Постанова

від 03.12.2018 по справі 904/3400/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018 року м. Дніпро Справа № 904/3400/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецової І. Л., Широбокової Л.П.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРН"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2018 р.

( суддя Петрова В.І., м. Дніпро, повний текст рішення складено 08.10.2018 р. )

по справі

за позовом Акціонерного товариства

"ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ",

м. Покров, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРН",

м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення штрафних санкцій за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2018 р. у справі № 904/3400/18 задоволено позов повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРН" на користь Акціонерного товариства "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" пеню у розмірі 137 000,00 грн., штраф у розмірі 27 400,00 грн. та 2 466,00грн. судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки № Т1862/05 від 18.05.2017 р., в частині своєчасної поставки товару.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАРН" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення суду, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що формулювання штрафу у розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення є за своїм змістом видом відповідальності у вигляді пені. Відповідач ввпжає, що суд вийшов за рамки предмету позову, ухваливши стягнути з ГОВ Скарн пеню. Так, стягнення пені предметом позову ТОВ Покровський ГЗК не було, у позовній заяві не зазначалося відомостей про визнання судом зазначеного у договорі штрафу за кожен день прострочення пенею.

Скаржник вважає, що підписанням Акту приймання-передачі Товару за договором № Т:862/05 від 18.05.2017 р. від 17.05.2018 р,. Позивач ( Покупець за Договором ) підтвердив, що не має будь-яких претензій щодо виконання Відповідачем ( Постачальником ) - умов Договору, в тому числі і термінів поставки.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2018 р. колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П. відкрито апеляційне провадження у справі № 904/3400/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРН" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2018 р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Від Позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, з якого вбачається, що підприємство вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Відповідача з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.05.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАРН" ( Постачальник ) та Публічним акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", яке перейменоване в Акціонерне товариство "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" ( Покупець ) укладено Договір поставки № Т1862/05, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, повне найменування якого ( номенклатура, асортимент ), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД, за державним класифікатором продукції і послуг вказуються в Специфікаціях (Додатках) до договору (далі - товар), які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1. договору детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в Специфікаціях (додатках) до цього договору.

П. 2.2. договору передбачено, що у Специфікаціях ( Додатках ) до договору зазначаються також такі відомості про товар: повне найменування товару; код товару згідно з УКТ ЗЕД; виробник, країна походження товару; одиниця виміру товару; кількість кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна кількість товару; якісні характеристики товару (посилання ГОСТ, ТУ, ДСТУ тощо); технічні характеристики товару (посилання ГОСТ, ТУ, ДСТУ, технічну документацію тощо); ціна кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна вартість товару; комплектність, фасування товару (за необхідності); позначення змісту і способу нанесення маркування на товар; порядок оплати та форма розрахунків; умови поставки товару. За згодою сторін у Специфікаціях ( Додатках ) до договору можуть бути вказані також й інші відомості про товар.

Відповідно до п. 3.1. договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначеними в Специфікаціях ( Додатках ) до договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010.

За п. 3.2. договору поставка товару здійснюється Постачальником згідно з п. 3.1. договору тільки після отримання письмового підтвердження ( належним чином оформленої заявки ) Покупця, яка направляється Постачальнику одним із таких способів: або поштою на юридичну адресу Постачальника, або факсимільним зв"язком за телефоном ( 050 ) 5956956, або в електронному вигляді на електронну адресу (е-mail): skarn2014@ukr.net. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, який містить обсяги і терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують в специфікаціях (додатках) до договору. Постачальник зобов'язаний направити письмове підтвердження про отримання ним від Покупця письмової заявки на постачання продукції одним із таких способів: або поштою на юридичну адресу Покупця, або факсимільним зв"язком за телефоном ( 05667 ) 4-40-43, або в електронному вигляді на електронну адресу (е-mail): ordgok@gmail.com. Дострокова поставка товару Постачальником допускається тільки за згодою сторін.

Не допускається поставка товару без надання банківської гарантії згідно з розділом 15 цього договору. У разі ненадання Постачальником банківської гарантії в установлений строк відповідно до п. 1.2. договору Покупець має право розірвати договір в односторонньому порядку, а у разі поставки товару - відмовитись в його прийманні, відмовитись від договору, без відшкодування Постачальникові будь-яких збитків, упущеної вигоди і т.п.

Відповідно до п. 3.3. договору разом з товаром Постачальник зобов'язаний надати Покупцю оригінали документів, оформлених державною мовою та відповідно до вимог п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р.: рахунок (рахунок-фактура) (оригінал державною мовою); видаткова накладна на відпуск товару (оригінал державною мовою); акт приймання-передачі товару (згідно Додатку 3 договору); залізнична накладна (оригінал), за умови поставки залізничним транспортом або товарно-транспортну накладну (оригінал), за умови поставки вантажним автотранспортом, оформлену відповідно до чинних нормативних документів України; сертифікат якості виробника товару, а також інші документи згідно з п. 2.3. договору (оригінали або належним чином завірені копії); копію сертифікату походження товару СТ1 мовою країни-виробника, завірену печаткою постачальника (у разі необхідності); у разі, якщо товар підлягає сертифікації - сертифікат походження і відповідності по системі сертифікації УкрСЕПРО, гігієнічний, екологічний сертифікат, а також інші сертифікати згідно з чинним законодавством України (оригінали або належним чином завірені копії); документи, надання яких обумовлено в Специфікації (Додатку) до договору.

Крім того, п. 3.3. договору передбачено перелік документів, які Постачальник додатково надає у випадку поставки товару ( машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ).

Згідно п. 3.6. договору зобов'язання Постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними в момент підписання Покупцем акту приймання-передачі товару.

Постачальник зобов'язується поставити товар Покупцю в строки, визначені в п. 3.2. договору, а також провести за свій рахунок завантаження на автомобільний або залізничний транспорт Покупця товару належної якості ( п. 3.7. договору ).

П. 4.2. договору передбачено, що ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується в Специфікації ( Додатках ) до договору.

Специфікацією ( Додаток № 6 ) від 21.11.2017 р. сторони узгодили найменування товару: позиція №1: муфта у кількості 4шт. на суму 519 999,98грн. (з ПДВ); позиція №2: вібратор гуркіту ГИСЛ-62 у кількості 1шт. на суму 274 000,00грн. (з ПДВ), всього на загальну суму 793 999,98грн. (з ПДВ).

П. 2 Специфікації передбачено, що умови поставки товару: DDP, склад ПАТ "Покровський ГЗК", м. Покров.

За п. 3 Специфікації право власності на товар, усі ризики його псування, пошкодження та знищення переходять від постачальника покупцю в момент передачі товару на склад покупця і прийняття його за якістю та кількістю.

Відповідно до п.3.1. Специфікації право власності на товар, усі ризики його псування, пошкодження та знищення переходять від постачальника покупцю в момент передачі товару на склад покупця, прийняття його за якістю і кількістю та підписання покупцем акту приймання-передачі товару. Датою переходу права власності на товар до покупця є дата підписання уповноваженими сторонами акту приймання-передачі товару. Сторони встановили, що повноваження на підписання акту приймання-передачі товару за договором мають виключно такі особи: з боку постачальника - директор Савєльєв О.Ю., з боку покупця - голова правління Шуваєв С.П., комерційний директор Міщенко Д.В. У разі підписання акту приймання-передачі товару якими-небудь іншими особами такий акт не створює для сторін юридичних наслідків і право власності на товар не переходить.

Згідно п. 5 Специфікації передбачений строк поставки товару: 75 календарних днів з моменту підписання даної специфікації.

30.11.2017 р. сторони уклали додаткову угоду № 3, якою доповнено Специфікацію ( Додаток № 6 ) п. 5.1. у редакції: строк поставки позиції № 1 - 30 календарних днів з дати відкриття акредитиву.

19.12.2017 р. був відкритий акредитив № 600U/UAH/5888.

22.12.2017 р. Позивач направив на електронну адресу Відповідача заявку -підтвердження за № 4165/05 від 20.12.2017 р. на здійснення останнім поставки товару за Специфікацією (Додаток №6) від 21.11.2017р.

Враховуючи умови договору, Відповідач повинен був поставити товар, передбачений Специфікацією ( Додаток № 6 ) від 21.11.2017 р.: за позицією №1 - у строк до 18.01.2018 р. включно; за позицією № 2 - у строк до 04.02.2018 р. включно.

На виконання умов договору Відповідач поставив Позивачу товар наступним чином: - позиція № 1: муфта у кількості 4шт. на суму 519 999,98 грн. ( з ПДВ ), відповідно до видаткової накладної № 56 від 15.01.2018 р. - прострочення відсутнє; - позиція № 2: вібратор гуркіту ГИСЛ-62 у кількості 1шт. на суму 274 000,00грн. ( з ПДВ ), відповідно до видаткової накладної № 72 від 16.05.2018 р. - прострочення з 05.02.2018 р. по 15.05.2018 р.

Отже, як вірно встановив суд першої інстанції - Відповідач здійснив поставку обумовленого договором товару у повному обсязі, але за позицією № 2 з порушенням встановленого строку.

Відповідно до п. 11.2. договору у разі порушення строків поставки товару за цим договором Покупець має право стягнути з Постачальника штраф у розмірі 0,5 % від суми непоставленого ( недопоставленого ) товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів Покупець має право додатково стягнути з Постачальника штраф у розмірі 10 % від суми непоставленого ( недопоставленого ) товару.

Предметом спору по цій справі є вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суму штрафу ( 0,5 % ) за період з 05.02.2018 р. по 15.05.2018 р. у розмірі 137 000,00грн. та штраф (10%) у розмірі 27 400,00грн.

Місцевий господарський суд, встановивши наявність поставки обумовленого договором товару з порушенням встановленого строку, перевіривши розрахунок пені та штрафу, зазначивши при цьому, що формулювання штрафу "у розмірі 0,5 % від суми непоставленого (недопоставленого ) товару за кожен день прострочення" за своєю правовою природою та методикою нарахування є пенею, дійшов висновку про задоволення позовних вимог Позивача у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК ) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК ) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться й у статтях 525 , 526 ЦК .

Згідно зі ст. 530 ЦК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша ст. 612 ЦК ).

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції ( ч. ч. 1, 2 ст. 217 ГК ). Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК ( ч. 1 ст. 199 ГК ).

Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень ч. 1 ст. 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений ст. 627 ЦК , мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені ч. 1 ст. 546 ЦК , засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень ч. 4 ст. 231 ГК розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як зазначалося раніше, сторони у п. 11.2. договору визначили, що у разі порушення строків поставки товару за цим договором Покупець має право стягнути з Постачальника штраф у розмірі 0,5 % від суми непоставленого ( недопоставленого ) товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів Покупець має право додатково стягнути з Постачальника штраф у розмірі 10 % від суми непоставленого ( недопоставленого ) товару.

Тобто розмір договірної штрафної санкції обраховано у відсотковому розмірі за кожну добу прострочення, що за визначенням ст. 549 ЦК відповідає поняттю пеня .

Між тим, як правильно зазначив місцевий господарський суд - для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов'язання.

Як установлено судом першої інстанції, Відповідач здійснив поставку обумовленого договором товару у повному обсязі, але за позицією № 2 з порушенням встановленого строку, відповідно до видаткової накладної № 72 від 16.05.2018 р. - прострочення склало з 05.02.2018 р. по 15.05.2018 р.

Отже, господарський суд Дніпропетровської області правильно встановив, що Позивач відповідно до умов договору і положень чинного законодавства має право на застосування штрафних санкцій до Відповідача у зв'язку з порушенням останнім строку виконання господарського зобов'язання.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України , для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області відсутні.

Приймаючи до уваги те, що колегією суддів прийнято рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги, то у відповідності до положень ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРН" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2018 р. у справі № 904/3400/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв'язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя Л.П. Широбоков