Ухвала

від 26.11.2018 по справі 8/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

26 листопада 2018 року Справа № 8/67

За скаргою дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" , м. Київ

на бездіяльність в.о. начальника органу державної виконавчої служби

з виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.10.2004 у справі № 8/67

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" , м. Київ

до Луганського міського комунального підприємства "Теплозабезпечення" , м. Луганськ

про стягнення 370830 грн.

орган виконання судових рішень - Луганській міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області , м. Сєвєродонецьк Луганської області

Суддя Корнієнко В.В.

секретар судового засідання Рвачов О.О.

У засіданні брали участь:

від стягувача (позивача): не прибув;

від боржника (відповідача): не прибув;

від органу виконання судових рішень: не прибув.

У відповідності до розпорядження керівника апарату від 23.11.2018 № 264-р щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ у зв'язку із знаходженням судді Шеліхіної Р.М. на лікарняному, скаргу Дочірньої компанії Газ України НАК Нафтогаз України на бездіяльність виконавчої служби у справі № 8/67 передано на розгляд судді Корнієнко В.В.

В С Т А Н О В И В:

13.11.2018 до господарського суду Луганської області звернувся стягувач - дочірня компанія Газ України НАК Нафтогаз України зі скаргою від 07.11.2018 № 31/13-3726 на бездіяльність в.о. начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Уварової Н.О. (далі - ВДВС, відділ ДВС), з виконання рішення господарського суду Луганської області від 23.09.2004 у справі № 8/67.

Вказаним рішенням суду позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача борг в сумі 200000,00 грн за простим векселем, проценти за векселем в сумі 22230,00 грн, витрати по держмиту в сумі 997,04 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69,21 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Для примусового виконання рішення стягувачу видано наказ від 11.10.2004 № 8/67.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.02.2018 у даній справі, за заявою стягувача (так як матеріали справи № 8/67 та матеріали виконавчого провадження за наказом від 11.10.2004 № 8/67 були втрачені у зв'язку з захопленням міста Луганська та проведенням антитерористичної операції) частково відновлено матеріали втраченої справи № 8/67 та видано стягувачу дублікат наказу господарського суду Луганської області № 8/67 від 11.10.2004.

Заявник у скарзі вказав, що він звернувся до відділу ДВС з заявою від 02.03.2018 № 31/13-732 про відновлення втраченого виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.10.2004 № 8/67; до заяви було додано дублікат наказу господарського суду Луганської області від 11.10.2004 № 8/67.

Однак, в.о. начальника відділу ДВС листом від 23.10.2018 № 12404/16.1-41 повернула стягувачу дублікат наказу від 11.10.2004 № 8/67 без прийняття відповідного процесуального документа, та повідомила стягувача про те, що згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження наказ господарського суду Луганської області від 11.10.2004 № 8/67 на виконанні у Луганському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області не перебував. Також було зазначено, що відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.10.2004 № 8/67 не вбачається можливим, оскільки відомості про вказаний виконавчий документ до Автоматизованої системи виконавчого провадження (Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень - згідно наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5) не вносились.

Стягувач вважає, що не вчинення дій щодо відновлення виконавчого провадження порушує його право на виконання рішення суду, вказана бездіяльність є неправомірною.

На підставі вказаних доводів стягувачем заявлено вимоги:

- визнати неправомірною бездіяльність в.о. начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Уварової Н.О. щодо не відновлення втраченого виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.10.2004 № 8/67.

- зобов'язати в.о. начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Уварову Н.О. відновити втрачене виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.10.2004 № 8/67.

Боржник відзив (пояснення) на скаргу стягувача суду не подав.

Відділ ДВС письмовими запереченнями від 16.11.2018 № 13421/16.1-41 проти скарги заперечує посилаючись на те, що відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу від 11.10.2004 № 8/67 не вбачається можливим, оскільки відомості про вказаний виконавчий документ до Автоматизованої системи виконавчих проваджень (Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень - згідно наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5) не вносились.

Розглянувши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно зі ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до приписів ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 12.11.2004 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.10.2004 № 8/67.

Факт відкриття виконавчого провадження за наказом від 11.10.2004 № 8/67 та проведення виконавчих дій у 2004 - 2008 роках підтверджується:

- копією відповіді Луганського обласного управління юстиції від 14.02.2005 № 10-7-232, на доручення щодо розгляду звернення стягувача, якою повідомлено про хід виконання наказу суду (а.с. 83);

- копією листа Ленінського ВДВС Луганського МУЮ від 08.08.2007, яким ВДВС повідомляє стягувача про надходження до відділу наказу суду та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 85);

- ухвалами господарського суду Луганської області від 11.01.2008, від 28.01.2008, від 30.10.2008 та від 13.11.2008 у справі № 8/67 за заявою Ленінського ВДВС Луганського МУЮ про заміну вибулої сторони у виконавчому провадженні за наказом від 11.10.2004 № 8/67 (а.с. 27-34);

- ухвалою господарського суду Луганської області від 06.02.2018 у справі № 8/67 про видачу дубліката наказу від 11.10.2004 № 8/67 (а.с. 65-66).

Які-небудь дані про закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду Луганської області від 11.10.2004 № 8/67 в матеріалах справи відсутні.

Стягувач наполягає на тому, що наказ господарського суду Луганської області від 11.10.2004 № 8/67 не виконано.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29.11.2016 № 3503/5 утворено Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, шляхом реорганізації (злиття) Артемівського, Жовтневого, Ленінського та Кам'янобрідського відділів державної виконавчої служби м. Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Листами від 10.08.2017 № 1877/16.1-35 (а.с. 48-49), від 20.09.2017 № 2599/16.1-35 (а.с. 52-53) та від 21.11.2017 № 3872/16.1-35 (а.с. 56-57) Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області повідомив стягувача, що матеріали виконавчих проваджень, матеріально-технічна база та інше майно Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області знаходяться за місцем його попередньої реєстрації (у м. Луганську - на тимчасово не підконтрольній українській владі території) і здійснити вивезення виконавчих проваджень не виявляється можливим.

У зв'язку з викладеним, у суду є усі підстави вважати, що виконавче провадження за наказом від 11.10.2004 № 8/67 втрачене (залишилося на тимчасово окупованій території у м. Луганську).

Розділом XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, визначено порядок відновлення втраченого виконавчого провадження і зокрема встановлено:

1. За заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають:

втрачене виконавче провадження або його матеріали;

знищене виконавче провадження у разі постановлення Європейським судом з прав людини рішення, відповідно до якого держава зобов'язана виконати рішення національного суду;

виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території.

2. У заяві повинно бути зазначено, про відновлення якого саме виконавчого провадження просить сторона виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження), обставини втрати матеріалів виконавчого провадження (перебування виконавчого провадження на тимчасово окупованій території), поновлення яких саме документів сторона вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.

До заяви про відновлення втраченого виконавчого провадження чи його матеріалів можуть долучатися документи або їх копії, що збереглися у сторони виконавчого провадження, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку.

У заяві про відновлення матеріалів виконавчого провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території, яка подається боржником, зазначаються обставини, які зумовлюють необхідність відновлення виконавчого провадження (намір виконати рішення, припинення заходів примусового виконання рішень у зв'язку з виконанням рішення у повному обсязі, скасуванням рішення, на підставі якого видано виконавчий документ тощо). У разі виконання боржником рішення у повному обсязі до заяви додаються квитанції, платіжні документи, що підтверджують сплату боргу за виконавчим документом, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (у разі винесення відповідних постанов).

3. Виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.

Якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території України, необхідно відновити у зв'язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа.

4. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу) виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.

5. У разі відновлення виконавчого провадження за ініціативою виконавця він у постанові роз'яснює сторонам право надати документи виконавчого провадження, їх копії, інші документи або відомості, що стосуються втраченого виконавчого провадження.

6. Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів державний виконавець використовує відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

7. Відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом. .

Із положень п. 6 розділу ХV вказаної Інструкції витікає, що для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів державний виконавець використовує не лише відомості автоматизованої системи виконавчого провадження, а й інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Діючим законодавством не встановлено, що відсутність відомостей в автоматизованій системі виконавчого провадження є підставою для відмови у відновленні виконавчого провадження.

Разом з тим, відділ ДВС відмовив стягувачу у відновленні виконавчого провадження за наказом від 11.10.2004 № 8/67 лише з однієї причини - за відсутністю відомостей в автоматизованій системі виконавчого провадження про виконання наказу від 11.10.2004 № 8/67.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 8 Конституції України проголошено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При розгляді даної скарги суд застосовує Рішення Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції пунктом 40 якого встановлено наступне:

40. Суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59 ). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін . Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права , який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. .

Враховуючи викладене, суд вважає, що виконуючим обов'язки начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби Уваровою Н.О. неправомірно відмовлено у відновленні виконавчого провадження за наказом господарського суду Луганської області від 11.10.2004 № 8/67.

За таких обставин, скарга стягувача підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 233, 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України від 07.11.2018 № 31/13-3726 на бездіяльність виконуючого обов'язки начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Уварової Н.О. задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність виконуючого обов'язки начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Уварової Н.О. щодо не відновлення втраченого виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.10.2004 № 8/67.

3. Зобов'язати Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області відновити втрачене виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.10.2004 № 8/67.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею. Ухвалу підписано - 03.12.2018.

У відповідності до ст. 255 ГПК України ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Відповідно до ст. 345 ГПК України, про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Суддя В.В. Корнієнко