Постанова

від 03.12.2018 по справі 904/335/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018 року м. Дніпро Справа № 904/335/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Кузнецової І. Л., Подобєда І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектмонтажсервіс"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2018 р.

( суддя Новікова Р.Г, м. Дніпро, повний текст рішення складено 21.05.2018 р. )

по справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Лукова Олександра Івановича,

м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектмонтажсервіс",

м. Кривий Ріг

про стягнення суми основного боргу у розмірі 30 000 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2018 року у справі № 904/335/18 задоволено позов повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектмонтажсервіс" на користь Фізичної особи-підприємця Лукова Олександра Івановича суму основного боргу у розмірі 30 000грн.00коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762грн.00коп.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектмонтажсервіс" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення господарським судом при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, просить суд скасувати вказане рішення суду.

В огрунтування апеляційної скарги Апелянт зазначає, що договір який був укладений між ФОП Луковим О. І. та ТОВ Проектмонтажсервіс був виконаний в повному обсязі. Судом першої інстанції не було об'єктивно вивчено всі деталі справи та докази що надавались з боку Відповідача по вказаній справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.2018 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектмонтажсервіс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2018 р. по справі № 904/335/18 залишено без руху.

Недоліки ухвали скаржником було усунуто.

Указом Президента України від 29.12.2017 р. № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд з 03.10.2018 р. припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.

У зв'язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Дніпропетровським апеляційним господарським судом, справа № 904/335/18 передана до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2018 р. колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Подобєда І.М. відкрито апеляційне провадження у справі № 904/335/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектмонтажсервіс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2018 р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Відповідача з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.07.2016 р. між Фізичною особою-підприємцем Луковим Олександром Івановичем ( Позикодавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектмонтажсервіс" ( Позичальник ) укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 11/06-16, відповідно до п. 1.1. якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

За умовами п. 2.1. договору поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 30 000 грн.00 коп. без податку на додану вартість.

П. 2.2. договору передбачено, що поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі ( плата за користування грошовими коштами не стягується ).

Згідно з п. 2.3. договору фінансова допомога надається Позикодавцем шляхом видачі готівкових грошових коштів з каси Позикодавця, або шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

П. 5.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.08.2016 р. та до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором.

Згідно з п. 5.2. договору строк повернення позики, установлений у п. 2.4. цього договору, може бути продовжений тільки за згодою сторін.

За умовами п. 5.3. договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов.

Відповідно до платіжних доручень № 19 від 12.07.2016 р. на суму 10 000 грн. 00 коп., № 21 від 14.07.2016 р. на суму 20 000 грн. 00 коп. ( а. с. 12-13 ), Фізичною особою-підприємцем Луковим О. І. було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектмонтажсервіс" поворотну фінансову допомогу у розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 2.4. договору кошти, залучені як поворотна фінансова допомога, повертаються у строк до 31.08.2016 р.

Відтак, як вірно зазначив суд першої інстанції з огляду на положення п. 2.4. договору, строк виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектмонтажсервіс" своїх зобов`язань з повернення поворотної фінансової допомоги є таким, що настав.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем було направлено на адресу Відповідача претензії № 3 від 18.04.2017 р., № 4 від 28.04.2017 р., № 5 від 11.05.2017 р. ( а. с. 14-16 ) з проханням повернути грошові кошті в розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектмонтажсервіс" вказану претензію залишено без відповіді.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань з повернення повторної фінансової допомоги, у останього виникла заборгованість перед Фізичною особою-підприємцем Луковим О. І. в розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача та стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Стосовно твердження Скаржника викладеного в апеляційній скарзі щодо виконання в повному обсязі умов договору, то з боку ТОВ Проектмонтажсервіс не було надано а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції будь-яких доказів повернення вказаної поворотної фінансової допомоги Позикодавцеві.

Так, ч. 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

ТОВ "Проектмонтажсервіс" не надав доказів повернення Фізичній особі-підприємцю Лукову О. І. поворотної фінансової допомоги у розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Виходячи із встановлених судом першої інстанції обставин справи, з урахуванням того, що господарський суд у порядку ГПК України надав обґрунтовану та належну правову оцінку доводам, викладеним у позові, проаналізував відносини сторін та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішення місцевого суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на Відповідача ( Апелянта ).

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектмонтажсервіс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2018р. у справі № 904/335/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв'язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя І.М. Подобєд