Рішення

від 28.11.2018 по справі 333/2521/18

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа 333/2521/18

Пр. № 2/333/165718

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Наумової І.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,

за участю представника відповідачів ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Інформаційного агентства АйПіНьюс в особі засновника агентства Приватного підприємства Науково-виробнича фірма Шик-Сервіс та ОСОБА_3 організації Комісія по боротьбі з корупцією про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_2 до Інформаційного агентства АйПіНьюс в особі засновника агентства Приватного підприємства Науково-виробнича фірма Шик-Сервіс та ОСОБА_4 в якій позивач просить зобов'язати відповідачів у строк 10 календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням спростувати розміщену відповідачами 20 квітня 2018 року в мережі Інтернет на веб-сайті - IPNEWS інформацію, шляхом розміщення в мережі Інтернет на веб-сайті - IPNEWS повідомлення наступного змісту:

Інфомаційний матеріал розміщений 20 квітня 2018 року на веб-сайті - IPNEWS щодо незаконного передання в приватну власність землі Дружелюбівській виправній колонії та держпідприємства Конярство України , ОСОБА_2 здійснено повідомлення про підозру - є недостовірною інформацією та стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що20 квітня 2018 року в мережі Інтернет - Інформаційне агентство АйПіНьюс (IPNEWS) була розміщена стаття 7 грехов запорожского губернатора , в якій серед іншого було зазначено інформацію про те, що начебто губернатором було незаконно передано в приватну власність землі Дружелюбівської виправної колонії та держпідприємства Конярство України , а також зазначено, що - Сегодня НАБУ расследует это дело, и уже объявлено о подозрении тогдашнему советнику ОСОБА_5 - земельщику ОСОБА_2, который и проворачивал всю схему . Вважає що така інформація є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача та підлягає спростуванню. Оскільки інформація набула широкого розголосу, є вагомою для багатьох громадян, і тим самим суттєво принижує честь та ділову репутацію позивача серед широкого кола осіб вимагає відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.

12.06.2018 року ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя відкрито провадження по справі. Вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, та встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

19.09.2018року за клопотанням представника відповідача до матеріалів справи долучено роздруківку з мережі інтернет щодо спростування інформації, яка є предметом даної цивільної справи, у вигляді роздруківки з мережі Інтернет, з сайту IPNEWS під назвою Опровержение информации об ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 19.09.2018 року, за клопотанням представника відповідача були витребувані наступні докази: У Міністерства юстиції України - інформацію про засновників Інформаційного агентства «АйПіНьюс» (IPNEWS) станом на 20.04.2018рку; У Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернет Інівест інформацію про анкетні данні реєстратора доменного імені - ipnews.in.ua станом з 20.04.2018року до дня надання відповіді.

За клопотанням представника позивача від 16.10.2018 року, ухвалою суду від 16.10.2018 року здійснено заміну первісного відповідача по справі - ОСОБА_4 на належного відповідача ОСОБА_3 організацію Комісія по боротьбі з корупцією (ЄДРПОУ 39142610).

В судове засідання позивач та його представник на з'явилися, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

В судовому засідання представник відповідачів заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначила, що відповідачем спростовано оприлюднену раніше інформацію відносно позивача та наданий час відсутній предмет спору, також зазначила, що позивачем не обґрунтовані позовні вимоги в частині моральної шкоди.

Вислухавши представника відповідачів, вивчивши матеріали справи, надані докази, надавши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що згідно Розпорядження голови обласної державної адміністрації № 125-к від 10.05.2016 року, ОСОБА_2 призначений позаштатним радником голови Запорізької обласної державної адміністрації на громадських засадах (а.с. 7).

20 квітня 2018 року в мережі Інтернет - Інформаційним агентством АйПіНьюс (IPNEWS) була розміщена стаття 7 грехов запорожского губернатора , в якій серед іншого було зазначено - далі мовою оригіналу: Почти сразу после своего воцарения в 2016-ом году в кресле председателя ОГА Брыль начал выводить государственную землю в частные руки. Его подписью были отменены акты на землепользование тысячами гектаров у Дружелюбовской исправительной колонии (к востоку от запорожского аэропорта) и госпредприятия Коневодство Украины . Земли были отданы без всякого конкурса фальшивым организациям инвалидов, образованным за пару месяцев до этого. В истории с коневодством лишились земли жители прилегающих сел, которые ранее работали на предприятии, и долгие годы ждали распаевки его простаивающих земель в свою пользу. Сегодня НАБУ расследует это дело, и уже объявлено о подозрении тогдашнему советнику ОСОБА_5 - земельщику ОСОБА_2, который и проворачивал всю схему. В ходатайстве НАБУ указывается, что действия чиновников Запорожской ОГА и ГУ Госгеокадастра повлекли ущерб государству в размере 115 млн. гривен .» (а.с.6)

31 серпня 2018 році в мережі Інтернет - Інформаційним агентством АйПіНьюс (IPNEWS) було розміщено спростування інформації про ОСОБА_2 , наступного змісту - далі мовою оригіналу:

20 апреля 2018 IPnews разместил материал под названием 7 грехов запорожского губернатора , в котором отмечалось, что за подписью ОСОБА_5 были отменены акты на пользование тысячи гектаров земель Дружелюбовской исправительной колонии и государственного предприятия Коневодство Украины .

Земли были отданы без конкурса фиктивным организациям инвалидов, которые создали за два месяца до этого. Также в статье было указано, что НАБУ расследует уголовное дело по этому факту и уже объявлено подозрение бывшему советнику ОСОБА_5 - землеустроителю ОСОБА_6, который и проворачивал всю схему.

Информация об объявлении подозрения ОСОБА_6 в рамках уголовно производства, которое расследуется НАБУ по факту отмены актов на пользования землей и передачи земель организациям инвалидов, и то, что ОСОБА_6 проворачивал эту схему, - является недостоверной, так как на сегодняшний день в редакции отсутствуют доказательства того, что именно ОСОБА_6 сообщили о подозрении. Поэтому сегодня причастность ОСОБА_6 к возможной незаконной передачи вышеуказанной земли не подтверждается официальными документами» (а.с. 53).

Відповідно до інформації ТОВ Інтернет -інвест викладеної в листі № 216 від 02.10.2018 р. замовником послуги з реєстрації доменного імені ipnews.in.ua є ОСОБА_3 організація Комісія по боротьбі з корупцією (ЄДПРОУ 39142610).

Інших доказів сторонами по справі не надано, тому суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.

Відповідно до статті 277 ЦК України, фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У відповідності до ст.34 Конституції України , кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб і на свій вибір.

Згідно зі статтею 68 Конституції України , кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст.10 Європейської Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована згідно Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР , кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Ст.34 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні передбачено, що кожен має право на оперативне одержання через друковані засоби масової інформації публічно поширюваної інформації про діяльність державних органів і організацій, об'єднань громадян та їх посадових осіб, а також інших відомостей, необхідних для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

За змістом частини першої статті 302 ЦК України , фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 1, 19 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи роз'яснив судам, що беручи до уваги положення статей 32 , 34 Конституції України , суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Вирішуючи питання щодо належності інформації, яку оспорює позивач, до фактичних тверджень чи оціночних суджень суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 30 Закону України Про інформацію , ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, згідно статті 277 ЦК України , не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії ).

Як зазначено у п.21 вказаної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року , при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету ОСОБА_7 Європи, (далі - Декларації), а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської ОСОБА_8 Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

Аналізуючи інформаційний матеріал, розміщений 20 квітня 2018 року на веб-сайті - IPNEWS під назвою 7 грехов запорожского губернатора , суд приходить до висновку, що частина цього матеріалу, а саме речення (далі мовою оригіналу): Сегодня НАБУ расследует это дело, и уже объявлено о подозрении тогдашнему советнику ОСОБА_5 - земельщику ОСОБА_6, который и проворачивал всю схему є фактичним твердженням і згідно з положенням ст. 277 ЦК України, обов'язок довести, що це фактичне твердження є достовірним, покладається на відповідачів.

Враховуючи, що відповідачем надано суду спростування інформаційного матеріалу в частині, яка стосується недостовірності твердження про причетність позивача ОСОБА_2 до кримінального провадження та про оголошення йому підозри, у вигляді публікації в мережі Інтернет на веб-сайті - IPNEWS 31.08.2018року, суд вважає що відповідачем визнано факт поширення недостовірної інформації стосовно позивача.

При цьому суд констатує факт, що спростування недостовірної інформації відбулося лише після звернення позивача до суду.

Таким чином, суд вважає що відповідачами по справі були порушені особисті немайнові права позивача внаслідок поширення недостовірної інформації.

В позовній заяві та позивач по справі наполягав на зобов'язанні відповідачів спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення в мережі Інтернет на веб-сайті - IPNEWS спростування певного змісту.

Аналізуючи вказану вимогу суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 6 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації, в порядку встановленому законом. При цьому текст та зміст спростування не встановлений діючим законодавством.

Суд проаналізувавши текст спростування недостовірної інформації на веб-сайті - IPNEWS від 31.08.2018 року вважає, що таке спростування відповідає вимогам ст. 277 ЦК України, а отже вимоги позивача про спростування недостовірної інформації шляхом розміщення в мережі Інтернет на веб-сайті - IPNEWS спростування певного змісту, на якому наполягає позивач, не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів на його користь моральної шкоди в розмірі 100 000 грн., суд вважає, що ці вимоги також не підлягають задоволенню.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року роз'яснено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду (пункт 19 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).

Суд вважає, що позивачем в цій частині не надано доказів в обґрунтування розміру завданої шкоди, і матеріали справи не містять доказів того, що в результаті розповсюдження вказаної недостовірної інформації позивачу завдано моральної (немайнової шкоди) в визначеному ним розмірі і таке стягнення направлено на компенсацію завданої шкоди.

Тому в цій частині суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259 , 263 , 264 , 265 ЦПК України , ст. 23, 277 Цивільного кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Інформаційного агентства АйПіНьюс в особі засновника агентства Приватного підприємства Науково-виробнича фірма Шик-Сервіс та ОСОБА_3 організації Комісія по боротьбі з корупцією про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,- залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 05.12.2018 р.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й.Наумова