Постанова

від 03.12.2018 по справі 711/9947/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1927/18Головуючий у 1-й інстанції Скляренко В.М. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т.Л. Категорія: на ухвалу

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідач Фетісова Т.Л.

судді Сіренка Ю.В., Гончар Н.І.

учасники справи:

позивач (скаржник) - ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4,

треті особи - виконавчий комітет Будищенської сільської ради

Звенигородського району, приватний нотаріус Левицька Руслана Валентинівна,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26.10.2018 (постановлену у залі судових засідань Придніпровського районного суду о 14 год. 12 хв., повний текст складено 26.10.2018, суддя в суді першої інстанції - Скляренко В.М.) про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Будищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, приватний нотаріус Левицька Руслана Валентинівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання заповіту нікчемним, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування, :

в с т а н о в и в :

предметом судового розгляду в даній справі були такі уточнені позовні вимоги: встановити факт проживання позивача із спадкодавцем ОСОБА_7 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини; визнати нікчемним заповіт ОСОБА_8, від 03.01.2017, складений в с. Будище Звенигородського району Черкаської області; визнати недійсним видане ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 23.10.2017 за №2505; визнати право власності за позивачем на квартиру за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.11.2017 було забезпечено позовні вимоги у справі шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.04.2018 позов задоволено. Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.05.2018 вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 04.10.2018 вказані рішення суду першої інстанції від 25.04.2018 та додаткове рішення від 16.05.2018 скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог у цій справі.

17.10.2018 представник відповідача звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, застосованих згідно ухвали від 21.11.2017, оскільки у задоволенні позовних вимог у справі відмовлено.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.10.2018 це клопотання задоволено та скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.11.2017, - арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подав 09.11.2018 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та на неповне з'ясування обставин у справі, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування вказано на те, що суд не повідомив позивача про розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Крім того, скаржник зазначає на існування підстав для задоволення позовних вимог у справі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Питання про застосування заходів забезпечення позову регламентується Главою 10 Розділу І ЦПК України.

Так відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

У свою чергу статтею 158 ЦПК України передбачено випадки для скасування забезпечення позову. Частиною 9 цієї статті встановлено, що у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Вказані положення процесуального законодавства мають імперативний характер, тобто є обов'язковими до застосування.

Апеляційний суд враховує, що ч.9 ст.158 ЦПК України кореспондується із підставами для забезпечення позову (ст. 149 ЦПК України), а саме - для реалізації можливого виконання рішення по суті позовних вимог у справі. Тобто у разі відмови у задоволенні позовних вимог взагалі не можна вести мову про можливість існування заходів забезпечення позову після ухвали, дія яких буде спрямована на спрощення виконання рішення у разі задоволення позову, адже фактично суд у рішення по суті позовних вимог констатує їх неспроможність.

п о с т а н о в и в :

Отже сам по собі факт набрання законної сили рішенням суду, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у справі, що має місце в даному випадку згідно постанови апеляційного суду Черкаської області від 04.10.2018, і є підставою для скасування заходів забезпечення позову, що свідчить про правильність висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій ухвалі від 26.10.2018.

Апеляційний суд звертає увагу скаржника, що за наведених обставин всі його доводи стосовно обґрунтованості позовних вимог у справі є неналежними відносно предмету доказування при вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, а саме - встановлення наявності рішення по суті позовних вимог, яким в їх задоволення відмовлено та яке набрало законної сили, та одночасного існування не скасованих заходів забезпечення позову.

Не можна погодитися з апеляційними доводами про неповідомлення скаржник про розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову, адже на а.с. 22 т.3 наявне поштове повідомлення про вручення повістки представнику позивача адвокату ОСОБА_6 та на а.с.33 т.3 наявна телефонограма про повідомлення цього представника позивача про розгляд відповідної заяви.

При цьому апеляційний суд враховує, що з системного аналізу положень ст. ст. 153, 158 ЦПК України слідує, що питання про вжиття та скасування заходів забезпечення позову вирішується судом без обов'язкового повідомлення учасників справи.

Інших доводів, які б свідчили про незаконність оскарженої ухвали районного суду, апеляційна скарга не містить.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26.10.2018 про скасування заходів забезпечення позову у цій справі слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26.10.2018 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Будищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, приватний нотаріус Левицька Руслана Валентинівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання заповіту нікчемним, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повну постанову складено 03.12.2018 року .

Суддя-доповідач

Судді