Постанова

від 30.11.2018 по справі 820/5327/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року

Київ

справа №820/5327/16

адміністративне провадження №К/9901/63956/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Хохуляка В.В., розглянув касаційну скаргу Бившевої Л.І. (суддя доповідач), Олендера І.Я., Хохуляка В.В. розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2018 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ваго-Рев до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 15.08.2017 задовольнив позов, скасував податкові повідомлення-рішення від 26.08.2016 № 0001351402 та від 03.11.2016 № 0002021402.

Головне управління ДФС у Харківській області 01.09.2017 подало до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2017.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.09.2017 апеляційну скаргу залишив без руху через недоліки (відсутній документ про сплату судового збору в сумі 792 107,30 грн) та надав скаржнику строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Скаржник не сплатив судовий збір та подав до суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору, а у разі неможливості просив продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.10.2017 відмовив скаржнику в задоволенні клопотань про відстрочення сплати судового збору та про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, повторно залишив без руху апеляційну скаргу та встановив скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії ухвали.

Скаржник не сплатив судовий збір та повторно подав до суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору, а у разі неможливості - просив продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.11.2017 відмовив в задоволенні клопотань про відстрочення сплати судового збору та про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернув.

Головне управління ДФС у Харківській області 17.07.2018 вдруге подало до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2017 разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.08.2018 визнав наведені у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави неповажними та залишив апеляційну скаргу без руху, надав скаржнику строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Скаржник подав до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Харківський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 31.08.2018 зазначив про часткове задоволення клопотання відповідача від 22.08.2018 та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, встановив скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 14 днів з моменту отримання копії ухвали.

Скаржник 18.09.2018 подав до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.09.2018 у відповідності до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України відмовив у відкритті апеляційного провадження через те, що визнав неповажними наведені скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник вдруге подав апеляційну скаргу майже через дев'ять місяців після отримання копії ухвали суду від 07.11.2017 про повернення апеляційної скарги. Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судового рішення. Необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів для сплати судового збору також не є поважною причиною пропуску зазначеного строку, оскільки держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, нею встановлених.

Головне управління ДФС у Харківській області подало до суду касаційної інстанції касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що тривалий характер бюджетного процесу, а саме: затвердження видатків Держбюджету, у тому числі для потреб судового оскарження, спричинило подання апеляційної скарги з порушенням строку апеляційного оскарження. Звертає увагу на те, що відповідач не втратив процесуального інтересу до розгляду справи, що підтверджується фактом сплати ним судового збору, незважаючи на недостатнє фінансування.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Олендер І.Я., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І. ухвалою від 18.10.2018 відкрив касаційне провадження у справі, а ухвалою від 12.11.2018 - призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 13.11.2018.

Верховний Суд, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.

За змістом частини першої статті 300 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час постановлення судом оскаржуваної ухвали) позитивне вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено відсутністю підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження, зокрема, поданням апеляційної скарги у строк, установлений частиною першою статті 295 зазначеного Кодексу.

У частині третій статті 298 цього Кодексу передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 цього Кодексу суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції діяв відповідно до зазначеної норми Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки обґрунтовано визнав визначені скаржником підстави для поновлення строку апеляційного оскарження неповажними.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження, з огляду на те, що вказані відповідачем обставини не можна визнати поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення у відповідача права подати апеляційну скаргу) особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 185 зазначеного Кодексу надавала сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.

Частиною другою статті 186 зазначеного Кодексу передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частина друга статті 49 зазначеного Кодексу покладала на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Цій нормі кореспондує і частина друга статті 44 зазначеного Кодексу (у редакції, чинній на час повторного звернення відповідача з апеляційною скаргою).

Таким чином, скаржник мав право оскаржити постанову суду першої інстанції в апеляційному порядку у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк. Цей Кодекс передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження, з огляду на те, що вказані відповідачем обставини не можна визнати поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження.

При цьому суд касаційної інстанції зважає на таке.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Органи ДФС є установами, що фінансуються з Державного Бюджету України.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Ураховуючи наведене та беручи до уваги, що установа чи організація, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, Верховний Суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Оскаржене відповідачем судове рішення від 15.08.2017 у відповідності до вимог частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) набрало законної сили після повернення апеляційної скарги за ухвалою суду від 07.11.2017 - 07.11.2017, а апеляційна скарга подана вдруге 17.07.2018, тобто з моменту набрання законної сили судовим рішенням і до моменту його оскарження минув значний період часу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суд касаційної інстанції вважає, що вказані відповідачем причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип res judicata, що також виключає підстави для визнання причин пропуску строку апеляційного оскарження поважними та відкриття апеляційного провадження.

Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права. Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

І.Я.Олендер

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду