Рішення

від 03.12.2018 по справі 826/13213/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

03 грудня 2018 року №826/13213/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" до третя особаДержавної фіскальної служби України, Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області Приватне підприємство "Укрстройгруп" провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, за участі:

представника позивача - Малеванчука І.В.,

представника відповідачів - Виш А.,А.,

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 грудня 2018 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку адміністративного судочинства з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 23.06.2018 №812268/38527625, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 15.12.2017 №50;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" від 15.12.2017 №50 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 662 796, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, не маючи належних правових підстав, прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а тому таке рішення підлягає скасуванню, а податкова накладна товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" має бути зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, позивач зазначив, що відповідно до договору поставки від 13.12.2017 №08\012\17 останнім було придбано у товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі Білдінг обладнання. Товар було відгружено постачальником згідно видаткової накладної від 05.04.2018 №2, при цьому, отриманий товар було продано третій особі в день купівлі такого товару та власне передано третій особі безпосередньо на тому ж складі, що знаходиться за адресою: м. Київ. Вул. Кирилівська, 102. Відтак, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" не здійснювалось перевезення товару, то відповідно і не була складена товаро-транспортна накладна.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2018 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №826/13213/18 та визначено, що справа буде розглядатись суддею Літвіновою А.В., без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Разом з тим, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2018 задоволено заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено адміністративну справу №826/13213/18 до судового розгляду в підготовче судове засідання.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у зв'язку з відсутністю товаро-транспортних накладних товариству з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" було відмовлено в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 15.12.2017 №50. Так, необхідність надання первинних документів щодо транспортування товарів передбачено пунктом 14 Порядку №117, при цьому, рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних приймалось Головним управлінням Державної фіскальної служби у Волинській області, а відтак необхідно залучити останнього в якості співвідповідача.

У підготовчому судовому засіданні 03.12.2018 залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управлінням Державної фіскальної служби у Волинській області та, з врахуванням заяв сторін про продовження розгляду справи по суті, закінчено підготовче провадження та продовжено розгляд справи по суті.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну від 15.12.2017 №50.

Однак, згідно з квитанцією від 26.12.2017 №9276804575 реєстрація податкової накладної від 15.12.2017 №50 - зупинена.

Так, згідно з квитанцією від 26.12.2017 №9276804575, реєстрація податкової накладної від 15.12.2017 №50 зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Податкова накладна/розрахунок коригування відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 8403.

Також, в квитанції від 26.12.2017 №9276804575 контролюючий орган запропонував надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" до контролюючого органу було направлено повідомлення від 18.06.2018 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Проте, рішенням від 23.06.2018 №812268/38527625 товариству з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" було відмовлено в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 15.12.2017 №50 з тих підстав, що товариством не надано документи щодо транспортування товару (ТТН).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" не погоджуючись з рішенням контролюючого органу від 23.06.2018 №812268/38527625, звернулось зі скаргою до Комісії Державної фіскальної служби з питань розгляду скарг, проте рішенням комісії з розгляду скарг від 02.07.2018 №0207, скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін.

Позивач, не погоджуючись із рішенням контролюючого органу від 23.06.2018 №812268/38527625, звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Під час судового розгляду справи відповідачем надано суду докази, що комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах спірних правовідносин, тобто та комісія, що приймала рішення від 23.06.2018 №812268/38527625 створена на базі Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області. У звязку із чим, судом залучено співідповідача.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції на час зупинення реєстрації спірної податкової накладної) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117).

Разом з тим, на час зупинення реєстрації оскаржуваної накладної, процедура зупинення реєстрації податкових накладних регулювалась наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2016 №752/30620 (далі - Наказ № 567).

Відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 - після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до Держаної фіскальної служби в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх Реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. .

Згідно з пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється Державною фіскальною службою за такими критеріями:

обсяг постачання товару/послуг, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податків за встановлю формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванні в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складання податкової накладної/рахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстр; податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних^ підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача від 15.12.2017 №50 було прийнято вже на час дії Порядку №117.

Так, пунктом 14 Порядку №117 встановлено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, які включають в себе:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігай транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначена пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 18 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях , м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня ДФС (пункт 19 Порядку №117).

В пункті 20 Порядку №117 вказано, що зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрацій податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної позивача від 15.12.2017 №50 було прийнято з огляду на те, що позивачем не було надано документів щодо транспортування товару (ТТН).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та приватним підприємством Укрстройгруп (постачальник) було укладено договір поставки від 13.12.2017 №08\12\17 відповідно до умов якого постачальник постачає, а покупець приймає санітарно-технічне, нагрівальне, опалювальне та інше обладнання цих груп товарів та оплачує їх на умовах даного договору. Конкретний тип товару, що постачається за даним договором вказується в специфікаціях та/або рахунках фактурах та/або видаткових накладних.

Також між позивачем (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Білдінг було укладено договір поставки від 08.12.2017 №08122017, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця котли, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його ціну на умовах визначених Договором.

На підтвердження здійснення фактів господарської діяльності між позивачем та контрагентами, руху активів в процесії її здійснення, позивачем надано суду копії вказаних договорів, копії банківських документів, видаткових накладних, довіреності, сертифікату відповідності, специфікації, рахунку - фактури.

Так, за посиланням позивача, що власне не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи, отриманий товариством з обмеженою відповідальністю Новобуденерго по договору поставки від 13.12.2017 №08\12\17 товар було продано третій особі (покупцю) в день купівлі такого товару та передано третій особі безпосередньо на тому ж складі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 102.

При цьому, суд звертає увагу, що в письмових поясненнях товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" від 18.06.2017 №0106 вказано, що доставка товару до місця поставки здійснювалась постачальником, а саме - приватним підприємством Укрстройгруп .

У скарзі на рішення комісії контролюючого органу від 02.07.2017 №0207 позивачем також було відмічено, що доставка товару до місця товару здійснювалась постачальником відповідної продукції - приватним підприємством Укрстройгруп на відповідний склад у місті Києві. Надалі відвантаження товару від товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" до товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі Білдінг здійснювалось безпосередньо зі складу приватного підприємства Укрстройгруп .

Таким чином, зі вказано вище випливає, що оскільки транспортування товару власними засобами позивача не здійснювалось, то відсутні документи щодо транспортування товару (ТТН).

При цьому, суд наголошує, що зазначені вище обставини щодо транспортування товару були повідомлені контролюючому органу під час надання копій документів та пояснень, достатніх для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, як вбачається я з матеріалів справи, контролюючим органом вказані пояснення позивача враховано не було. Поряд з цим, позивачем було виконано покладений на нього обов'язок щодо складання та направлення на реєстрацію податкової накладної та надання копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зворотного відповідачем в процесі розгляду даної адміністративної справи не доведено.

Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина друга статті 77, частина четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідач, покладений на нього приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення не виконав та не надав суду жодних доказів на обґрунтування законності вчинених дій щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 15.12.2017 №50.

Оцінюючи вищевикладені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" від 15.12.2017 №50 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 662 796, 00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Аналогічні за змістом норми містяться в пункті 28 Порядку від 21.02.2018 №117, відповідно до яких податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до частин четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Обрана Судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження Відповідача.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини підлягає застосуванню судами як джерело права.

Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому, Суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 по справі "Суомінен проти Фінляндії", відповідно до яких, саме орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Крім того, Суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України", в якому Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 15.12.2017 №50 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її першого подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.06.2018 №812268/38527625 щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 15.12.2017 №50.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" від 15.12.2017 №50 датою її надислання до контролюючого органу.

Присудити здійснені товариством з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Садовського, буд. 4, код ЄДРПОУ 38527625) судові витрати у розмірі 3 524, 00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) за рахунок відповідачів, пропорційно заявленим позовним вимогам, а саме: 1 762, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) та 1 762, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (43000, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4)

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.