Постанова

від 03.12.2018 по справі 826/17380/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17380/16 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за участю третьої особи: Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування судових витрат і шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за участю третьої особи: Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 17.06.2016 р. № 13038/3А/16 про відмову у видачі патенту на винахід за заявкою № а 2012 13369, відшкодування судових витрат і шкоди у розмірі 2 000,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі №826/17380/16 призначено судову експертизу у сфері інтелектуальної власності (винаходу). Проведення експертизи доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6) та направлено на його адресу матеріали даної адміністративної справи.

Однак, 12 квітня 2018 року матеріали справи було повернуто до суду на підставі листа від 07.03.2018 року №2888-18, у якому зазначено, що ухвала залишається без виконання, оскільки питання ухвали відносяться до досліджень, пов'язаних з винаходами та корисними моделями, а у штаті КНДІСЕ фахівці, що мають кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 13.3 Дослідження, пов'язані із винаходами і корисними моделями відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року проведення експертизи передоручено експертам Науково - дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, оф.501).

Водночас, листом Науково - дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №746/4-1-17/555 від 15.08.2018 року було повідомлено про відмову позивача сплатити рахунок за проведення судової експертизи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року адміністративну справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

03 грудня 2018 року у судовому засіданні було встановлено, що відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Ізюмським РС ГУ ДМС України в Харківській області 29 листопада 2016 року, правильне прізвище та ім'я позивача ОСОБА_1, по батькові - відсутнє.

Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Інші сторони до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином..

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.11.2012 р. позивачем подано заявку № а 2012 13369 на видачу патенту України на винахід Тунельне судно .

Експертиза заявки № а 2012 13369 проведена відповідним уповноваженим ДСІВ експертним закладом - ДП Український інститут інтелектуальної власності відповідно до Закону та встановлених на його основі Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.03.2002 р. № 197, (далі - Правила розгляду), та із врахуванням Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, які затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 22.01.2001 р. № 22, (далі - Правила складання).

У ході проведення кваліфікаційної експертизи заявки № а 2012 13369 заявнику було направлено попередній висновок кваліфікаційної експертизи від 26.11.2015 р. № 25712/ЗА/15, згідно з яким, за результатами кваліфікаційної експертизи встановлено, що відповідно до ст. 7 Закону, заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності.

Заявника було проінформовано про те, що він має право у встановлений строк (протягом 2 (двох) місяців від дати одержання попереднього висновку або копій матеріалів, що протиставлені заявці) надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків, відповідно до вимог ч.ч. 6, 18 ст. 16 Закону.

Як вбачається з матеріалів заявки № а 2012 13369, заявник надіслав до закладу експертизи заперечення від 04.01.2016 р. на попередній висновок кваліфікаційної експертизи.

Аргументація заявника, наведена у запереченнях, була розглянута закладом експертизи, проте не довела того, що заявлений винахід Тунельне судно відповідає умовам патентоздатності новизна та винахідницький рівень .

Як наслідок, за результатами кваліфікаційної експертизи, проведеної відділом ДП Український інститут інтелектуальної власності , з урахуванням змін і додаткових матеріалів, поданих у зв'язку з одержанням заявником попереднього висновку, встановлено, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності, визначеним для нього ч. 1 ст. 7 Закону, та підготовлено остаточний висновок про невідповідність винаходу умовам патентоздатності "новизна" та "винахідницький рівень" за результатами кваліфікаційної експертизи від 17.06.2016 р. № 13038/ЗА/16.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про охорону прав на винаходи і корисні моделі , (далі - Закон у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), Установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності; винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології; патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель); патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід; заявка - сукупність документів, необхідних для видачі Установою патенту.

Особа, яка бажає одержати патент (деклараційний патент) і має на це право, подає до Установи заявку (ч. 1 ст. 12 Закону).

Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу) (ч. 4 ст. 12 Закону).

Статтею 13 вказаного Закону визначено, що датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів, що містять принаймні: заяву у довільній формі про видачу патенту (деклараційного патенту), викладену українською мовою; відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою; матеріал, що справляє враження опису винаходу (корисної моделі), викладений українською або іншою мовою. В останньому випадку для збереження дати подання заявки переклад цього матеріалу українською мовою повинен надійти до Установи протягом двох місяців від дати подання заявки.

Дата подання заявки встановлюється згідно з частинами десятою, одинадцятою та дванадцятою статті 16 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону, експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід), - кваліфікаційної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою.

Частиною 3 ст. 16 вказаного Закону України передбачено, що кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Рішення Установи надсилається заявнику.

Під час проведення кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності, визначеним ст. 7 Закону: новизні, винахідницькому рівню та промисловій придатності (п. 17 ст. 16 Закону).

Зокрема, ч.ч. 3, 4 ст. 7 Закону передбачено, що винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

У ч. 7 ст. 7 Закону зазначено, що винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки.

Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

З аналізу викладеного вбачається, що винахідницький рівень може оцінювати тільки фахівець у даній галузі техніки, а тому для такого фахівця технічне рішення не має випливати з існуючого рівня техніки.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону, винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Як вбачаться зі змісту наявної у матеріалах справи копії кваліфікаційної експертизи від 17.06.2016 р. № 13038/ЗА/16 при перевірці формули винаходу із врахуванням опису винаходу на відповідність вимогам, визначеним ч.ч. 4, 7, 8 ст. 12 Закону, відповідно до п. 6.4 Правил розгляду, встановлено, що матеріали заявки складені з порушенням вищевказаних вимог, які вже зазначались в попередньому висновку і які не були усунені Заявником, а саме:

- відповідно ч.ч. 7, 8 ст. 12 Закону та п.п. 4.1, 6.1, 7.1.2 Правил складання, матеріали заявки викладають українською мовою, при цьому їх зміст повинен викладатись ясно. Ясне викладення змісту вимагає дотримання норм української мови. Однак, матеріали заявки викладені з численними порушеннями норм української мови таким чином, що суттєва частина тексту не є змістовною. З огляду на чисельність цих порушень неможливо зазначити їх усі. Як приклад цих порушень, можна вказати на таке: б'Ольша , … при русі транспортно судно щомиті... , призначаються з розрахунку тощо. Незмістовний граматично неправильний текст перешкоджає ясному та однозначному розумінню змісту документів заявки при проведенні експертизи;

- у матеріалах заявки виявлені інші порушення встановлених вимог, а саме в описі винаходу, відповідно п. 6.2.3 Правил складання, не допускається заміна розділу опису в цілому або його частини посиланням на інформаційне джерело (див. 4 абз. опису - по заявці № 2012 13368 від 23.11.12 р. ), що містить необхідні відомості, навіть якщо це опис до раніше поданої заяви чи опис до охоронного документа;

- пункт формули винаходу складається, як правило, з обмежувальної частини, яка включає ознаки (технічні характеристики) винаходу, які збігаються з ознаками найближчого аналога, у тому числі родове поняття, що характеризує призначення об'єкта, та відмітної частини, яка включає ознаки, що відрізняють винахід від найближчого аналога (п. 7.3.1 Правил складання). Обмежувальна і відмітна частини формули відокремлюються одна від одної виразом ...який (яка, яке, які) відрізняється тим, що... ;

- характеристика ознаки винаходу у формулі не може бути замінена посиланням на опис чи креслення іншої заявки (див. носовий край типу качиний ніс по заявці № 2012 13368 від 23.11.12 р. ). Таким чином, ознака заявці № 2012 13368 від 23.11.12 р. не дає однозначного розуміння її змісту фахівцем, оскільки характеристики вищезгаданої ознаки відсутні в описі винаходу (п.7.1.4 Правил складання), та в тому об'ємі матеріалу заявки, що надав заявник, а тому експертиза не може її ідентифікувати. Таким чином, відповідно п. 6.4.13 Правил розгляду, вищенаведену ознаку експертиза вважає не ідентифікованою та при подальшому розгляді заявки до уваги не бере .

Зважаючи, що заявник повністю проігнорував вищезгадані доводи експертизи, що були зазначені в попередньому висновку, і не надав відкоригованих матеріалів заявки (формули, опису), - формула і опис є такими, що викладені з порушенням вимог ч.ч. 7, 8 ст.12 Закону.

При перевірці новизни винаходу згідно з ч. 3 ст. 7 Закону та відповідно до п. 6.5.2 Правил розгляду, встановлено наступне.

Так, у розділі 4 кваліфікаційної експертизи від 17.06.2016 р. № 13038/ЗА/16 зазначено, що експертиза проаналізувала відповідь заявника на попередній висновок кваліфікаційної експертизи, яка була подана з листом від 21.03.2016 р.

Позивач не погодився з попереднім висновком експертизи та у своїй відповіді вказує, що експертизою затверджується невідповідність заявленого мною об'єкта критерію новизна на основі огульного про затвердження популярності всіх його ознак з посиланням на протиставлені нею джерела Д1 - Д9 без вказівки конкретних ознак, загальних для мого і кожного з протиставлені йому об'єктів. Між тим, для визнання будь-якого об'єкта новим у порівнянні з конкретним відомим об'єктом достатньо наявності хоча б однієї ознаки першого з об'єктів, відсутнього у другому. Заявлений ж мною об'єкт має дві ознаки, які відсутні у всіх протипоставлених джерелах - прикріплений до днища судна коритоподібний елемент, який утворює тунель під корпусом судна від носової до кормової його краю, і кормова частина цього тунелю спрофільована в кільцеву край, що охоплює гребний гвинт або кожен з гвинтів при наявності декількох.

Крім того, всі об'єкти протиставлені джерел мають іншу конструкцію, що є свідченням відповідності критерію новизна заявленого мною об'єкта, що підтверджується саме наявністю патентів на всі об'єкти протиставлені джерел.

У відповідь на вищезазначене експертизою встановлено, що дані твердження носять тільки декларативний характер. Всі об'єкти протиставлених джерел мають аналогічну конструкцію та розкривають ознаки, які ідентичні або еквівалентні всім ознакам, зазначеним у незалежному пункті формули винаходу, при цьому з документів рівня техніки, що зазначені в п. 2 остаточного висновку, відомий прикріплений до днища судна коритоподібний елемент, який утворює тунель під корпусом судна від носової до кормової його краю, і кормова частина цього тунелю спрофільована в кільцеву край, що охоплює гребний гвинт або кожен з гвинтів при наявності декількох. Також слід зазначити, що з рівня техніки відомі документи, використовуючи відомості з яких, можна здійснити виконання пристрою за пунктом формули з отриманням вказаного в описі технічного результату.

Як стверджував заявник, у відповідності з положеннями п. 4.1 Правил складання заявок на передбачувані винаходи допускається подання заявок на винахід не українською мовою. Тому зазначена заявка подана російською мовою. Однак, як зазначалося мною ще у формальній експертизі, внаслідок незнання української мови мною був прикладений технічний переклад заявки. Зрозуміло, жоден перекладач не може забезпечити повністю адекватний переклад складного технічного тексту на українську мову, проте, наявність російського тексту дозволяє ясно і однозначно зрозуміти сенс документів заявки при проведенні кваліфікаційної експертизи .

Дане твердження, що встановлено експертизою, є необґрунтованим, оскільки, відповідно до п. 4.1 Правил складання та ч. 5 ст. 5 Закону, заявка повинна складатися українською мовою. Якщо опис та формула подані іншою мовою, то для збереження дати подання заявник повинен надати переклад матеріалів протягом двох місяців від дати подання заявки. Крім того, діловодство ведеться українською мовою. До матеріалів, що викладені іншою мовою, ніж українська, має додаватися переклад українською мовою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. До надання перекладу такі матеріали вважаються неподаними (п.1.4.3 Правил розгляду).

Заявник також зазначив, що всупереч твердженням експертизи, згадка в заявці - Судно складається з корпуса 1 з носової краєм 2 типу качиний ніс за заявкою № а 2012 13368 від 23.11.12 р." - не є заміною розділу опису посиланням на інформаційне джерело, що містить необхідні відомості, а вказує на використовуване в заявленому об'єкті відоме на даний момент пристрій, єдине опис якого до цього часу міститься тільки у зазначеній заявці, в даний час також знаходиться в процесі розгляду. За п. 3.5, як зазначено вище, згадка у Формулі - судно з носової краєм типу качиний ніс за заявкою № а 2012 13368 від 23.11.12 р. - позначає одне з складових заявлений об'єкт відомих на даний момент пристроїв, єдине опис якого до цього часу міститься тільки в заявці № 13368, в даний час також знаходиться в процесі розгляду.

Дане твердження, як зазначено в остаточному висновку, є теж необґрунтованим, оскільки в п. 6.2.3 Правил складання чітко вказано, що не допускається заміна розділу опису в цілому або його частини посиланням на інформаційне джерело, що містить необхідні відомості, навіть якщо це опис до раніше поданої заявки чи опис до охоронного документа. Крім того, характеристика ознаки винаходу у формулі не може бути замінена посиланням на опис чи креслення іншої заявки. Пункт формули винаходу складається, як правило, з обмежувальної частини, яка включає ознаки (технічні характеристики) винаходу, які збігаються з ознаками найближчого аналога, у тому числі родове поняття, що характеризує призначення об'єкта, та відмітної частини, яка включає ознаки, що відрізняють винахід від найближчого аналога (п. 7.3.1 Правила складання).

Твердження позивача про недопущення ним порушень Правил складання також є безпідставними, оскільки у п. 3.5 попереднього висновку кваліфікаційної експертизи від 26.11.2015 р. № 25712/ЗА/15 вказано, що встановлено складення формули з порушенням вимог Правил складання, однак ці порушення не заважають подальшому розгляду.

Щодо незалежного пункту формули зазначається таке.

Як було встановлено експертизою, з рівня техніки відомий документ Д1, в якому описується судно тунельного типу з носовим краєм типу качиний ніс , при цьому до його днища прикріплений коритоподібний елемент, який утворює тунель під корпусом судна від носової до кормової його частини, причому, передня кромка качиного носа розташована на такій глибині, щоб при крейсерській швидкості судна під неї йшла тільки та частина води, яка необхідна для роботи декількох гвинтів, при цьому поперечні розміри тунелю визначаються з розрахунку пропуску всього об'єму води, необхідного для роботи гвинтів, зі швидкістю, яка забезпечує прийнятні гідравлічні втрати в ньому в режимі крейсерській швидкості руху судна (див. опис), а його кормова частина має кільцевий переріз, що охоплює кожен з гвинтів (у дужках надані посилання на опис та позиції креслень протиставленого документа Д1).

Тобто, даний документ розкриває ознаки, які ідентичні всім ознакам, зазначеним у незалежному пункті формули винаходу.

Отже, із врахуванням п. 3 висновку, встановлено, що заявлений винахід не відповідає умові новизна , оскільки він є частиною рівня техніки (пп. 6.5.2.1 Правил розгляду).

Крім того, з рівня техніки відомі документи Д2 та ДЗ, які взяті окремо, розкривають ознаки, які ідентичні всім ознакам, зазначеним у незалежному пункті формули винаходу та можуть бути протиставлені за умовою новизна .

При перевірці винахідницького рівня винаходу, згідно з ч. 7 ст. 7 Закону та відповідно до п. 6.5.3 Правил розгляду, було встановлено наступне.

Оскільки, у відповідності до п. 4 висновку, незалежний пункт формули винаходу не відповідає умові патентоздатності новизна , то очевидно, що зазначений пункт формули також не буде відповідати умові патентоздатності винахідницький рівень .

Крім того, з рівня техніки відомі документи Д6-Д9, використовуючи відомості з яких, можна здійснити виконання пристрою за пунктом формули з отриманням вказаного в описі технічного результату. Тобто, згідно з ч. 7 ст. 7 Закону та відповідно до пп. 6.5.3.5 Правил розгляду, є підстави вважати, що винахід за пунктом формули не відповідає умові винахідницького рівня, оскільки в його основу покладено: створення засобу, який складається з відомих частин, вибір яких і зв'язок між якими здійснено за відомими правилами, рекомендаціями, і технічний результат, який при цьому досягають, обумовлений лише відомими властивостями зазначених частин і зв'язків між ними.

Враховуючи вищевикладені аргументи, був прийнятий висновок, що винахід не відповідає умовам патентоздатності новизна та винахідницький рівень .

У межах даної справи позивачем оскаржується рішення ДСІВ від 17.06.2016 р. № 13038/3А/16 про відмову у видачі патенту на винахід за заявкою № а 2012 13369. З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що 17.06.2016 р. ДП Український інститут інтелектуальної власності під № 13038/ЗА/16 складено висновок, затверджений ДСІВ, а тому набув статусу рішення про відмову у видачі патенту на винахід.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ДСІВ, затвердивши висновок від 17.06.2016 р. № 13038/3А/16 про відмову у видачі патенту на винахід за заявкою № а 2012 13369, діяла у спосіб та у межах повноважень, визначених законодавством України.

Доказів, які б спростували висновки експертизи та, як наслідок, свідчили б про протиправність рішення ДСІВ, позивачем суду не надано. Натомість, наявні в матеріалах справи докази, свідчать про обґрунтованість висновків експертизи, та як наслідок про правомірність оскаржуваного рішення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, колегія суддів зазначає.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Ст. 1167 Цивільного кодексу України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4,5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Втім позивач не довів суду ані факту спричинення моральної шкоди, ані причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та спричиненням моральної шкоди, оскільки суду не надано жодних доказів завдання позивачам фізичного болю, душевних страждань або приниження репутації фізичної особи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку