Рішення

від 21.11.2018 по справі 910/9958/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2018Справа № 910/9958/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-1" до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські Електромережі , Громадської організації "Джерело" про визнання договору недійсним, за участю представників позивача - Андрієнка С.В., довіреність №02-/07-18 від 30.07.2018 року, відповідача-1 - Жовтун О.В., довіреність №180312010 від 12.03.2018 року, відповідача-2 - Тропець О.В., довіреність №б/н від 05.02.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 679/18-17 від 19.05.2017 року, на підставі ст.ст. 203, 215, 317, 319, 321 ЦК України, з тих підстав, що право власності на майно, яке було відчужене за оспорюваним договором належить позивачу, а не відповідачу-2, тому він не мав права відчужувати майно, яке йому не належить.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2018 року порушено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 10.09.2018 року.

27.09.2018 року відповідачем-1 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому він вказує на те, що позивачем не доведено позовних вимог, а посилання позивача на преюдиційні факти встановлені рішенням суду є безпідставними, у зв'язку із чим відповідач-1 просить суд відмовити в задоволенні позову.

30.08.2018 року від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 вказує на безпідставність позову з посиланням на той факт, що на момент укладення спірного договору, майно (КТП 6216) належало відповідачу-2, у зв'язку із чим відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні позову.

10.09.2018 року позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзиви відповідача-1 та відповідача-2.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2018 року замінено відповідача-1 Публічне акціонерне товариство "Київенерго" на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські Електромережі , яке виведено зі статусу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1.

11.10.2018 року від відповідача-2 до суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзиви позивача.

17.10.2018 року відповідачем-1 через канцелярію суду надано заперечення на відповідь на відзив позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.2018 року.

12.11.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 19.11.2018 року.

15.11.2018 року позивачем через канцелярію суду надано додаткові письмові пояснення у справі.

19.11.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 21.11.2018 року.

20.11.2018 року відповідачем-1 через канцелярію суду надано письмові пояснення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.05.2017 року між Громадською організацією "Джерело" (далі продавець) та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 679/18-17 (далі - договір) відповідно до якого (п. 1.1. договору) за цим договором продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах визначених цим договором КТП6216, обладнання РУ 10/0.4 кВ та повітряну лінію 10 кВ. (надалі майно), характеристику яких наведено у п.1.2. цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору за домовленістю сторін, вартість майна, за якою воно продається, становить:, без ПДВ: 210,00 гри. ( двісті десять грн. 00 коп.).

Згідно п. 2.2. договору покупець зобов'язується сплатити продавцю вартість визначену у п. 2.1. цього договору з відстрочкою платежу на 11 місяців з моменту підписання акта приймання-передачі майна.

Відповідно до пункту 1.2. договору купівлі-продажу № 679/18-17 від 19.05.2017 перелік, назва і вартість майна визначені у додатках № 1, № 2 до цього договору.

Згідно вказаних додатків перелік майна: КТП 6216 з обладнанням РУ 10/0,4 Кв, трансформатор в КТП 6216, зав. № 425176, роз'єднувач № 6216 на оп. № 2., повітряну лінію (ПЛ 10 кВ КТП 6216 - оп. № 4).

За приписами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України).

Частинами 1-3 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

За приписам ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.12.2015 року у справі №910/24046/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-1" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго", третя особа Громадська організація "Джерело" про визнання недійсним одностороннього розірвання договору, що залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016 року було встановлено, що КТП 7057(6215) та КТП 6216 належать на праві власності TOB "Джерело-1", що підтверджується договором купівлі-продажу №12 від 12.11.2003р., Підрядним договором № 893 від 16.04.2004р. TOB "Джерело-1" набуло первісне право власності на КТП 6216 на підставі правочинів як на новостворену річ.

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідачем-2, на підставі ст.ст. 73, 87, 88, 169, 170 ГПК України було надано суду заяву свідка - ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у якій він повідомляє про те, що він є інвестором і фінансово приймав участь у будівництві КТП 6216 з електромережами, що споруджувалось ГО Джерело (відповідачем-2).

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Разом із тим, в силу ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт встановлення права власності має бути підтверджений належними та допустимими доказами. При цьому вказана вище заява свідка не спростовує обставини, що встановлені рішенням господарського суду м. Києва від 24.12.2015 року у справі №910/24046/15 та які не підлягають доказуванню у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України.

Судом також була дана належна оцінка відзивам відповідача-1 та відповіадча-2, водночас їх твердження, що майно (КТП 6216) належало відповідачу-2, не підтверджено жодними доказами та повністю спростовується рішенням господарського суду м. Києва від 24.12.2015 року у справі №910/24046/15, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, договір купівлі-продажу № 679/18-17 від 19.05.2017 року укладений всупереч вимогам статей 317, 319, 321 ЦК України, оскільки у ньому вирішено питання про право власності на майно - КТП 6216, яке належить позивачу, а не відповідачу-2, як продавцю за оспорюваним договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду порушено відповідачами, а тому позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 679/18-17 від 19.05.2017 року підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000,00 грн., на підтвердження чого надав суду відповідні належні докази, а саме - договір про надання правової допомоги №ЮО-13/2018 від 17.03.2018 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4989 від 29.05.2012 року та акт про надання послуг №37 від 12.11.2018 року, а також докази понесення вказаних витрат -квитанцію №1131105 від 12.11.2018 року на суму 11 000,00 грн.

Судовий збір, а також витрати на професійну правничу допомогу понесені позивачем, відповідно до вимог ст. ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу №679/18-17 від 19.05.2017 року, який укладено між Громадською організацією "Джерело" та Публічним акціонерним товариством Київенерго .

Стягнути з Громадської організації "Джерело" (02088, м.Київ, вул. Демидівська, 76, код 26315244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-1" (02088, м.Київ, пров. Інженерний, 17/1, код 32590768) 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські Електромережі (04080, м.Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, код 41946011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-1" (02088, м.Київ, пров. Інженерний, 17/1, код 32590768) 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 03.12.2018р.

Суддя С.О. Чебикіна