Постанова

від 05.12.2018 по справі 904/1795/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2018 року м.Дніпро Справа № 904/1795/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіна О.В. (доповідач)

суддів: Кузнецов В.О., Верхогляд Т.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДЕНСЬКИЙ ПОНЧИК"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018р. у справі №904/1795/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОАГРОТРЕЙД", село Крамарка Магдалинівський район Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДЕНСЬКИЙ ПОНЧИК", м.Дніпро

про стягнення 78865,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоагротрейд" (далі-Позивач) звернувся до Товариства з обмежено відповідальністю "Віденський пончик" (далі-Відповідач), із позовом про стягнення з Відповідача на свою користь заборгованості у розмірі 78865,66 грн. внаслідок не виконання грошового зобов'язання щодо оплати за поставлені товари на підставі договору поставки від 19.01.2017 року за №19010171.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018р. у справі № 904/1795/18 позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОАГРОТРЕЙД" задоволено частково.

Суд стягнув з ТОВ"ВІДЕНСЬКИЙ ПОНЧИК" на користь позивача заборгованість в сумі 78180 грн., відмовивши в решті частини позовних вимог.

          Не погодившись з рішенням суду, відповідач - ТОВ "ВІДЕНСЬКИЙ ПОНЧИК" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що позивачем не було долучено до матеріалів справи жодної товарно-транспортної накладної на підтвердження факту здійснення поставки товарно-матеріальних цінностей на адресу відповідача, у той час як наявні підписи на видаткових накладних не відображують особу підписанта та відповідно не можуть слугувати доказом підтвердження здійснення позивачем своїх зобов»язань за договором поставки № 190117-1 від 19.01.2017року.

          Внаслідок вищезазначених обставин неможливо встановити кількість переданого товару або взагалі підтвердити факт його відвантаження відповідачу, у той час як ТОВ "ВІДЕНСЬКИЙ ПОНЧИК" заперечує, що надані видаткові накладні є належними та допустимими доказами по справі в розумінні чинного законодавства України.

          Апелянт вважає, що Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.2017 року по 09.02.2018 рік, складений між ТОВ «Агро-Ленд+» та ТОВ «Віденський Пончик», не є документом первинної бухгалтерської звітності і не є належним доказом поставки товару.

Крім того, апелянт зазначає, що новий кредитор не довів перехід до нього права вимоги за договором, оскільки відсутні акти приймання-передачі документів за договором відступлення, що підтверджують існування боргу перед первинним кредитором.          

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ « Екоагротрейд».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2018р. апеляційну скаргу було залишено без руху в зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Скаржнику надано строк – 10 днів, з дня вручення копії цієї ухвали, на усунення недоліків.

29.08.2018р. та 31.08.2018р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшли клопотання скаржника про усунення недоліків апеляційної скарги, надані докази сплати судового збору за подання апеляцінйої скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 розгляд апеляційної скарги призначено на 01.10.2018 рік на 15 годину.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

03.10.2018 розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 31 ГПК України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

          На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи № 904/1795/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОАГРОТРЕЙД", село Крамарка Магдалинівський район Дніпропетровська область до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДЕНСЬКИЙ ПОНЧИК", м.Дніпро про стягнення 78865,66 грн., з Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.

                    Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2018 року у справі № 904/1795/18 прийнято до провадження справу за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДЕНСЬКИЙ ПОНЧИК" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018р., у справі №904/1795/18. Розгляд апеляційної скарги здійснити у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно прийняте у відповідності діючого законодавства.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро - Ленд +” (далі- постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІДЕНСЬКИЙ ПОНЧИК” (далі -відповідач, покупець) був укладений договір постачання товару за № 1901017-1 (далі - договір), за умовами якого постачальник приймає на себе зобов'язання виконати поставку товару відповідно до видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору. Покупець зобов"язаний прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов даного Договору.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.2. договору, загальна вартість по цьому Договору розраховується шляхом складання загальних сум вартості окремих партій Товару, що вказані у видаткових накладних на товар.

Згідно з п. 5.1. договору, покупець проводить оплату за кожну партію товару протягом 7 (семи) банківських днів з моменту поставки (дати, зазначеної у видатковій накладній).

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віденський пончик» із позовом про стягнення 78865,66грн., позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Екоагротрейд» посилався на те, що відповідачем не виконано грошове зобов»язання щодо оплати за поставлені товари на підставі договору поставки від 19.01.2017 року № 19010171, право вимоги за яким було відступлено позивачу первинним кредитором на підставі договору №01-Ц від 15.03.2018 року.

Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача підтверджена належними доказами, факт поставки товару не спростовано відповідачем, до позивача, як нового кредитора перейшло право вимоги до відповідача на підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро - Ленд +” та ТОВ "Екоагротрейд" договору відступлення права вимоги за Договором поставки № 190117-1 від 19 січня 2017 року, загальна сума яких складає 78180,00 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро - Ленд +” була поставлена на адресу відповідача продукція на суму 158 865,66 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи, а саме № № 39,40, 41, 42, від 23.01.2018 року (а.с.17-20).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судом встановлено, що відповідач, у порушення умов договору, свої зобов»язання з оплати поставленного товару виконав частково, оплативши поставлений постачальником товар на зальну суму 80 000, 00 грн., не сплативши остаточну грошову суму коштів у розмірі 78 865,66 грн.

15 березня 2018 року між ТОВ "Агро-Ленд+" та ТОВ "Екоагротрейд" (далі, позивач, Цесіонарій) було укладено договір №01-Ц про відступлення права вимоги (цесії), за яким Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором поставки № 190117-1 від 19 січня 2017 року укладеного між Цедентом і ТОВ “Віденський пончик” (п.1).

За п.2 цього договору Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання здійснення оплати за поставлений Товар відповідно до Розділу IV вище зазначеного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору №01-Ц, що до Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання зазначеного вище Договору поставки № 190117-1 від 19 січня 2017 року, загальна сума яких на 15.03.2018 р. складає 78180,00 грн.

Право вимоги, що відступається Цесіонарієві, засвідчується: Договором поставки № 190117-1 від 19 січня 2017 року; Рахунками на оплату товару № 421 від 27.11.2017 р., № 422 від 28.11.2017р, № 424 від 29.11.2017 р., № 42 від 23.01.2018.; Видатковими накладними: № 39 від 23.11.2018 р., № 40 від 23.01.2018 р., № 41 від 23.01.2018 р., №42 від 23.01.2018 р.; Товарно-транспортною накладною № 230118 від 23.01.2018 р.; Актом звіряння від 09.02.2018 р.; Довіреністю №2 від 22.01.2018 р.

Виходячи зі змісту п. 6 Договору Цесії, до Цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків Боржника.

Статтею ст. 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст.517 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом

15 березня 2018 р. ТОВ "Агро-Ленд+" листом № 1503/1 надіслало повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні в порядку ст. 516 ЦК України згідно Договору №01-Ц відступлення права вимоги (цесії) від 15.03.2018 р., після отримання якого право вимагати сплати заборгованості за Договором постачання товару за № 1901017-1 виникає у ТОВ “Екоагротрейд”.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач є боржником перед новим кредитором і з нього на користь позивача підлягає до стягнення сума у розмірі 78180,00 грн., в межах якої Позивач отримав право вимоги до Відповідача за Договором поставки № 190117-1 від 19 січня 2017 року від Первісного кредитора.

При цьому, доводи апелянта про те, що новий кредитор не довів перехід до нього права вимоги за договором, оскільки відсутні акти приймання-передачі документів за договором відступлення, що підтверджують існування боргу перед первинним кредитором є неспроможними, оскільки умовами договору відступлення права вимоги ( п. 4) передбачено, що оригінали документів, зазначених у п.3 цього договору, передаються Цедентом Цесіонарію в момент підписання сторонами цього договору і є його невід»ємною частиною.

Крім того, колегія суддів зауважує, що договір відступлення права вимоги (цесії) від 15.03.2018 р. №01-Ц був укладений також за участю і боржника, а відтак, останній був обізнаний з особою нового кредитора.

Доводи апелянта про те, що Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.2017 року по 09.02.2018 рік, складений між ТОВ «Агро-Ленд+» та ТОВ «Віденський Пончик», не є документом первинної бухгалтерської звітності і не є належним доказом поставки товару, є безпідставними, оскільки окрім акту звіряння взаємних розрахунків, факт поставки товару первинним кредитором підтверджується іншими доказами: видатковими накладними, довіреністю на ім»я повноважного представника відповідача на отримання товару, товарно-транспортними накладними, а також здійсненими відповідачем частковими оплатами за договором.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 275 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає, судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДЕНСЬКИЙ ПОНЧИК" – залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018р. у справі №904/1795/18 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.12.2018року.

Головуючий суддя                                                                       О.В. Березкіна

Суддя                                                                                 В.О.Кузнецов

Суддя                     Т.А.Верхогляд