Постанова

від 28.11.2018 по справі 318/1305/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 28.11.2018 Справа № 318/1305/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №318/1305/18 Головуючий у 1 інстанції Петров В.В.

Провадження № 22-ц/807/129/18 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.

Воробйової І.А.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 16 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, третя особа: Комунальне підприємство Камя'нсько-Дніпровський міський ринок Кам'янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області, про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, третя особа: КП Камя'нсько-Дніпровський міський ринок Кам'янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області, про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 01.08.2003 року на підставі наказу №30/3 його було призначено директором КП Кам'янсько-Дніпровський ринок .

В 2008 році між ним та головою Кам'янсько-Дніпровського районної ради був укладений контракт про прийняття на роботу на посаду директора КП Кам'янсько-Дніпровський ринок з 15 квітня 2008 рок по 15 квітня 2013 року.

15 квітня 2013 року вказаний контракт був переукладений на той самий строк, а саме, згідно п.п.6.1 контракту від 15 квітня 2013 року строком на 5 років, а саме: з 16 травня 2013 року до 16 травня 2018 року, включно.

16.02.2018 року на двадцять п'ятій сесії сьомого скликання Кам'янсько-Дніпровській районній раді Запорізької області було прийнято рішення №3 про передачу КП Кам'янсько-Дніпровський ринок зі спільної власності територіальних громад сіл, Кам'янсько-Дніпровського району у власність Кам'янсько-Дніпровської міської об'єднаної територіальної громади Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.

15 травня 2018 року розпорядженням міського голови м. Кам'янська-Дніпровська №109-К його звільнено із займаної посади, у зв'язку із закінченням строку дії контракту з 16.05.2018 року.

Вважає своє звільнення незаконним, оскільки відповідно до вимог трудового законодавства контракт є однією із форм трудового договору, а тому у відповідності до ч.1 ст.39-1 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Відповідно до п. 24 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою КМУвід 19 березня 1994 року № 170 Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору за два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.

З вказаних норми законодавства вбачається право сторін за 2 місяці до закінчення чинності контракту вирішувати питання щодо його продовження або укладення на новий строк, однак, всупереч цьому відповідач не сповістив його про те, що не бажає продовжити договір на новий строк, тому після закінчення строку трудового договору, він продовжив виконувати свої посадові обов'язки.

Вважає, що оскільки він продовжив виконувати свої посадові обов'язки після закінчення строку дії трудового договору, він фактично є пролонгованим на той самий строк, а саме на п'ять років.

Крім того зазначав, що відповідач має сплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Враховуючи вищевикладене, просив суд визнати незаконним звільнення з посади директора КП Кам'янсько-Дніпровський міський ринок Кам'янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області та поновити його з 17 травня 2018 року на вищевказаній посаді, продовжити дію контракту до 2023 року; стягнути з КП Кам'янсько-Дніпровський міський ринок Кам'янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.05.2018 року та по день прийняття рішення судом.

Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 16 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, ухвалити нове яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, суд не сприяв повному, об'єктивному та всебічному розгляді справи, врахувавши лише докази відповідача, при цьому доказам позивача не надав жодної оцінки.

Кам'янсько-Дніпровська міська рада Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що рішення суду першої інтонації ухвалено з дотриманням норм процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача з роботи за п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України здійснено відповідачем з дотриманням норм трудового законодавства.

Зазначений висновок суду є правильним і таким, що узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами.

Встановлено, що ОСОБА_3 перебував на посаді директора комунального підприємства Кам'янсько-Дніпровський ринок Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області з 15.08.2003 р та був звільнений 16.05.2018 р у зв'язку з закінченням строку дії контракту згідно п.2 ст.36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки БТ-11 №0328920 від 01.04.1985 року.

ОСОБА_3 перебував на цій посаді на підставі контракту, що був укладений 14.04.2013 року між ним та Кам'янсько-Дніпровською районною радою в особі голови районної ради.

В розділі 6 вказаного контракту зазначено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 16 травня 2013 року до 16 травня 2018 року, строком на 5 (п'ять) років включно. Контракт може бути за згодою сторін продовжений або переукладений на новий термін (а наявності позитивного висновку щодо виконання умов контракту) за два місяці до закінчення строку дії контракту.

Пунктом 5.2. розділу 5 контракту, визначено, що цей контракт припиняється - після закінчення строку його дії.

Рішенням Кам'нсько-Дніпровської районної ради Запорізької області за №3 від 16.02.2018 р Комунальне підприємство "Кам'янсько - Дніпровський ринок" Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області передано зі спільної власності територіальних громад сіл, міста Кам'янсько-Дніпровського району у власність Кам'янсько-Дніпровської міської об'єднаної територіальної громади Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.

Рішенням Кам'нсько-Дніпровської міської ради за №3 від 07.03.2018 р було затверджено акт приймання-передачі зі спільної власності територіальних громад сіл, міста Кам'янсько-Дніпровського району до комунальної власності Кам'янсько-Дніпровської міської ради об'єднаної територіальної громади, в особі Кам'янсько-Дніпровська міської ради Комунального підприємства "Кам'янсько-Дніпровський ринок" Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області зміну засновника, назви та затвердження статуту у новій редакції.

13 березня 2018 р виконавчий комітет Кам'янсько-Дніпровської міської ради направив на адресу КП Кам'янсько-Дніпровський ринок повідомлення про те, що вони не мають наміру на продовження або переукладення на новий термін контракту з позивачем (а.с.33).

Судом першої інстанції вірно встанволено, що вказане розпорядження було оголошено позивачу вголос та вручено особисто, про що свідчить акт від 19.04.2018 р. Факт того, що відповідач повідомив про звільнення позивача, також підтверджується доповідною запискою від 15.05.2018 р. (а.с.34, 57).

Розпорядженням міського голови Кам'нсько-Дніпровської міської ради №109-к від 15.05.2018 р звільнено ОСОБА_3 з посади директора КП Кам'янсько-Дніпровський міський ринок . Зазначене розпорядження було направлено на адресу позивача, що підтверджується матеріалами справи (а.с.15-17).

Розпорядженням міського голови Кам'нсько-Дніпровської міської ради №116-к від 18.05.2018 р ОСОБА_4 призначено на посаду директора КП Кам'янсько-Дніпровський міський ринок . Зазначене розпорядження було направлено на адресу позивача, що підтверджується матеріалами справи. Контракт між міським головою та ОСОБА_4 був підписаний 18.05.2018 р. Даний факт підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 05297909 від 23.05.2018 р.

Судом вірно встановлено, що між головою районної ради та позивачем укладено контракт, згідно якого останнього призначено директором вказаного ринку терміном на п'ять років. Договір припиняється після закінчення терміну дії контракту.

Судова колегія вважає, що суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що за викладених обставин позивач погодився на умови цього контракту, в тому числі і на його строковий термін. Контрактом передбачено, що на протязі двох останніх місяців строку дії контракту сторони можуть укласти угоду про продовження дії контракту на новий строк. Якщо така угода до дня закінчення дії контракту не буде укладена, контракт вважається припиненим.

Таким чином судова колегія дійшла висновку про те, що контракт діяв строком до 16.05.2018 року. У встановленому законом порядку позивачем контракт не оспорювався та не визнавався недійсним.

Жодних належних і допустимих доказів на підтвердження доводів щодо підробки або фальсифікації вказаного контракту скаржником не надано.

Розпорядженням голови звільнено з посади директора ринку на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України з 16.05.2018 року у зв'язку із закінченням строку дії контракту.

Із зазначеним розпорядженням позивач був ознайомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 10 ч.4 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Відповідно до п. 20 ч.4 ст.42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень. Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору

Відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (п.п 2, 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення. У вказаній нормі права передбачено підставу припинення трудового договору, що укладався на певний строк. А саме: у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, такий договір вважається укладеним на певний строк. Тому настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв'язку з закінченням строку. Контракт, у якому передбачено термін дії, який неодноразово переукладався, не вважається таким, що укладений на невизначений строк, оскільки за два місяці до закінчення строку дії контракту за згодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.

Відповідно до ч.2 ст. 39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.23 цього Кодексу. Якщо сторони при переукладенні контракту серед підстав його розірвання вказали закінчення строку, враховуючи, що працівник належним чином інформований про умови укладеного договору, контракт розглядається як встановлене законом виключення з правила ч.2 ст. 39-1 КЗпП України.

Звільнення у зв'язку із завершенням дії контракту, по суті, не є розірванням трудового контракту, а є припиненням контракту у зв'язку із закінченням строку його дії.

Доводи апеляційної скарги про те, що після закінчення дії контракту продовжувались фактичні трудові відносини є підставою для визнання договору таким, що укладений на невизначений строк, є безпідставними, оскільки термін зазначеного контракту вже закінчився.

Крім того, згідно п.6 контракту протягом двох останніх місяців строку контракту сторони можуть укласти угоду про продовження дії контракту на новий строк. Якщо таку угоду до дня закінчення дії контракту не буде укладено, контракт вважається припиненим.

За відсутності укладення між сторонами до дня закінчення строку дії контракту угоди щодо продовження його дії на новий строк, роботодавець, на підставі умов контракту та у зв'язку з припиненням строку його дії правомірно припинив трудові правовідносини з позивачем на підставі п. 2 ч.1 ст. 36 КЗпП України.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку зібраним у справі доказам, достатньо повно встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та дійшов обґрунтованого висновку, що звільнення позивача з роботи за п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України здійснено відповідачем з дотриманням норм трудового законодавства.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)", § 23).

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 16 липня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05 грудня 2018 року.

Головуючий

Судді: