Рішення

від 06.11.2018 по справі 396/1963/15-ц

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/1963/15-ц

Провадження № 2/396/1/18

РІШЕННЯ

Іменем України

06.11.2018 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Шепетько Володимир Іванович

за участю секретаря судового засідання: Очеретньої М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу №396/1963/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ФГ Міф , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, про визнання недійсним та розірвання договорів оренди земельних ділянок та повернення державних актів на право приватної власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування якого посилається на те, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки НОМЕР_1 на підставі свідоцтва на право на спадщину за заповітом від 02.07.2002 року №2639 після смерті її матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, загальною площею 7,03 га ріллі.

07.05.2005 року між ОСОБА_2 і ФГ "Міф" не підписувався договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1, загальною площею 7,03 га, строком на 49 років, так як ОСОБА_2 підписувала незаповнений бланк договору, між ними була усна домовленість про оренду земельної ділянки на 5 років і ОСОБА_2 отримала фактично кошти наперед у розмірі 5 000 грн., а не 50 000 грн., оскільки кошти були необхідні для лікування доньки в той період.

При наданні коштів в розмірі 5 000 грн. голова ФГ "Міф" ОСОБА_4 забрав у ОСОБА_2 оригінал державного акту на право приватної власності на вказану земельну ділянку площею 7,03 га, розташовану на території Іванівської сільської ради Новоукраїнського району, виданий на ім'я ОСОБА_2

Після отримання судової повістки до суду голова ГФ "Міф" почав погрожувати ОСОБА_2 та змусив їїї скласти заповіт , яким вона заповіла земельну ділянку на користь голови ФГ "Міф", про який вона дізналась в 2018 року та який згодом нею було скасовано.

До цього часу голова ГФ "Міф" не повернув державний акт на право власності на цю земельну ділянку.

ОСОБА_2 стало відомо про те, що на умовах оренди земельної ділянки строком на 49 років. а не на 5 років, від її імені укладено договір оренди земельної ділянки лише в квітні 2015 року, коли вона отримала ксерокопію договору оренди на земельну ділянку у відділі Держземагенства, так як голова ФГ "Міф" не надав ОСОБА_2 її оригінал екземпляру договору оренди землі.

Згідно п.9 договору оренди, орендар зобов'язувався здійснюватиорендну плату 1,5% грошової оцінки земельної ділянки на 1 рік, а також п.11 передбачений строк виплати орендної плати із 31 серпня по 31 грудня кожного року, а п.13 договору передбачає перегляд розміру орендної плати 1 раз на 3 роки, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, в т.ч. й внаслідок інфляції.

ФГ "Міф", починаючи з 2008 року, розмір орендної плати не переглядав та не змінював, а також не проводив перерахунок орендної плати, у зв'язку із збільшенням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та не проводив належну оплату по даному договору, тобто систематично порушував умови договору оренди землі.

Просить розірвати договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1 між ОСОБА_2 та ФГ "Міф". зобов'язавши голову ФГ "Міф" повернути державний акт на право власності на землю.

Крім цього, посилається на те, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки НОМЕР_2 на території Іванівської сільської ради Новоукраїнського району, 07.05.2005 року між ОСОБА_2 та ФГ "Міф" не підписувався договір оренди вказаної земельної ділянки загальною площею 7,17 га ріллі, а була усна домовленість про оренду землі на 5 років, і вона отримала наперед грошові кошти в розмірі 5 000 грн., а не 50 000 грн., як стверджує відповідач. так як ці кошти були потрібні для лікування доньки. Принаданні цих коштів голова ФГ "Міф" ОСОБА_4 забрав у неї оригінал державного акту на землю.

Вказаний договір оренди земельної ділянки вона не підписувала, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, про що вона дізналась лише у квітні 2015 року після отримання судової повістки, тому вважає, що строк позовної давності нею пропущено із поажних причин, який просить поновити та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2 та зобов'язати відповідача повернути оригінал державного акту на право власності на землю.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримала із підстав, вказаних у позовній заяві, просить його задовольнити у повному обсязі.

Педставник відповідача ФГ "Міф" ОСОБА_6 позов заперечив у повному обсязі, просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності, позов вважає безпідставним.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2, на праві власності належать земельні ділянки, які фактично перебувають на умовах оренди у ФГ "Міф" (а.с.8-9,13,74,83-85,88 т.1, а.с.8-9,13, т.2).

Згідно висновку експерта (а.с.223-335), підпис у договорі оренди землі НОМЕР_2 від 07.05.2005 року вчинено не ОСОБА_2, а іншою особою.

Згідно висновків експертів (а.с.227,260 т.2, 102,132 т.3), не надано висновку щодо підпису ОСОБА_2 у спірному договорі.

Вирішуючи питання стосовно позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки НОМЕР_2, укладений між ОСОБА_2 та ФГ "Міф", суд виходить із наступного.

Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що вказаний договір орендодавцем ОСОБА_2 не підписувався, отже у даному випадку мав місце дефект волевиявлення, а отже вказаний правочин не мав юридичної сили, й таким чином позовна вимога є обгрунтована.

В той же час представником відповідача заяявлено про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки оспорюваний договір укладено 07.05.2005 року.

При цьому, суд враховує правову позицію ВСУ ( 06.12.2017 р., справа №6-235цс17 ), згідно якої у подібній справі зазначено, що судом не знайдено підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки спадкоємцем після спливу значного строку з моменту укладення правочину.

Зважаючи на письмову заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності (а.с.5 т.2), суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову, у зв'язку із пропуском строку позовної давності без поважних причин, на підставі ст.ст. 256-267 ЦК України.

Визначаючи початок перебігу строку позовної давності, суд зважає також на наступні правові висновки судів вищої інстанції:

- Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше (постанова ВСУ від 16.11.2016 р., справа №6-2469цс16 );

- Для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи з порушенням її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини їх порушення (постанова ВСУ від 29 жовтня 2014 р., справа №6-152цс14 );

- Значення позовної давності полягає у тому, що саме цей інститут цивільного права є однією з гарантій захисту прав і обов'язків особи за національним законодавством України, а саме - визначає стабільність цивільно-правових відносин, виховує та дисциплінує учасників цивільно-правових відносин, є стимулом до активного використання ними власних прав, а з іншої сторони - зміцнює договірну дисципліну (постанова ВСУ від 04.11.2015 р., справа №6-1926цс15 ).

Таким чином, маючи у своєму володінні земельну ділянку значного розміру НОМЕР_2 - 7,17 га, ні сама власник ОСОБА_2, ні її спадкоємець ОСОБА_1, її самостійно не обробляли, що свідчить про те, що земельна ділянка повинна була б перебувати у занедбаному стані, що є неприпустимим для земель сільськогосподарського призначення, й могло потягнути за собою відповідальність за незабезпечення збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, згідно ЗУ "Про охорону земель".

Крім цього, знаючи про наявність у неї земельної ділянки великого масиву, ні сама ОСОБА_2, ні її родичі, не проявляли інтересу до неї, як випливає із пояснень позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_5, що є нелогічним та неправдоподібним.

Судом встановлено та не спростовано стороною позивача, що спірна земельна ділянка систематично оброблялась, на ній вирощувалась сільськогосподарська продукція, про що не могла не знати ОСОБА_2 та члени її сім'ї, оскільки земельна ділянка знаходиться на території Іванівської сільської ради.

Таким чином, ОСОБА_2 як власник земельної ділянки, повинна була добросовісно використовувати свої права та активно здійснювати захист своїх інтересів. При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 протягом тривалого часу - 10 років не виявляли зацікавленості до своєї земельної ділянки, що означає, що останні знали або повинні були знати (довідатися) про фактичне перебування земельної ділянки у користуванні відповідача.

Таким чином, враховуючи дату укладення спірного правочину 07.05.2005 року, початковим строком відліку позовної давності, тобто моментом, з якого ОСОБА_2 повинна була цікавитися долею своєї земельної ділянки, слід вважати кінець 2005 - початок 2005 року, тобто період, в який виплачується орендна плата та/або власники земельних ділянок приймають рішення про спосіб використання земельної ділянки в новий сезон.

Інші доводи сторін не впливають на обгрунтованість висновку суду.

Отже, проаналізувавши основні доводи сторін та їх представників, оцінивши письмові докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого позову, але про необхідність відмови у його задоволенні, у зв'язку із пропуском без поважних причин строку позовної давності.

Стосовнго позовної вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянким НОМЕР_1, суд виходить із того, що позивач ОСОБА_2 отримала орендну плату за вказану земельну ділянку, згідно розписок в сумі 50 тис. грн., суд погоджується із доводами представника відповідача, що вказана сума відповідає умовам договору оренди земельної ділянки, а отже відсутня систематичність несплати орендної плати, що є підставою для відмови у позові.

Також, стороною позивача не доведено, що державні акти на право власності не земельні ділянки знаходяться у відповідача, представник відповідача заперечив вказану обставину, що є підставою для відмови у задоволенні цієї позовної вимоги.

У зв'язку із відмовою у позові, усі судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 141,259-268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області або через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: В. І. Шепетько