Постанова

від 04.12.2018 по справі 809/2725/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2018 року

Київ

справа №809/2725/15

адміністративне провадження №К/9901/9915/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року (судді: Каралюс В.М. (гололовуючий), Затолочний В.С., Матковська З.М.) у справі №908/2725/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радка Україна" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління державної казначейської служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Радка Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - контролюючий орган, митний орган), Головного управління державної казначейської служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення №100290003/2015/000600/1 від 20.04.2015 та стягнення переплати в сумі 9 655,67 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу (резервного) визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані всі необхідні документи, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року (суддя Кафарський В.В.) в задоволенні позову було відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства суд дійшов висновку, що надані позивачем документи на підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх складових про понесені витрати, а отже контролюючим органом обґрунтовано було скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу. Щодо вимоги про стягнення переплати, то суд зазначив, що не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення коштів, а позивач не звертався до митного органу про повернення коштів у порядку, визначеному Наказом Державної Митної служби України від 20.07.2007 № 618.

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов Товариства задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості від 20.04.2015 №100290003/2015/000600/1, стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства надмірно сплачені митні платежі в сумі 9 655,67 грн.

6. Суд дійшов висновку, що під час митного оформлення товару митницею не було проведено консультацій з декларантом стосовно визначення митної вартості товару, а позивачем було надано первинні документи, які давали можливість визначити митну вартість товару саме за першим методом - за ціною договору, а тому коригування митної вартості за резервним методом проведено неправомірно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, митний орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року та залишити в силі постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року.

8. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні, відповідно до ст. 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.12.2013 між позивачем та "Bayer International S.A." укладено контракт №3000878-14 купівлі-продажу на умовах DAP - Івано-Франківськ.

Позивачем з метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного товару до Київської міської митниці Державної фіскальної служби для проведення розмитнення придбаного товару (гранульований термопластичний полікарбонат "Makrolon ET3127 021173". Продавець "Bayer International S.A." Швейцарія, Виробник - "Bayer Material Science S.R.L." Італія концерну "Bayer", що призначений для промислового виготовлення виробів із пластмас, у кількості 100 кг.) була подана вантажна митна декларація від 10.04.2015 №100290003/2015/389321 (IM40AA), а також товаросупровідні та комерційні документи: прямий договір із виробником, комерційний інвойс, авіа накладна, додаток до договору на дану поставку, підтверджене продавцем замовлення щодо ціни та кількості товару, технічна документація та сертифікат про країну походження товару.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом - за ціною договору.

Проте, в ході митного оформлення контролюючим органом було повідомлено про недостатність інформації у супровідних документах для оформлення задекларованого товару за основним методом та про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: прайс - листів, висновків про якісні та вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, бухгалтерські документи, копії договорів із третіми особами та довідку про транспортні витрати продавця.

Митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 20.04.2015 № 100290003/2015/000600/1 виходячи з того, що наявні розбіжності в документах поданих до митного оформлення, декларантом використані відомості не підтверджені документально та які не містять інформації про складові митної вартості, зокрема виявлено розбіжності щодо вартості транспортування та країни виробника імпортованого товару.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на те, що первинні документи, які надані позивачем на підтвердження митної вартості імпортованого товару містять розбіжності, які впливають на числове значення заявленої митної вартості товару, а також ненадання позивачем всіх витребуваних додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, та які б підтверджували числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок.

11. Товариством відзиву на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Конституція України:

12.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

13.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

13.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

13.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

13.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

13.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

13.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

13.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

13.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

13.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

13.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

13.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

13.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

13.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

13.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

13.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

13.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

15. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

16. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

17. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

18. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

19. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

21. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, вимога відповідача про необхідність подання додаткових документів була зумовлена наявністю розбіжностей у документах, наданих декларантом для підтвердження митної вартості оцінюваного товару, відносно числових значень складових митної вартості товарів, зокрема подані документи не містить інформації щодо числових значень складових митної вартості, в тому числі вартості транспортування. Як встановлено судом ввезення товарів на митну територію України здійснювалось на комерційних умовах DАР Івано-Франківськ, оплату вартості транспортування здійснено відправником. До матеріалів, що формуються міжнародним експрес перевізником при розміщенні товарів у місця зберігання міжнародних експрес-відправлень додано попередню довідку від 10.04.2015 № 195 про вартість експрес-доставки даного міжнародного експрес-відправлення на суму 154 016,35 грн. Враховуючи, що переміщення товару здійснювалось на комерційних умовах DАР Івано-Франківськ загальною вартістю 508,00 євро (12 826,63 грн) з урахуванням вартості перевезення, яке складає 154 016,35 грн, колегія суддів вважає, правильним висновок суду першої інстанції, що контролюючий орган мав обґрунтовані сумніви щодо достовірності числового значення заявленої митної вартості товару, оскільки числове значення вартості транспортування є більшим за числове значення заявленої митної вартості товару.

Крім того, надана позивачем в подальшому довідка про вартість транспортних послуг міжнародного експрес-перевізника ТОВ Вельт Експрес від 15.04.2015 № 205 також містить числові значення вартості транспортування товару (37 735,59 грн) вищі ані ж заявлена митна вартість товару, що вказує на відсутність в складі ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті оцінюваних товарів, обов'язкової складової митної вартості - транспортування.

Також, під час митного оформленні імпортованих товарів було встановлено, що подані позивачем документи містять розбіжності щодо країни виробництва товарів, а саме заявлено країну виробництва Німеччина, поте згідно інвойсу країна виробництва Італія. Вказаного позивачем спростовано не було.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, досліджено господарські операції позивача.

23. З огляду на суперечність поданих декларантом документів у митниці були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару, а тому з урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин є підстави погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для невизнання митної вартості товару за ціною договору (контракту).

24. Товариством з урахуванням частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій), якою передбачено доведення стороною тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги, не було надано витребовуваних контролюючим органом додаткових документів, які б підтвердили фактичну ціну придбаного товару та усунули сумніви щодо фактичної вартості імпортованого товару, що було враховано судом першої інстанції під час вирішення справи.

25. У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів (причини незастосування вказано в рішенні про коригування митної вартості) при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, відповідачем обґрунтовано застосовано резервний метод.

26. Колегія суддів також вважає і обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення коштів не підлягає задоволенню з огляду на те, що повернення коштів (передоплата, надміру сплачені, помилково сплачені) є виключними повноваженнями контролюючих органів та органів державного казначейства, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких коштів. Натомість позивач, як встановлено судом першої інстанції, не звертався до митного органу про повернення коштів у порядку, визначеному Наказом Державної Митної служби України від 20.07.2007 № 618.

27. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 52, 53, 54, 57 Митного кодексу України, дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Київської міської митниці Державної фіскальної служби підлягає задоволенню.

28. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

29. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі № 809/2725/15 скасувати, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року в даній справі залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду