Ухвала

від 03.12.2018 по справі 5016/53/2011(9/4)

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 5016/53/2011(9/4)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - ОСОБА_4,

боржник - Приватне підприємство "Фаворит Миколаїв",

ліквідатор - арбітражний керуючий Пейчев Віталій Семенович

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду

від 25.09.2017

у складі колегії суддів: Лавриненко Л.В. (головуючий), Лашин В.В., Філінюк І.Г.

за заявою ОСОБА_4

про банкрутство Приватного підприємства "Фаворит Миколаїв"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2018 вперше подану касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі №5016/53/2011(9/4) повернено без розгляду разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2018 повторно подану касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни за вих. №22/2-29320 від 28.11.2017 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі №5016/53/2011(9/4) повернено скаржнику без розгляду разом з доданими до неї матеріалами.

22.10.2018 поштовим відправленням, направленим на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни втретє звернулося з касаційною скаргою за вих. №08/13669 від 10.10.2018 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі №5016/53/2011(9/4) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5016/53/2011(9/4) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.11.2018.

У зв'язку з перебуванням судді Жукова С.В. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5016/53/2011(9/4) визначено колегію суддів у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2018.

З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги, скаржником предметом касаційного оскарження визначено ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2017, якою відмовлено Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013 про ліквідацію Приватного підприємства "Фаворит Миколаїв" в процедурі банкрутства та припинення провадження у справі №5016/53/2011(9/4) та повернено апеляційну скаргу та додані до неї документи скаржнику.

Згідно з частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції з 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, на момент звернення 18.09.2017 Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013 у справі №5016/53/2011(9/4) діяв ГПК України в редакції до 15.12.2017, Розділом XII (статті 91-106) якого було визначено порядок перегляду судових рішень в апеляційному порядку.

Статтею 93 ГПК України в редакції до 15.12.2017 передбачено процесуальні строки подання апеляційної інстанції та унормовано, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 93 ГПК України в редакції до 15.12.2017 визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Положеннями частини 2 статті 261 ГПК України в редакції, яка діє на даний час передбачено як підставу для відмови у відкритті апеляційного провадження подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до правового висновку об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у Постанові від 12.11.2018 у справі №54/239, положення частини 2 статті 261 ГПК України про відмову у відкритті апеляційного провадження після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення поширюються і на судові рішення, які були прийняті відповідно до ГПК України в редакції до 15.12.2017.

В рішенні ЄСПЛ "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

З огляду на такі висновки Європейського суду з прав людини та встановлення національним законодавством присічного строку на апеляційне оскарження судових рішень відповідно до частини 2 статті 261 ГПК України, положення якої за висновком об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у Постанові від 12.11.2018 у справі №54/239, поширюються і на судові рішення, які були прийняті відповідно до ГПК України в редакції до 15.12.2017, Верховний Суд вважає правильними висновки апеляційного суду згідно з ухвалою від 25.09.2017 у справі №5016/53/2011(9/4) про неможливість прийняття до провадження та розгляду по суті апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013, поданої зі спливом строку на апеляційне оскарження більш як на три роки.

Пунктом 2 частини 2 статті 293 ГПК України визначено як підставу для відмови у відкритті касаційного провадження у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) визнання Судом касаційної скарги необґрунтованою, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на таке, Верховний Суд вважає, що правильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права (статей 93, 97 ГПК України в редакції до 15.12.2017) є очевидним та не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування при прийнятті ухвали від 25.09.2017 у справі №5016/53/2011(9/4), а подана Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" касаційна скарга на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі №5016/53/2011(9/4) є необґрунтованою, тому у відкритті касаційного провадження за такою касаційною скаргою слід відмовити на підставі пункту 2 частини 2 статті 293 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статями 234, 235, частиною 1 статті 287, пунктом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

У Х В А Л И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі №5016/53/2011(9/4).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк