Рішення

від 01.11.2018 по справі 804/7057/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року Справа № 804/7057/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни за участі секретаря судового засіданняТрошиної А.С. за участі: позивача представника відповідача ОСОБА_3 Атрошенко В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішень суб'єкта владних повноважень,-

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просила скасувати:

- податкове повідомлення-рішення № 0003951302 від 04.07.2016 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0006291700 від 23.08.2016 року;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0004021302 від 23.08.2016 року;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0003981302 від 23.08.2016 року;

- податкову вимогу № 2394-17 від 02.09.2016 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що невизнання відповідачем витрат у 2014-2015 роках при визнанні доходів є порушенням норм пп 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 п. 56.12 ст. 56, п. 177.2, 177.4, 177.5, 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, оскільки такі сформовані належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2017 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_5 було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0006291700 від 23.08.2016 р. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0003951302 від 04.07.2016 р. в частині основного зобов'язання у сумі 6672 грн. 20 коп. та штрафних санкцій у сумі 1668 грн. 05 коп. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0003981302 від 23.08.2016 р. зі сплати єдиного внеску в частині суми 15276 грн. 84 коп. Визнано протиправним та скасовано рішення №0004021302 від 23.08.2016 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині 1527 грн. 68 коп. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу про від 02.09.2016 р. №2394-17 на суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9748 грн. 09 коп., в тому числі 7803 грн. 36 коп. основного платежу та 1944 грн. 73 коп. штрафних (фінансових) санкцій. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2017 року було залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.05.2018 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 року було скасовано, а справу № 804/7057/16 передано на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 804/7057/16 було перерозподілено судді - Боженко Н.В.

Ухвалою суду від 06 серпня 2018 року справу № 804/7057/16 прийнято до провадження та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.

04 вересня 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з урахуванням висновків Верховного Суду відповідач надає такі пояснення, а саме: перевіркою визначення витрат, визначених у декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік встановлено, що до складу витрат 2015 року позивачем віднесено вартість товару на загальну суму 44 481,47 грн., за видатковими накладними ТОВ "Компанія "Грінкар" від 22.12.2015 року №РН-00004332 та №РН-0000433 (оплачено 22.12.2015 року). Відповідно до наданих первинних документів ФОП ОСОБА_3 у звітному періоді, отримано дохід до 22.12.2015 року включно (від ТОВ "Кондитерська фабрика "Меркурій"). Перевіркою встановлено, що отриманий товар від ТОВ "Компанія "Грінкар" у господарській діяльності у звітному 2015 році не використовувався, а рахувався в залишках товару. За вказаними фактами ДПІ зроблено висновок про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу 2015 рік - 44 481,47 грн. та відповідно заниження ПДФО за 2015 рік - 6 672,20 грн. З огляду на що, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 01 листопада 2018 року було замінено відповідача по справі № 804/7057/16 з Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на його правонаступника Державну податкову інспекцію у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Позивач в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги, оскільки позивачем правомірно формувались витрати та податок на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності відповідно до первинних бухгалтерських документів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовної заяви заперечував, посилаючись на письмовий відзив, що міститься в матеріалах справи, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем не правомірно включено до складу витрат вартість товару, який безпосередньо не пов'язаний з отриманням доходу у відповідному звітному періоді.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_3 09.06.1994 року зареєстрована виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Видами діяльності ФОП ОСОБА_3 є друкування іншої продукції; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; неспеціалізована оптова торгівля.

В період з 16.05.2016 року по 03.06.2016 року, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, відповідно до наказу № 201 від 29.04.2016 року ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодаства ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4) з питання дотримання вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильність його нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати за період з 01.01.2011 року по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки 10.06.2016 року складено акт № 737/1302/НОМЕР_4, у висновку якого зазначено про встановлення порушення:

- п. 177.4 ст. 177, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у загальній сумі 14 451,10 грн., в тому числі: за 2014 рік в сумі 7 788,90 грн., за 2015 рік - в сумі 6 672,20 грн.;

- абз. 5 п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України в частині неналежного ведення обліку доходів та витрат у 2014 та 2015 роках;

- п.п. 2) п. 1 ст. 7 р. ІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано єдиний соціальний внесок на загальну суму 28 529,46 грн., у тому числі за 2014 рік - 6 760,60 грн., за 2015 рік - 21 768,86 грн.

ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки № 737/1302/НОМЕР_4 від 10.06.2016 року прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № 0003951302 від 04.07.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем в розмірі 14 451,10 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3 612,78 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0003981302 від 04.07.2016 року зі сплати єдиного внеску в сумі 28 529,46 грн.;

- рішення № 0004021302 від 04.07.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі штрафу 2 852,95 грн.

Вказані рішення були оскаржені ФОП ОСОБА_3 в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.08.2016 року № 4779/10/04-36-10-01-09 збільшено на 30,57 грн. (за основним платежем в розмірі 24,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6,11 грн.) суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування; скасовано вимогу № Ф-0003981302 від 04.07.2016 року та рішення № 0004021302 від 04.07.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, як виконавчі документи.

На підставі рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.08.2016 року № 4779/10/04-36-10-01-09 ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області 23.08.2016 р. прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0006291700 від 23.08.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем в розмірі 24,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6,11 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0003981302 від 23.08.2016 року зі сплати єдиного внеску в сумі 22 037,44 грн.;

- рішення № 0004021302 від 23.08.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі штрафу 2 203,74 грн.

Також, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкову вимогу № 2394-17 від 02.09.2016 року про визначення суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем в розмірі 8 681,19 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3 612,78 грн.

Вказані рішення прийняті відповідачем з підстав встановленого під час перевірки факту завищення позивачем суми витрат на загальну суму 91 731,47 грн. (2014 рік - 47 250 грн. 00 коп.; 2015 рік - 44 481 грн. 47 коп.).

Правомірність означених рішень та вимог є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

Згідно із вимогами статті 177 ПК України (в редакції від 01.01.2014 року), доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п.177.2 ст.177 ПК України).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (пункт 177.4 статті 177 ПК України).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України (в редакції від 01.01.2014 року), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

З 01.01.2015 року положення пункту 177.4 статті 177 ПК України були змінені та викладені в редакції, згідно якої до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать, зокрема витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Наведеним положеннями Податкового кодексу України закріплений обов'язок формування фізичною особою-підприємцем податкового обліку, який у випадку із наявними в матеріалах справи спірними правовідносинами визначався позивачем з розрахунку різниці понесених ним витрат у 2014 та 2015 роках.

Тобто визначальною ознакою для можливості формування позивачем витрат за кожний окремий рік є наявність закінченого циклу господарських правовідносин, які починаються з моменту придбання товару для виготовлення кінцевого продукту та закінчуються фактом його реалізації в цьому ж році.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Згідно з ч. 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Зі змісту ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірено наявність у позивача необхідних первинних документів за господарськими операціями з метою визначення витрат, а також встановлення зв'язку між понесеними витратами і господарською діяльністю платника податку.

Так, досліджуючи питання правомірності віднесення до складу витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, які відображені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014 та 2015 роки, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 здійснює господарську діяльність з друкування етикеток та надання поліграфічних послуг з використанням нежитлового приміщення за адресою вул. Крисіна, 34, м. Черкаси, що орендується у ОСОБА_6, відповідно до договору позички від 01.11.2014 року № 1/11/14.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, встановлено завищення загальної суми валових витрат на загальну суму 91 731,47 грн. (2014 рік - 47 250 грн., 2015 рік - 44 481,47 грн.).

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України 16.09.2013 року № 481 (Порядок).

Відповідно до п. 5 Порядку записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

У графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п.п. 2 п. 6 Порядку).

У графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня (п.п. 6 п. 6 Порядку).

Встановлено, що ФОП ОСОБА_3 за підсумком дня у гр. 2 Сума доходу отриманого від здійснення господарської діяльності Книги обліку доходів і витрат зазначено отриманий дохід та одночасно у гр. 6 Книги обліку доходів і витрат " Сума витрат, пов'язанах з придбанням товарів (робіт, послуг)" зазначено витрати, що понесені за підсумками дня, без врахування безпосередньої взаємопов'язаності понесених витрат з отриманням доходу за підсумками дня.

Так, до складу витрат у 2014 році ФОП ОСОБА_3 віднесені витрати на загальну суму 47 250,00 грн.:

- з придбання у ПП Леванте товару (Oracal 640G, лак NoVaCoat 2.5 кг, краска Yellow 2.5 кг, краска Black 2.5 кг, краска Magenta 2.5 кг, краска Cyan 2.5 кг), згідно видаткової накладної № РН-33/2 від 30.12.2014 року на суму 43 083,33 грн. (без ПДВ) (рядок 18 Книги обліку доходів і витрат № 17832/10) (т. 1 а.с. 40, 52);

- з придбання у ТОВ Юнайтед форест товару, згідно видаткової накладної № 44270 від 30.12.2014 року на суму 4 166,67 грн. (без ПДВ) (рядок 19 Книги обліку доходів і витрат № 17832/10) (т. 1 а.с. 40).

Суд звертає увагу, що з первинних документів ФОП ОСОБА_3 встановлено, що в звітному періоді 2014 року позивачем отримано дохід від ТОВ Кондитерська фабрика Меркурій у період з 08.12.2014 року по 26.12.2014 року включно, зазначене також підтверджено позивачем. При цьому товар, отриманий від ПП Леванте та ТОВ Юнайтед форест в господарській діяльності у 2014 році не використовувався та рахувався в залишках товару, а також був списаний, що підтверджується актом списання № СпТ-000002 від 30.12.2014 року (т. 1 а.с. 37).

Крім того, до складу витрат 2015 року ФОП ОСОБА_3 віднесено вартість товару на загальну суму 44 481,47 грн. за видатковими накладними ТОВ Компанія Грінкар (код ЄДРПОУ 36483639) від 22.12.2015 року № РН-00004332 на суму 13 581,98 грн. (без ПДВ) та від 22.12.2015 року № РН-0000433 на суму 30 899,49 грн. (без ПДВ) (т. 1 а.с. 49-50, 53).

При цьому, ФОП ОСОБА_3, у звітному періоді 2015 року отримано дохід до 21.12.2015 року включно від ТОВ Кондитерська фабрика Меркурій . Однак, отриманий товар від ТОВ Компанія Грінкар у господарській діяльності у 2015 році не використовувався та був списаний згідно акта списання № СпТ-000002 від 20.01.2016 року (т. 1 а.с. 38).

На підставі викладеного висновок контролюючого органу про завищення ФОП ОСОБА_3 валових витрат за 2014-2015 роки в сумі 91 731,47 грн. знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи, та, як наслідок, заниження оподатковуваного доходу на 91 731,47 грн., оскільки позивач не мала права віднести до витрат звітного 2014-2015 років, безпосередньо пов'язаних з придбанням товарів, витрати, які понесені у зв'язку з тим, що вони не пов'язані з отриманням доходу саме звітного року.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, послуг.

Отже, податкові повідомлення-рішення № 0003951302 від 04.07.2016 року та № 0006291700 від 23.08.2016 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за 2014-2015 роки прийняті відповідачем правомірно, у зв'язку з чим не підлягають скасуванню.

З урахуванням правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень № 0003951302 від 04.07.2016 року та № 0006291700 від 23.08.2016 року, оскаржувана податкова вимога № 2394-17 від 02.09.2016 року є також правомірною та не підлягає скасуванню.

Що стосується рішення № 0004021302 від 23.08.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 2 203,74 грн., а також вимоги № Ф-0003981302 на суму 22 037,44 грн. то, відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суд виходить з наступного.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Пунктом 3 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, вважається недоїмкою (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Пунктом 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року (далі - Інструкція № 449) визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.

Відповідно до п. 4 розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Частиною 4 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Пунктом 3 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пп.3 п. 2 розділу VII Інструкції № 449 визначено, що за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску до 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми, а після 01 січня 2015 року - 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до цієї Інструкції.

Згідно з ч. 15 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що внаслідок заниження ФОП ОСОБА_3 показників чистого оподатковуваного доходу за 2014 рік, за 2015 рік, позивачем не було нараховано ЄСВ у встановленому законодавством розмірі, що підтверджується матеріалами справи та даними акту перевірки.

Позивачем вказані вище факти не спростовані будь-якими доказами, а тому суд приходить до висновку про правомірність застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних санкцій за не нарахування у встановленому розмірі ЄСВ та правомірність донарахування сум ЄСВ за оспорюваними рішеннями та вимогою у відповідності до вимог податкового законодавства та Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Враховуючи зазначене, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов до висновку, що в задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 необхідно відмовити, оскільки відповідачем доведено правомірність прийняття рішень, що були предметом оскарження.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішень суб'єкта владних повноважень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 09 листопада 2018 року.

Суддя Н.В. Боженко