Постанова

від 29.11.2018 по справі 766/17238/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 766/17238/17

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Херсонської міської ради на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Херсонського міського центру німецької культури, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Херсонської міської ради, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення Херсонської міської ради від 05.09.2017 року № 888 Про відмову ОСОБА_1 у дозволі на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та в проведенні її експертної грошової оцінки для відведення у власність (шляхом викупу) , яким відмовлено у дозволі на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0541 га по АДРЕСА_1, під будівництво та обслуговування житлового будинку, та в проведенні її експертної грошової оцінки для відведення у власність (шляхом викупу), - в повному обсязі;

- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення Херсонської міської ради від 23.02.2018 року № 1224 Про відмову ОСОБА_1 в дозволі на розроблення землевпорядної документації щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельних ділянок та в проведенні експертної грошової оцінки земельних ділянок , яким відмовлено в дозволі на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для відведення у власність (шляхом викупу) - площею 0,0541 га по вул. Суворова, 10-б, під будівництво та обслуговування житлового будинку - в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що орган місцевого самоврядування не мав правових підстав для відмови йому у наданні відповідних дозволів, оскільки вказана земельна ділянка перебуває у нього у постійному користуванні, що згідно ст.ст. 81,128 ЗК України є підставою для набуття права власності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Херсонської міської ради від 05.09.2017 року № 888 Про відмову ОСОБА_1 в дозволі на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та в проведенні її експертної грошової оцінки для відведення у власність (шляхом викупу) .

Визнав частково протиправним та скасував пп.2.1 п.2 рішення Херсонської міської ради від 23.02.2018 року № 1224 Про відмову ОСОБА_1 в дозволі на розроблення землевпорядної документації щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельних ділянок та в проведенні експертної грошової оцінки земельних ділянок .

У задоволенні позовної вимоги щодо повного скасування рішення Херсонської міської ради від 23.02.2018 року № 1224 - відмовив.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наведені в оскаржуваних рішеннях підстави відмови позивачу у наданні запитуваних дозволів не передбачені чинним законодавством, адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

23 липня 2018 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга Херсонської міської ради на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставини справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначив, що відмовляючи позивачу у наданні відповідних дозволів, міська рада керувалась п. г ч. 5 ст. 128 ЗК України.

Зазначає, що вказана земельна ділянка, згідно Плану зонування території міста Херсон, визначена для розташування багатоквартирних житлових будинків, супутніх об'єктів повсякденного обслуговування, некомерційних комунальних об'єктів, а також окремих об'єктів загальноміського та районного значення.

Водночас, належний позивачу об'єкт нерухомості має комерційне призначення, а, отже, надання такої земельної ділянки у власність без внесення змін до плану зонування м. Херсон суперечить чинному законодавству. Вважає, що приведення позивачем правоустановчих документів у відповідність до функціонального призначення об'єкту, дасть можливість йому без будь-яких труднощів отримати земельну ділянку у власність.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував усі обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить залишити його без змін.

Оскільки в матеріалах справи відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, ОСОБА_1 є власником житлового будинку, а також нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

27 квітня 2017 року позивач звернувся до Херсонської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, орієнтовною площею 541 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1, та проведення експертної грошової оцінки цієї земельної ділянки для відведення йому у приватну власність шляхом викупу для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Рішенням №888 від 05.09.2017 року Херсонська міська рада відмовила позивачу у задоволенні такого клопотання, посилаючись на ст. 128 ЗК України, з підстав того, що земельна ділянка розташована в зоні змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови Ж-3, що не відповідає затвердженій містобудівній документації.

31 липня 2017 року позивач повторно звернувся до Херсонської міської ради із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки орієнтовною площею 541 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування житлового будинку із земель житлової та громадської забудови комунальної власності.

Рішенням №1224 від 23.02.2018 року Херсонська міська рада відмовила позивачу у задоволенні такої заяви, посилаючись на ст.ст.83, 128 ЗК України, мотивуючи тим, що земельна ділянка розташована в зоні змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови Ж-3, що не відповідає затвердженій містобудівній документації, а частина земельної ділянки орієнтовною площею 0,0012 га знаходиться на території загального користування за лінією регулювання забудови вул. Суворова.

Законність наведених рішень є предметом спору у данні справі.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР від 21.05.1997 року (далі - Закон №280/97-ВР): сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пункт б) ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України): до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частина 4 ст. 83 ЗК України: до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;

е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;

є) землі під об'єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

Частина 1 ст. 116 ЗК України: громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Стаття 128 ЗК України: продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень (п. 1 ст. 128 ЗК України).

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації (п. 2 ст. 128 ЗК України).

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (п. 3 ст. 128 ЗК України).

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (п. 5 ст. 128 ЗК України).

Позиція суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови особі у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки у продаж, зокрема: неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки, виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності, встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність, відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 128 Земельного кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, рішеннями Херсонської міської ради №888 від 05.09.2017 року та №1224 від 23.02.2018 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, з підстав того, що остання розташована в зоні змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови Ж-3, що не відповідає затвердженій містобудівній документації, а частина земельної ділянки орієнтовною площею 0,0012 га знаходиться на території загального користування за лінією регулювання забудови вул. Суворова.

Оскільки, наведені відповідачем в оскаржуваних рішеннях підстави для відмови у задоволенні клопотань позивача не передбачені статтею 128 ЗК України, а земельна ділянка не входить до переліку земель, що не можуть передаватись у приватну власність, згідно ч. 4 ст. 83 ЗК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності таких рішень.

З приводу доводів апелянта, що запитувана позивачем земельна ділянка, згідно плану зонування території міста Херсон має інше функціональне призначення, колегія суддів зазначає, що оскільки вказаний план затверджувався після набуття особою права власності на нерухоме майно, останній мав враховувати функціональне призначення майна позивача.

На переконання колегії суддів, неврахування відповідачем у плані зонування функціонального призначення такого нерухомого майна не може позбавляти позивача права на отримання відповідної земельної ділянки у власність.

Щодо доводів апелянта про втрату позивачем права на викуп земельної ділянки, у зв'язку зі зміною 09.11.2018 року власника нерухомого майна, судова колегія зазначає, що оскільки в період прийняття оскаржуваних рішень власником нерухомого майна був саме позивач, суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити такі рішення на предмет їх відповідності вимогам законодавства, що діяло в день їх прийняття.

Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для повного скасування рішення Херсонської міської ради №1224 від 23.02.2018 року, оскільки останнє стосується позивача лише у п.п. 2.1 п. 2 зазначеного рішення.

З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Херсонської міської ради про відмову в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою та проведення експертної грошової оцінки щодо відведення земельної ділянки у власність є неправомірними та такими, що не відповідають статтям 83, 128 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 316 КАС України є підставою для залишення судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Херсонської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Л.П. Шеметенко

Повний текст судового рішення складено 29.11.2018 року.