Ухвала

від 27.11.2018 по справі 813/2742/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/2742/18

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

27 листопада 2018 року м. Львів

11 год. 14 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й,-Д.М., представників позивача Чоботар Є.О., Потічної Н.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні питання про закриття провадження у адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дулібяник твіт компані БРАТТО до державного реєстратора Бориславської міської ради Раєвої Яніни Євгенівни, третя особа на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Дрогобицький завод автомобільних кранів про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дулібяник твіт компані "БРАТТО" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державного реєстратора Бориславської міської ради Раєвої Яніни Євгенівни, третя особа на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Дрогобицький завод автомобільних кранів", про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття рішень за індексними номерами 38969018 та 38967095 від 26.12.2017; визнання протиправними та скасування рішення за індексним номером 38969018 від 26.12.2017 щодо реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 4621286500:05:000:0210, загальною площею 0,0746га та рішення за індексним номером 38967095 від 26.12.2017 щодо реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 4621286500:05:000:0209, загальною площею 3,5097 га за суб'єктом ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів".

Позивачем також у прохальній частині позовної заяви зазначено про необхідність витребування відповідних реєстраційних справ. Разом з тим, з метою уточнення які саме реєстраційні справи просить витребувати позивач зазначене клопотання слід розглянути у підготовчому судовому засіданні за участю сторін.

Підставою позову зазначено протиправність дій державного реєстратора щодо реєстрації права власності на земельні ділянки за суб'єктом ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів", оскільки враховуючи вимоги чинного законодавства та фактичні обставини справи такі порушують законні права позивача, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 20.07.2018 відкрито провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 25.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 27.11.2018 судом поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Представник позивача Чоботар Є.О. щодо закриття провадження у справі покликався на розсуд суду, а представниця Потічна Н.Ю. - заперечила.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Третя особа явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавала.

Суд вирішуючи питання про закриття провадження у справі керується таким.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України вказав: фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) . Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, встановленим законом .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративною справою, у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. В свою чергу, публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб'єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

З огляду на наведене, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі №911/488/18 зазначила, що відповідно до п. 1 ч. 1 статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних (ч. 1 ст. 12 Закону № 1952-IV).

Разом із тим, державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб'єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Якщо ж, на думку позивача, саме в результаті державної реєстрації права власності за третьою особою - суб'єктом звернення за такою послугою порушується (не визнається, оспорюється) право власності позивача, то має місце спір позивача про цивільне право з цією особою, яка і має бути належним відповідачем у спорі про скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права за особою, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме цієї особи.

Оцінюючи спірні у межах цієї справи правовідносини, суд вважає, що предметом позову є перевірка правильності формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, що не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, у межах цієї справи оскаржуються реєстраційні дії реєстратора щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме, земельну ділянку за суб'єктом, ПАТ Дрогобицький завод автомобільних кранів .

В обґрунтування своїх доводів, позивач у позовній заяві, а його представники у судових засіданнях, покликаються на те, що державним реєстратором не перевірено виконання усіх відкладальних умов договору купівлі-продажу від 11.11.2009, укладеного між Дрогобицькою районною державною адміністрацією та ПАТ Дрогобицький завод автомобільних кранів: не перевірено проведення саме покупцем повної оплати та наявності державного акту на земельну ділянку; не перевірено факт погашення цієї заборгованості саме покупцем, не перевірено отримання від заявника документа від продавця про погашення усієї заборгованості, а також інфляційних витрат; не отримано документа від заявника, що посвідчує передачу земельної ділянки від продавця покупцю.

На переконання суду, в межах цієї справи оскаржується право власності на земельну ділянку, і в разі скасування оскарженого рішення державного реєстратора майнові права третьої особи можуть бути порушені.

Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою з протиправними, на думку позивача, діями та рішеннями щодо реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 4621286500:05:000:0210, загальною площею 0,0746га та щодо реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 4621286500:05:000:0209, загальною площею 3,5097 га за суб'єктом ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів", зареєстрованих за договором від 11.11.2009.

З наведеного випливає, що спір, предмет якого охоплює перегляд рішення суб'єкта владних повноважень, яким у цій справі є державний реєстратор, стосується відносин щодо права власності на земельну ділянку.

Відповідно до приписів п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З врахуванням суб'єктного складу у межах цієї справи, на переконання суду, вказаний спір належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене провадження у справі підлягає закриттю.

Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно з приписами п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З врахуванням викладеного, сплачений позивачем судовий збір відповідно до квитанції № 93 від 13.07.2018 на суму 3524,00 грн. та квитанції № 18914829 від 25.05.2018 на суму 3524,00 грн. підлягає поверненню позивачу.

Також позивачу слід роз'яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається згідно до вимог ч. 2 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 243, 248, 256, 294, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України, суд -

у х в а л и в:

1. Провадження у адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дулібяник твіт компані БРАТТО до державного реєстратора Бориславської міської ради Раєвої Яніни Євгенівни, третя особа на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Дрогобицький завод автомобільних кранів про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, - закрити.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дулібяник твіт компані БРАТТО (82193, Львівська область, Дрогобицький район, с. Старий Кропивник, вул. Новоукраїнська, 14; код ЄДРПОУ: 39378258) судовий збір у сумі 7048,00 грн., сплаченого відповідно до квитанції № 18914829 від 25.05.2018 та квитанції № 93 від 13.07.2018.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.12.2018 року.

Суддя Качур Р.П.