Ухвала

від 04.12.2018 по справі 0640/4069/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про закриття провадження у справі)

04 грудня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4069/18

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ВВ "Агро" до Управління соціально-економічного розвитку Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області, Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області в особі державного реєстратора Лисенка Сергія Володимировича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

встановив:

Приватне підприємство "ВВ "Агро" звернулось до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення державних реєстраторів Володарсько-Волинсього районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- скасувати рішення державного реєстратора Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 39853899 від 24.02.2018 щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі) на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 1,9595га на підставі договору оренди землі, серія та номер 125 від 27.06.2013, укладеного між сторонами: орендодавець - ОСОБА_6, орендар - ТОВ "Ісфре України" (номер запису про інше речове право №25000128 від 22.02.2018).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 прийнято відмову Приватного підприємства "ВВ "Агро" від позову в частині позовних вимог. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про: скасувати рішення державного реєстратора Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 39853899 від 24.02.2018 щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі) на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 1,9595га на підставі договору оренди землі, серія та номер 125 від 27.06.2013, укладеного між сторонами: орендодавець - ОСОБА_6, орендар - ТОВ "Ісфре України" (номер запису про інше речове право №25000128 від 22.02.2018).

Вирішуючи питання про закриття провадження у справі суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд відмічає, що публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Згідно вимог ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Суд відмічає, що спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Натомість, приватно - правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватно - правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на наявністю у нього права оренди і відсутністю такого права у ТОВ "Ісфре України" і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо фіксації свого права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 (провадження №11-377апп18) вважає, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Також Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16, від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1001/16 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах. А саме про те, що у спорах про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку незалежно від того, чи порушує позивач питання правомірності укладення цивільно-правових угод, на підставі яких здійснено оспорюваний запис, вирішення такого спору в будь-якому разі вплине на майнові права тієї особи, щодо прав якої здійснено оспорюваний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Такий спір є спором про цивільне право на одну й ту ж земельну ділянку.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.

У Висновках Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 про застосування норм права зазначено, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

Враховуючи викладене, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Закрити провадження в адміністративній справі № 0640/4069/18 за позовом Приватного підприємства "ВВ "Агро" до Управління соціально-економічного розвитку Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області, Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області в особі державного реєстратора Лисенко Сергія Володимировича треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_7 про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесений до юрисдикції загального суду у порядку господарського судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Лавренчук

Повний текст складено 04.12.2018