Постанова

від 11.12.2018 по справі 920/585/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2018 р. м. Київ Справа№ 920/585/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Чорної Л.В.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Подоляк Р.Ю.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 11.12.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Фермерського господарства Захарченка Анатолія Володимировича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.08.2018 (підписано 06.08.2018) про відмову у забезпеченні позову

у справі №920/585/18 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом Фермерського господарства Захарченка Анатолія Володимировича

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання поновленим договору оренди землі та визнання додаткової угоди укладеною

В судовому засіданні 11.12.2018 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.08.2018 у справі №920/585/18 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, позивач 16.08.2018 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована невірним застосуванням судом норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Апелянт не погоджується з висновками суду, що позивачем не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного засобу забезпечення позову.

Апелянт вказує, що до заяви про забезпечення позову не надавались докази, які надаються до апеляційної скарги, тому що на час подання заяви такі документи, а саме лист відповідача та примірник акту приймання - передачі земельної ділянки були відсутні у позивача та отримані останнім лише 14.08.2018.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

03.10.2018 в газеті "Голос України" №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду.

08.11.2018 у зв'язку з припиненням здійснення правосуддя Харківським апеляційним господарським судом на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження у справі № 920/585/18.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2018 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 у справі №920/585/18 відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.12.2018.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018, у зв'язку з перебуванням суддів Михальської Ю.Б. та Разіної Т.І. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Чорна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 у справі №920/585/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача, зазначено, що розгляд справи відбудеться 11.12.2018.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції 11.12.2018 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників сторін обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів оскарження у справі, Фермерське господарство Захарченка Анатолія Володимировича звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання поновленим договору оренди землі та визнання додаткової угоди укладеною.

Разом з позовом Фермерським господарством Захарченка Анатолія Володимировича подано заяву про забезпечення позову (вх. № 1665к від 02.08.2018) шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об'єднання, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі включення до переліку земельних ділянок, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, загальною площею 203,7545 гектарів, кадастровий номер 5924789500:08:006:0054; заборони Державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Сумській області здійснювати будь - які дії, спрямовані на зміну цільового призначення, поділ чи об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, загальною площею 203,7545 гектарів, кадастровий номер 5924789500:08:006:0054 у Державному земельному кадастрі, а також на скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки з кадастровим номером 5924789500:08:006:0054 у Державному земельному кадастрі.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області вчиняються та можуть бути вчинені дії, які спрямовані на позбавлення позивача права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5924789500:08:006:0054, а саме: згідно листа - повідомлення від 20.07.2018 Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №27-18-0.6-5297/2-18 вирішено припинити у ФГ Захарченка Анатолія Володимировича право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5924789500:08:006:0054. Позивач зазначає, що від працівників відповідача йому стало відомо про те, що земельну ділянку з кадастровим номером 5924789500:08:006:0054 буде виставлено на земельні торги право оренди.

На думку позивача, вищевказані дії відповідача свідчать про можливе ускладнення виконання ухваленого судом рішення за результатами розгляду даної справи, оскільки відповідач має реальну можливість в подальшому вчинити дії по розпорядженню, зміні цільового призначення, поділу чи об'єднанню, переданню у власність чи наданню в оренду іншим особам, в тому числі включення до переліку земельних ділянок, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (аукціонах), спірної земельної ділянки.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач, як розпорядник земельної ділянки в силу приписів ст. 122 Земельного кодексу України на даний час має всі можливості здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки та подальшого відчуження частин вказаної земельної ділянки третім особам і зазначений факт може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову, а саме утруднить реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за позивачем, оскільки таке право потребуватиме захисту шляхом подання відповідного позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд зазначив, що заява позивача про забезпечення позову містить лише припущення щодо можливого вчинення дій щодо поділу спірної земельної ділянки відповідачем, або можливого виставлення на земельні торги права оренди спірної земельної ділянки, однак при цьому заявник не наводить жодного реального доказу вчинення відповідних дій, окрім посилань на відомості, отримані від третіх осіб, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин ймовірності того, що спірна земельна ділянка може бути відчужена відповідачем третім особам чи вчинено інші дії щодо цієї земельної ділянки, а також не надано будь-яких підтверджених відомостей стосовно наміру відповідача щодо вчинення зазначених дій.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер і діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Так, заявник не зазначив, які докази вказують на наявність обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову, та у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення у даній справі.

Подані до суду апеляційної інстанції копії листа відповідача №27-18-0.6-5533/2-18 від 31.07.2018 та акту приймання - передачі (повернення) земельної ділянки до договору оренди державної власності від 28.07.2003 № 6 без номеру та без дати апеляційним судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заявником не зазначено з яких поважних та об'єктивних причин, що не залежали від позивача, додані до апеляційної скарги документи не могли бути подані до суду першої інстанції разом із заявою про забезпечення позову.

Так, заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заявником не наведено суду жодних достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оцінюючи в сукупності усі матеріали оскарження, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення заяви Фермерського господарства Захарченка Анатолія Володимировича про забезпечення у позову у справі №920/585/18 шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області (40021, м, Суми, вул. Петропавлівська, 108, ідентифікаційний код 39765885) здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об'єднання, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі включення до переліку земельних ділянок, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, загальною площею 203,7545 гектарів, кадастровий номер 5924789500:08:006:0054; заборони Державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108. ідентифікаційний код 39765885) здійснювати будь - які дії, спрямовані на зміну цільового призначення, поділ чи об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, загальною площею 203,7545 гектарів, кадастровий номер 5924789500:08:006:0054 у Державному земельному кадастрі, а також на скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки з кадастровим номером 5924789500:08:006:0054 у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271 п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства Захарченка Анатолія Володимировича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.08.2018 у справі №920/585/18 про відмову у забезпеченні позову залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.08.2018 у справі №920/585/18 про відмову у забезпеченні позову залишити без змін.

3. Матеріали оскарження у справі №920/585/18 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 13.12.2018.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Л.В. Чорна

А.І. Тищенко