Постанова

від 27.11.2018 по справі 0240/2355/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0240/2355/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук Андрій Валерійович

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

27 листопада 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Сербин І.І.,

позивач - ОСОБА_2

представник позивача - Полігас В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жмеринського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року (суддя Томчук А.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Жмеринського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про визнання постанови незаконною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жмеринського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про визнання постанови незаконною та зобов`язання вчинити дії.

Підставою звернення до суду позивач зазначив, що 06.11.2014 з ним стався нещасний випадок пов'язаний з виробництвом. 09.11.2017 на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії позивачеві встановлено другу групу інвалідності. Постановою Жмеринського відділення №0205/344/344/1 від 16.03.2018 призначено потерпілому одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 17176,80 грн. Частково не погоджуючись з прийнятою постановою щодо суми належної до виплати, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання її незаконною та зобов'язання відповідача здійснити доплату у розмірі 65647,20 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, що не перешкоджає апеляційному розгляду, у відповідності до вимог ст. 313 КАС України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши позивача та його представника, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався (сталась) форми Н-5, Акта №2 форми Н-1 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, затверджених першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області В.С. Андрієнко від 28.09.2017, 6 жовтня 2014 з ОСОБА_2 стався нещасний випадок пов'язаний з виробництвом.

Відповідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААА №926010 9 листопада 2017 року ОСОБА_2 встановлено інвалідність на строк до 1 грудня 2018 року, група інвалідності "друга", підстава "акт огляду МСЕК 726".

16 березня 2018 року постановою Жмеринського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області №0205/344/344/1 на підставі ст.36, 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" призначено потерпілому ОСОБА_2 номер справи 344, номер випадку 344, одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності в сумі 17176,80 грн. Постановлено виплатити призначену суму впродовж місяця з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності за наявності усіх необхідних документів.

Частково не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача щодо суми призначеної допомоги, вказуючи, що саме з настанням нещасного випадку у потерпілого виникає право на отримання матеріальної допомоги, посилаючись на ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", позивач звернувся до суду з вимогами про визнання постанови Жмеринського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області №0205/344/344/1 від 16.03.2018 незаконною.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що в листопаді 2017 МСЕК визначено ступінь професійної втрати працездатності ОСОБА_2 (60% втрати професійної працездатності), тому зважаючи на норми закону чинні на момент встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності позивача, відповідач діяв цілком правомірно, застосовуючи положення частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", згідно якої у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.

Даючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та враховує наступне.

З 1 січня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці", яким в новій редакції викладено Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Так, вказаний закон викладено в редакції Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

До 1 січня 2015 року, тобто на момент нещасного випадку, що стався з позивачем діяла редакція Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ч.2 с.34 якого визначала, що у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески до Фонду.

В той же час ч.2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначила, що у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи із 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.

З метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат та здійснення робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, керуючись статтями 17, 21, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ), постановою правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 № 24, затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат (далі -Порядок).

Згідно п. 3 Порядку "призначення потерпілому одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати", одноразова допомога потерпілому призначається при встановленні МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

В силу п.п.3.3 п.3 право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Відповідно п.п.3.4.1. п.3 одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності в день, установлений постановою робочого органу виконавчої дирекції Фонду (у тому числі при призначенні одноразової допомоги за рішенням суду), за наявності усіх необхідних документів, передбачених підпунктом 3.1 пункту 3 цього Порядку.

Частиною 3 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого - у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.

Таким чином, норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які діяли до 1 січня 2015 року та норми закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" містили вимогу щодо підтвердження стійкої втрати професійної працездатності та, власне, встановлення її МСЕК і з цим пов'язували можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Враховуючи зазначене, призначення та виплата одноразової грошової допомоги може мати мати місце лише після визначення її МСЕК, тобто після підтвердження права потерпілого на страхову виплату.

Судом встановлено, що в листопаді 2017 МСЕК визначено ступінь професійної втрати працездатності ОСОБА_2 (60% втрати професійної працездатності), а тому зважаючи на норми закону чинні на момент встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності позивача, колегія судів вважає, що відповідач ,застосовуючи положення частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", згідно якої у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату, діяв правомірно. Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідач, при призначенні та виплаті одноразової страхової виплати потерпілому правомірно застосував частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а тому підстави для задоволення позову відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Жмеринського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 грудня 2018 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.