Рішення

від 26.10.2018 по справі 804/4871/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року Справа № 804/4871/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представника позивача Зеленої О.А.

представника відповідача Лейченко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАБІРОН" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАБІРОН" (далі - ТОВ "ГРАБІРОН", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/315 від 01.06.2018 року та №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/316 від 01.06.2018 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач виконав всі вимоги припису №ДН 559/253/АВ/П від 10.05.2018 року про усунення порушень, про що відповідача було сповіщено повідомленням від 24.05.2018 року, що є підставою для звільнення суб'єкта господарювання та його посадових осіб від відповідальності. Позивач вказує, що відповідачем помилково кваліфіковано ненарахування та невиплата індексації працівникам, як недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці. Позивача було несвоєчасно повідомлено про розгляд справи про накладення на нього штрафу, що позбавило ТОВ "ГРАБІРОН" висловити свої зауваження та надати пояснення.

Ухвалою суду від 20.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

ГУ Держпраці у Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та в обґрунтування своєї позиції зазначив, що позивачем було порушено законодавство про працю щодо дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці 6 працівникам. Відповідно до пункту 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 (далі - Порядок №295) заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не в повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Отже, виконання вимог припису не звільняє позивача від відповідальності. Повідомлення про розгляд справи про накладення на позивача штрафу відбулось своєчасно, проте ТОВ "ГРАБІРОН" умисно не бажало отримати повідомлення.

Представник позивача надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що індексація не відноситься до мінімальних державних гарантій і притягнення ТОВ "ГРАБІРОН" до відповідальності на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України є протиправним.

Представник ГУ Держпраці у Дніпропетровській області надав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якій підтримав позицію, що викладена у відзиві.

Представник позивача надав до суду відповідь на заперечення, у яких зазначив, що заходи притягнення позивача до відповідальності мали б бути застосовані лише у разі невиконання умов припису про усунення виявлених порушень.

17.08.2018 року перенесено підготовче засідання на 31.08.2018 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондар М.В. у відпустці; 31.08.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.09.2018 року для надання додаткових доказів; 20.09.2018 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та оголошено перерву до 16.10.2018 року; 16.10.2018 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.10.2018 року.

За письмовою згодою сторін розгляд справи відбувся 26.10.2018 року після закриття підготовчого провадження.

В судовому засіданні 26.10.2018 року представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 07.05.2018 року №355-І (а.с. 73) та направлення від 08.05.2018 року №116 (а.с. 74) у період з 08.05.2018 року по 10.05.2018 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю ТОВ "ГРАБІРОН", про що складено акт №ДН559/253/АВ від 10.05.2018 року (а.с. 77-89).

За результатами інспекційного відвідування встановлено, зокрема, що шістьом працівникам ТОВ "ГРАБІРОН" розрахунок та виплата заробітної плати за червень-грудень 2017 року здійснювались без індексації заробітної плати в порушення вимог пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, частини 5 статті 95 Кодексу законів про працю України та статті 33 Закону України Про оплату праці . Також встановлено, що двом працівникам ТОВ "ГРАБІРОН" несвоєчасно здійснено розрахунки при звільненні в порушення вимог частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Позивач надав зауваження на акт перевірки №ДН/559/253 від 10.05.2018 року, які розглянуті відповідачем, про що повідомлено позивача листом №1061/4.1-13 від 17.05.2018 року, у якому зазначено, що твердження, викладені у запереченні, не спростовують викладеного в акті від 10.05.2018 року №ДН/559/253/АВ (а.с.31).

На підставі акту перевірки №ДН559/253/АВ від 10.05.2018 року відповідачем винесено припис №ДН559/253/АВ/П від 18.05.2018 року, яким зобов'язано позивача усунути такі порушення: (а.с.27-28):

- частини 1 статті 24 Закону України "Про оплату праці", частин 1 та 2 статті 115 КЗпП України в частині виплати заробітної плати працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

- частини 4 статті 96 КЗпП України, частини 3 статті 6 Закону України "Про оплату праці" в частині встановлення посадових окладів з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень;

- частини 5 статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України "Про оплату праці", пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №1078 "Порядок проведення індексації грошових доходів населення" в частині індексації заробітної плати у встановленому законодавством порядку;

- частини 2 статті 97 КЗпП України в частині погодження положення про оплату праці з уповноваженим на представництво трудовим колективом;

- частини 1 статті 116 КЗпП України в частині виплати всіх сум працівнику при звільненні, що належать йому від підприємства в день звільнення;

- статті 117 КЗпП України в частині виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного звільнення;

- частини 3 статті 32 КЗпП України в частині ознайомлення працівників Товариства з наказом про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці.

24.05.2018 року позивачем надано до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області повідомлення №17 про виконання припису №ДН559/253/АВ/П від 18.05.2018 року, в якому позивачем зазначено наступне:

- на підприємстві встановлено виплату заробітної плати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів у відповідності з чинним законодавством;

- відповідно до частини 4 статті 93 КЗпП України та Закону України №108 на підприємстві ТОВ "ГРАБІРОН" встановлено посадові оклади з урахуванням міжкваліфікаційних співвідношень;

- заробітна плата проіндексована та виплачена працівникам ТОВ "ГРАБІРОН" зазначеним в акті перевірки та буде індексуватись в подальшому;

- положення оформлено належним чином з урахуванням частини 2 статті 97 КЗпП України;

- звільненим працівникам, нараховано та виплачено всі суми, які належать їм при звільнені, у відповідності до частини 1 статті 116 КЗпП України;

- звільненим працівникам, нараховано середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у відповідності до статті 117 КЗпП України;

- щодо наказу про зміну істотних умов праці працівникам ТОВ "ГРАБІРОН" зобов'язується попереджати про зміну істотних умов праці у встановленому законом порядку з урахуванням вимог статті 32 КЗпП України (а.с.32).

21.05.2018 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН559/253/АВ/ІП/МГ та призначено розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства на 01.06.2018 року (а.с.33).

01.06.2018 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/315, якою накладено штраф на ТОВ "ГРАБІРОН" у розмірі 223380 грн. за непроведення індексації заробітної плати за червень-грудень 2017 року 6 працівникам підприємства (а.с.35-36).

01.06.2018 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/313, якою накладено штраф на ТОВ "ГРАБІРОН" у розмірі 3723 грн. за несвоєчасний розрахунок із працівниками, які були звільнені за власним бажанням (а.с.37-39).

Не погоджуючись з прийнятими постановами, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним постановам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 95 Кодексу законів про працю України, мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 33 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України "Про оплату праці", норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про оплату праці" визначено, що до структури заробітної плати входить додаткова заробітна плата, яка включає, в тому числі, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Отже, враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою, передбаченою статтею 33 Закону України "Про оплату праці", Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", вона входить до структури заробітної плати, що також підтверджується підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, відповідно до якого суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати, як складова належної працівникові заробітної плати індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Тобто, враховуючи вищезазначене можна зробити висновок, що індексація заробітної плати є однією з державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Згідно з абзацом 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, юридичні особи, які використовують найману працю, в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, проведення індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачено статтею 95 Кодексу законів про працю України, а тому індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність згідно з абзацом 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.04.2018 року у справі №816/2325/16.

Суд звертає увагу, що позивачем не оспорюється факт того, що шістьом працівниками не здійснювалась індексація, що підтверджується повідомленням про виконання припису про усунення порушень №ДН559/253/АВ/П від 18.05.2018 року.

З огляду на викладене, в судовому засіданні підтверджено правомірність нарахування штрафних санкцій відповідачем за не проведення індексації заробітної плати працівникам ТОВ "ГРАБІРОН" за червень-грудень 2017 року, а тому оскаржувана постанова №ДН/559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/315 від 01.06.2018 року винесена правомірно пропорційно кількості виявлених порушень за кожного працівника.

Щодо оскаржуваної постанови №ДН/559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/316 від 01.06.2018 року, суд зазначає наступне.

Під час інспекційного відвідування встановлено, що з двома працівникам ТОВ "ГРАБІРОН" несвоєчасно здійснено розрахунок при звільненні, які були звільненні за власним бажанням.

З акту перевірки №ДН559/253/АВ від 10.05.2018 року відмово, що електрозварника ОСОБА_3 було звільнено за власним бажанням 09.02.2017 року та електрозварника ОСОБА_4 звільнено за власним бажанням 10.05.2017 року. Проте, остаточний розрахунок з ОСОБА_5 здійснено 02.03.2017 року згідно платіжної відомості №18, з ОСОБА_4 - 07.06.2017 року згідно платіжної відомості №21.

Частиною 1 статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Абзацом 8 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Отже, з урахуванням викладеного, враховуючи, що позивачем не заперечується факт несвоєчасного здійснення розрахунку двом працівникам при звільненні, суд дійшов висновку, що постанова №ДН/559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/316 від 01.06.2018 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 3723 грн. винесена правомірно.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про відсутність підстав для застосування до нього штрафу, у зв'язку з повним виконанням ним припису ГУ Держпраці у Дніпропетровській області №ДН559/253/АВ/П від 18.05.2018 року, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

За приписами пункту 28 Порядку № 295 у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Однак, відповідно до положень пункту 29 Порядку № 295, заходи про притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з частинами 4, 5 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Частиною 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Зазначена норма не входить до переліку норм, визначених частиною 5 статті 2 цього Закону, тому не може бути застосована при притягненні позивача до відповідальності. Позивача притягнуто до відповідальності в порядку статті 265 Кодексу законів про працю України, що є спеціальною нормою, і підставою для такого притягнення є вчинення порушення законодавства про працю. Зазначена норма не містить будь-яких виключень та підстав для звільнення від відповідальності.

Разом з тим, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що розгляд справи про накладення штрафу здійснено без належного повідомлення позивача, оскільки дана обставина спростовується матеріалами справи, в яких міститься копія квитанції про направлення листа від 22.05.2018 року та копія поштового повідомлення від 22.05.2018 року про направлення ТОВ "ГРАБІРОН" рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Суд погоджується з позицією представника відповідача, що повідомлення було направлено позивачу з дотриманням норм Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958 та надійшло до відділення поштового зв'язку за місцем обслуговування позивача 24.05.2018 року. Та обставина, що ТОВ "ГРАБІРОН" отримало зазначену кореспонденцію лише 08.06.2018 року свідчить про ухилення позивача від своєчасного отримання поштової кореспонденції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог позивача, належним чином довів правомірність своїх дій, а позивач не навів переконливих та нормативно обґрунтованих доказів про порушення чинного законодавства відповідачем та порушення його прав спірними постановами, відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАБІРОН" (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд.3, кім.2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40072039) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Казакова, 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39788766) про скасування постанов - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі складено 19.11.2018 року (у зв'язку з перебуванням судді Бондар М.В. у щорічній відпустці з 03.11.2018 року по 18.11.2018 року включно).

Суддя М.В. Бондар