Рішення

від 26.09.2018 по справі 755/1310/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/1310/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого - судді САВЛУК Т.В.

при секретарях Бурячек О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Планета-Авто до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, завданої внаслідок дорожньо- транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

Товариства з обмеженою відповідальністю Планета-Авто , звертаючись з позовом до суду, просило стягнути з ОСОБА_2 на свою користь шкоду в розмірі 34000,77 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн., обгрунтовуючи підстави звернення з цим позовом до суду позивач посилається на наступне, відповідач є винним у ДТП, яка мала місце 21 липня 2016 року в м. Києві за участю автомобіля Джилі , д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля Хонда д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 є забезпеченою в ПрАТ СК Еталон відповідно до поліса обов'язкового стахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/3697410. Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 березня 2017 року провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 за ст. 124 КпАП України закрито. 25.07.2016 року уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю Планета-Авто було надано до Страхової компанії Еталон всі документи передбачені статтею 35 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , для отримання страхового відшкодування, відповідно до висновку №13080 від 27 липня 2016 року про вартість матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту автомобіля Джилі д.н.з. НОМЕР_6 становить 84000,77 грн. Оскільки цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія Еталон , страхова компанія взяла на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної під час ДТП, яка з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на деталі, що підлягають заміні становить 62 020,45 грн., за таких обставин, для відшкодування шкоди в повному обсязі, відповідач повинен сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка становить 34000,77 грн., яка підлягає відшкодуванню з відповідача, як винної особи, що є предметом спору.

06 лютого 2018 року, Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Планета-Авто до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, завданої внаслідок ДТП, в порядку спрощеного позовного провадження.

12 березня 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Планета-Авто до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості завданої внаслідок ДТП за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Планета-Авто - в судове засідання в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, подали до суду відзив, у задоволенні позову просили відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов, долучений до матеріалів справи (а.с.70-72), в якому зазначено, що автомобіль, який належить позивачу відремонтований і він відмовляється надавати будь-які фактичні дані, щодо проведення ремонту, а також наявності деталей, що підлягають заміні, вимоги позивача є незаконними, необґрунтованими та такими. Що не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 є забезпеченою в ПрАТ СК Еталон відповідно до Поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/3697410.

Відповідно ч.1 до ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, у строк встановлений договором.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 02 березня 2017 року провадження в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - закрито.

Як встановлено судом в мотивувальній частині постанови суду: ОСОБА_2 21.07.2016 року о 15 год. 10 хв., керуючи автомобілем марки Хонда , д.н.з. НОМЕР_4, рухався в крайній лівій смузі та проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, під час перестроювання не переконався в безпечності маневру для інших учасників руху, не надав дорогу автомобілю марки Джилі д.н.з. НОМЕР_7, внаслідок чого відбулось зіткнення, що спричинило пошкодження обох транспортних засобів і травмування водія ОСОБА_2 і пасажира ОСОБА_5, чим порушив п.п.1.5, 2.3 б), 10.1, 10. ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП .

Відповідно до частини третьої ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про страхування" страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Згідно до ст.25 Закону України Про страхування здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

25 липня 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю Планета-Авто звернулось до ПрАТ Страхової компанії Еталон з заявою на виплату/доплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля Джилі , державний реєстраційний номер НОМЕР_6.

На підставі Звіту № 13080 від 27.07.2016 року про визначення вартості матеріального збитку вартість відновлюваного ремонту КТЗ становить 84000,77 грн., а вартість відновлювано ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 62 020,45 грн., який складено оцінювачем ОСОБА_6 (а.с.16-24).

ПрАТ Страхової компанії Еталон прийнято рішення про виплату страхового відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю Планета-Авто в розмірі 50000,00 грн.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПрАТ Страховою компанією Еталон та ОСОБА_2 укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який оформлено Полісом за №АЕ/3697410, який був чинним на момент настання ДТП станом на 21.07.2016 року. Об'єктом страхування відповідно до даного договору, є транспортний засіб - автомобіль Хонда , державний номерний знак НОМЕР_4.

25 липня 2017 року року ТОВ Планета-Авто звернулось до ПрАТ Страхової компанії Еталон з заявою про страхове відшкодування на 84000,77 грн. за договором добровільного страхування транспортного засобу, за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля Хонда , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Джилі д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_3

05.09.2017 року ПрАТ Страховою компанією Еталон , згідно Звіту №13080 від 27.07.2018 року про визначення вартості матеріального збитку було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, з урахуванням зносу транспортного засобу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством в розмірі 50000,00 грн.

На підставі страхового полісу ПрАТ Страхової компанії Еталон сплачено страхове відшкодування на рахунок ТОВ Планета-Авто в розмірі 50000,00 грн.

Обгрунтовуючи підстави звернення з цим позовом до суду, ТОВ Планета-Авто посилається на те, що оскільки цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія Еталон , страхова компанія взяла на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної особі під час ДТП, вартість відновлюваного ремонту становить 84000,77 грн., за таких обставин, для відшкодування шкоди в повному обсязі, відповідач повинен сплатити різницю між фактичним розміром заподіяної шкоди і страховою виплатою, яка становить 34000,77 грн.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об'єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі ст.599 ЦК виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі ст.1194 ЦК - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (стст.36, 37 закону №1961-IV). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за ст.1194 ЦК.

Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі ст.1194 ЦК, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі №6-2808цс15.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено в частині другій статті 16 ЦК України.

Зі змісту наведених норм права можна зробити висновок про те, що страховик, який виплатив страхове відшкодування повинен звернутись до страховика особи, яка винна в ДТП з вимогою про виплату страхового відшкодування, не погоджуючись з сумою страхової виплати, позивач має право, в даному випадку, звернутися до третьої особи з позовом до суду про виплату страхового відшкодування, зазначивши суму, якої не вистачає для погашення повної суми за проведення відновлювального ремонту.

Згідно ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При вирішення даного спору в частині відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту автомобіля, який належить позивачу, суд враховує, що позивачем не надано докази, які мали підтвердити проведення відновлювального ремонту автомобіля, та фактично понесені витрати на оплату послуг за виконання ремонтних робіт транспортного засобу у спеціалізованій установі, а у відповідності до положень ч.6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395.

Виходячи з загального обсягу доказів, які долучено на підтвердження заявлених позовних вимог, суд критично відноситься до наданого позивачем, як доказ на підтвердження розміру завданого матеріального збитку, Звіту № 13080 про визначення вартості матеріального збитку про оцінку автомобіля Джилі , д.н.з. НОМЕР_6, складений 27 липня 2016 року, оскільки дані викладені у Звіті є суперечливими та не відповідають дійсним обставинам справи, які стосуються визначення дійсного розміру завданого позивачу матеріального збитку, який має визначатись на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди, не надано страховий акт та розрахунок страхового відшкодування, що слугували підставою для виплати позивачу страхового відшкодування.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині відшкодування за рахунок відповідача майнової шкоди в розмірі 34000,77 грн., яка визначена позивачем як вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, оскільки підстави для відшкодування цих витрат безпосередньо залежать від прийняття судом як належного доказу звіту спеціаліста оцінювача, який в межах даного спору суд визнав як неналежний доказ.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі Хірвісаарі проти Фінляндії ).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Планета-Авто до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є необгрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межа даного спору судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 3, 11, 979 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8 , 25, 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Планета-Авто до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди .

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я