Постанова

від 28.11.2018 по справі 804/5495/16

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 804/5495/16

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьова Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (головуючий суддя - Степаненко В.В.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Пальміра"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Пальміра (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач), з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 30.11.2015 року №0003761710 (форма Р ), яким збільшено грошове зобов'язання з пода тку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 41 264,96 грн., в тому числі за основним платежем 30 011,97 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 8 252,99 грн.;

- від 12.07.2016 року №0012292200 (форма Р ), яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ, розташованих на території України, за винятком страхових організацій на суму 1 659 193,75 грн. в тому числі за основним платежем 1 327 355,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 331 838,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач не погоджується з результатами проведеної перевірки, вважає, що податковий орган дійшов до помилкових висновків про допущення порушень платником податків, а тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Пальміра до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено у повному обсязі (т. 2, а.с. 24-29).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Пальміра не було порушено норм податкового законодавства України, усі первинні та інші документи, які підтверджують правомірність оподаткування позивачем здійснених операцій надавались при проведенні перевірки до податкового органу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Відповідач оскаржив її в апеляційному порядку (т. 2, а.с. 33-39).

В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції не повно дослідив усі обставини справи та дійшов не вірних висновків, зокрема, відхиляючи доводи Відповідача не зазначив чому саме ці доводи не були прийняті.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подано.

14 листопада 2018 року у судовому засіданні, у зв'язку із неявкою сторін, керуючись ч. 3 ст. 313 КАС України, колегія суддів ухвалила відкласти розгляд справи на 28 листопада 2018 року о 09:40.

Відповідач, який належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання свого представника не направив, про причини його неявки суд не сповістив.

Позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Пальміра направлялись судові повістки про виклик у судове засідання, однак означені поштові відправлення із повістками повернулись на адресу суду апеляційної інстанції (т. 2, а.с. 69, 91).

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі нез'явившихся учасників справи у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову перевірку ТОВ ФК Пальміра (код за ЄДРПОУ 38506537) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.12.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 04.12.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 14.09.2015 року №365/26-57-22-02-10/38506537 (т. 1, а.с. 16-31).

Перевіркою ТОВ ФК Пальміра встановлено порушення п.п. 14.1.11, 14.1.257, п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135, п.п. 153.8.1 п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого:

- занижено податок на прибуток за 2014 рік на 9 863 495 грн.;

- занижено дохід за 2014 рік на 54 797 195 грн.;

- не відображено за 2014 рік у складі інших доходів суми доходу по операціях з цінними паперами в сумі 47 423 000 грн.

На підставі акту перевірки від 14.09.2015 року №365/26-57-22-02-10/38506537 (далі акт перевірки-1) Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 28.09.2015 року №0001561470.

ТОВ ФК Пальміра отримало засобами поштового зв'язку акт перевірки-1 без сторінки 17, на якій повинні бути викладені висновки акта перевірки-1, та без додатків, про які згадується в тексті акта перевірки-1, у зв'язку з чим, ТОВ ФК Пальміра листом від 24.09.2015 року вих.№77-09/15 зверталось до керівництва податкового органу з проханням надати відсутню сторінку акта перевірки-1 та додатки до нього (т. 1, а.с. 83-84, 85).

Не погодившись з обставинами і висновками, викладеними в акті перевірки-1, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам, ТОВ ФК Пальміра 30.09.2015 року засобами поштового зв'язку надіслало до податкового органу письмові заперечення на акт перевірки вих. №78-09/15 від 28.09.2015 року (т. 1, 88-97).

06.10.2015 року ТОВ ФК Пальміра поштою отримало від Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомлення від 30.09.2015 року №11857/10/26-57-17-02, яким, у зв'язку з допущенням технічної помилки, викладено в новій редакції абз.8 пп.3.5.7 розд.3.5 і абз.2 розд.4 акта перевірки-1, а саме: зазначено про заниження зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб у сумі 33 255,57 грн. (т. 1, а.с. 105).

Поряд із цим, 06.10.2015 року ТОВ ФК Пальміра засобами поштового зв'язку отримало податкове повідомлення-рішення від 28.09.2015 року №0001561470, яким згідно з пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України на підставі акта перевірки-1 встановлено порушення ст.109, 110, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, ст.171, 177 ПК України в зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ ФК Пальміра за платежем Податок на доходи фізичних осіб - 11010101 на 41 569,46 грн., в тому числі за основним зобов'язанням - 33 255,57 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 8 313,89 грн.

09.12.2015 року позивач отримав від податкового органу рішення про результати розгляду первинної скарги від 03.12.2015 року №18395/10/26-15-10-08-16, яким встановлено порушення Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві вимог податкового законодавства, а саме: факт прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.09.2015 року №0001561470 до надання висновку платнику про результати розгляду заперечень. У зв'язку з викладеним, податкове повідомлення-рішення від 28.09.2015 року №0001561470 було скасоване.

На підставі наказу від 22.10.2015 року №1931 Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ФК Пальміра з питань дотримання вимог податкового законодавства, що стали предметом заперечення в період з 04.12.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 06.11.2015 року №413/26-57-22-04 (т. 1, а.с. 33-44).

Перевіркою ТОВ ФК Пальміра встановлено порушення

1) п.п. 14.1.11, 14.1.257, п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135, п.п. 153.8.1 п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 9 863 495 грн., в тому числі за 2014 рік на 9 863 495 грн.;

2) ст. 109, ст. 110, п.п. 164.2.17-г п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, ст. 171, ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб у сумі 33 255,57 грн.

На підставі акта перевірки від 06.11.2015 року №413/26-57-22-04 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 30.11.2015 року №0003761710, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ ФК Пальміра за платежем Податок на доходи фізичних осіб - 11010101 на 41 569,46 грн., в тому числі за основним платежем - 33 255,57 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 8 313,89 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 27.11.2015 року №0004412204, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ ФК Пальміра за платежем Податок на прибуток підприємств - 11021000 на 12 329 368,75 грн., в тому числі за основним платежем - 9 863 495,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 465 873,75 грн.

18.12.2015 р. ТОВ ФК Пальміра поштою надіслало до Головного управління ДФС у м. Києві скаргу про перегляд і скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2015 р. №0003761710 (вих.№127-12/15) та скаргу про перегляд і скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2015 року №0004412204 (вих. №128-12/15) (т. 1, а.с. 139-143,147-156).

01.03.2016 року ТОВ ФК Пальміра поштою отримало від Головного управління ДФС у м. Києві рішення про результати розгляду первинної скарги від 19.02.2016 року №3770/10/26-15-10-06-35, яким податкове повідомлення-рішення від 27.11.2015 року №0004412204 залишено без змін, первинна скарга - без задоволення (т. 1, а.с. 161-165), а також рішення про результати розгляду первинної скарги від 19.02.2016р. №3765/10/26-15-10-08-16, яким податкове повідомлення-рішення від 30.11.2015 р. №0003761710 скасовано в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на 304,50 грн. (основний платіж - 243,60 грн., штрафні санкції - 60,90 грн.), а скарга - задоволена частково (т. 1, а.с. 167-170).

Не погодившись із висновками, викладеними Головним управління ДФС у м. Києві в вищевказаних рішеннях, ТОВ ФК Пальміра подало до Державної фіскальної служби України скаргу в порядку адміністративного оскарження, про перегляд і скасування подат кових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 27.11.2015 р. №0004412204 (з податку на прибуток підприємств - 11021000) та від 30.11.2015 р. №0003761710 (з податку на доходи фізичних осіб - 11010101) і рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 19.02.2016р. №3770/10/26-15-10-06-35 та від 19.02.2016р. №3765/10/26-15-10-08-16 про результати розгляду первинної скар ги (т. 1, а.с. 172-184).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 27.04.2016 року №9768/6/99-99-11-02-01-15 Про результати розгляду скарги ТОВ ФК Пальміра було повідомлено, що керуючись главою 4 ПК України Державна фіскальна служба України скасовує податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 27.11.2015 р. №0004412204 в частині висновків акта перевірки щодо заниження інших доходів на 47 423 000 грн. по взаємовідносинах з ПП Стіракс та ТОВ Віват-Рент , у відповідній частині штрафних санкцій та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги у зазначеній частині, а також залишає без змін вказане податкове повідомлення-рішення і рішення, прийняте за розгля дом первинної скарги в іншій частині та податкове повідомлення-рішення рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 30.11.2015р. №0003761710, з урахуванням рішення ГУ ДФС у м. Києві від 19.02.2016 №3765/10/26-15-10-08-16 про результати розгляду первинної скарги на рішення ГУ ДФС у м. Ки єві від 19.02.2016 року №3770/10/26-15-10-06-35 і №3765/10/26-15-10-08-16 про результати розгляду первинних скарг, а повторну скаргу ТОВ ФК Пальміра - задовольняє частково (т. 1, а.с. 191-199).

На підставі рішення Державної фіскальної служби України від 27.04.2016 року №9768/6/99-99-11-02-01-15 Відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 року №0012292200 (за формою Р ), яким встановлено порушення за платежем: податок на прибуток фінансових установ, розташованих на території України, за винятком страхових організацій, на суму 1 659 193,75 грн. в тому числі за основним платежем - 1 327 355,00 грн. та за штрафними (фінан совими) санкціями - 331 838,75 грн.

Не погодившись із вищенаведеними висновками, Позивач звернувся до суду з адміністративним позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0012292200 (за формою Р ) від 12.07.2016 року, яким встановлено порушення за платежем: Податку на прибуток фінансових установ, розташованих на території України, за винятком страхових організацій, 11021600 на суму 1 659 193,75 грн. в тому числі за основним платежем - 1 327 355,00 грн. та за штрафними фінансовими) санкціями 331 838,75 грн. (т. 1, а.с. 60);

- №0003761710 (за формою Р ) від 30.11.2015 року, яким встановлено порушення за платежем: Пода ток на доходи фізичних осіб - 11010101 на суму 41 264,96 грн., в тому числі за основним платежем - 30 011,97 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 8 252,99 грн., з урахуванням рішення ГУ ДФС у м. Києві ДФС України, про результати розгляду первинної скарги від 19.02.2016 року №3765/10/26-15-10-08-16 (т. 1, а.с. 57).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI; Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV; Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Надаючи оцінку діям суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України закріплено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Положеннями 86.8 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 року №0012292200 суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що вказане податкове повідомлення-рішення не містить жодної інформації, щодо порушення ТОВ ФК Пальміра положень податкового законодавства. Так, зокрема, відсутні будь-які посилання на норми Податкового кодексу, порушення яких є підставою для складання відповідного податко вого повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 року №0012292200 прийняте за результатами розгляду в адміністративному порядку Державною фіскальною службою України скарги ТОВ ФК Пальміра .

Так, в рішенні ДФС України №9768/6/99-99-11-02-01-15 від 27.04.2016 року встановлено заниження Позивачем доходу у сумі 1 327 355 грн., яке відбулось внаслідок порушення пп.135.5.15 п.135.5 ст.135 ПК України, що виявилось:

1) у невідображенні у складі інших до ходів різниці між вартістю придбання і продажу прав вимоги в сумі 341 602 грн. (відносини ТОВ ФК Пальміра та громадянкою ОСОБА_1.);

2) у невідображенні у складі ін ших доходів суми безнадійної заборгованості в розмірі 7 032 593 грн. (відносини ТОВ ФК Пальміра з ТОВ ФК Сіагал ).

Щодо операцій за договором відступлення прав вимоги №16/12 від 16.12.2014 року між ТОВ ФК Пальміра та громадянкою ОСОБА_1 колегією суддів встановлено наступне.

Згідно з Договором відступлення права вимоги №16/12 від 16.12.2014 року ТОВ ФК Пальміра (Первісний кредитор), укладеного з громадянкою України ОСОБА_1 (Новий кредитор), сторони домовились, що Первісний кредитор зобов'язується передати у власність Нового кредитора грошову суму на умовах, визначених цим договором. Вартість прав вимоги за договором становить 350 000 грн. (а.с. 217-221).

Згідно з пп. 14.1.255. п. 14.1 ст. 14 ПК України відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що в даному випадку ТОВ ФК Пальміра виступає в ролі другого кредитора, оскільки за умовами договору відступлення права вимоги, таке відступлення відбувається між первісним кредитором та новим кредитором (т. 1, а.с. 217-221)

Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив про наявність договору факторингу №2811/1 від 28.11.2014 року між ПАТ УкрСиббанк і ТОВ ФК Пальміра як на передумову відступлення права вимоги ОСОБА_1 та звернув увагу на те, що якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), то, згідно з абзацом 3 п.153.5 ст.153 розд. III ПК України, одержаний прибуток включається до складу доходу платника податку.

Однак колегія суддів не погоджується з таким твердженням суду першої інстанції, оскільки договори відступлення права вимоги і факторингу важливо розмежувати, з огляду на те, що факторинг відноситься до фінансових послуг (п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг від 12.07.2001 року №2664-ІІІ), які можуть надавати лише банки чи юридичні особи, які є фінансовими установами (ч. 3 ст. 1079 ЦК України)

Крім того, варто звернути увагу на те, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави (глава 73 Факторинг ).

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що Позивачем в порушення пп.135.5.15 п.135.5 ст.135 ПК України занижено дохід від господарської операції з ОСОБА_1 на суму 341 602 грн.

Стосовно відносини ТОВ ФК Пальміра з ТОВ ФК Сіагал , судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Як вказано в акті перевірки-2, між ТОВ ФК Пальміра та ТОВ ФК Сіагал укладено дого вір комісії від 30.09.2014 року №300914/1 на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитним поговором №014/128249/3101/74 від 12.04.2007 року, укладеним між АТ Райффайзен Банк Аваль та Куцим Во лодимиром Івановичем разом з додатками і додатковими угодами.

Відповідно до п.1.1. договору від 30.09.2014 року №300914/1, Комісіонер (ТОВ ФК Сіагал ) зобов'язується за дорученням Комітента (ТОВ ФК Пальміра ) за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені правочин щодо набуття права вимоги (основне зобов'язання, проценти, штраф, пеня, тощо) до ОСОБА_5 за Кредитним договором №014/128249/3101/74 від 12.04.2007 року укладеним між АТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_5, за ціною не більше узгодженої Сторонами, що становить 3 050 000 грн. За належне виконання Комісіонером обов'язків за Договором Комітент зобов'язується сплатити комісіонеру винагороду в сумі 50 000 грн. (п. 1.4. Договору).

Згідно Акту приймання-передачі права вимоги від 30.09.2014 року до Договору комісії від 30.09.2014 року №300914/1 на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитним договором, ТОВ ФК Сіа гал передав ТОВ ФК Пальміра права вимоги до ОСОБА_5 на загальну суму 11 888 449,11 грн., де основна сума боргу складає 3 658 404,65 грн., заборгованість по відсотках 1 118 763,01 грн. та пеня 7 111 281,45 грн.

Відповідно до отриманих контролюючим органом від Позивача документів та пояснень, ТОВ ФК Пальміра в бухгалтерському обліку відобразило заборгованість ОСОБА_5 та надало аналіз взаєморозрахунків по контрагенту (ОСОБА_5.) в сумі 4 855 856,44 грн. При цьому товариство не надало підтверджуючих документів щодо причин не врахування в обліку боргу ОСОБА_5 в сумі 7 032 592,67 грн.

Зазначене свідчить про те, що ТОВ ФК Пальміра отримало від ОСОБА_5 борг в сумі 7 032 592,67 грн., однак в бухгалтерському обліку не враховано вказану суму, чим в порушення пп.135.5.15 п.135.5 ст.135 ПК України занижено дохід в сумі 7 032 592,67 грн.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 30.11.2015 року №0003761710 суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ ФК Пальміра не було порушено норм податкового законодавства України, усі первинні та інші документи, які підтверджують правомірність оподаткування позивачем здійснених операцій надавались при приведенні перевірки до податкового органу.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що фізичною особою ОСОБА_6 отримано із каси ТОВ ФК Пальмира дохід в сумі 195 621,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб згідно прибуткових касових ордерів, а саме:

- прибутковим касовим ордером №1 від 23.12.2014 року та видатковим касовим ордером від 23.12.2014 року видано ОСОБА_6 130 000,00 грн. на підставі листа ПАТ АктаБанк №2348/1 від 07.08.2014 року (призначення платежу - кредиторська заборгованість);

- прибутковим касовим ордером №2 від 24.12.2014 року та видатковим касовим ордером від 24.12.2014 року видано ОСОБА_6 65621,00 грн. на підставі листа ПАТ АктаБанк №2348/1 від 07.08.2014 року (призначення платежу - кредиторська заборгованість).

До перевірки Позивачем надано договір №01-1638/Т/8 від 06.08.2014 року, укладений між ПАТ АктаБанк та ОСОБА_6 про забезпечення виконання зобов'язань ТОВ ФК Пальміра , лист ПАТ АктаБанк №2340/2 від 07.08.2014 року про погашення заборгованості в межах договору №01-1638/Т/8 від 06.08.2014 року в сумі 12 491,75 доларів США, виписки банку з рахунку ТОВ ФК Пальміра , прибутковий касовий ордер №1 від 23.12.2014 року та видатковий касовий ордер від 23.12.2014р. про видачу ОСОБА_7 з каси 130 000,00 грн., прибутковий касовий ордер №2 від 24.12.2014р. та видатковий касовий ордер від 24.12.2014 року про видачу ОСОБА_7 з каси 65 621,00 грн.

При цьому, до перевірки ТОВ ФК Пальміра не надано документів, що підтверджують погашення ОСОБА_6, як майновим поручителем, виконання зобов'язань ТОВ ФК Пальміра за кредитним договором та документів щодо переходу до ОСОБА_6, як нового кредитора, прав на виконання ТОВ ФК Пальміра зобов'язань.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою (ст. 546 ЦК України).

Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) (ст. 583 ЦК України).

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель к право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат несених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором, (ст. 589 ЦК України).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений, зокрема, іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

При цьому ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також ст. 517 Цивільного кодексу України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Особами відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, відповідно до вимог підпункту а пункту 171.2 статті 170 ПК України, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Так, згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України встановлено, що податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (підпункту а ); подавати у строки, встановлені цим кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише| у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, встановлено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що враховуючи підтвердження в ході судового розгляду справи обставин, якими контролюючий орган обґрунтував правильність визначення податкових зобов'язань, відсутні підстави для скасування оскаржуваних Позивачем податкових повідомлень-рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, проте застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини. Зроблені судом першої інстанції висновки в не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи у зв'язку з чим постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 11 квітня 2017 року необхідно скасувати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі №804/5495/16 - скасувати та прийняти нову постанову.

В позові - відмовити

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 03 грудня 2018 р.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова