Постанова

від 22.11.2018 по справі 520/341/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/604/18

Номер справи місцевого суду: 520/341/16-ц

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2018 року м. Одеса

Справа № 520/341/16-ц

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

учасники справи:

- позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ГЕВІНН ,

- відповідачі - 1) ОСОБА_4, 2) приватне підприємство КАМ (рішення в цій частині скасувати, провадження закрити, оскільки ПП припинено - 31.10.2011 р.), 3) Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області, 4) товариство з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ЮГ ТРАНС ,

-третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Одеська міська рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ГЕВІНН до ОСОБА_4, приватного підприємства КАМ , Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ЮГ ТРАНС , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Одеська міська рада, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договорів купівлі-продажу, визнання недійсним та скасування державного акту, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю ГЕВІНН на рішення Київського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Куриленко О.М. 24 березня 2017 року,

встановив:

У січні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю ГЕВІНН (далі - ТОВ ГЕВІНН ) звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) поновити ТОВ ГЄВІНН строк звернення до суду; 2) визнати незаконним та скасувати розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області № 564 від 29.08.2002 р. Про продаж земельної ділянки у власність приватному підприємству КАМ (далі - ПП КАМ ) шляхом викупу ; 3) визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.08.2002 р. за № 3881, укладений між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області та ПП КАМ , посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Куркан Н.Ф.; 4) визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки від 24.03.2007 р. за № 654, укладений між ПП КАМ та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Петровим Ю.М.; 5) визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею - 0,0490 га., розташовану за адресою - АДРЕСА_1, Серія НОМЕР_3, виданий ОСОБА_4 18.06.2007 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010750500821.

ТОВ ГЕВІНН обґрунтовує свої вимоги тим, що Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області у серпні 2002 р. продала ПП КАМ земельну ділянку, на якій знаходиться належний ТОВ об'єкт нерухомості. У березні 2007 р. ПП КАМ продало земельну ділянку ОСОБА_4. Остання, оформивши державний акт на право власності на земельну ділянку, у квітні 2016 р. продала її ТОВ ІНВЕСТ ЮГ ТРАНС (Т. 1, а. с. 3 - 8).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24.03.2017 р. у задоволені вищезазначеного позову ТОВ ГЄВІНН відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розпорядженням голови Овідіопольської районної державної адміністрації від 01.08.1996 р. за № 512 надано згоду ПП КАМ завершити будівництво будівлі торгового підприємства, за адресою с. Чорноморка по вул. Свободи, в установленому законом порядку. Після закінчення будівництва надати державній комісії вищевказану будівлю для прийняття в експлуатацію.

Відвід земельної ділянки у постійне користування для будівництва будівлі торгового підприємства ПП КАМ із земель запасу Таїровської селищної Ради, загальною площею - 0,30 га., в тому числі по угіддям: площею - 0,030 га., узгодили Дністровська територіальна інспекція екологічної безпеки, Овідіопольська районна інспекція Державного пожарного надзору, Овідіопольська районна санепідемстанція, Овідіопольський районний відділ земельних ресурсів, Овідіопольський районний відділ архітектури та громадянського будівництва, Таїровська селищна Рада.

В подальшому Овідіопольською районною державною адміністрацією було видано Розпорядження № 564 від 29.08.2002 року Про продаж земельної ділянки у власність ПП КАМ шляхом викупу.

30.08.2002 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. посвідчено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий № 3881, укладений між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області, в особі першого заступника голови райдержадміністрації ОСОБА_7 та ПП КАМ , в особі директора ОСОБА_8.

Відповідно до п. 1.1 даного Договору Продавець на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 29.08.2002 р. за № 564 продав, а Покупець купив земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею - 0,049 га., розміщену на території Таїровської селищної ради, АДРЕСА_2 (за межами населених пунктів) Овідіопольського району Одеської області, згідно плану земельної ділянки, що додається.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що земельна ділянка, зазначена в п. 1.1 продається для розміщення та експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів з автомийкою.

24.03.2007 р. між ПП КАМ та ОСОБА_4 укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровим Ю.М., зареєстрований в реєстрі за № 654.

Відповідно до пункту 1 Договору Продавець зобов'язався продати, а Покупець прийняти у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що розташована за адресою - АДРЕСА_1 площею 0,0490 га., в тому числі по угіддях - 0,0490 га., під будівлями, лісами та іншими угіддями. Ця земельна ділянка належить Продавцю на підставі Державного акта на право власності на землю серії НОМЕР_5, виданого Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області 09.09.2002 р. на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 29.08.2002 р. № 564, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за № Р-44-18.

На підставі вищевказаного договору ОСОБА_4 отримала Державний акт про право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_3, що розташована за адресою - АДРЕСА_1, загальною площею - 0,0490 га., з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів з автомийкою, який було видано Одеським міським управлінням земельних ресурсів 18.06.2007 р..

24.04.2008 р. між територіальною громадою м. Одеси, в особі Одеської міської ради, в особі начальника Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради - ОСОБА_9, та ТОВ КАРІНА , в особі Директора ОСОБА_10, укладено Договір купівлі-продажу № 64, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В., зареєстрований в реєстрі за № 3925. Відповідно п. 1.1 Договору Продавець продав, а Покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою - АДРЕСА_1 та в цілому складаються з адміністративної будівлі - літ. А , складу - літ. Б , прохідної - літ. Г , загальною площею - 1 712,2 кв. м., огорожі - 1,2, навісу - літ. В , мостіння - І, відображених у технічному паспорті на земельній ділянці, площею - 6 606 кв. м., яка перебуває у власності територіальної громади м. Одеси, в особі Одеської міської ради, та знаходиться у фактичному користуванні.

Визначений об'єкт належить Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нежилі будівлі та споруди (бланк 027145), виданого 15.10.2003 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради, на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 514 від 10.09.2003 р. та зареєстрованого 16.10.2003 р. Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості в реєстровій книзі 23 м/с на стор. 19 за реєстровим № 3276.

24.06.2008 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк Г.О. посвідчено Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ТОВ КАРІНА продало та передало у власність, а ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 купили та прийняли у власність нежилі будівлі та споруди, які розташовані в АДРЕСА_1, та в цілому складаються з адміністративної будівлі - літ. А , складу - літ. Б , прохідної літ. - Г , загальною площею - 1 712,2 кв. м., огорожі - 1,2, навісу - літ. В , мостіння - І, відображених у технічному паспорті на земельній ділянці, площею - 6 606 кв. м., яка знаходиться у фактичному користуванні. Покупці придбали вказану нерухомість у наступних частках: ОСОБА_13 купила 34/100 частки, ОСОБА_14 купила 33/100 частки, ОСОБА_15 купив 33/100 частки вказаної нерухомості.

У 2008 р. ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 заснували ТОВ ГЄВІНН . Із Статуту та змін до нього вказаного товариства вбачається, що статутний капітал сформовано його учасниками за рахунок грошових коштів та вкладів у вигляді нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою - АДРЕСА_1.

На підставі статуту, зареєстрованого 25.06.2008 р. державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_17, номер запису - 15561020000032569, протоколу № 1 від 24.06.2008 р., акту прийому-передачі від 23.07.2008 р., замість договору купівлі-продажу від 24.06.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк Г.О., у реєстрі № 1669, виконавчим комітетом Одеської міської ради 01.08.2008 р. видано Свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі, яке посвідчує, що об'єкт, який розташований за адресою - АДРЕСА_1, дійсно належить ТОВ ГЄВІНН на праві приватної власності. Об'єкт в цілому складається з приміщень літ. А , Б , Г , загальною площею - 1 712,2 кв. м., основною площею - 1 316,6 кв. м., відображених у технічному паспорті від 13.06.2008 р..

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської міської ради не могла розпоряджатись спірною земельною ділянкою, оскільки вказана земельна ділянка знаходилась у користуванні Одеської міської ради.

Доводи позивача є голослівними, необґрунтованими, безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили, що договори не відповідають вимогам чинного законодавства та не відповідають положенням ст. ст. 16, 203, 204, 215 ЦК України. Позивач не довів, чим саме оспорювані документи порушують його права та охоронювані законом інтереси.

Судом встановлено, що відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом, оскільки спірна земельна ділянка на момент видання Розпорядження № 564 від 29.08.2002 року Про продаж земельної ділянки у власність ПП КАМ шляхом викупу входила до складу земель Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, а відтак Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської міської ради мала всі законні права, як власник, на відчуження даної земельної ділянки, так як інше у судовому засіданні доведено не було.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, оскільки не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні (Т. 2, а. с. 78 - 84).

ТОВ ГЕВІНН в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує, що суд не прийняв до уваги, що ТОВ ГЕВІНН користується земельною ділянкою, до складу якої входить частина спірна земельна ділянка, на якій знаходиться належне товариству на праві власності нерухоме майно - прохідна. На момент продажу ПП КАМ земельної ділянки на спірній земельній ділянці знаходилося належне територіальній громаді нерухоме майно, яке у подальшому перейшло у власність товариства. З договорів купівлі-продажу від 2002 р. та 2007 р. вбачаються різні кадастрові номери земельної ділянки, розміщення земельної ділянки в різних місцях. Акт встановлення меж від 30.08.2002 р. не підписано суміжними землекористувачами. Овідіопольська РДА не мала права розпорядження спірною земельною ділянкою, площею - 0,049 га., так як вона знаходилася у користуванні Одеської міської ради, на якій знаходився належний останній об'єкт нерухомості. ТОВ ІНВЕСТ ЮГ ТРАНС не було залучено до участі у справі.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

ТОВ ІНВЕСТ ЮГ ТРАНС у відзиві на апеляційну скаргу вважає необхідним скаргу залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на законність та обґрунтованість рішення суду. Вказує, що позивачем не надано доказів того, що нежитлові будівлі та споруди, розміщені за адресою - АДРЕСА_1, починаючи з 1996 р. знаходилися у межах м. Одеси. У наданому позивачем технічному паспорті зазначено, що вказане нерухоме майно знаходиться на території АДРЕСА_1, землі КСП Нива . Вказаний технічний паспорт не є доказом права власності, він тільки свідчить про технічні характеристики будівель та споруд. Не надано доказів переходу права власності на нежитлові будівлі від КСП Нива до Одеської міської ради. У справі відсутня копія Свідоцтва про право власності на нежилі будівлі та споруди (бланк 027145), виданого 15.10.2003 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі його рішення № 514 від 10.09.2003 р.. На момент прийняття Овідіопольською РДА розпорядження № 564 від 29.08.2002 р. Про продаж земельної ділянки у власність ПП КАМ шляхом викупу у Одеської міської ради не було жодних документів, які підтверджують право власності на нерухоме майно. Відсутні докази, що земельна ділянка, площею - 0,049 га., входить до складу земельної ділянки, площею - 6 606 кв. м.. Те, що спірна земельна ділянка не входила у межі м. Одеси підтверджено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2013 р., яким встановлено, що станом на 01.01.2013 р. державного акту, що посвідчує межі м. Одеси не отримано.

Інші учасники у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини особистої неявки, неявки представника не повідомили. Відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надали.

Частиною 2 ст. 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у як найскорішому вирішені спору, думку осіб, які прийняли участь у судовому засіданні про можливість розгляду справи, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її інших учасників.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, чинних на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене не підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам законодавства не відповідає. Погодитися з вищезазначеними висновками суду першої інстанції не можна. Цих висновків суд першої інстанції дійшов при невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні вищевказаних норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального (ст. 377 ЦК України, ст. ст. 17, 116, 127, 128, 141 ЗК України) права.

На підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до технічного паспорту, складеного Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації 21.06.1996 р. (Т. 1, а. с. 10 - 17), за адресою - Одеська область, Овідіопольський район, селище Чорноморка, АДРЕСА_2 (землі КСП Нива ) знаходилася виробнича база, до складу якої входило приміщення прохідної, яке вказано як - 10 (Т. 1, 10 - 17).

Згідно наданої Відділом Держгеокадастру в Овідіопольському районні Одеської області документації із землеустрою за заявою ТОВ КАМ від 03.08.1996 р. було розроблено проект відводу вказаному товариству у постійне користування земельної ділянки, площею - 0,03 га., для будівництва торгового підприємства із земель запасу Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області. В акті вибору земельної ділянки від 27.05.1996 р. вказано, що вона вільна від забудов (Т. 1, а. с. 142 - 154, 156 - 161). Рішення відповідного органу державної влади щодо затвердження вказаної технічної документації не надано.

Розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації від 01.08.1996 р. № 512 дозволено ТОВ КАМ завершити будівництво будівлі торгового підприємства у встановленому законом порядку. Після закінчення будівництва надати державній комісії вищезазначену будівлю для прийняття в експлуатацію (Т. 1, а. с. 155). Доказів щодо прийняття вказаної будівлі торгового підприємства державною комісією, введення цієї будівлі в експлуатацію та права власності на будівлю не надано. Крім того, згідно вищевказаної технічної документації із землеустрою у 1996 р. було розроблено проект відводу земельної ділянки у постійне користування іншій юридичній особі - ТОВ КАМ .

29.08.2002 р. Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області було видано розпорядження № 564 Про продаж земельної ділянки у власність ПП КАМ шляхом викупу (Т. 1, а. с. 62, Т. 2, а. с. 22). Вказане розпорядження стосується земельної ділянки, площею - 0,049 га. (забудовані землі), яка знаходиться на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, АДРЕСА_2. Цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів з автомийкою. Затверджено ціну продажу земельної ділянки шляхом викупу у сумі - 3 346,70 грн.. Затверджено умови договору купівлі-продажу земельної ділянки. Доказів знаходження на вказаній земельній ділянці належної ПП КАМ на праві власності станції технічного обслуговування та автомийки не надано, разом з тим у розпорядженні вказано - забудовані землі .

30.08.2002 р. приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. було посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий № 3881, укладений між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області, в особі першого заступника голови райдержадміністрації ОСОБА_7, та ПП КАМ , в особі директора ОСОБА_8 (Т. 1, а. с. 63 - 63 зворотня сторона).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Продавець на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 29.08.2002 р. за № 564 продав, а Покупець купив земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею - 0,049 га., розміщену на території Таїровської селищної ради, АДРЕСА_2 (за межами населених пунктів), Овідіопольського району Одеської області, згідно плану земельної ділянки, що додається.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що земельна ділянка, зазначена в п. 1.1 продається для розміщення та експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів з автомийкою.

З наданої Відділом Держгеокадастру в Овідіопольському районні Одеської області технічної документації по складенню, видачі та зберіганню державного акта на право власності на землю ПП КАМ у зв'язку з купівлею земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності (для розміщення та експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів з автомийкою) на території Таїровської селищної ради, АДРЕСА_1 (за межами населеного пункту), Овідіопольського району Одеської області (Т. 2, а. с. 2 - 29) вбачається, що технічна документація розроблена у зв'язку з продажем земельної ділянки для розміщення та експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів з автомийкою. Площа земельної ділянки становить - 0,049 га..

24.03.2007 р. між ПП КАМ та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровим Ю.М., зареєстрований в реєстрі за № 654 (Т. 1, а. с. 65 - 66).

Відповідно до пункту 1 Договору Продавець зобов'язався продати, а Покупець прийняти у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що розташована за адресою - АДРЕСА_1 площею - 0,0490 га., в тому числі по угіддях - 0,0490 га., під будівлями, лісами та іншими угіддями. Ця земельна ділянка належить Продавцю на підставі Державного акта на право власності на землю серії НОМЕР_5, виданого Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області 09.09.2002 р. на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 29.08.2002 р. № 564, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за № Р-44-18.

На підставі вищевказаного договору ОСОБА_4 отримала Державний акт про право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_3, що розташована за адресою - АДРЕСА_1, загальною площею - 0,0490 га., з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів з автомийкою, який було видано Одеським міським управлінням земельних ресурсів 18.06.2007 р. (Т, 1, а. с. 67 - 67 зворотня сторона).

Між сторонами виникли земельні правовідносини з приводу користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належний на праві власності об'єкт нерухомості.

Статтею 30 ЗКУ (1991 р.) передбачалося, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить, у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.

При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємства, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

За правилами, передбаченими ст. ст. 17, 116, 127, 128 ЗК України, в редакції чинній на час прийняття Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області розпорядження № 564 від 29.08.2002 р. Про продаж земельної ділянки у власність ПП КАМ шляхом викупу , до повноважень місцевих державний адміністрацій у галузі земельних відносить належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельним ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім випадку викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих земельних ділянок.

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Згідно матеріалів справи встановлено, що у 1996 р. розроблялася технічна документація щодо відводу земельної ділянки ТОВ КАМ у постійне користування, площею - 0,03 га., для будівництва торгового підприємства із земель запасу Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області. Рішення відповідного органу про затвердження вказаної технічної документації, як і докази знаходження на цій земельній ділянці належної ТОВ КАМ на праві власності будівлі торгового підприємства відсутні. За відомостями з ЄДРПОУ ТОВ КАМ не припинено.

У 2002 р. Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області видано розпорядження № 564 Про продаж земельної ділянки у власність ПП КАМ шляхом викупу , укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з іншою юридичною особою - ПП КАМ , розроблено технічну документацію щодо видачі державного акта на право власності на землю ПП КАМ на земельну ділянку за тією ж самою адресою, але розмір якої збільшено до - 0,049 га.. Доказів, що на вказаній земельній ділянці знаходиться належна на праві власності ПП КАМ станція технічного обслуговування автомобілів з автомийкою не надано.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що земельна ділянка за адресою - АДРЕСА_1,була надана у приватну власність ПП КАМ з порушенням порядку її надання. Відповідно до ст. 127 ЗК України, в редакції чинній на час продажу спірної земельної ділянки, її продаж повинен був проводитися тільки на конкурентних засадах (аукціон, конкурс).

Встановлено, що нежилі приміщення, розміщені за колишньою адресою - Одеська область, Овідіопольський район, селище Чорноморка, АДРЕСА_2 (землі КСП Нива ), разом становили виробничу базу, до складу якої входить приміщення прохідної. Після КСП Нива власником нежитлових приміщень стала Одеська міська рада. Інших відомостей суду не надано.

24.04.2008 р. (Т. 1, а. с. 18 - 20) між територіальною громадою м. Одеси, в особі Одеської міської ради в особі начальника Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради - ОСОБА_9, та ТОВ КАРІНА , в особі Директора ОСОБА_10, укладено Договір купівлі-продажу № 64, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В., зареєстрований в реєстрі за № 3925. Відповідно п. 1.1 Договору Продавець продав, а Покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою - АДРЕСА_1 та в цілому складаються з адміністративної будівлі - літ. А , складу - літ. Б , прохідної - літ. Г , загальною площею - 1 712,2 кв. м., огорожі - 1,2, навісу - літ. В , мостіння - І, відображених у технічному паспорті на земельній ділянці, площею - 6 606 кв. м., яка перебуває у власності територіальної громади м. Одеси, в особі Одеської міської ради, та знаходиться у фактичному користуванні.

Згідно п. 1.1 вказаного договору купівлі-продажу нежитлові будівлі та споруди належать Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нежилі будівлі та споруди (бланк 027145), виданого 15.10.2003 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради, на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 514 від 10.09.2003 р. та зареєстрованого 16.10.2003 р. Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості в реєстровій книзі 23 м/с на стор. 19 за реєстровим № 3276.

24.06.2008 р. (Т. 1, а. с. 34 - 36) приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк Г.О. посвідчено договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ КАРІНА продало та передало у власність, а ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 купили та прийняли у власність нежилі будівлі та споруди, які розташовані в АДРЕСА_1, та в цілому складаються з адміністративної будівлі - літ. А , складу - літ. Б , прохідної літ. - Г , загальною площею - 1 712,2 кв. м., огорожі - 1,2, навісу - літ. В , мостіння - І, відображених у технічному паспорті на земельній ділянці, площею - 6 606 кв. м., яка знаходиться у фактичному користуванні. Покупці придбали вказану нерухомість у наступних частках: ОСОБА_13 купила 34/100 частки, ОСОБА_14 купила 33/100 частки, ОСОБА_15 купив 33/100 частки вказаної нерухомості.

У 2008 р. (Т. 1, а. с. 45 - 50) ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 заснували ТОВ ГЄВІНН . Із Статуту вказаного товариства та змін до нього (Т. 1, а. с. 36 - 44) вбачається, що статутний капітал сформовано його учасниками за рахунок грошових коштів та вкладів у вигляді нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою - АДРЕСА_1.

01.08.2008 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради видано Свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі, яке посвідчує, що об'єкт, який розташований за адресою - АДРЕСА_1, належить ТОВ ГЄВІНН на праві приватної власності. Об'єкт в цілому складається з приміщень літ. А , Б , Г , загальною площею - 1 712,2 кв. м., основною площею - 1 316,6 кв. м., відображених у технічному паспорті від 13.06.2008 р.. Право власності на вказані нежитлові будівлі та споруди зареєстровано у державному реєстрі (Т. 1, а. с. 60 - 61).

Відповідно до викопіровки з плану земельної ділянки, яка знаходиться у технічному паспорті, складеному Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації 21.06.1996 р., де приміщення прохідної зазначено як - 10 (Т. 1, а. с. 11 зворотня сторона - 12), експлікації земельної ділянки, яка знаходиться у технічному паспорті від 22.04.2008 р. на нежилі будівлі та споруди за адресою - АДРЕСА_1, на відрізку межі довжиною - 5,75 м. будівля прохідної зазначена під літерою Г (Т. 1, а. с. 23), експлікації земельної ділянки, яка знаходиться у технічному паспорті від 15.04.2008 р. на нежилі будівлі та споруди за адресою - АДРЕСА_1, на відрізку межі довжиною - 5,75 м. будівля прохідної зазначена під літерою Г (Т. 1, а. с. 58).

Згідно опису меж земельної ділянки у технічній документації по складанню та видачі державного акту про право власності на землю ПП КАМ , на відрізку межі довжиною - 5,73 м. будівля прохідної вказана як - 1 (Т. 1, а. с. 64, Т. 2, а. с. 20).

У виготовленому у 2017 р. технічному звіті по встановленню меж земельної ділянки гр. ОСОБА_4 в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1, на відрізку межі між точками 6 -7 будівля прохідної вказана як - КН (Т. 2, а. с. 57).

В описі меж земельної ділянки, у виданому ОСОБА_4 Державному акті про право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_3, що розташована за адресою - АДРЕСА_1, також вказаний відрізок межі довжиною - 5,73 м. (Т. 1, а. с. 67 зворотня сторона).

За вищевказаних обставин, колегія суддів вважає, що на земельній ділянці на час її надання у власність ПП КАМ вже знаходився об'єкт нерухомості - будівля прохідної, який належав іншому власнику. Вказані вакті вибору земельної ділянки від 27.05.1996 р. (Т. 1, а. с. 146 - 147) відомості про те, що земельна ділянка вільна від забудов не відповідає дійсності. Земельна ділянка не була вільною.

ТОВ ГЄВІНН на час розгляду справи є кінцевим власником нежилих будівель та споруд, які розташовані в АДРЕСА_1, які розміщені на земельній ділянці, загальною площею - 6 606 кв. м., яка знаходиться у фактичному користуванні товариства, і до складу яких входить і прохідна літера Г .

ТОВ ГЄВІНН , як власник нерухомого майна, має законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснювати майнове право, що може бути реалізовано у вигляді права користування земельною ділянкою, використання якою є невід'ємною складовою ефективного здійснення ним права власності на нерухоме майно.

Правовідносини, які виникли між сторонами охоплюються змістом статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини майно може означати існуюче майно або активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснити майнове право. (Рішення у справі Стретч проти Сполученого Королівства ).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Не визнання за позивачем права на користування земельною ділянкою можна вважати таким, що є втручанням у його права реалізувати свої законні сподівання на мирне володіння своїм майном.

Овідіопольська районна державна адміністрація, як місцевий орган державної влади, має виключну компетенцію по розпорядженню спірною земельною ділянкою. Овідіопольська районна державна адміністрація погоджувалася з тим, що на спірній земельній ділянці знаходиться прохідна, як складова частина нежитлових будівель та споруд, загальною площею - 1 712,2 кв. м., які знаходяться на земельній ділянці загальною площею - 6 606 кв. м., яка у свою чергу повністю знаходилася у фактичному користуванні іншого користувача.ЇЇ дії по передачі спірної земельної ділянки у власність юридичній особі - ПП КАМ охоплюються вищевказаними положеннями ст. ст. 17, 116, 127, 128 ЗК України, в редакції чинній на час надання спірної земельної ділянки у власність, які були порушені.

За змістом ст. 377 ЦК України, у редакції чинній як на час набуття ПП КАМ права власності на земельну ділянку, так і в редакції чинній на час набуття права власності ТОВ ГЄВІНН права власності на розміщену на спірній земельній ділянці прохідну, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до ст. 120 ЗК України, у редакції чинній на час надання спірної земельної ділянки у власність ПП КАМ , при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 12.10.2016 р. у справі № 6-2225цс16, зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду. При цьому, при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Окрім того, пунктом е частини першої статті 141 ЗК України передбачено що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Виходячи з вищевказаної правової позиції, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, стає власником/користувачем земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику/користувачу, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

За правилами передбаченими ст. 155 ЗК України, у редакції, чинній на час виникнення правовідносин, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушується права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, таким акт визнається недійсним.

Оскільки встановлено, що на час надання ПП КАМ спірної земельної ділянки на ній вже знаходилася прохідна, яка не належала на праві власності ПП КАМ і входила до складу інших нежитлових будівель і споруд, загальною площею - 1 712,2 кв. м., які знаходяться на земельній ділянці загальною площею - 6 606 кв. м., остаточним власником яких у результаті стало ТОВ ГЄВІНН , колегія суддів вважає, що право останнього щодо користування земельною ділянкою під прохідною порушено, а тому підлягає захисту.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. п. 5, 7 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 р., відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивач не довів, чим саме оспорювані документи порушують його права та охоронювані законом інтереси, є хибним.

За вказаних обставин обґрунтованими, такими що підлягають задоволенню є позовні вимоги ТОВ ГЄВІНН про: 1) визнання незаконним та скасування розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області № 564 від 29.08.2002 р. Про продаж земельної ділянки у власність приватному підприємству КАМ шляхом викупу ; 2) визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.08.2002 р. за № 3881, укладеного між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області та ПП КАМ , посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Куркан Н.Ф. (як перший укладений договір, який порушує права заінтересованої особи). Вказані позовні вимоги ТОВ є похідними від вищевказаних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження; 3) визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, площею - 0,0490 га., розташовану за адресою - АДРЕСА_1, Серія НОМЕР_3, виданий ОСОБА_4 18.06.2007 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010750500821(як акту, який оспорює заінтересована особа, права якої порушено); 4) визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки від 24.03.2007 р. за № 654, укладеного між ПП КАМ та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Петровим Ю.М. (як послідуючий договір, який порушує права позивача);

Колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог про поновлення ТОВ ГЄВІНН строку звернення до суду необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач у позові посилається на те, що з моменту придбання нерухомого майна товариство фактично користується спірною земельною ділянкою, на якій розміщене належне йому нерухоме майно. Тільки у листопаді 2015 р. до товариства звернулася ОСОБА_4 і повідомила про наявність у неї права власності на спірну земельну ділянку.

Відповідачі не оспорювали строку звернення до суду, заяву про застосування позовної давності, у вигляді окремого письмового документа або занесеної до журналу судового засідання, не подали.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо не прийняття судом до уваги того, що ТОВ ГЕВІНН користується земельною ділянкою, на якій знаходиться належне товариству на праві власності нерухоме майно (прохідна), яке на момент продажу земельної ділянки ПП КАМ вже знаходилося на спірній земельній ділянці, Овідіопольська РДА видала розпорядження про продаж спірної земельної ділянки з порушенням встановленого порядку, є обґрунтованими.

Доводи апелянта про те, що ТОВ ІНВЕСТ ЮГ ТРАНС не було залучено до участі у справі, колегія суддів відхиляє, оскільки останнє визначено у рішенні як відповідач.

Таким чином, апеляційна скарга є частково обґрунтованою, а тому підлягає частковому задоволенню.

Доводи представника ТОВ ІНВЕСТ ЮГ ТРАНС про те, що позивачем не надано жодного доказу знаходження належного йому майна на спірній земельній ділянці спростовуються вищевказаними відомостями, які містяться у викопіровці з плану земельної ділянки, яка знаходиться у технічному паспорті, складеному Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації 21.06.1996 р. (Т. 1, а. с. 11 зворотня сторона - 12), в експлікації земельної ділянки, яка знаходиться у технічному паспорті від 22.04.2008 р. на нежилі будівлі та споруди за адресою - АДРЕСА_1 (Т. 1, а. с. 23), в експлікації земельної ділянки, яка знаходиться у технічному паспорті від 15.04.2008 р. на нежилі будівлі та споруди за адресою - АДРЕСА_1 (Т. 1, а. с. 58), в технічній документації по складанню та видачі державного акту про право власності на землю ПП КАМ (Т. 1, а. с. 64, Т. 2, а. с. 20), у технічному звіті по встановленню меж земельної ділянки гр. ОСОБА_4 в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 2, а. с. 57).

Доводи представника ТОВ ІНВЕСТ ЮГ ТРАНС про те, що у справі відсутня копія Свідоцтва про право власності на нежилі будівлі та споруди, виданого 15.10.2003 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують знаходження на спірній земельній ділянці нерухомого майна, яке не належало ПП КАМ на час надання останньої.

Колегія суддів погоджується з доводами ТОВ ІНВЕСТ ЮГ ТРАНС про те, що спірна земельна ділянка на час її надання була розміщена поза межами м. Одеси. Разом з тим, приймає до уваги, що спірне розпорядження Овідіопольської РДА є незаконним, оскільки спірна земельна ділянка повинна була надаватися у приватну власність тільки на конкурсних підставах.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове рішення.

Підставами для скасування судового рішення суду повністю та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Ураховуючи, що невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції вищевказаних норм процесуального права, неправильне застосування вищезазначених норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати. Ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ ГЕВІНН за вищевказаного обґрунтування.

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю жодних вимог до ТОВ ІНВЕСТ ЮГ ТРАНС , необхідно стягнути в рівних частках з Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та ОСОБА_4 на користь ТОВ ГЕВІНН судовий збір, сплачений за подання позову (Т. 1, а. с. 1 - 2) та апеляційної скарги (Т. 2, а. с. 89, 105), у загальній сумі - 7 441,20 грн. = 1 378,00 грн. + 6 063,20 грн., тобто з кожного по - 3 720,60 грн..

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ГЕВІНН - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2017 року - скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю ГЕВІНН до ОСОБА_4, Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ЮГ ТРАНС , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Одеська міська рада, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області № 564 від 29 серпня 2002 року Про продаж земельної ділянки у власність ПП КАМ шляхом викупу .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 30 серпня 2002 року, укладений між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області та приватним підприємством КАМ , нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф., реєстровий № 3884, земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею - 0,049 га., розміщеної на території Таїровської селищної ради, АДРЕСА_2 (вісімдесят) (за межами населених пунктів) Овідіопольського району Одеської області.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 24 березня 2007 року укладений між приватним підприємством КАМ та ОСОБА_4, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровим Ю.М. за реєстровим № 654.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_3, виданий 18 червня 2007 року Одеським міським управління земельних ресурсів ОСОБА_4, площею - 0,0490 га., розташовану за адресою - АДРЕСА_1 (вісімдесят), цільове призначення - для розміщення та експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів з авто мийкою, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010750500821.

В решті позову - відмовити.

Стягнути в рівних частках з Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_4, реєстраційний номер картки фізичної особи-платника податків - НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ГЕВІНН (65029, м. Одеса, провулок Сєченова, 11, ЄДРПОУ - 35990948) судовий збір у загальній сумі - 7 441 (сім тисяч чотириста сорок одна) грн. 20 коп., тобто з кожного по - 3 720 (три тисячі сімсот двадцять) грн. 60 коп..

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

Повна постанова складена 03 грудня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе