Постанова

від 27.02.2019 по справі 826/13213/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13213/18 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ганечко О.М.

суддів Федотов І.В.

Коротких А.Ю.

при секретарі Біднячук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на рішення Окружного адміністративного суду від 03.12.2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Новобуденерго до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, третя особа: Приватне підприємство Укрстройгруп , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ДФС України від 23.06.2018 №812268/38527625, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 15.12.2017 №50 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" від 15.12.2017 №50 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 662 796, 00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 03.12.2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.06.2018 №812268/38527625 щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 15.12.2017 №50.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" від 15.12.2017 №50 датою її надіслання до контролюючого органу.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

25.02.2019 року на адресу суду надійшов відзив від представника позивача, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову суду першої інстанції без змін.

У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник відповідачів підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 грудня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Новобуденерго" направило на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну за №50.

26.12.2017 ДФС України отримала і прийняла документи, але зупинила реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної №50 від 15.12.2017р. на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Податкова накладна/розрахунок коригування відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 8403.

У квитанції від 26.12.2017 №9276804575 контролюючий орган запропонував надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем до контролюючого органу було направлено повідомлення від 18.06.2018 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Проте, Комісія ДФС України винесла Рішення від 23.06.2018 №812268/38527625 про відмову в реєстрації податкової накладної №50 від 15.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних з тих підстав, що Товариством не надано документи щодо транспортування товару (ТТН).

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого ДФС рішень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (тут на надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 - після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до Держаної фіскальної служби в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх Реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. .

Згідно з пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється Державною фіскальною службою за такими критеріями:

- обсяг постачання товару/послуг, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податків за встановлю формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванні в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

Пунктом 14 вказаного Порядку №117 встановлено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, які включають в себе:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігай транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 18 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з пунктом 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрацій податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Спірне рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної позивача від 15.12.2017 №50 було прийнято з огляду на те, що позивачем не було надано документів щодо транспортування товару (ТТН).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та Приватним підприємством Укрстройгруп (постачальник) було укладено договір поставки від 13.12.2017 №08\12\17, відповідно до умов якого постачальник постачає, а покупець приймає санітарно-технічне, нагрівальне, опалювальне та інше обладнання цих груп товарів та оплачує їх на умовах даного договору.

Крім того, між позивачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Білдінг було укладено договір поставки від 08.12.2017 №08122017, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця котли, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його ціну на умовах, визначених Договором.

На підтвердження здійснення фактів господарської діяльності між позивачем та контрагентами, руху активів в процесії її здійснення, в матеріалах справи наявні копії вказаних договорів, копії банківських документів, видаткових накладних, довіреності, сертифікату відповідності, специфікації, рахунку - фактури.

Як вбачається з матеріалів справи, отриманий позивачем по договору поставки від 13.12.2017 №08\12\17 товар було продано третій особі (покупцю) в день купівлі такого товару та передано третій особі безпосередньо на тому ж складі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 102.

Отже, доставка товару до місця поставки здійснювалась постачальником, а саме - Приватним підприємством Укрстройгруп .

Таким чином, аналіз вищенаведених обставин у поєднанні з нормами права, свідчить про те, що оскільки транспортування товару власними засобами позивача не здійснювалось, то відсутні документи щодо транспортування товару (ТТН).

Отже, господарська операція між позивачем та ПП Укрстройгруп , ТОВ Енерджі Білдінг є реальною, додатковими доказами чого є докази надані третіми особами щодо купівлі та продажу товару, а відсутність товарно-транспортної накладної на перевезення позивачем товару є обґрунтованою, у зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді І.В. Федотов

А.Ю. Коротких

Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2019 року.