Ухвала

від 30.11.2018 по справі 200/12470/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

30 листопада 2018 р. Справа №200/12470/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Логойда Т.В., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправним та скасування розпорядження,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області від 19 травня 2008 року № 289 Про припинення права постійного користування земельними ділянками громадянину ОСОБА_2 .

В позові, з урахуванням заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом, зазначала, зокрема, що 16 січня 2018 року помер її батько ОСОБА_2.

При його житті Слов'янською районною державною адміністрацією Донецької області прийнято розпорядження від 19 травня 2008 року № 289 Про припинення права постійного користування земельними ділянками громадянину ОСОБА_2 , яким на підставі ст.ст. 13, 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації ст.ст. 17, 141, 143, п. 12 розд. Х Перехідні положення Земельного кодексу України у зв'язку з визнанням фермерського господарства Нива (голова ОСОБА_2) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури її батьку - ОСОБА_2 припинено право постійного користування земельними ділянками загальною площею 50 га ріллі на території Малинівської сільської ради, наданої йому в постійне користування для організації селянського (фермерського) господарства. Право користування земельними ділянками 38,1 га, 11 га та 0,9 га (загалом 50 га) ріллі було оформлено відповідними державними актами на право користування землею.

Вказаним розпорядженням вилучену земельну ділянку передано до земель сільськогосподарського призначення (запас) Малинівської сільської ради.

Про це розпорядження їй стало відомо після смерті батька при оформленні спадщини.

Для з'ясування спадкової маси позивачем були направлені запити до державних органів та установ.

З пояснень працівників Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області при зверненні 23 липня 2018 року з адвокатським запитом про надання інформації щодо розпоряджень, які приймалися головою Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області в період з 01 січня 1991 року по 01 січня 2018 року про надання ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) земельних ділянок в постійне користування/ оренду для ведення фермерського господарства та/або рішення/ розпорядження про припинення права постійного користування земельними ділянками, їй стало відомо, що в реєстрах передання розпоряджень до архівного відділу є оскаржуване розпорядження.

У листопаді 2018 року позивач отримала архівну копію розпорядження Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області від 19 травня 2008 року № 289.

Також зазначала, що в період з 19 травня 2008 року (день винесення розпорядження) по 16 січня 2018 року (день смерті батька) цим розпорядженням не були порушені її права оскільки вона не була спадкоємцем і не володіла інформацією про нього.

Вказане розпорядження вважала таким, що прийнято з порушенням вимог законодавства, та таким, що порушує її як спадкоємця за законом право користування вказаними земельними ділянками.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 24 рішення в справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria, заява № 7360/76) зазначив, що поняття суд, встановлений законом у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом, орган, який, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України, яка визначає підстави набуття права на землю, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 2 статті 116 вказаного Кодексу визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому відповідно до частини 1 статті 92 вказаного Кодексу право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Стаття 92 вказаного Кодексу визначає перелік суб'єктів, які набувають права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

До вказаного переліку громадян не включено.

Відповідно до статей 13 та 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема управління майном, вирішення питань використання землі. Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

Місцева державна адміністрація, зокрема розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно зі статтею 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

Відповідно до пункту 12 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, в редакції, яка була чинною та підлягала застосуванню на час винесення оскарженого розпорядження та яка застосована відповідачем, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Даний спір стосується речового права на майно, а саме права позивача користування майном - земельними ділянками загальною площею 50 га, які були надані в користування її батьку при його житті, та які у 2008 році вилучені оскарженим розпорядженням.

Також спір стосується успадкування позивачем права користування такими земельними ділянками.

Ставиться питання про визнання протиправним та скасування розпорядження Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області, яким припинено право постійного користування земельними ділянками батьку позивача, оскільки це розпорядження, на думку позивача, порушує її як спадкоємця право користування вказаними земельними ділянками.

Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Інший порядок судового провадження для розгляду таких спорів встановлено частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, яка визначає справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів.

Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 квітня 2018 року в справі №676/3596/16-а (провадження № 11-187апп18) зазначила, що при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно зі статтями 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статтями 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статтями 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними особами, фізичними особами та з суб'єктами підприємницької діяльності.

Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Враховуючи наведене, позов, предметом якого є перевірка правильності передачі відповідних прав щодо земельної ділянки (в даному випадку вилучення земельної ділянки шляхом припинення права постійного користування земельними ділянками), не може бути розглянуто за правилами адміністративного судочинства.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року № 802/1792/17-а, від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15, від 29 травня 2018 року в справі № 826/19487/14.

Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаних постановах Верховного Суду відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Оскарженим розпорядженням Слов'янська районна державна адміністрація Донецької області реалізувала повноваження власника землі і виступила рівноправним суб'єктом земельних відносин, в яких вона не діла як суб'єкт владних повноважень, оскільки не здійснювала публічно-владних управлінських функцій.

Даний спір обумовлений порушенням приватного права позивача як спадкоємця - права користування спірними земельними ділянками, які вилучені при житті спадкодавця шляхом припинення права постійного користування земельними ділянками, і після вилучення передані до земель сільськогосподарського призначення (запас) Малинівської сільської ради.

З огляду на наведене в справі вбачається спір про право, даний спір є приватно-правовим і не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, що виключає його розгляд за правилами адміністративного судочинства.

Отже вирішення спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, яка встановлена статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України; спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Щодо судового збору, сплаченого за подання даного позову, то вказане питання може бути вирішене судом після надходження відповідного клопотання в порядку, що передбачений пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір , згідно з якою в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись статтями 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а:

Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Роз'яснити позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 30 листопада 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.