївське шосе,13:15 в м. Херсоні без реєстрації декларації про початок будівельних робіт, чим порушив ч.1 ст. 34,36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» . За вказані правопорушення накладено штраф у сумі 130 500 грн .

З постанови від 30.11.2016 р. за №29/882/01-24, вбачається, що ТОВ «Залізничник» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч.2 ст.2 ЗУ »Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , оскільки здійснює експлуатацію або використовує об'єкти будівництва не прийнятих в експлуатацію вхідної групи в складське приміщення Миколаївське шосе,15, магазину непродовольчих товарів, розташованих в підвальних приміщеннях під магазинами за адресами Миколаївське шосе 13,15 в м. Херсоні, чим порушив ч. 8 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» .За вказане правопорушення накладено штраф у сумі 130 500 грн.

Згідно ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ( в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Пунктами 9, 10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ від 06.04.95 №244 (у редакції, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735) (Надалі-Порядок), передбачено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Пунктом 11 Порядку встановлено, що у разі вчинення одним суб'єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.

Згідно з ч.12 ст.2 Закону №208/94-ВР у разі вчинення суб'єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.

Головний інспектор ДАБК, дотримавшись вказаних приписів закону, склав два протоколи за кожним правопорушенням, між тим, з оскаржуваної постанови № 28/883/01-24 вбачається, що відповідачем-2 накладено штраф на ТОВ Залізничник за обидва правопорушення.

Крім того, ураховуючи правопорушення, зазначені в протоколах від 23.11.2016 р. та оскаржуваних постановах, суд виключає в цій справі множинність правопорушення та вважає незаконним накладення двох штрафів, а тому постанова від 30.11.2016 р. за №28/883/01-24 та постанова від 30.11.2016 р. №29/882/01-24 є протиправними та підлягають скасуванню, що узгоджується з правовою позицією, викладеною колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду в постанові від 02.06.2015 р. у справі №816/6496/13-а, в який колегія суддів погодилась із висновком ВАС від 02.05.2014, 02.06.2014, 22.10.2014 та 11.12.2014 (справи №№К/800/15500/14, К/800/15991/14, К/800/10064/14, К/800/15081/14 відповідно), що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді однієї санкції за умови існування одного чи відразу двох правопорушень.

Щодо постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2016 року. за №28/883/01-24.

У відповідності до п.6 ч.2 ст.2 Закону № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності, або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва,не прийнятих в експлуатацію,а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації:об'єктів II категорії складності-у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат;об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Згідно ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Листом від 30.06.2016 р. за № N 40-701-(802-8)/6077 ДАБІ України Щодо визначення категорії складності повідомляє, що відповідно до статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Слід зазначити, що класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд визначаються рівнем можливих матеріальних збитків і (або) соціальних втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або із втратою цілісності об'єкта. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 N 45 затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів (далі - Порядок). Пунктом 11.1 Порядку визначено, що клас наслідків (відповідальності) та категорія складності об'єкта будівництва визначаються відповідно до законодавства, ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ", ДСТУ-НБ В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" та галузевих будівельних норм. ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" установлює вимоги та рекомендації щодо визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва. Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 4.1 розділу 4 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва", категорію складності об'єкта будівництва зазначають у завданні на проектування, використовують для визначення стадійності проектування та розраховують під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво.

Наказом №9 від 25.12.2015 р. директор ТОВ Залізничник затвердив робочий проект на об'єкт будівництва Реконструкція вхідної групи в складське приміщення м. Херсон, Миколаївське шосе,15» , який виготовлений ПП СанВінд , яким визначено II категорію складності об'єкта

ОСОБА_4 підтверджується декларацією про початок будівельних робіт внесеної до єдиного реєстру 09.02.2016 р. за №ХС082160391787.

Підставою для визначення головним інспектором Управління ІІІ категорії складності об'єкта будівництва стало, як вбачається з ОСОБА_4 позапланової перевірки від 23.11.2016 р., протоколів про від 23.11.2016 р та оскаржуваних постанов, ненадання робочого проекту з реконструкції підвалу (складського приміщення) під магазин непродовольчих товарів.

Між тим, вказаною постановою накладено штраф за здійснення експлуатації або використання об'єктів будівництва не прийнятих в експлуатацію вхідної групи в складське приміщення Миколаївське шосе,15, магазину непродовольчих товарів, розташованих в підвальних приміщеннях під магазинами за адресами Миколаївське шосе 13,15 в м. Херсоні.

Згідно пп. 3, 4 Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, який затверджено наказом Мінрегіонбуду від 24.06.2011 р. за №, 92 та зареєстровано в Мінюсті 19.07.2011 р. за №885/19623, ведення, адміністрування, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України. Подання даних для внесення їх Держархбудінспекцією до реєстру здійснюється відповідальними посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю, які пройшли підготовку до роботи з реєстром.

Враховуючи зазначене, відповідачам було відомо про присвоєння об'єкту будівництва ІІ категорії складності, оскільки зазначення категорії є обов'язковим при внесенні даних в декларацію про початок будівельних робіт, а тому, суд приходить до висновку, що визначений відповідачем штраф у сумі 130 500 грн. не відповідає нормам закону, в наслідок чого постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2016 року. за №28/883/01-24 є протиправною та підлягає скасуванню.

Розглядаючи справу відносно позивача, начальник управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ОСОБА_1М в якості доказу експлуатації не введеного в експлуатацію об'єкта будівництва прийняв ОСОБА_4 перевірки,припис та протокол від 23.11.2016 р., однак в матеріалах відсутні належні та допустимі докази порушення ТОВ Залізничник ч.2 ст.34, ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, а саме: здійснення експлуатації або використання об'єкту будівництва, неприйнятого в експлуатацію.

ОСОБА_4 не містить опису виявленого в ході перевірки порушення, в ОСОБА_4, приписі, протоколі від 23.11.2016 р року взагалі відсутні докази використання приміщення, а Візуальний огляд не може бути прийнятий як доказ за відсутності вказівки на конкретних користувачів приміщення як магазину з наданням договорів про надання відповідних послуг.

ОСОБА_4 правова позиція була висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові від 08.08.2013 року у справі № К/9991/10254/11

В національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. До такого висновку дійшов ЄСПЛ у справі Свято - Михайлівська Парафія проти України (рішення від 14.06.2007 р. заява № 77703/01).

Як наголошує ЄСПЛ у вказаній вище справі, держава - відповідач (Україна) зобов'язана передбачити в національному праві детальний перелік усіх складових норм права. Тільки в такому випадку положення закону будуть передбачувані і надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування закону.

Зокрема, в рішенні Кривіцька та Кривіцький проти України (п. 43) Суд зазначає, що вислів згідно із законом не лише вимагає дотримання національного права, а й стосується якості цього права, вимагаючи щоб воно не суперечило принципу верховенства права.

В рішенні Волохи проти України (п. 49) Суд зазначає, що верховенство права передбачає, що втручання органів виконавчої влади в права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватись судовим органом.

Крім того, у рішенні Мелтекс ЛТД проти Вірменії Суд зазначив, що в будь якому випадку закон має визначити обсяг будь - яких дискреційних повноважень компетентних органів і порядок їх реалізації з достатньою якістю, беручи до уваги законну мету таких заходів та надавати особі адекватний захист від свавільного втручання (§ 81 рішення).

Іншими словами, дискреційні повноваження у державного органу виникають лише тоді, коли такі повноваження надані законами України. Тобто, саме закони, а не власний розсуд суб'єкта владних повноважень, мають дозволяти останньому прийняти рішення, кожне з цих рішень має бути чітко передбачене законом.

Гарантії статті 6 § 1 включають зобов'язання судів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (H. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їх справа була ретельно розглянута.

Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов'язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суоминен проти Фінляндії), § 36).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи те, що ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає множинні порушення, за які несе відповідальність замовник будівництва, суд вважає, що не конкретизація відповідачем-2 порушення позивача свідчить про те, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач-2 діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", без дотримання вимог ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даної постанови.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Між тим відповідачами належними та допустимими доказами не доведено правомірність прийняття оскаржуваного позивачем рішення.

За таких обставин суд приходить до висновку про протиправність притягнення ТОВ Залізничник до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності згідно постанови від 30.11.2016 року. за №28/883/01-24 та постанови від 30.11.2016 р. за №29/882/01-24, а тому позовні вимоги ТОВ Залізничник підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, ст.ст.7, 32, 36, 39, 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ від 6.04.95 №244 (у редакції, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735), суд

вирішив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Залізничник до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради, начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 30.11.2016 року. за №28/883/01-24 начальника Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ОСОБА_1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 30.11.2016 року. за №29/882/01-24 начальника Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ОСОБА_1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: С.І. Майдан