4/1469-20/195
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
08.08.06 Справа№ 4/1469-20/195
За позовом: Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради», м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський КІОЦ-ТРАНС», м.Львів
про стягнення 15 636,94 грн.
Суддя Манюк П.Т.
При секретарі Кравець В.П.
Представники:
від позивача: Гнідь В.М. - представник.
від відповідача: Лотоцький Д.О. - представник
Зміст ст.22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.
Суть спору.
Позов заявлено Львівським комунальним підприємством «Агенція ресурсів Львівської міської ради»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський КІОЦ-ТРАНС»про стягнення 15 636,94 грн.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив, в якому позовні вимоги заперечив.
Повний текст рішення підписаний та направлений сторонам 17.08.2006 року.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
09.09.1999 року між ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради” (позивач), яке являється балансоутримувачем будинку № 5 на вул. Л.Українки у м.Львові та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський КІОЦ-ТРАНС»(відповідач) укладено договір № 6938 на оренду нежитлових приміщень площею 478,1 м2 за адресою: м.Львів, вул. Л.Українки, 5.
01.11.2002 року на між ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради»та ЛМКП “Львівтеплоенерго” укладено договір № 3665 Г про постачання теплової енергії в гарячій воді на опалення будинку № 5 на вул. Л.Українки у м.Львові.
З дня укладення даного договору теплова енергія до будинку № 5 по вул.Л.Українки у м.Львові постачалась в необхідному об”ємі та проплачувалась позивачем як субпостачальником відповідно до виставлених ЛМКП “Львівтеплоенерго” рахунків.
Протягом січня 2002 року –квітня 2006 року, Позивачем, на адресу Відповідача, скеровувались рахунки-квитанції про отриману відповідачем теплову енергію та вартість за її використання, однак відповідач не проводив оплати за отриману енергію.
На адресу Відповідача направлені претензії, які залишені без відповіді.
На момент звернення позивача з позовом до суду сума заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію становить 15 636,94 грн.
У представленому відзиві відповідач позовні вимоги заперечив покликаючись на те, що нежитлові приміщення будинку № 5 на вул.Л.Українки не забезпечувались тепловою енергією, яка б відповідала вимогам діючих Правил користування тепловою енергією, між сторонами відсутній договір на постачання теплової енергії. Теплопостачання в приміщення, які використовуються відповідачем фактично було припинено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити виходячи із наступних мотивів.
Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення спірних відносин, цивільні права та обов‘язки виникають з підстав передбачених законодавством, а також із дій громадян та організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права та обов‘язки.
Відповідно до статті 161 ЦК УРСР, 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов»язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що згідно договору оренди від 09.09.1999 року № 6938, Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський КІОЦ-ТРАНС» орендує нежитлові приміщення площею 478,1 м2 за адресою: м.Львів, вул. Л.Українки, 5.
Починаючи з листопада 2002 року позивач, на підставі Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2002 року № 3665/Г, укладеного з ЛМКП “Львівтеплоенерго” надає теплову енергію користувачам приміщень в будинку № 5 на вул. Л.Українки у м.Львові. Обсяги постачання теплової енергії для п‘яти користувачів, які знаходяться у вказаному будинку, визначені додатком № 1 до вказаного Договору, відповідно до якого опалювальна площа, що використовується відповідачем становить 286, 30 кв.м., а максимальне теплове навантаження становить 0,01500 Гкал/год. Обсяг теплової енергії, поставленої ЛМКП „Львівтеплоенерго” з метою опалення приміщень, які використовує відповідач, вказано в щомісячних рахунках, які виставлялися позивачу (копії яких долучені до матеріалів справи).
На виконання умов договору про постачання теплової енергії, позивачем проведено оплату за поставлену ЛМКП „Львівтеплоенерго” теплову енергію згідно вказаних рахунків, на підставі платіжних доручень про сплату ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради»за теплову енергію, копії яких долучені до матеріалів справи, та як вбачається із акту звірки розрахунків станом на 26.07.2006 року, підписаним керівниками позивача та ЛМКП „Львівтеплоенерго” у нього відсутня заборгованість перед ЛМП „Львівтеплоенерго”.
Доводи відповідача про те, що приміщення на вул. Л.Українки, 5 не забезпечувалось тепловою енергією, не можна вважати обґрунтованими, оскільки як вбачається з актів приймання-передачі теплової енергії між позивачем та іншими споживачами, які знаходяться в будинку № 5 на вул. Л.Українки у м.Львові теплова енергія протягом опалювальних сезонів 2002-2006 років подавалась з дотримання графіка, та жодних претензій щодо якості поданої теплової енергії не було.
Крім цього, до матеріалів справи долучені акти про включення системи теплопостачання в приміщеннях на вул. Л.Українки, 5.
Як вбачається із листа ЛМКП „Львівтеплоенерго” від 13.05.2003 року № 09-1396, приміщення ТзОВ „КІОЦ-ТРАНС” на вул. Л.України, 5 відключенню від загальнобудинкової системи центрального опалення не підлягає. Відсутність договору про постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем не спростовує факту надання відповідачеві вказаних послуг та необхідності проведення ним оплати за фактично отриману теплову енергію.
Доводи відповідача про те, що якість теплової енергії, яка йому поставлялася не відповідає вимогам, жодними доказами не підтверджені.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем представлено суду достатньо доказів невиконання відповідачем своїх зобов»язань, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на нього в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 161 ЦК УРСР, ст. ст. 11, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задоволи повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський КІОЦ-ТРАНС»(79008, м.Львів, вул. Л.Українки, 5, код ЄДРПОУ 30822871) на користь Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради»(79008, м.Львів, вул. Староєврейська, 7а, код ЄДРПОУ 30823414) суму в розмірі 15 911, 31 грн. з них:
- 15 636,94 грн. боргу;
- 156, 37 грн. держмита;
- 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України
Суддя Манюк П.Т.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2006 |
Оприлюднено | 27.08.2007 |
Номер документу | 78313 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Манюк П.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні