Рішення

від 06.11.2018 по справі 911/527/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2018 р. Справа № 911/527/17

Господарський суд Київської області у складі колегії: головуючого судді - Яреми В.А., суддів - Рябцевої О.О., Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Енергія"

до Дочірнього підприємства "ФМ ЛожістікДніпро"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС"

2. Дочірнього підприємства "Контейнерний термінал Одеса" Компанії "ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ"

про стягнення 624 689,51 гривень

за участю представників:

від позивача: Подольський В.О. (ордер серії КВ№735665 від 18.09.2018)

від відповідача: Король Д.В. (договір про надання правової допомоги №03/18-К від 01.01.2018)

від третьої особи 2: Костюк Н.С. (довіреність б/н від 02.04.2018)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.02.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Енергія" (далі - ТОВ "Аквілон-Енергія"/позивач) надійшла позовна заява до Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро" (далі - ДП "ФМ Ложістік Дніпро"/відповідач) про стягнення 624 689,51 гривень збитків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що зазнав збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем договору транспортного експедирування №066ТК6 від 05.08.2016, в наслідок чого відбулось пошкодження ввіреного йому товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2017 порушено провадження в справі №911/527/17 та призначено розгляд справи на 20.03.2017.

17.03.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погодився з заявленими позовними вимогами та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судових засіданнях 20.03.2017, 03.04.2017 та 11.04.2017 суд оголошував перерви до 03.04.2017, 11.04.2017 та 15.05.2017 відповідно.

До того ж, ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2017 строк розгляду спору у справі №911/527/17 продовжено на 15 днів.

Водночас, 03.04.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення щодо відзиву відповідача, згідно яких ТОВ "Аквілон-Енергія" повністю не погодився з доводами відповідача стосовно спору.

У судових засіданнях 15.05.2017, 22.05.2017 та 30.05.2017 суд оголошував перерви до 22.05.2017, 30.05.2017 та 06.06.2017відповідно.

06.06.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли клопотання про колегіальний розгляд вказаної справи та залучення до участі у ній Дочірнього підприємства "Контейнерний термінал Одеса" Компанії "ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні 06.06.2017 у задоволенні вказаних вище клопотань судом відмовлено з огляду їх необґрунтованості та оголошено перерву до 20.06.2017.

Водночас, 06.06.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з підстав того, що позовна заява підписана не уповноваженою на те особою, з огляду відсутності доказів на підтвердження повноважень вказаної особи на підписання позовної заяви.

З огляду на приписи процесуального законодавства, чинного на момент подання відповідного клопотання, а також додані до матеріалів справи копії договору про надання правової допомоги від 15.12.2016, ордеру та довіреності №3 від 20.03.2015, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача та відсутність підстав для залишення вказаного позову без розгляду.

У судовому засіданні 20.06.2017 судом оголошено перерву до 04.07.2017.

У судовому засіданні 04.07.2017 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Енергія" оголосив заяву про відвід судді Яреми В.А. від розгляду справи №911/527/17.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2017 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Енергія" про відвід судді Яреми В.А. від розгляду справи №911/527/17 залишено без задоволення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2017 призначено колегіальний розгляд означеної справи.

05.07.2017 згідно автоматичного визначення складу колегії суддів, оформленого протоколом б/н від 05.07.2017, справу №911/527/17 призначено до розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді - Яреми В.А, суддів - Бацуци В.М., Антонової В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2017 прийнято справу №911/527/17 до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Яреми В.А., суддів - Бацуци В.М., Антонової В.М., розгляд справи призначено на 18.07.2017.

У зв'язку з перебуванням суддів Бацуци В.М., та Антонової В.М. у відпустці, у відповідності до результатів автоматичної зміни складу колегії суддів з розгляду справи №911/527/17, оформленої протоколом б/н від 17.07.2017, справу №911/527/17 передано до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді - Яреми В.А., суддів - Янюк О.С. та Чонгової С.І.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2017 прийнято справу №911/527/17 до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Яреми В.А., суддів - Янюк О.С., Чонгової С.І.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2017 розгляд справи відкладено на 01.08.2017.

Водночас, 18.07.2017 та 01.08.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли клопотання про залучення до участі у даній справі Дочірнього підприємства "Контейнерний термінал Одеса" Компанії "ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС"у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні 01.08.2017 у задоволенні вказаних вище клопотань судом відмовлено з огляду їх необґрунтованості та оголошено перерву до 12.09.2017.

У зв'язку з перебуванням судді Янюк О.С. у відпустці, у відповідності до результатів автоматичної зміни складу колегії суддів з розгляду справи №911/527/17, оформленої протоколом б/н від 11.09.2017, справу №911/527/17 передано до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді - Яреми В.А., суддів - Чонгової С.І. та Рябцевої О.О.

Ухвалами господарського суду Київської області від 12.09.2017 прийнято дану справу до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Яреми В.А., суддів - Чонгової С.І., Рябцевої О.О. та призначено розгляд справи на 26.09.2017.

У судовому засіданні 26.09.2017 суд оголосив перерву до 03.10.2017.

Водночас, 12.09.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про призначення у даній справі судової товарознавчої експертизи.

З метою всебічного вирішення спору у даній справі, відтак встановлення розміру завданих позивачу збитків, ухвалами господарського суду Київської області від 03.10.2017 у справі №911/527/17 призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинено провадження в даній справі до отримання висновків експертів.

16.11.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від КНДІСЕ надійшли матеріали справи №911/527/17 та лист №19576-17 від 13.11.2017, зі змісту якого вбачається, що питання винесені на вирішення експертизи не входять до компетенції КНДІСЕ, а ухвала господарського суду Київської області від 03.10.2017 про призначення судової експертизи в даній справі залишена без виконання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2017 поновлено провадження в справі №911/527/17 та призначено її до розгляду на 13.12.2017.

У зв'язку з перебуванням судді Чонгової С.І. у відпустці, у відповідності до результатів автоматичної зміни складу колегії суддів з розгляду справи №911/527/17, оформленої протоколом б/н від 12.12.2017, справу №911/527/17 передано до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді - Яреми В.А., суддів - Рябцевої О.О., Лутак Т.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2017 прийнято дану справу до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Яреми В.А., суддів - Рябцевої О.О., Лутак Т.В.

У судовому засіданні 13.12.2017 суд оголосив перерву до 10.01.2018.

Водночас, відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, що набрав чинності 15.12.2017, (далі -Господарський процесуальний кодекс України), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до ст. ст. 12, 181 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини не доцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

10.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи №911/527/17 за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання.

У судовому засіданні 10.01.2017 представник позивача не заперечив проти розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.01.2018 постановлено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.01.2018, а також запропоновано учасникам справи надати суду додаткові докази, необхідні до вирішення у порядку ст. 182 ГПК України заяви та клопотання, за їх наявності, та встановлено строки для подання таких доказів і клопотань - до 16.01.2018.

10.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про залучення третіх осіб. Відповідно до поданої заяви відповідач просить залучити до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕЛ ЕС Транспорт" (ідентифікаційний код 38368317) та Дочірнього підприємства "Контейнерний термінал Одеса "Компанії "ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ" .

15.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позову заяву, відповідно до якого відповідач не погодився із заявленими позивачем позовними вимогами, а також витратами позивача на надання йому правової допомоги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2018 заяву Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро" про залучення третіх осіб задоволено, залучено до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС" (67500, Одеська обл., Лиманський р-н, смт. Доброслав, проспект 40 річчя Визволення, буд. 2Б, ідентифікаційний код 38368317) та Дочірнє підприємство "Контейнерний термінал Одеса" Компанії "ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ" (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, буд. 1, ідентифікаційний код 31506059) (далі - третя особа 1,2/треті особи), а також відкладено підготовче засідання на 24.01.2018.

Водночас, 10.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про призначення комплексної судової товарознавчої експертизи, у той час як від позивача надійшла заява проти призначення експертизи у даній справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2018 у справі №911/527/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018, зокрема, призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" та зупинено провадження в даній справі до отримання висновків експертів.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро" на ухвалу господарського суду Київської області від 24.01.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 зі справи №911/527/17.

30.08.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшли матеріали справи №911/527/17.

Поряд з тим, 16.05.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" надійшов лист, зі змісту якого вбачається, що ухвалу господарського суду Київської області від 24.01.2018 в даній справі залишено без виконання у зв'язку з несплатою вартості відповідної експертизи, а тому матеріали господарської справи №911/527/17 повернуто.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2018 поновлено провадження в справі №911/527/17 та призначено підготовче засідання на 18.09.2018.

17.09.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача доказів, у задоволенні якого судом відмовлено у підготовчому засіданні 18.09.2018 з огляду на невідповідність вказаного клопотання приписам ст. 81 ГПК України.

До того ж, 17.09.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку судового експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №1-17/09 від 17.09.2018. Відповідне клопотання відповідача судом задоволено.

18.09.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення стосовно спору у даній справі та клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності представника Дочірнього підприємства "Контейнерний термінал Одеса" Компанії "ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ".

18.09.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли клопотання про ухвалення часткового рішення, заява проти проведення експертизи у даній справі, а також заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач виклав більш деталізовано прохальну частину, відповідно до якої просив суд стягнути з Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро":

- 244 207,93 грн вартості втраченого або пошкодженого майна (384 акумуляторів марки Ventura ) та 18 946,87 грн додаткових витрат;

- 313 489,62 грн втраченої вигоди в результаті пошкодження 384 акумуляторів марки Ventura та 42 045,09 грн втраченої вигоди в результаті втрати товарного виду 170 акумуляторів марки Ventura ;

- 2 500,00 грн витрат на проведення оцінки 04.11.2016 та 3 500,00 грн витрат на проведення оцінки 26.01.2017;

- 9 370,34 грн судового збору та 100 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Вказані уточнення судом прийняті до розгляду, у той час як клопотання позивача про ухвалення часткового рішення залишено без задоволення з огляду на відсутність підстав для вчинення вказаної процесуальної дії, яка є правом, а не обов'язком суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2018 відкладено підготовче засідання на 25.09.2018.

24.09.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення стосовно уточнень позовних вимог, відповідно до яких ДП "ФМ Ложістік Дніпро" вказав на повну незгоду із заявленими вимогами позивача з підстав, викладених у відзиві на позов, поданому до суду 15.01.2018.

25.09.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від третьої особи 2 надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності представника Дочірнього підприємства "Контейнерний термінал Одеса" Компанії "ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ".

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2018.

23.10.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення стосовно спору, до яких також додано роздруківки статтей з мережі Інтернет.

Згідно приписів ст. ст. 161, 194, 207 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Так, розгляд справи по суті було розпочато у судовому засіданні 23.10.2018, про що свідчить запис у протоколі відповідного судового засідання.

Водночас, ані разом із заявами по суті - позовною заявою/запереченням на відзив, ані на стадії підготовчого провадження позивачем не заявлено про неможливість подання відповідних пояснень та доказів разом із заявами по суті та надання додаткового строку для їх подання до суду, а тому суд дійшов висновку про залишення без розгляду поданих позивачем додаткових пояснень з доданими до них документами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 06.11.2018.

У судовому засіданні 06.11.2018 після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

05.08.2016 між Дочірнім підприємством "ФМ Ложістік Дніпро"(далі-експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Енергія" (далі-клієнт) укладено договір транспортного експедирування №066ТК6 (далі - договір експедирування), відповідно до якого експедитор зобов'язується за плату і за рахунок клієнта організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних із сухопутним і морським перевезенням вантажу клієнта в ISO-стандартних морських контейнерах через Одеський морський торговельний порт, Іллічівський морський торговельний порт (далі при спільному згадуванні - порти) відповідно до заявки клієнта.

Відповідно до пп. 2.1.4., 3.1.1., 7.1. договору експедирування експедитор зобов'язаний організувати надання комплексу послуг, пов'язаних з виконанням обов'язків вантажовідправника (вантажоодержувача), при виконанні договору перевезення, власними силами або шляхом залучення третіх осіб, у тому числі забезпечити прийом вантажів клієнта для здійснення міжнародних перевезень за зовнішніми ознаками (кількість місць, вага, об'єм, стан упаковки) і супровідними документами, не беручи на себе відповідальності за внутрішній вміст місць або одиниць відвантаження.

Експедитор має право без погодження з клієнтом залучати третіх осіб до виконання своїх зобов'язань за цим договором, а також здійснювати інші юридично значимі дії у відносинах з третіми особами: зберігачами, страховиками, митними брокерами та іншими підприємствами, послуги яких необхідні для належного виконання доручень клієнта по транспортуванні вантажу згідно заявки клієнта. В такому випадку, експедитор несе відповідальність за дії третіх осіб, залучених ним до виконання зобов'язань за цим договором, як за свої власні.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016 включно (а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення), і автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік за умови, що жодна із сторін не надішле письмового повідомлення (рекомендованим листом з повідомленням або нарочним) про припинення договору, який повинен бути одержаний іншою стороною не пізніше ніж за тридцять календарних днів до закінчення терміну дії договору.

Згідно підписаної сторонами до договору заявки на перевезення вантажу у міжнародному сполученні №2 сторонами погоджено перевезення відповідачем вантажу - Lead acid battery, вагою 21 174,30 кг, за маршрутом: Nanjing - Odessa - Kiev. До того ж сторонами погоджено, що вантажовідправником є Anhui Xinneng Power Technology Co LTD, China, а також необхідний тип рухомого складу і кількість транспортних засобів - 1х20 футовий контейнер (морське перевезення) + контейнеровоз (автомобільне перевезення).

Копії вказаних вище договору експедирування та заявки наявні в матеріалах.

Поряд з тим, погоджений до перевезення вантаж - акумулятори марки Ventura був придбаний позивачем за контрактом №1126/15 твід 26.11.2015, укладеним ТОВ "Аквілон-Енергія" та Anhui Xinneng Power Technology Co LTD, копії якого разом зі специфікацією до вказаного договору та первинних документів стосовно оплати товару за ним наявні в матеріалах справи.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії пакувального листа вантажовідправника та продавця за контрактом №1126/15 твід 26.11.2015 Anhui Xinneng Power Technology Co LTD позивачу передано акумулятори марки Ventura у кількості 1 290 ящиків загальною вагою 21 174,30 кг.

На виконання умов договору експедирування та заявки, відповідачем організовано перевезення вантажу позивача за маршрутом Нанкін (КНР) - Одеса - Київ, для виконання якого, для морського перевезення, відповідачем залучено M&р Chine Limited відповідно до контракту №29/07/2016-Ros, укладеного відповідачем із вказаною особою. Копія контракту наявна в матеріалах справи.

Згідно наявних в матеріалах справи копій транспортних документів - СМR №0002701 від 12.10.2016 та коносаменту - ОCEANBILLOFLADING №MWNJODF/16080663FD від 25.08.2016 вантаж перевозився в контейнері ZIMU2912275.

Відповідно до наявної в матеріалах справи виписки з системи CTIS ДП КТО відносно контейнера ZIMU2912275, а також пояснень учасників справи, вантаж позивача прибув в порт Одеси 28.09.2016, а з 29.09.2016 до 14.10.2016 зберігався в порту Дочірнім підприємством "Контейнерний термінал Одеса" Компанії "ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ" відповідно до договору №141161/К від 17.09.2014, укладеним вказаною особою із відповідачем, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рахунку №32500 від 18.10.2016. Копія вказаного договору також наявна в матеріалах справи.

Надалі, вантаж з порту був доставлений позивачу 17.10.2016 залученим відповідачем перевізником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС" на підставі договору про організацію перевезень автомобільним транспортом №059/14 від 25.11.2014.

Обставини здійснення перевезення вантажу позивача із вказаною вище логістикою підтверджується також СМR №0002701 від 12.10.2016 та коносаментом №MWNJODF/16080663FD від 25.08.2016.

За твердженням позивача, 17.10.2016 під час прийняття вантажу в пункті розвантаження було виявлено намокання товару в кількості 608 одиниць в асортименті, що підтверджується відміткою представника позивача на обороті CMR №0002701 від 12.10.2016, а також актом розбіжностей по розвантаженні продукції (товарів) по кількості/якості/комплектності №17/10/62 від 17.10.2016, підписаним представниками позивача та представником перевізника - водієм ОСОБА_8

27.10.2016 за замовленням позивача Київською торгово-промисловою палатою складено акт експертизи №I-1393, відповідно до якого із наданих на експертизу 1 290 ящиків встановлено: повне намокання 192 ящиків, в яких виявилось 384 електричних свинцевих акумулятора - не придатних для використання за цільовим призначенням, а також зі 194 ящиків - втрату товарного виду 170 акумуляторів внаслідок потрапляння на них вологи. Решта ж акумуляторів, за висновками експертизи, без видимих слідів ушкодження. Копія вказаного акту експертизи з детальним описом та фотофіксацією всіх виявлених фактів наявні в матеріалах справи.

Надалі, за замовленням позивача, для визначення розміру майнової шкоди на підставі документів за вищевказаною експертизою суб'єктом оціночної діяльності ПП Аверті проведено незалежну оцінку розміру майнового збитку, нанесеного позивачу в результаті пошкодження акумуляторних батарей марки Venturaу кількості 608 одиниць.

За результатами відповідної оцінки позивачу надано звіт, відповідно до якого розмір матеріального збитку становить 795 884,00 грн, що підтверджується відповідно наявною в матеріалах справи копією звіту про оцінку майна від 04.11.2016.

Після детального вивчення вказаного вище звіту, на замовлення позивача оцінювачем ФОП ОСОБА_9 надано висновок про вартість майна від 26.01.2017 станом на 17.01.2017, відповідно до якого розмір матеріального збитку складає 618 689,51 грн. Копія відповідного звіту про оцінку вартості майна №03-01 від 26.01.2017 наявна в матеріалах справи.

Водночас, 09.11.2016 позивач звернувся до відповідача з претензією №455 про відшкодування суми завданого збитку у розмірі 795 884,00 грн, на яку відповідач відповіді не надав та викладені в ній вимоги не задовольнив. Копія претензії разом з доказами її надіслання відповідачу наявна в матеріалах справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем договору транспортного експедирування №066ТК6 від 05.08.2016 відбулось пошкодження належного позивачу товару - акумуляторів Ventura, а тому відповідачем завдано позивачу збитків, зокрема 244 207,93 грн вартості втраченого або пошкодженого майна (384 акумуляторів марки Ventura ), які позивач просить стягнути з відповідача з підстав ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.

Заперечуючи проти заявленого позову, відповідач посилається на відсутність складу господарського правопорушення з огляду на те, що згідно законодавчих приписів та умов договору експедитор звільняється від відповідальності за неналежне виконання або невиконання зобов'язання, якщо воно стало наслідком форс-мажорних обставин, про настання яких, за доводами відповідача, він повідомляв ТОВ "Аквілон-Енергія" електронними листами та надав копію сертифікату №7207 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 18.01.2017, виданого Одеською регіональною ТПП.

В розрізі вказаних обставин відповідач зазначив, що в період зберігання Дочірнім підприємством "ГПК Україна" Компанії "ГПК Гамбург Порт Консалтинг ГмбХ" вантажу позивача в порту Одеси - 12 та 13 жовтня 2016 року, у зв'язку з погіршенням погодних умов, зокрема сильним дощем, шквальним вітром, штормом, підняттям рівня моря та високим нагнітом води порт був закритий та контейнерний термінал було підтоплено, в підтвердження чого відповідачем надано копії листа Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів №410/04-114 від 13.10.2016 та електронного листування.

До того ж, відповідач зауважив, що позивачем порушено приписи ст. 933 Цивільного кодексу України та п. 2.2.1 укладеного між сторонами договору експедирування стосовно надання відповідачу повної інформації про товар, його маркування позивачем, що призвело до псування вантажу саме з вини позивача та унеможливило надання експедиторських послуг відповідачем.

Також, заперечуючи проти позову, відповідач посилається на відсутність доказів на підтвердження розміру збитків, зазначаючи про порушення положень Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю та якістю (далі - Інструкції П-6 та П-7) під час приймання позивачем вантажу та, надалі, складення акту розбіжностей від 17.10.2016 і акту експертизи Київської торгово-промислової палати №I-1393 від 27.10.2016.

В розрізі відповідних доводів відповідач зазначив, що документів на підтвердження належної кваліфікації у приймаючих зі сторони позивача осіб не надано, а вказані вище акти не містять передбачених Інструкціями П-6 та П-7 реквізитів та відомостей, а також самого посилання на відповідні інструкції.

До того ж, відповідач вказав, що надані позивачем звіти про оцінку завданих збитків не відповідають законодавчим вимогам, а матеріали справи не містять копій кваліфікаційних свідоцтв суб'єктів оціночної діяльності, що здійснювали відповідні оцінки та складали акти.

Окрім того, відповідач зазначив, що розрахунок розміру збитків слід здійснювати з урахуванням вартості вантажу згідно інвойса, у разі чого вартість пошкодженого вантажу, за підрахунками відповідача, може складати 229 021,57 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведено належними, достовірним, достатніми та допустимими доказами як сам факт пошкодження товару, так і розмір майнового збитку від його пошкодження.

Згідно наданих Дочірнім підприємством "Контейнерний термінал Одеса" Компанії "ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ" пояснень 12-13 жовтня 2016 року на території та в акваторії Одеського морського порту спостерігалися надзвичайні (екстримальні) погодні умови, як наслідок вантаж акумуляторних батарей, власником якого є ТОВ "Аквілон-Енергія", знаходився в контейнері із номером ZIMU2912275 та опинився в зоні підтоплення, про що оператор повідомив всіх своїх клієнтів - лінійних агентів та експедиторів.

Надалі, як зауважила третя особа 2, після отримання від відповідача претензії стосовно відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок намокання товару, 19.12.2016 Дочірнім підприємством "Контейнерний термінал Одеса" Компанії "ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ" отримано від Одеської регіональної Торгово-промислової палати сертифікат №7096 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за яким було підтверджено настання відповідних обставин, що унеможливили виконання третьої особою договірних зобов'язань перед відповідачем.

З огляду вище викладених обставин та доводів, як відповідач, так і третя особа зауважили на відсутності ознак правопорушення з боку будь-кого з учасників перевезення вантажу у контейнері з номером ZIMU2912275, як наслідок - відсутності підстав для задоволення вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши заключне слово сторін, суд дійшов таких висновків.

Приписами ст. ст. 11, 22 Цивільного кодексу України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Приписами статей 224, 225 ГК України, що кореспондують із ст. 22 ЦК України, унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої вищевказаними нормами законодавства, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Так, наявність протиправної поведінки і вини відповідача позивач обґрунтовує тим, що внаслідок недбалої бездіяльності відповідача щодо виконання договірного обов'язку в частині безпечного перевезення належного позивачу вантажу, яке б гарантувало схоронність вказаного вантажу та відвернення загрози його пошкодження, сталося замокання акумуляторів.

Приписами статей ст. 173, 193 Господарського кодексу України встановлено, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України, що кореспондує зі ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Приписами статті 909 Цивільного кодексу України, що кореспондує зі статтею 307 Господарського кодексу України, передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно статті 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

За змістом вищевказаних нормативних присів, збитки, що завдані клієнтові невиконанням або неналежним виконанням обов'язків експедитора іншими, залученими ним особами (безпосередніми виконавцями), підлягають стягненню з експедитора.

За змістом статей 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пп. 2.1.7. та 5.2.3 договору експедирування при необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов'язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі, якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти нас вій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим.

В усіх інших випадках експедитор несе відповідальність за втрату або пошкодження вантажу клієнта до здачі вантажу клієнта в пункт відповідно до заявки, але не більше встановленого цим договором ліміту відповідальності експедитора в розмірі 2 000 000,00 грн за кожен випадок нанесення збитків клієнту.

З огляду наведеного, підписання відповідачем, як експедитором, договору експедирування та заявки на перевезення вантажу у міжнародному сполученні №2, як і вчинення в подальшому дій на виконання вказаного правочину та заявки, у тому числі прийняття товару до перевезення, без будь-яких зауважень стосовно їх положень та умов, за своїм правовим наслідком породжує для ДП "ФМ Ложістік Дніпро" обов'язок належного виконання своїх договірних зобов'язань, зокрема, в частині збереження та доставки ввіреного йому вантажу в цілісності, без пошкоджень.

Відповідно до встановлених обставин справи, які не заперечуються сторонами по справі, для виконання своїх договірних обов'язків перед позивачем ДП "ФМ Ложістік Дніпро" залучено третіх осіб для перевезення вантажуморським та автомобільним транспортом, а також для зберігання вантажу в морському порту Одеси.

Так, сторони і третя особа також не заперечили, що під час зберігання вантажу позивача в порту третьою особою відбулось підтоплення частини контейнерного терміналу, у якому виявився також контейнер ZIMU2912275 з вантажем позивача.

Втім, як слідує з матеріалів, відповідач ввірений йому для перевезення товар доставив позивачу у пошкодженому вигляді - намоклим, що підтверджується складеним позивачем за участі представника перевізника актом розбіжностей від 17.10.2016 та складеним Київською торгово-промисловою палатою актом експертизи №I-1393 від 27.10.2016.

Посилання ж відповідача на невідповідність вказаних актів вимогам Інструкціями П-6 та П-7 стосовно порядку їх складення та повноваження осіб, які беруть участь у прийманні товарів, визнаються судом неспроможними, позаяк сфера дії відповідних підзаконних нормативно-правових актів не поширює свою дію на спірні у даній справі правовідносини, що склались між позивачем, як клієнтом, та відповідачем, як експедитором, та врегульовані спеціальними законодавчими приписами.

До того ж, акт експертизи №I-1393 від 27.10.2016 надано Київською торгово-промисловою палатою за заявою позивача в межах повноважень, наданих законом, зокрема ч. 1 ст. 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , згідно якої торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Таким чином, посилання відповідача на порушення норм закону під час складення акту експертизи належних позивачу акумуляторів, що перевозились відповідачем, а також необхідність підтвердження повноважень експерта торгово-промислової палати, визнаються судом безпідставними.

Доводи відповідача стосовно порушення позивачем законодавчих та договірних положень в частині надання експедитору повної інформації про товар, маркування вантажу, що, на думку відповідача, призвело до псування вантажу саме з вини позивача, оцінюються судом критично з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 3.1.6. договору експедирування експедитор має право не приступати до виконання обов'язків за договором до отримання від клієнта всіх необхідних документів та інформації щодо властивостей вантажу та умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором.

Так, підписана сторонами заявка на перевезення вантажу у міжнародному сполученні №2 містить відомості, зокрема, стосовно виду товару - Lead acid battery, та необхідного типу рухомого складу - 1х20 футовий контейнер (морське перевезення).

До того ж, укладений між сторонами договір експедирування також містить умови щодо перевезенням вантажу клієнта в ISO-стандартних морських контейнерах.

Таким чином, з огляду вище вказаних норм закону та положень договору, прийняття відповідачем до перевезення вантажу позивача в морському порту Нанкін (КНР) без жодних зауважень стосовно вантажу та необхідної до його перевезення документації, у тому числі маркування контейнера, свідчить про його погодження з інформацією про вантаж та прийняття до перевезення відповідного вантажу разом з відповідальністю за його збереження.

Стосовно ж доводів відповідача про відсутність його вини в замоканні вантажу позивача з огляду на наявність обставин непереборної сили, що відповідно підтверджується наданим відповідачу Одеською регіональною ТПП сертифікатом №7207 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 18.01.2017, слід зазначити таке.

Зі змісту спірних у даній справі правовідносин та покладених в основу заявленого позову нормативних підстав слідує, що відповідальність експедитора побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов'язаної сторони, а тому обов'язок доведення наявності обставин, що звільняють від відповідальності за не збереження вантажу лежить саме на відповідачі.

Відповідно до ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до пп. 6.1., 6.2. договору експедирування сторона звільняється від відповідальності за невиконання або не належне виконання своїх обов'язків за цим договором, якщо доведе, що таке невиконання (неналежне виконання) було викликано обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), які сторона не могла передбачити і запобігти ніякими розумними засобами та способами (стихійні лиха, акти, дії або бездіяльність органів влади та ін.).

Сторона, яка зазнала впливу форс-мажорних обставин, повинна протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виникнення таких обставин письмово повідомити іншу сторону про неможливість виконання (належного виконання) своїх зобов'язань за договором. У повідомленні має міститися: характер обставин непереборної сили, їх вплив на виконання стороною своїх зобов'язань, очікувані терміни продовження виконання стороною своїх зобов'язань. До повідомлення має бути додана довідка (інший документ), видана Торговою (Торгово-промисловою) палатою або іншим компетентним органом (організацією) у відповідній державі. Неподання такого повідомлення та довідки (іншого документа), виданого Торговою (Торгово-промисловою) палатою або іншим компетентним органом (організацією) у відповідній державі, позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини.

За приписами статтей 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, відповідачем зауважено, що обставини непереборної сили виникли 12-го, 13-го жовтня 2016 року за складних погодних умов та шторму в Одеському порту, який був закритий у зв'язку з відповідним обставинами.

Однак, суду не надано належних та допустимих доказів звернення відповідача до позивача у передбачений договором строк - до 15.10.2016 включно, з повідомленням про настання обставин непереборної сили, що унеможливили виконання відповідачем договірного обов'язку стосовно забезпечення схоронності вантажу, з обов'язковим наданням документу, що засвідчує вказані обставини.

Надані ж відповідачем копії електронного листування з позивачем містять відомості лише стосовно строків поставки вантажу, що лежить поза межами предмету вказаного спору, у той час як жодних відомостей щодо повідомлення відповідачем позивача про можливі пошкодження/несхоронність вантажу вказане листування не містить.

Що ж до виданого відповідачу 18.01.2017 сертифікату Одеської регіональної ТПП №7207, то суд не приймає відповідний сертифікат, як належний та допустимий доказ наявності обставин непереборної сили в розрізі предмету спору у даній справі, з огляду на те, що вказаний документ виданий за заявою відповідача від 12.01.2017, тобто більше ніж через три місяці після настання обставин поганих погодних умов у порту Одеси, на які відповідач посилається, як на форс-мажор, а також містить висновок щодо неможливості виконання відповідачем зобов'язання в зазначений термін, попри те як предметом дослідження за спором у даній справі є належне виконання відповідачем зобов'язань щодо схоронності ввіреного йому вантажу.

До того ж, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів вчинення ним дій щодо збереження і схоронності вантажу позивача будь-якими розумними засобами та способами під час його зберігання в морському порту Одеси, як-то: перевірка виконання оператором зобов'язань по технологічно правильному розміщенню контейнера ZIMU2912275 та/або надання порту інструкцій по переміщенню контейнера у відповідне безпечне місце зберігання.

В розрізі вказаного, суду також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин технологічно вірного та безпечного розміщення контейнера ZIMU2912275 з вантажем позивача.

Отже, посилання відповідача на відсутність його вини у замоканні акумуляторів з огляду на форс-мажорні обставини визнаються судом доказово необґрунтованими.

За таких обставин, оскільки відповідач ввірений йому для перевезення вантаж доставив позивачу у пошкодженому намоклому вигляді, суд дійшов висновку про обґрунтованість посилань позивача на протиправність поведінки відповідача, що полягає у незабезпеченні схоронність товару під час його перевезення, так і наявність вини останнього у вказаних обставинах.

Щодо розміру заподіяної позивачу матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За приписами ст. ст. 74, 98, 101 ГПК України докази встановлюються, зокрема, такими засобами, як висновки експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Так, згідно долученого відповідачем до матеріалів справи висновку судового експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №1-17/09 від 17.09.2018 розмір матеріальної шкоди, заподіяної ТОВ Аквілон-енергія внаслідок пошкодження акумуляторів, поставлених за договором №1126/15 від 26.11.2015, згідно коносамента №MWNJODF/16080663FD від 25.08.2016, СМR накладної №0002701 від 12.10.2016 та інвойсу №О160621 від 20.06.2016, виходячи з представлених документів та вихідних даних стосовно вищенаведених акумуляторів, становить 244 144,55 грн.

Вказаний вище висновок наданий на замовлення відповідача атестованим судовим експертом Дуць Д.Л. та відповідає вимогам ст. ст. 98, 101 ГПК України, у тому числі стосовно того, що висновок підготовлено для подання до суду, а також обізнаності експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

З огляду вищенаведеного, суд дійшов висновку, що доводи позивача стосовно розміру завданої йому матеріальної шкоди внаслідок незбереження вантажу під час перевезення частково обґрунтовані у розмірі 244 144,55 гривень.

Надані ж позивачем звіт про оцінку майна від 04.11.2016 та звіт про оцінку вартості майна №03-01 від 26.01.2017 судом не взято до уваги при встановленні розміру збитків, оскільки вказані звіти не відповідають вимогам до засобів доказування, у тому числі до висновків експерта, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, як в редакції, чинній станом на момент винесення ухвалення вказаного рішення, так і в редакції станом на момент звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Водночас, оскільки відповідачем порушено договірні обов'язки в частині схоронності вантажу та збереження його від замокання, у результаті чого майно позивача було частково знищено та частково пошкоджено, суд дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача та завданими позивачу збитками.

Враховуючи наведене вище, а також доведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків в порядку ст. 22 ЦК України, 224, 225 ГК України, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 244 207,93 грн вартості втраченого або пошкодженого майна (384 акумуляторів марки Ventura ) підлягає частковому задоволенню у розмірі 244 144,55 грн.

Вимоги ж позивача про стягнення з відповідача 18 946,87 грн додаткових витрат та 6 000,00 грн витрат на проведення оцінки 04.11.2016 і 26.01.2017, як збитків з підстав ст. 22 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України, задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем нормативно та доказово не обґрунтовано наявності як протиправної поведінки і вини відповідача, так і причинно-наслідкового зв'язку, які б призвели до понесення позивачем відповідних витрат.

Що ж до вимог позивача про стягнення з відповідача 313 489,62 грн втраченої вигоди в результаті пошкодження 384 акумуляторів марки Ventura та 42 045,09 грн втраченої вигоди в результаті втрати товарного виду 170 акумуляторів марки Ventura , слід зазначити таке.

В обґрунтування наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування упущеної вигоди позивач посилається на ті ж обставини та доводи, що викладені ним в обґрунтування понесення реальних збитків.

Позивач зауважив, що доказом можливого отримання ним прибутку від реалізації знищеного/пошкодженого товару, на який він розраховував, та, відповідно, розміру вказаного прибутку є долучені до матеріалів справи документи про реалізацію частини товару, що перевозився в одному контейнері та виявився непошкодженим.

До того ж, в підтвердження розміру упущеної вигоди позивач також посилається на звіти про оцінку вартості майна, на які позивач, відповідно, посилався в обґрунтування розміру реальних збитків.

З системного аналізу законодавчих та договірних положень, у тому числі ст. 22 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України, слідує, що у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі реалізації акумуляторів.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Втім, належних та допустимих доказів реальності неодержаних позивачем та заявлених до стягнення доходів у загальній сумі 355 534,71 грн суду не надано, як і не надано доказів вжиття позивачем заходів, спрямованих на одержання наведеної суми коштів у якості прибутку, що також свідчить про доказову непідвердженість понесення позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди у заявленому розмірі.

Посилання ж позивача на документи щодо реалізації непошкодженої частини товару (тієї ж марки, виду, партії та технічної характеристики) визнаються неспроможними з огляду на те, що вказані документи не засвідчують виникнення з передбачених законодавством підстав: у позивача - обов'язку щодо передачі, а у третіх сторін (ймовірних покупців) - права на отримання тієї частини акумуляторів, що була втрачена та пошкоджена.

Також, судом критично оцінюються посилання позивача на звіти про оцінку вартості майна з огляду їх невідповідності вимогам, встановленим Господарським процесуальним кодексом України до засобів доказування, у тому числі як до висновків експерта.

Таким чином, оскільки доводи стосовно упущеної вигоди є теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин наявності як упущеної вигоди і її розміру, так і причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і вказаним розміром очікуваного доходу позивача.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків - упущеної вигоди, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідачів 313 489,62 грн втраченої вигоди в результаті пошкодження 384 акумуляторів марки Ventura та 42 045,09 грн втраченої вигоди в результаті втрати товарного виду 170 акумуляторів марки Ventura .

У відповідності до статті 129 ГПК України, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, витрати обох сторін на професійну правничу допомогу, як такі, що доведені відповідно до ст. ст. 126, 129 ГПК України, у тому числі стосовно розміру передбаченого умовами договору гонорару адвоката, покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Зустрічні ж заперечення сторін стосовно вищевказаних витрат судом не приймаються до уваги з огляду на їх невідповідність наявним в матеріалах справи документам (договори про надання правової допомоги, рахунки, платіжні доручення) на підтвердження понесення вказаних витрат кожною зі сторін та їх розміру, що до того ж визначений у договорах про надання правової допомоги як тверда ставка гонорару адвоката.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 72-77, 98, 101, 126, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 22, 627, 629, 909, 929 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 219, 224, 225, 308 Господарського кодексу України, Законом України Про транспортно-експедиторську діяльність ,

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Енергія" до Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро" про стягнення 624 689,51 гривень задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро" (08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Незалежності, буд. 2/2, ідентифікаційний код 20071893) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Енергія" (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 48/28 А, кв. 24, ідентифікаційний код 34818612) 244 144 (двісті сорок чотири тисячі сто сорок чотири) грн 55 коп. збитків вартості втраченого, пошкодженого або знищеного майна (384 акумуляторів марки Ventura ), 3 662 (три тисячі шістсот шістдесят дві) грн 17 коп. судового збору та 39 082 (тридцять дев'ять тисяч вісімдесят дві) грн 54 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Енергія" (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 48/28 А, кв. 24, ідентифікаційний код 34818612) на користь Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро" (08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Незалежності, буд. 2/2, ідентифікаційний код 20071893) 6 092 (шість тисяч дев'яносто дві) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.12.2018.

Головуючий суддя В.А. Ярема

Судді О.О. Рябцева

Т.В. Лутак