ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.11.2018 Справа № 920/585/18 м. Суми
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми
про визнання поновленим договору оренди землі та визнання додаткової угоди укладеною
Суддя Котельницька В.Л.
за участю представників сторін в режимі відеоконференції:
позивача - Молібог Ю.М. (ордер серії СМ № 75 від 01.08.2018)
відповідача - Рудік А.А. (довіреність № 9-18-0.6-13/62-18 від 12.01.2018)
при секретарі судового засідання Петрович І.М.
Суть спору: до господарського суду звернулось Фермерське господарство Захарченка Анатолія Володимировича з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, укладеного 28.07.2003 (зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.03.2018, номер запису про інше речове право 25542167), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору в редакції, наведеній у тексті позову.
04.10.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, проти вимог позивача відповідач заперечує.
07.11.2018 від представника позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 8044) про приєднання доказів по справі.
Розгляд справи по суті був розпочатий у судовому засіданні 27.11.2018.
При розгляді справи по суті судом надано вступне слово представникам сторін.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Судом досліджено докази, поданні позивачем.
Присутній у судовому засіданні представник позивача додатково усно зазначив, що у тексті позовної заяви ним допущено описку, у зв'язку з чим він уточнив, що згідно вимог позовної заяви позивач просить суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 28.07.2003 (зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.03.2018, номер запису про інше речове право 25542167), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору в редакції, наведеній у тексті позову.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити, підтримав позицію, викладену у відзиві на позов.
Судом досліджено докази, поданні відповідачем.
Представниками сторін були надані пояснення з приводу обставин, на які вони посилались у поданих до суду заявах по суті справи.
У ході судового засідання судом були встановлені обставини справи, досліджено докази, надані сторонами на підтвердження своїх позицій по суті спору, а також вчинено інші необхідні дії, встановлені Главою 6 Розгляд справи по суті Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін з приводу обставин справи, суд встановив :
28.07.2003 між Сумською районною державною адміністрацією Сумської області та Фермерським господарством Захарченка Анатолія Володимировича укладено договір оренди землі.
Предметом укладеного договору оренди є земельна ділянка, яка знаходиться на території Юнаківської сільської ради за межами села Юнаківка загальною площею 203,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для сільськогосподарського використання.
Відповідно до п. 1.5. договору оренди земельна ділянка передана орендарю (відповідачеві) строком на 15 років.
Розділом 2 договору оренди землі визначена оплата за землю, зокрема, пунктом 2.2. договору передбачено, що орендна плата згідно діючого законодавства не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється законом України Про плату за землю . Пунктом 2.3. договору оренди передбачено, що згідно розпорядження голови районної держадміністрації від 03.07.2003 за № 331 орендна плата за земельну ділянку загальною площею 114,2 га рілля земель резервного фонду Юнаківської сільської ради в полі № 1 встановлюється сторонами у розмірі земельного податку строком на 2 роки з метою відновлення родючості ґрунтів, а за іншу земельну ділянку площею 88,9 га орендна плата встановлюється сторонами у розмірі 1,5% від грошової вартості земельної ділянки і становить 14169,93 грн. і вноситься орендарем за всю орендовану земельну ділянку в грошовій формі на розрахунковий рахунок Юнаківської сільської ради Сумського району один раз на рік в період до першого грудня місяця після збирання врожаю.
Відповідно до п. 3.3. договору оренди орендар має право на продовження дії цього договору на новий термін переважно перед іншими орендарями.
Відповідно до останнього абзацу п. 4.2 договору оренди поновлення договору оренди проводиться після закінчення строку оренди при умові належного виконання обов'язків орендарем.
Договір оренди землі від 28.07.2003 зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.03.2018, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право 25542167.
Законом України №5245-VІ від 06.09.2012 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності до чинного законодавства були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2013 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було визначено Держземагентство України.
В подальшому згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.
Відповідно до підпункту 31 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру до основних завдань Держгеокадастру віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Відповідно до наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 333 від 29.09.2016 Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру у Сумській області повноваження управління Держземагентства покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, в тому числі й з питань розпорядження земельними ділянками державної форми власності.
Таким чином, з 03.03.2015 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відповідно до статті 122 Земельного кодексу України наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області (у тому числі і спірної земельної ділянки).
Судом встановлено, що 24.05.2018 позивач звернувся до Головного управління з листом № 39 щодо продовження терміну дії договору оренди на той самий строк на праві переважного права, у якому відповідача також було повідомлено, що орендарем замовлено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки, яка на час подання заяви подана на затвердження до Сумської районної ради та агрохімічний паспорт, який розробляв ДУ Інститут охорони ґрунтів України .
08.06.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області на адресу позивача направлено лист-повідомлення № 27-18-0.6-4286/2-18 із зазначенням усіх необхідних документів, які необхідні для пролонгації договору оренди землі та висловлено позицію останнього щодо можливості поновлення договору оренди землі за умови усунення зауважень, зазначених у даному листі-повідомленні. Так, згідно даного листа-повідомлення відповідач наголошував на необхідності подання позивачем проекту додаткової угоди, та необхідності підвищення розміру орендної плати до 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, необхідності встановлення строку дії договору оренди землі 7 років відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про оренду землі , необхідності подання позивачем Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки.
22.06.2018 позивач у листі № 22 просив залишити без розгляду його лист № 39 від 24.05.2018, а також направив на адресу Головного управління Держгеокадастру в Сумській області лист-повідомлення № 22/1 з проханням поновити договір оренди землі від 28.07.2003 строком на 7 (сім) років, з нормативно-грошовою оцінкою земельної ділянки 7241027,64 грн. та орендною платою за рік у розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки. До листа додано копію договору оренди землі, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, довідку ГУ ДФС у Сумській області про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, копію Агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, свідоцтво про реєстрацію Фермерського господарства Захарченка Анатолія Володимировича.
Тобто, позивачем були усунуті недоліки, на яких наголошено у листі відповідача № 27-18-0.6-4286/2-18 від 08.06.2018.
Даний лист зареєстрований відповідачем 22.06.2018 за вх. № 27-5334/0/1-18.
20.07.2018 відповідачем на адресу позивача направлено лист-повідомлення про прийняте рішення № 27-18-0.6-5297/2-18, із якого вбачається, що Головне управління не вважає за можливе поновити договір оренди землі від 28.07.2003, підставою для відмови у поновленні договору оренди відповідач визначив незазначення у додатковій угоді видів обмеження щодо використання земельної ділянки, які необхідні для запобігання випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, оскільки, на думку відповідача, зазначена умова є істотною умовою договору оренди відповідно до вимог ст. 15 Закону України Про оренду землі .
24.07.2018 відповідач звернувся до позивача з листом № 1167/115-18 про повернення земельної ділянки, орендованої останнім згідно умов договору оренди від 28.07.2003, у зв'язку із закінченням строку дії даного договору, шляхом підписання акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.
Аналогічний лист направлений відповідачем на адресу позивача 31.07.2018 за № 27-18-0.6-5533/2-18.
Відповідач вважає, що договір оренди землі від 28.07.2003 припинив свою дію в силу ст. 31 Закону України Про оренду землі , додаткова угода між сторонами укладена не була, у зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для користування спірною земельною ділянкою.
Суд вважає таку позицію відповідача хибною, виходячи з наступного.
Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України Про оренду землі , яким встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .
Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 3.3. договору оренди земельної ділянки від 28.07.2003 передбачено, що орендар має право на продовження дії цього договору на новий термін переважно перед іншими орендарями.
Це положення договору узгоджується із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі .
Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
Так, статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України Про оренду землі ).
Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).
При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.
Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у мовчазній згоді .
У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.
Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не пов'язані одна з іншою.
З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, оскільки 24.05.2018 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з листом № 39 щодо продовження терміну дії договору оренди на той самий строк на праві переважного права, у якому відповідача також було повідомлено, що орендарем замовлено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки, яка на час подання заяви подана на затвердження до Сумської районної ради та агрохімічний паспорт, який розробляв ДУ Інститут охорони ґрунтів України .
Отже, орендар належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити строк дії договору оренди землі від 28.07.2003, як це передбачено його умовами та не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі .
В свою чергу, відповідач після отримання листа позивача зобов'язаний був відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі протягом місяця розглянути дану заяву, узгодити з орендарем істотні умови договору, прийняти рішення та укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, або повідомити орендаря про відмову в продовженні договору в разі недосягнення згоди щодо істотних умов договору.
08.06.2018 відповідач у листі-повідомленні № 27-18-0.6-4286/2-18, направленому позивачеві, зазначив, за яких умов він розгляне питання щодо поновлення договору оренди землі, а саме: наголошував на необхідності подання позивачем проекту додаткової угоди, на необхідності підвищення розміру орендної плати до 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, необхідності встановлення строку дії договору оренди землі 7 років відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про оренду землі , необхідності подання позивачем Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, вказані відповідачем документи були подані йому позивачем разом із листом-повідомленням № 22/1 про поновлення договору оренди землі, поданим позивачем повторно до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 22.06.2018.
Тобто, позивачем були усунуті недоліки, на яких наголошено у листі відповідача № 27-18-0.6-4286/2-18 від 08.06.2018.
Даний лист зареєстрований відповідачем 22.06.2018 за вх. № 27-5334/0/1-18.
20.07.2018 відповідачем на адресу позивача направлено лист-повідомлення про прийняте рішення № 27-18-0.6-5297/2-18, із якого вбачається, що Головне управління не вважає за можливе поновити договір оренди землі від 28.07.2003, у зв'язку з незазначенням у додатковій угоді видів обмеження щодо використання земельної ділянки, які необхідні для запобігання випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, оскільки, на думку відповідача, зазначена умова є істотною умовою договору оренди відповідно до вимог ст. 15 Закону України Про оренду землі .
Суд зазначає, що законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:
1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;
2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;
3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);
4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Зазначені положення слід розуміти таким чином:
а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;
б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.
При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.
Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах (постанова Верховного суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).
Підставою для відмови у поновленні спірного договору оренди землі відповідач зазначив відсутність у запропонованій позивачем додатковій угоді однієї з істотних умов договору оренди землі - видів обмеження щодо використання земельної ділянки, які необхідні для запобігання випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини.
При цьому відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Види обмеження щодо використання земельної ділянки, які необхідні для запобігання випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, не є істотною умовою договору оренди землі відповідно до вищезазначеної норми, однак можуть бути визначені як умова договору за згодою сторін в силу положень ч. 2 вказаної статті.
Тим більше, як вбачається із проекту додаткової угоди, поданої позивачем для узгодження з відповідачем вбачається, за її змістом позивач пропонує доповнити договір оренди землі від 28.07.2003, зокрема, пунктом 1.9.1 наступного змісту: Існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки: заборона на зміну цільового призначення без проекту землеустрою; дотримання агротехнічних вимог, що використовуються при сільськогосподарському виробництві; право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу .
Таким чином, суд вважає встановленим факт добросовісного виконання позивачем як орендарем умов укладеного договору оренди земельної ділянки та вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі у процесі звернення до відповідача з повідомленням про намір поновити договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі , добросовісність саме орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.
За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов'язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.
Як із змісту листа-повідомлення від 08.06.2018 № 27-18-0.6-4286/2-18, так і зі змісту листа-повідомлення від 20.07.2018 № 27-18-0.6-5297/2-18 вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області проінформувало позивача, що не вважає за можливе поновити спірний договір оренди через відсутність у тому числі і інших, окрім проекту додаткової угоди до договору, документів. При цьому відповідачем не взято до уваги той факт, що позивач як орендар належним чином виконував його вказівки щодо необхідності подання витребуваних документів, необхідних для прийняття рішення щодо поновлення строку дії договору.
Водночас Закон України Про оренду землі не передбачає надання орендарем в обов'язковому порядку інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди.
Додатково суд звертає увагу, що пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно з пунктом 288.4, підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 наведеної норми розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Як вбачається зі змісту проекту додаткової угоди до договору, умови щодо строку дії договору (7 років), а також розмір орендної плати узгоджено сторонами у процесі реалізації ст. 33 Закону України Про оренду землі . При цьому лист-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 20.07.2018 № 27-18-0.6-5297/2-18 не містить заперечень щодо визначеного у договорі розміру орендної плати чи строку дії договору або застережень про незгоду із будь-якими саме істотними умовами договору.
Отже, судом встановлено, що у процесі узгодження умов додаткової угоди до договору оренди сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору, а тому не зазначення існуючих обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки не може бути підставою для відмови у поновленні договору оренди, натомість у листі-повідомленні відповідач неправомірно послався на необхідність надання додаткових документів, не зазначаючи конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.
Таким чином суд наголошує, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України Про оренду землі .
Суд враховує законодавчі приписи ст. 188 Господарського кодексу України, ст.653 Цивільного кодексу України, згідно з якими у разі внесення змін до договору за рішенням суду такі договори вважаються зміненими з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зібрані у справі докази свідчать про те, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку, усне уточнення позовних вимог представником позивача у судовому засіданні 27.11.2018 мало на меті конкретизувати формулювання позовної вимоги, а не зміни її по суті.
Відтак, беручи до уваги законодавчі приписи ст. 33 Закону України Про оренду землі щодо поновлення договорів оренди землі, установивши належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, неспростування цих фактів відповідачем, суд дійшов висновку відновити порушене право позивача на поновлення спірного договору оренди землі від 28.07.2003 шляхом укладання відповідної додаткової угоди у редакції, наведеній позивачем у позові.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232-233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 28.07.2003 (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.03.2018, номер запису про інше речове право 25542167), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору в наступній редакції:
Додаткова угода
про поновлення договору оренди земельної ділянки
(державна реєстрація від 28 липня 2003 р. № )
м. Суми року
Орендодавець Головне управління Держгеокадастру у Сумській області в особі начальника Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Головенко Ірини Леонідівни, яка діє на підставі Довіреності від
1. Поновити договір оренди землі сільськогосподарського призначення державної власності від 28.07.2003, укладений між Сумською районною державною адміністрацією та ФГ Захарченка Анатолія Володимировича на земельну ділянку загальною площею 203,7454 га (рілля), кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області строком на 7 років, з орендною платою 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
2. Внести зміни до договору оренди землі та викласти пункти в наступній редакції:
Пункт 1.3. - В оренду передається земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 203,7454 га (рілля), кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за межами населених пунктів на території Юнаківської сільської ради Сумської району Сумської області ;
Пункт 1.6. - Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 203,7454 га (рілля) кадастровий номер НОМЕР_1 складає 7241027,64 грн. ;
Пункт 1.5. - Договір укладено строком на 22 (двадцять два) роки. Після закінчення строку дії договору оренди орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію ;
Пункт 2.3. - Орендна плата вноситься орендарем за земельну ділянку державної власності в розмірі -12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки виключно у грошовій формі, що складає 868923,31 грн. ;
Пункт 2.6. - У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100% річної орендної плати, встановленої договором; стягується пеня у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ діючої на день виникнення заборгованості за кожний день прострочення несплаченої суми ;
3. Договір оренди землі доповнити наступними пунктами:
Пункт 3.4. - Умови збереження стану об'єкта оренди: виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; використовувати взяту в оренду земельну ділянку за цільовим призначенням; використовувати землю ефективно, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні та протиерозійні технології; запобігати погіршенню екологічного стану на території в результаті своєї господарської діяльності; додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля ;
Пункт 1.9. - Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: відповідно до даних агрохімічного паспорта земельної ділянки, розробленого у 2018 році, агрохімічна оцінка земельної ділянки (рілля) 203,7454 кадастровий номер НОМЕР_1 становить 50 бал., еколого-агрохімічна оцінка 40 бал., склад ґрунтів - 53Д Чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильно реградовані середньосуглинкові .
Пункт 1.9.1. - Існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки: заборона на зміну цільового призначення без проекту землеустрою; дотримання агротехнічних вимог, що використовуються при сільськогосподарському виробництві; право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу .
4. Інші пункти договору залишити без змін.
5. Право оренди земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1) виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
6. Ця додаткова угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, друга - в орендаря, третя - в органі, що провів державну реєстрацію права користування земельною ділянкою, що виникає за цією угодою.
7. Угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.
Реквізити сторін
Орендодавець Орендар
Головне управління Держгеокадастру ФГ Захарченка Анатолія Володимировича
у Сумській області в особі голови Захарченка Анатолія
Володимировича
Місцезнаходження: 40021, м. Суми, Місцезнаходження:42317, Сумська область,
вул. Петропавлівська, 108, Сумський район, с. Юнаківка
Код ЄДРПОУ 39765885 код ЄДРПОУ 23638863
р/р 35210092090292, МФО 820172 р/р 2600701602226 а ПАТ Кредобанк
ДКСУ у м. Київ МФО 325365, тел. (0542) 62-54-64
тел. (0542) 70-09-28, факс (0542)70-09-15
Підписи сторін
Від Орендодавця Від Орендаря
М.П. М.П.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повне рішення складено 03.12.2018.
Суддя В.Л.Котельницька
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2018 |
Оприлюднено | 03.12.2018 |
Номер документу | 78248530 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Котельницька Вікторія Леонідівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні