Рішення

від 21.11.2018 по справі 0440/7011/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2018 року Справа № 0440/7011/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представника позивача Кисельова В.Г.

представника відповідачів Малишевої А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТО" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕТО" (далі - ТОВ "ВЕТО", позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.08.2018 року № 4879-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВЕТО".

В обґрунтування позову зазначено, що надісланий на адресу позивача запит складений з порушенням вимог податкового законодавства, а саме в порушення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не зазначено жодного конкретного можливого порушення ТОВ "ВЕТО" податкового або іншого законодавства України, у зв'язку з чим відсутні підстави для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, що свідчить про протиправність прийнятого відповідачем наказу. Крім іншого, в оскаржуваному наказі відображено про необхідність перевірки взаємовідносинах з ТОВ "ЗІЛЛЕ ТРЕЙД", які були у квітні 2015 року, тобто після спливу терміну 1095 днів в порушення вимог пункту 102.1 статті 102 ПК України. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Ухвалою суду від 20.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

09.10.2018 року представником відповідача надано до суду відзив на позов, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог та в обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації. Чинним законодавством не передбачено обов'язок контролюючого органу зазначити у запиті, аналіз якої саме податкової інформації став підставою для направлення запиту. Позивачем не надано запитуваних документів та пояснень. Таким чином, відповідач вважає, що наказ від 27.08.2018 року № 4879-п ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято у межах та у спосіб, передбачений законодавством України.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач у відзиві не заперечує щодо призначення проведення перевірки відбулось після спливу терміну 1095 днів, що вказує на безпідставне та необґрунтоване прийняття оскаржуваного наказу.

18.10.2018 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.10.2018 року для надання додаткових доказів.

26.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.11.2018 року.

В судовому засіданні 21.11.2018 року представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов. Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "ВЕТО" зареєстровано як юридична особа 01.09.2003 року та перебуває на обліку в ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу ТОВ "ВЕТО" направлено запит за вих. №10822/10/04-36-14-09 від 12.03.2018 року з вимогою про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин з підприємством ТОВ "ЗІЛЛЄ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39477188) в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року, а саме податкового кредиту за квітень 2015 на суму 30 тис. грн. та витрат за 2015 рік на суму 150 тис. грн. (без ПДВ) (а.с. 14).

Листом від 05.04.2018 року позивачем надано відповідь ГУ ДФС України у Дніпропетровській області, в якій зазначено, що отриманий запит складено з порушенням вимог пункту 73.3 статті 73 ПК України, оскільки в ньому не вказано конкретних обґрунтованих підстав для його надіслання, що, в свою чергу, звільняє ТОВ "ВЕТО" від обов'язку надавати відповідь на такий запит (а.с. 16-17).

27.08.2018 року відповідачем на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 пункту 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України прийнято наказ № 4879-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВЕТО" з 21.09.2018 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ЗІЛЛЕ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39449098) (а.с. 12).

Не погодившись з прийняттям вищевказаного наказу про проведення перевірки, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки посадових осіб фіскальних органів під час здійснення податкового контролю, врегульовано положеннями ПК України.

У відповідності до підпункту 19-1.1 пункту 19-1.1 статті 19 ПК України, контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, право контролюючого органу на проведення позапланової виїзних документальних перевірок, відбувається шляхом винесення відповідного наказу.

Абзацом 3 пункту 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу (абзац 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України).

Судом досліджено запит відповідача та встановлено, що вказаний запит відповідає усім вимогам, які встановлені абзацом 3 пункту 73.3 статті 73 ПК України. Отже, ненадання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу є підставою для призначення проведення документальної позапланової перевірки.

Поряд з цим, у відповідності до пункту 102.1. статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Випадки, коли строки давності, визначені пунктом 102.1 статті 102 ПК України, не застосовуються, визначені пунктом 102.2. статті 102 ПК України: коли податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано; коли посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Відтак, ПК України чітко визначено, граничний період, в межах якого може бути призначена та проведена перевірка платника податків, який обмежується 1095 днями після останнього дня граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.

В судовому засіданні представник ГУ ДФС у Дніпропетровській області визнав, що оскаржуваним наказом дійсна призначена позапланова перевірка з ПДВ з 01.01.2015 року, чим порушено визначений пунктом 102.1. статті 102 ПК України строк - 1095 днів.

Враховуючи той факт, що в наказі відображено період, за який має бути проведена перевірка по взаємовідносини позивача з ТОВ "ЗІЛЛЄ-ТРЕЙД" з 01.01.2015 року, то оскаржуваний наказ винесено після спливу терміну 1095 днів, що є порушенням приписів пункту 102.1. статті 102 ПК України та вказує на безпідставне та необґрунтоване прийняття наказу про проведення перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Суд критично оцінює надані представником відповідача копії уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у 2016 році, оскільки зазначеними розрахунками виправляються допущені позивачем помилки за інші звітні періоди, які не впливають на обрахунок 1095 днів відповідно до пункту 102.1. статті 102 ПК України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі Рисовський проти України вказаний суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії , Онер'їлдіз проти Туреччини , Megadat.com Б.г.І. проти Молдови , і Москаль проти Польщі ). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії , і Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії ).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Представником відповідача в судовому засіданні не доведено, що оскаржуваний наказ прийнято: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; неупереджено, добросовісно та розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Таким чином, суд приходить висновку про протиправність наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.08.2018 року № 4879-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВЕТО", внаслідок чого останній підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений ТОВ "ВЕТО" судовий збір в розмірі 1762 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТО" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.08.2018 року №4879-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТО"

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТО" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 30.11.2018 року.

Суддя М.В. Бондар