Ухвала

від 05.12.2018 по справі 1540/3458/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/3458/18

УХВАЛА

05 грудня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіносмарт Україна" (вхід.№36460/18 від 27.11.2018р.) щодо ухвалення додаткового рішення у справі №1540/3458/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіносмарт Україна" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.2016р. №00012061202,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2018р. у справі №1540/3458/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіносмарт Україна" задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 12.05.2016р. №00012061202. Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіносмарт Україна" судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1762грн.

27.11.2018р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіносмарт Україна" (вхід.№36460/18), за підписом повноважного представника Товариства ОСОБА_1, про ухвалення додаткового рішення у справі №1540/3458/18, зокрема, в частині щодо стягнення з Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіносмарт Україна" витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Таким чином, з урахуванням встановлення судом відсутності необхідності розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіносмарт Україна" (вхід.№36460/18 від 27.11.2018р.) щодо ухвалення додаткового рішення у справі №1540/3458/18 в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду означеної заяви позивача в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що означена норма КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення недоліку, а саме неповноти судового рішення, а відтак додаткове судове рішення є засобом усунення такої неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність відповідно до статті 1 якого адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Поняття витрати на правову допомогу у даному контексті - це витрати, пов'язані з розглядом справи, тобто кількість годин, проведених у судових засіданнях та інші витрати, пов'язані з розглядом справи в суді.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що компенсація судових витрат здійснюється саме за участь особи, яка надавала правову допомогу, та є фахівцем у галузі права, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій, поза судовим засіданням, та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

В свою чергу, документами, які підтверджують витрати, можуть бути: договір про надання правової допомоги, в якому повинно бути обов'язково зазначено, в якій справі здійснюється представництво прав та інтересів, розмір гонорару, та порядок його оплати. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Довіреність (ордер). Документ, що свідчить про оплату послуг (платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер). Факт здійснення оплати підтверджує призначення платежу, щоб можливо було визначити, що дані витрати відносяться саме до конкретного договору та справи, а не до будь-якої іншої.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджеється наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.02.2017р. серії ОД №002955.

Так, судом з'ясовано, що 15.02.2017р. між ОСОБА_1 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сіносмарт Україна (Клієнт) укладено Договір (угоду) про надання правової допомоги, за умованим якої Виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту, в тому числі, але не обмежуючись, надання правової допомоги та представництва інтересів в будь-якій адміністративній, господарський, цивільній справі, справі про адміністративні правопорушення, справі про порушення митних правил, в кримінальному провадженні, що визначаються сторонами додатками до цього договору, з усіма правами, що надані позивачу, відповідачу, тощо, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Відповідно до наявної у матеріалах справи Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги від 08.06.2018р., Сторони домовилися, що Замовник замовляє, а Виконавець надає послуги з представництва інтересів замовника у справі про скасу3вання податкового повідомлення-рішення від 12.05.2016р. №00012061202. Вартість послуг Виконавця за цим договором складає 1000грн. на годину надання послуг.

Згідно з наявним у матеріалах справи Актом прийому-передачі наданих послуг (розрахунок вартості наданих послуг) від 09.11.2018р., адвокатом ОСОБА_1 надано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Сіносмарт Україна прийнято наступні послуги: складання адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.2016р. №00012061202, підбірка практики Європейського суду з прав людини, підбірка листів ДФС стосовно визначення дати виникнення податкового зобов'язання при вчиненні експортних операцій, складання заяви про зміну підстав позову у справі №1540/3458/18, складання письмових пояснень у справі №1540/3458/18. Загальна вартість наданих послуг складає 7000грн. (1000грн. за 1год.).

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіносмарт Україна" (Клієнт) на користь адвоката ОСОБА_1 (Виконавець) сплачено грошові кошти у загальному розмірі 7000грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії Платіжного доручення від 12.10.2018р. №564 на суму 5000грн., та Платіжного доручення від 09.11.2018р. №571 на суму 2000грн.

Водночас, судом з'ясовано, що з вищеозначених Платіжних доручень від 12.10.2018р. №564, від 09.11.2018р. №571, неможливо встановити, що ТОВ "Сіносмарт Україна" (Клієнт) розрахувалось з адвокатом ОСОБА_1 (Виконавець) за правову допомогу, яка надавалась позивачу при розгляді, зокрема, даної адміністративної справи в Одеському окружному адміністративному суді.

Крім того, суд вважає за доцільне наголосити, що незважаючи на порядок визначення у вищеоначених документах гонорару адваката, суд для обчислення суми компенсації витрат повинен керуватись вимогами Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах від 20 грудня 2011року №4191-VI (зі змінами та доповненнями), котрим визначено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ.

Відповідно до ст.1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Судом встановлено, що положеннями Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах передбачено відшкодування витрат за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Натомість, підготовка позову, надання консультацій, вивчення документів по справі в цілому під вказаний перелік не підпадає, а тому не підлягає компенсації згідно Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах .

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 20 червня 2018року у справі №819/1635/16.

Згідно з ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018рік" від 7 грудня 2017року №2246-VIII (зі змінами та доповненнями), з 1 січня 2018року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1762грн.

Отже, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 704,80грн. за годину роботи (1762грн. х 40%). Водночас, як встановлено судом, та зазначено в Акті прийому-передачі наданих послуг (розрахунок вартості наданих послуг) від 09.11.2018р., вартість послуги адвоката за одну годину складає 1000грн.

Також, суд вважає за необхідне наголосити, що наразі відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу у відповідність до вимог діючого КАС України та доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи підтверджується шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої Наказом Міндоходів від 16 вересня 2013року №481 Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013року за №1686/24218.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі належними та допустимими доказами не підтверджено, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для компенсації витрат позивача на правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 31 жовтня 2018року у справі №636/2485/16-а.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Законом України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/West Alliance Limited проти України , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі Ятрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіносмарт Україна" (вхід.№36460/18 від 27.11.2018р.) щодо ухвалення додаткового рішення у справі №1540/3458/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіносмарт Україна" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.2016р. №00012061202.

Керуючись 132, 134, 139, 244, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіносмарт Україна" (вхід.№36460/18 від 27.11.2018р.) щодо ухвалення додаткового рішення у справі №1540/3458/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіносмарт Україна" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.2016р. №00012061202, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Харченко Ю.В